Зміст і принципи побудови курсу “Рідна мова”
ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ОСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ
2.1. Зміст і принципи побудови курсу “Рідна мова”
Українська мова належить до числа основних предметів у школах усіх типів. Вона виконує дві функції: 1) предмет вивчення в школі; 2) засіб навчання і спілкування (з її допомогою вивчаються інші предмети, здійснюється спілкування між учнями іі учителями). Від змісту та рівня її викладання залежать успіхи учнів в оволодінні мовою як засобом спілкування в усіх формах її застосування і засвоєння інших шкільних предметів.
Ці функції української мови в школах нового типу зумовлюють зміст та організацію її навчання. Мову справедливо відносять до числа основних предметів, що, безумовно, знаходить своє відображення в навчальних планах різних типів шкіл.
Зміст навчання української мови розуміється як система знань (зокрема, і лінгвістичних понять), умінь і навичок, визначених програмою й підручником. Шкільний курс мови – цілеспрямована система її виховних і пізнавальних можливостей. Він повинен формуватися таким чином, щоб забезпечити досконале володіння рідною (державною) мовою і засвоєння основ інших наук. Детальний аналіз змісту шкільного курсу української мови подано в працях О. Біляєва, М. Вашуленка, С. Карамана, І. Олійника. М. Пентилюк, К. Плиско та ін.
Метою навчання мови є формування комунікативної компетенції, пізнавального і творчого (креативного) типу людини, соціальних навичок, світоглядних переконань, морально-етичних якостей особистості. Навчання української мови полягає у створенні умов для формування мовної особистості, яка володіє виражальними засобами, уміє орієнтуватися в потоці різноманітної інформації, сприймати і відтворювати її, спілкуватися в різних життєвих ситуаціях.
Основними завданнями змісту навчання мови є:
– реформування його згідно з новою філософією шкільної освіти, метою і завданням виховання громадянина України;
– формування мовної компетенції, тобто системи знань про мову, достатньої для здійснення комунікації в межах певної сфери спілкування; в формування мовленнєвих умінь і навичок (мовленнєвої компетенції) різних рівнів навчання мови з урахуванням ступеня володіння нею учнями;
– оптимальне поєднання навчання мови з українознавчою, етнопедагогічною та соціокультурною роботою.
Ці завдання потребують оновлення змісту мовної освіти, визначення нових підходів до організації навчання рідної мови.
Науковими дослідженнями і практикою роботи шкіл різних типів визначено три пріоритетні напрями в оновленні змісту лінгвістичної освіти. Фундаментом становлення національної системи освіти є українознавчий аспект, що передбачає вивчення рідної мови в контексті оновлення і розширення її функцій, зростання інтересу громадян нашої держави до народознавства, української літератури, усної народної творчості, народних звичаїв, традицій, народної педагогіки тощо. Це один з головних напрямів оновлення й реалізації змісту шкільного курсу рідної мови.
Другим складником оновлення навчання мови є дотримання пріоритетів, визначених концепцією мовної освіти 12-річної школи, що передбачають особистішу основу, демократизацію і гуманізацію навчання та ін.
Третім складником у комплексі першочергових заході в оновлення змісту лінгвістичної освіти є співвідношення інтенсивного й екстенсивного навчання, орієнтація на конденсацію теоретичного матеріалу, вивчення його цілісними одиницями (блоками), на пріоритет мовленнєвої діяльності в навчанні мови, психолінгвістичну сутність її й орієнтація на опанування учнями аудіюванням, говорінням, читанням, письмом. Зміст деяких підручників, посібників свідчить про те, що вони іноді перш обтяжені несуттєвими, застарілими фактами, окремі мовні явища трактуються по-різному. що негативно впливає на розуміння їх суті. Потребують глибшого, а часом нового тлумачення такі поняття, як мова, мовлення, спілкування, функції мови, культура мовлення, якості мовлення, текст та його будова, актуальне членування, комунікативний підхід до навчання мови тощо.
Одним із пріоритетних напрямів оновлення лінгвістичної освіти є впровадження інноваційних технологій навчання – комп’ютеризація навчання, диференційоване навчання, рейтингові система оцінювання, особистісна орієнтація в навчанні й вихованні тощо. Перебудова змісту мовної освіти вимагає вдосконалення лінгвістичної підготовки учителя-словесника. Актуальним у цьому плані є Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Концепція мовної освіти 12-річної школи, що передбачають грунтовний перегляд теорії і практики навчання мови в школі. Головні їх ідеї відбиті в чинній програмі з української мови для середньої школи та в серії нових підручників, що почали видаватися в Україні. Цінними в перебудові мовної освіти є ті новації, що творяться й успішно реалізуються учителями-словесниками. Змісті обсяг мовного матеріалу залежить від комунікативних потреб учнів, набору умінь, якими вони повинні володіти. Основою змісту мовного матеріалу є безперервна мовна освіта, що має концентричну структуру. Зміст шкільного курсу української мови в шкільній освіті визначається насамперед змістом і рівнем розвитку науки про мову (мова, мовлення), специфікою української мови як навчального предмета, даними психології (розвиток і вікові особливості учнів), психолінгвістики (процеси мовотворення і мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання, письмо), досвідом і практикою роботи вчителів. Навчання української мови передбачає підготовку цілком грамотної людини з відповідним рівнем комунікативної компетентності, що грунтується на системі знань про мову, її граматичну будову, людини, яка володіє словниковим запасом, нормами літературної мови і здатна вільно виражати свої думки і почуття в усній і писемній формах будь-якого стилю висловлювання. Це має бути, як уже зазначалося, мовна особистість з високим рівнем духовного та інтелектуального розвитку.
Зміст курсу рідної мови повинен формувати в учнів навички орфоепії і виразного читання, вміння правильно будувати (граматично, стилістично і правописно) ті чи інші висловлювання.
Без сумніву, знання граматики є основою, без якої неможливе формування комунікативної компетенції – мовленнєвих умінь і навичок. Основи знань, мовленнєвих умінь і навичок закладаються в молодших класах, тому актуальним залишається питання перспективності і спадкоємності між початковою та середньою ланками загальноосвітньої школи, що передбачено Державним стандартом мовної освіти.
Зміст навчання рідної мови в основній і старшій школі спрямований на те, щоб розвивати й удосконалювати сформовані раніше (у родинній і початковій школі) мовленнєві навички, на усвідомлення того, що діти сприймали спонтанно, шляхом наслідування. Відбір матеріалу для навчання в певній системі здійснюється відповідно до вимог лінгвістичної і методичної науки. Навчальний матеріал повинен відбивати зміст і структуру української мови, що відповідає принципам українського мовознавства, його історії, розвитку і сучасному стану. Орієнтиром для вивчення відібраного матеріалу таким чином служить Державний стандарт, затверджений Кабінетом Міністрів України.
Цей документ, зокрема, констатує, що “основна увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності, …зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності”. Мета освітньої галузі “Мови і літератури”, зокрема мовної освіти, полягає у формуванні комунікативної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого (креативного) типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях.
Стандартизована мовна освіта передбачає чотири змістової лінії – мовленнєву, мовну, соціокультурну і діяльнішу (стратегічну). Кожна з цих ліній забезпечує систему знань, умінь і навичок, що сприяють формуванню мовної особистості учня.
Мовленнєва змістова лінія спрямована на розвиток і вдосконалення умінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма), тобто мовленнєвих умінь і павичок.
Мовна змістова лінія забезпечує засвоєння знань про мовну систему як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок.
Соціокультурна змістова лінія орієнтована на засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, а також норм, що регулюють стосунки між людьми різних вікових категорій, статей, націй і сприяють естетичному та морально-етичному вихованню особистості.
Діяльнісна змістова лінія забезпечує формування загально-навчальних умінь і навичок, опанування стратегій, що прогнозують і визначають мовленнєву діяльність, спрямованих на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем. Зазначені змістові лінії формують комунікативну компетенцію, що відповідно включає комунікативну мовленнєву, мовну, соціокультурну та діяльнісну (стратегічну).
Основні ідеї Державного стандарту відбито в чинних програмах з української мови та проекті нової програми з української мови для 12-річної школи. Останнім часом з’являються й альтернативні програми.
Протягом тривалого часу предметом вивчення рідної мови була структура мовної системи, що спричинило певний догматизм методики її навчання в школі. Звичайно, змістом мовної освіти мають бути знання з лінгвістики і насамперед з граматики. Але досконале володіння мовою і формування комунікативних умінь учнів вимагає орієнтації на мовленнєвий аспект під час викладання рідної мови. Цей процес розпочався уже давно. Ще з 60-х років програма з української мови удосконалювалася в напрямі наближення навчання мови до практичних потреб людини. Доопрацьовуючи програму, її автори щоразу враховували досягнення лінгводидактики та психолінгвістики, досвід учителів-словесників. Як галузь педагогічної науки, лінгводидактика може успішно розвиватися лише в тісному зв’язку з етнопедагогікою. шкільною практикою.
Зміст шкільного курсу української мови традиційно будується на основі принципів науковості. систематичності і послідовності, зв’язку теорії з практикою, доступності, проблемності, наступності (спадкоємності) і перспективності. Кожен з перелічених принципів зумовлює вибір, систематизацію навчального матеріалу, реалізацію змістових ліній програми в тісному взаємозв’язку. Так, наприклад, принцип науковості передбачає вибір достовірних відомостей про мову, що відповідають сучасному рівню лінгвістичної науки, формування в учнів лінгвістичного світогляду та ерудиції, розвиток необхідних практичних умінь і навичок на базі лінгвістичної інформації, навичок комунікативного, креативного характеру тощо.
Систематичність і послідовність вимагає розміщення навчального матеріалу в системі й логічній послідовності, дотримання системності в знаннях учнів.
Зв’язок теорії з практикою орієнтує на встановлення правильного співвідношення теорії з практикою, практичну спрямованість у навчанні мови.
Принцип доступності забезпечує відбір і структурування змісту навчального матеріалу (мовного і мовленнєвознавчого) з урахуванням вікових особливостей учнів, їхньої підготовленості, вимог розвивального навчання, дотримання правил від легкого до важчого, простого до складного.
Принцип проблемності передбачає створення проблемних ситуацій на уроці, формування і розв’язання проблем, застосування проблемних питань і завдань.
Наступність (спадкоємність) і перспективність – принципи, що лягли в основу неперервної мовної освіти в Україні. Він орієнтує на використання набутих раніше (опорних) знань і навичок під час навчання мови на всіх етапах мовної освіти, встановлення зв’язку нового матеріалу з попереднім і підготовку до сприймання окремих тем курсу, орієнтацію учнів па перспективу навчання мови в наступних етапах мовної освіти.
Зміст чинної шкільної програми з української мови, крім названих вище, спирається на функціонально-комунікативний, культурологічний, проблемно-пошуковий принципи, про що відзначається в “Пояснювальній записці”.
Функціонально-комунікативний принцип вимагає розкриття функцій мовних одиниць у висловлюваннях різних типів, стилів і жанрів під час спілкування. Функції мовних одиниць осмислюються і засвоюються під час аудіювання, читання, говоріння і письма. Отже, необхідна робота з текстом, що знайшло відображення в комунікативній змістовій лінії програми.
Ознайомлення з текстами різного змісту, аналіз текстів здійснюється за культурологічним принципом. Зміст тексті в має стати опорою для творення власні їх висловлювань, збагачень словникового запасу учнів і виховання їхнього духовного світу й моральних якостей.
Проблемно-пошуковий принцип забезпечує безпосередній саморозвиток особистості. Діяльнісна змістова лінія якраз орієнтує вчителя на формування в учнів пізнавальної потреби (інтересу), що досягається в процесі самостійної діяльності учнів, що пропонуються шкільною програмою як перелік орієнтовних усних і письмових висловлювань з урахуванням культурологічної тематики.
Аналізуючи зміст курсу української мови для шкіл нового типу (школи з поглибленим вивченням мови, гімназії, ліцеї коледжі), спостерігаємо дію й інших принципів. Так, С. Караман, розробляючи варіативні програми з української мови для гімназій, крім лінійного, застосовує спіралеподібний і модульний.
Перший передбачає поступове розширення і поглиблення теоретичних відомостей і вироблення практичних умінь і навичок від класу до класу та від середніх до старших класів. Зміст шкільного курсу таким чином являє собою своєрідні спіралі, кожен наступний виток якої зорієнтований на поглиблення й удосконалення лінгвістичної інформації.
Другий забезпечується наявністю двох частин: інваріантної – обов’язкової для всіх, хто обрав цей курс, та варіантної, що має модульний характер. Кожний з модулів самостійно компонується вчителем і включає матеріал, що доповнює основну (інваріантну) частину курсу.
Рівень розвитку учнів загальноосвітніх шкіл та шкіл нового типу загалом дозволяє викладати українську мову на українознавчій, історичній, культурологічній та етнопедагогічній засадах. Не можна зводити зміст навчання мови до правил та граматичних категорій. Необхідно використовувати навчальний матеріал, пов’язаний з генезисом українського народу, розвитком його як етносу, історією його культури, освіти, наука, мистецтва. Тому до курсу української мови, що включає основні рівні мовної системи, варто вводити відомості із старослов’янської мови, історії української мови, історії України, народознавства, фольклору й етнографії. Ця інформація становитиме зміст позакласної роботи в школі. Особливої уваги в навчанні мови потребують мовлєннєвознавчі поняття та система формування комунікативних умінь і навичок учнів. Удосконалювати процес навчання мови можна при систематичному формуванні пізнавальної самостійності, засвоєнні учнями загальних понять курсу, посиленні практичної спрямованості навчання. У курсі української мови діти повинні насамперед засвоїти загальні поняття, на основі яких вони легше і швидше оволодіватимуть конкретними поняттями. Найбільшу увагу слід приділити таким загальним поняттям, як: “звук (фонема)”, “морфема”, “слово”, “словоформа”, “частина мови”, “словосполучення”, “речення та його члени”, “орфограма”, “пунктограма”, “мова, мовлення і спілкування”, “текст”, “тип, стиль і жанр мовлення”. Усвідомивши їх суть, визначальні ознаки, діти вчаться розрізняти конкретні поняття. Якщо, скажімо, учень знає, що таке частина мови, орфограма, йому легше вивчати прикметник, числівник, дієслово, розпізнавати складні для написання слова. Володіючи знаннями про текст як одиницю мовлення, його структуру (способи і засоби міжфразового зв’язку в тексті), ситуацію мовлення, Типи і стилі мовлення, учень буде аналізувати текст-взірець і продукувати власний. Успішне навчання української мови залежить від того, як ураховується ступінь підготовки учнів, мовні здібності, рівень розвитку мовного чуття, дару слова. Тому засвоєння змісту мовного і мовленнєвого матеріалу, комунікативна компетенція учнів залежить від диференційованого підходу до навчання. Так, щоб забезпечити оптимальну складність і водночас доступність навчального матеріалу, пропонуємо окремим групам учнів те саме за змістом завдання, але з різним ступенем конкретності, а отже, і складності:
– Прочитайте текст, випишіть числівники. Складіть таблицю розрядів числівників.
– Заповніть таблицю числівниками, що є в тексті, пригадавши, на якій основі вони діляться на розряди.
– Пригадайте, яка частина мови називається числівником, на які розряди вони діляться і чому. Заповніть таблицю числівниками з поданого тексту.
Відзначимо, що чинні підручники для загальноосвітніх шкіл передбачають систему таких завдань.
Раціональна організація навчання мови залежить від урахування розвивальних можливостей основ науки про мову і мовлення. Засвоюючи знання, учні опановують основні мисленнєві прийоми, вчаться визначати поняття, порівнювати, конкретизувати, систематизувати мовні факти і явища, виділяти головне, аргументувати, доказувати, робити висновки й узагальнення. Завдання розвивального характеру, використані в процесі навчання української мови, забезпечать оволодіння названими прийомами і сприятимуть формуванню комунікативної, мовної та мовленнєвої компетенцій. Наприклад:
– Чи можна поставити знак рівності між словом у словосполученні і словом у реченні? Аргументуйте власні міркування.
– Подумайте і з’ясуйте, від якого головного члена речення можуть залежати означення, додатки, обставини.
– Про що свідчить наявність у слові апострофа?
– Як ви розпізнаєте дієприслівники?
– Що спільного і відмінного між простим і складним реченнями?
– Запишіть назви творів у дві колонки: зліва – ті, що називають тему висловлювання, справа – ті, що називають і відображають основну думку. Аргументуйте свої міркування.
1. Як Іван допоміг Романові. – Справжній друг. 2. Незабутня подорож. – Подорож Дніпром. 3. Перший раз на рибній ловлі. – Невдала рибна ловля. 4. Свято Великдень. – Воскресіння Христове.
– На основі спостережень над текстами схарактеризуйте стилі мовлення, визначте мовні особливості кожного з них (індивідуальні завдання подаються на картках).
Організація навчання мови передбачає посилення практичної спрямованості в її засвоєнні, що потребує органічного поєднання процесу здобуття знань і формування мовленнєвих умінь та навичок. Це здійснюється завдяки активізації пізнавальної і комунікативної діяльності учнів, використанню засобів такої діяльності – алгоритмічних таблиць, опорних таблиць, сигналів, конспектів тощо. Школярів варто орієнтувати на пояснення способів діяльності, її ефективності у процесі засвоєння знань і комунікативних актів. Велику роль в організації навчання української мови відіграє внутрішньопредметний міжрівневий зв’язок, що сприяє поглибленню знань про мову, її структуру та функції у спілкуванні. Так, вивчення будови слова здійснюється на лексико-семантичній і морфологічній основі, морфології – на синтаксичній основі, лексикології і граматики – на функціонально-стилістичній тощо. Використання знань, засвоєних у молодших класах, допомагає економити час, уникати зайвого дублювання, більше уваги приділяти засвоєнню нового матеріалу і формуванню мовленнєвих умінь та навичок.
Related posts:
- Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах 2.3. Варіантність структури і змісту курсу “Рідна мова” в 5-9 і в 10-11 класах Творчий підхід до навчання рідної мови спонукає учених-методистів і вчителів-словесників до пошуку методичних інновацій. Однак зміст шкільного курсу залишається без особливих змін. Чинні державні програми використовуються, як правило, і в нових типах шкіл, зокрема й недержавних. Пояснити це можна тим, що […]...
- Принципи побудови шкільних підручників 2.6. Принципи побудови шкільних підручників Шкільний підручник – це спеціальна навчальна книга, у якій викладаються основи знань з української мови на рівні сучасних досягнень науки й культури відповідно до освітніх стандартів і програм. Підручник є важливим засобом самовдосконалення учня, формування його мовної картини світу. В основі побудови підручника лежать загальнодидактичні принципи, зокрема науковості, систематичності й […]...
- Запитання. Завдання – Зміст освіти в Україні ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.2. Зміст освіти в Україні Запитання. Завдання Розкрийте наукові засади формування змісту освіти в Україні. Охарактеризуйте основні документи, які визначають зміст освіти в навчальних закладах України. Яка відмінність у фаховій підготовці бакалавра і магістра? Які регіональні особливості можуть бути відображені у шкільному компоненті навчального […]...
- Рідна мова – основа інтелектуального і духовного розвитку особистості 1.3. Рідна мова – основа інтелектуального і духовного розвитку особистості Шкільна освіта в Україні сьогодні розвивається й оновлюється. Цей процес зумовлений змінами в суспільно-політичному житті і засвідчений Актом проголошення незалежності. Конституцією України, Законом про освіту, Національною доктриною розвитку освіти в Україні XXI століття, концепцією мовної освіти. Будівництво самостійної держави і надання українській мові статусу державної […]...
- Рідна та державна мова Тема: Рідна та державна мова Мета: формувати в учнів уявлення про рідну мову як мову українського народу, про державну мову як мову держави; розвивати пам’ять учнів, вміння виконувати звуко-буквений аналіз слів; збагачувати словниковий запас. Виховувати повагу до рідної мови. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Сядьте, діти, всі гарненько, Руки покладіть рівненько. Голову […]...
- Зміст та організація діяльності Зміст та організація діяльності студента-практиканта Зміст навчальної роботи студента під час педагогічної практики складається з таких видів діяльності: – ознайомлення із специфікою діяльності школи певного типу (загальноосвітньої, ліцею, гімназії); – планування навчально-виховного процесу та проведення уроків і позакласних заходів з української мови; – відвідування та наступний аналіз уроків і позакласних заходів з української мови; – […]...
- Принципи побудови системи освіти в Україні – Система освіти в Україні ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.4. Система освіти в Україні Система освіти – сукупність навчально-виховних закладів, які систематично і послідовно здійснюють виховання, навчання і підготовку до життя підростаючих поколінь відповідно до завдань суспільства. Характерною особливістю сучасної системи освіти в Україні є гуманізм і демократизм, зв’язок із розбудовою української державності, формуванням національної […]...
- Мета та завдання валеологічної освіти педагогічних працівників ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ І ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ 1.5. Мета та завдання валеологічної освіти педагогічних працівників Основною метою валеологічної освіти педагогічних працівників є формування валеологічної культури вчителя як передумови його адаптації до нової педагогічної парадигми – гуманістичної спрямованості навчального процесу. Ця мета досягається за рахунок вирішення освітніх і виховних завдань: – виховання розуміння сучасних […]...
- Зміст і рівні освіти – Зміст освіти в Україні ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.2. Зміст освіти в Україні Одним із найважливіших завдань дидактики є окреслення відповідно до вимог суспільства змісту освіти, а також забезпечення систематичності і послідовності на всіх рівнях освіти. 2.2.1 Зміст і рівні освіти Серед головних завдань розбудови вітчизняної системи освіти є постійне збагачення змісту […]...
- Предмет і завдання методики 1.1. Предмет і завдання методики Методика української мови належить до педагогічних дисциплін. Вона вивчає процеси навчання рідної (державної) мови, засвоєння мовної системи, розвиток мовних і мовленнєвих умінь і навичок, формування мовної особистості та її комунікативної компетентності. Методика навчання мови – наука, що досліджує і визначає зміст, форми організації, технологію проведення уроків, застосування методів, прийомів і […]...
- Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти – Зміст освіти в Україні ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.2. Зміст освіти в Україні 2.2.2 Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти Зміст освіти визначають такі нормативні документи, як навчальний план, навчальна програма, підручник і навчальний посібник. Навчальний план. Він є головним для навчального закладу документом, який визначає зміст і структуру навчального процесу. […]...
- ЗМІСТ І МОВА МУЗИКИ Урок 35. ЗМІСТ І МОВА МУЗИКИ Вступ Сьогодні – останній урок музики у другому класі. Ми стільки всього дізналися, стільки гарних пісень вивчили. Сьогодні ми виконаємо під музичний супровід кілька пісень і поміркуємо, якими засобами музика розповідає про життя. Слухайте уважно, виконуйте виразно! Караоке. Пісня “Любіть Україну” Караоке. Пісня “Веселий музикант” Караоке. Пісня “Господарство” (обробка […]...
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- Методичні принципи мовленнєвої підготовки учнів Методичні принципи мовленнєвої підготовки учнів До основних методичних принципів, що забезпечують ефективність роботи з розвитку мовлення учнів, належать: 1) єдність розвитку мовлення й мислення; 2) взаємозв’язок розвитку усних й писемних видів мовленнєвої діяльності; 3) випереджаючий розвиток усного мовлення; 4) зв’язок розвитку мовлення з формуванням мовної компетенції; 5) зв’язок розвитку мовлення з формуванням стратегічної компетенції; 6) […]...
- Основні вимоги до формування мовної особистості старшокласника 9. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК З МОВИ У СТАРШИХ КЛАСАХ 9.1. Основні вимоги до формування мовної особистості старшокласника Одне з найважливіших завдань учителя української мови полягає в підготовці мовної особистості випускника. У методичній науці це поняття широко використовується останнім часом у зв’язку з розробкою комунікативного підходу до навчання мови. Мовного особистістю називають людину, яка […]...
- Принципи побудови та структурні компоненти фінансової системи ФІНАНСИ Розділ 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА Ключові терміни: фінансова система, фінансовий апарат, сфери фінансових відносин, ланки фінансових відносин, фінанси суб’єктів господарювання, державні фінанси, страхові фонди, фінансовий ринок, міжнародні фінанси. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти: – Сутність фінансової системи держави та основи її побудови. – Структурні компоненти фінансової системи (сфери і ланки фінансових […]...
- СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ І ПРИНЦИПИ її ПОБУДОВИ РОЗДІЛ ІІІ ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО СВІТУ ТЕМА 2. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ § 46. СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ І ПРИНЦИПИ її ПОБУДОВИ Терміни і поняття: біологічна систематика; система органічного світу; штучна і природна системи; таксони; кодекси біологічної номенклатури. Система органічного світу. Пізнання навколишнього світу неможливе без класифікації здобутої інформації. За відсутності системи упорядкування явищ […]...
- Принципи позакласної роботи Принципи позакласної роботи В основі організації позакласної роботи лежать принципи, що забезпечують засвоєння лінгвістичного матеріалу, зумовлюють доцільний вибір видів позакласної роботи. Принципи організації позакласної роботи – це своєрідні правила взаємодії словесника й учнів, вихідні положення, на яких грунтується система позакласної роботи з української мови, що містить епізодичні й систематичні види. Принципи виступають у певному взаємозв’язку, […]...
- Форми і зміст позакласної роботи 10.2. Форми і зміст позакласної роботи Форми позакласної роботи в школі різноманітні: одні з них проводяться постійно зі сталим складом учнів їх називають систематичними. До таких форм належать випуск стіннівок, підготовка усних журналів, мовних радіопередач, засідання мовного гуртка, робота в системі Малої академії наук (МАН). До епізодичних форм належать олімпіади, тиждень української мови, мовні ранки […]...
- Педагогічна практика студентів – осередок позакласної роботи 11. МЕТОДИЧНА РОБОТА ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА 11.1. Педагогічна практика студентів Педагогічна практика, передбачена навчальним планом, є завершальним етапом вивчення дисципліни “Шкільний курс української мови та методика його викладання”. Тому студенти цілком самостійно виконують обов’язки вчителя української мови та літератури і класного керівника, що підвищує їхню відповідальність за педпрактику. Методист лише консультує студентів, контролює їх роботу, а коли […]...
- ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОГО КРУГООБІГУ. РИНКОВА, КОМАНДНА, МІШАНА ЕКОНОМІКА: ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ, СХЕМИ КРУГООБІГУ УРОК № 20. ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОГО КРУГООБІГУ. РИНКОВА, КОМАНДНА, МІШАНА ЕКОНОМІКА: ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ, СХЕМИ КРУГООБІГУ Мета уроку: ознайомити зі змістом економічного кругообігу; ознайомити з поняттями, принципами та схемами ринкової, командної, мішаної економічних систем; визначити переваги та обмеження конкретної економічної системи; розвивати вміння логічно мислити; виховувати економічне мислення. Основні поняття: командна, традиційна, ринкова, мішана економічні системи. Тип […]...
- Зміст позакласної роботи Зміст позакласної роботи Основним змістом позакласної роботи є: – засвоєння загальних відомостей про мову, актуальних питань з лексикології, фразеології, граматики, стилістики, риторики тощо; – ознайомлення з лексикографічними, енциклопедичними, довідковими виданнями; – ознайомлення з етимологічними відомостями; – опрацювання лінгвістичного матеріалу, що відбиває сучасний стан мови; – вивчення відомостей з культури мовлення. З метою формування у школярів […]...
- Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів 7 РОБОТА З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ (МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ) 7.1. Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів Методика розвитку мовлення учнів. Відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти України, навчальних концепцій, чинних програм з рідної (української) мови пріоритетною є мовленнєва підготовка учнів, спрямована на формування мовної особистості випускника середньої школи, […]...
- План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України та основні принципи його побудови БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ ПЛАН РАХУНКІВ І ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ 2. План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України та основні принципи його побудови Одним з ключових елементів національної системи бухгалтерського обліку є план рахунків, завдяки якому досягається систематизація бухгалтерських рахунків. Іншими словами, план рахунків – це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для […]...
- Зміст бізнес-плану – Зміст і структура бізнес-плану ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ І ПІДПРИЄМСТВО В СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ ТЕМА 6 ПЛАНУВАННЯ БІЗНЕСУ. ЗМІСТ І ПОРЯДОК РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ 6.2. Зміст і структура бізнес-плану 6.2.2. Зміст бізнес-плану За титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстрованого матеріалу, додатків....
- Класифікація уроків 3.2. Класифікація уроків Для чіткої організації навчально-виховного процесу уроки української мови поділяються на типи залежно від поставлених педагогічних завдань. У дидактичній та лінгводидактичній літературі цей поділ здійснюється за різними ознаками, а тому й досі нема єдиноприйнятої, загальновизнаної типології уроків, хоч сама проблема класифікації уроків почала розв’язуватися ще в середині минулого століття. Нею займалися О. Біляєв, […]...
- Формування лексичних умінь і навичок 6.7. Формування лексичних умінь і навичок Вивчення розділу “Лексикологія” і подальша словникова робота на уроках української мови формують в учнів лексичні вміння і навички, передбачені програмою української мови в кожному класі. Значна частина вмінь і навичок формується в 5-6 класах, де вивчається розділ “Лексикологія”. У 5 класі учні повинні з’ясовувати значення слів самостійно, користуючись тлумачним […]...
- Державна мова Державна мова – мова офіційного спілкування. У деяких державах Д. м. є дві або більше мови корінних народів. Іноді замість терміна “Д. м.” вживаються терміни “офіційна мова” чи “національна мова”. В Україні Д. м. є українська мова. Це положення зафіксовано в Конституції України і “Законі про мови в УРСР”, прийнятому 28.Х. 1989. Відповідно до Закону […]...
- Спостереження й аналіз уроку 3.7. Спостереження й аналіз уроку Одним із шляхів підвищення майстерності учителя, удосконалення технології проведених ним уроків є спостереження й аналіз уроку. Умінням спостерігати й аналізувати урок має володіти кожен учитель, особливо молодий, для якого цей процес є засобом вивчення педагогічного досвіду й удосконалення власних умінь і здібностей. Для студента спостереження й аналіз уроку є важливою […]...
- Основні принципи виховання – Закономірності і принципи виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.2. Закономірності і принципи виховання 3.2.2 Основні принципи виховання Оптимізація змісту, форм і методів виховання потребує всебічного врахування його принципів, у яких відображені закономірності виховного процесу. Принцип виховання – керівне твердження, яке відображає загальні закономірності процесу виховання і визначає вимоги до змісту його організації […]...
- Українська мова. Спорідненість її з іншими мовами Урок 3 Тема. Українська мова. Спорідненість її з іншими мовами Мета: дати уявлення учням про мову як національну ознаку народу, показати місце української мови у сім’ї споріднених мов, ознайомити з історією виникнення й становлення української мови; розширити знання учнів про багатство української мови; виховувати патріотизм, повагу до рідної мови, історії рідної країни; розвивати мовлення учнів, […]...
- Закономірності і принципи педагогічного процесу – Цілісний педагогічний процес ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 1. Загальні засади педагогіки 1.3. Цілісний педагогічний процес 1.3.2 Закономірності і принципи педагогічного процесу Філософія трактує закономірність як об’єктивний, стійкий, повторюваний, необхідний і суттєвий зв’язок між явищами і процесами, що характеризує їх розвиток. Закономірності педагогічного процесу. Оскільки закономірні зв’язки між предметами і явищами мають зовнішній і внутрішній характер, то й […]...
- Значення мови в житті суспільства. Українська мова Урок № 1 Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України Мета: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; усвідомлення значення державної мови для зміцнення української державності; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід […]...
- Проблема уроку в сучасній лінгводидактиці 3.1. Проблема уроку в сучасній лінгводидактиці Урок є основною формою навчально-виховного процесу одного і того колективу учнів за певною програмою. За оптимальної організації він забезпечує міцне й усвідомлене засвоєння навчального матеріалу, формування знань, умінь і навичок. Сучасний урок мови – це насамперед урок, на якому вчитель уміло використовує всі можливості учня, весь його творчий потенціал […]...
- Закономірності і принципи навчання – Процес навчання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 2. Теорія освіти і навчання (дидактика) 2.3. Процес навчання 2.3.2 Закономірності і принципи навчання Різнобічна навчальна діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвивається особистість учня (студента), здійснюється відповідно до певних закономірностей і принципів, притаманних навчальному процесу. Закономірності навчання. Специфіка дидактичних закономірностей полягає в тому, що вони […]...
- Мовленнєвознавчі поняття і шляхи їх засвоєння 7.2. Мовленнєвознавчі поняття і шляхи їх засвоєння Результативність навчання мови в сучасній школі вимірюється не стільки мовними знаннями, уміннями й навичками, а рівнем мовленнєвознавчої підготовки, практичним володінням мовними засобами залежно від ситуації спілкування, готовністю учнів до ефективної комунікації – виконання ролі адресанта (того, хто створює висловлювання) і адресата (того, хто сприймає висловлювання). Засвоєння мовленнєвознавчих понять […]...
- Що таке музична мова? Коли природа оживає Урок 27. Що таке музична мова? Коли природа оживає… Мета уроку: збагачувати уявлення учнів про елементи музичної мови. Учити визначати роль засобів виразності музики у створенні музичного образу. Розвивати вокально-хорові навички, художньо-творче мислення. Засобами мистецтва формувати мислячу й чуйну особистість. Очікувані результати: учні називають деякі елементи музичної мови, визначають їхню роль у створенні музичного образу, […]...
- ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ТА ПОБУДОВИ ТЕКСТУ-МІРКУВАННЯ Урок 9. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ ТА ПОБУДОВИ ТЕКСТУ-МІРКУВАННЯ Мета: формувати в учнів уявлення про текст-міркування, його характерні ознаки: твердження, доказ, висновок; вчити складати тексти-міркування; виховувати інтерес до навчання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 22, с. 19) Індивідуальне опитування Учні розповідають про захоплення дітей, спираючись на фотоілюстрації, подані […]...
- Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 1. МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ Мовознавчі студії 1.1. Прочитайте. Визначте тему і стиль кожного висловлювання, назвіть його характерні ознаки. I. Мова народу твориться колективно, беруть участь у цьому великому процесі і сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява,- бо кого ж із нас […]...
- Вступ до курсу “людина і світ” СИСТЕМА УРОКІВ Урок 1 . Вступ до курсу “людина і світ” Мета: розкрити основні завдання курсу, дати уявлення про його роль у формуванні світогляду людини; ознайомити зі змістом і методами вивчення. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма уроку: вступний урок. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент ІІ. Вивчення нового матеріалу Зміст і методи вивчення курсу Процес […]...