Зміст, завдання, напрямки, інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
ЧАСТИНА II.
УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ
5. АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО
5.1. Зміст, завдання, напрямки, інформаційне забезпечення аналізу собівартості продукції
В системі показників, які характеризують ефективність виробництва і посилення його інтенсифікації, одне із провідних місць належить собівартості продукції.
Собівартість є вартісна категорія, яка в грошовій формі відображає витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Зниження собівартості продукції,
В ринковій економіці, де ціни формуються під впливом гострої конкурентної боротьби, із сукупності факторів, що визначають конкурентоспроможність підприємства, чільне місце належить витратам на виробництво. Зниження витрат в таких умовах стає ледь не головним джерелом збільшенням прибутку.
Розрізняють
За обсягом затрат, що входять в собівартість продукції, остання ділиться на виробничу, яка включає витрати, що пов’язані тільки з виробництвом продукції, і повну, що складається із витрат на виробництво і позавиробничі витрати, які пов’язані з реалізацією продукції (витрати на збут).
Визначення величини затрат на одиницю продукції (робіт, послуг) називається калькуляцією собівартості.
В залежності від призначення розрізняють планову, нормативну та фактичну(звітну)собівартість продукції.
Планова собівартість – це завдання для досягнення певного рівня собівартості продукції, що визначається на основі передових норм і нормативів використання засобів виробництва і витрат праці.
Нормативна собівартість – відображає рівень витрат на виріб, що визначається діючими на певну дату технічними нормами і нормативами використання засобів виробництва і робочого часу.
Фактична (звітна) собівартість – це рівень собівартості продукції, обчисленої на основі фактичних витрат на виробництво за певний період, з урахуванням фактичних умов виробництва, що склалися.
Основними завданнями аналізу витрат і собівартості продукції є:
– обгрунтованість планових завдань із собівартості продукції;
– загальна оцінка виконання завдань зі зниження собівартості продукції;
– виявлення і дослідження причин відхилень від планового завдання;
– вивчення структури і динаміки витрат за елементами і калькуляційними статтями;
– оцінка впливу окремих факторів на рівень собівартості продукції;
– виявлення і мобілізація резервів зниження собівартості продукції.
– Залежно від поставлених завдань випливають різні напрямки аналізу собівартості продукції і витрат на виробництво:
– узагальнюючий аналіз собівартості продукції;
– аналіз собівартості окремих видів продукції (калькуляцій);
– аналіз витрат на одну гривню продукції;
– аналіз прямих матеріальних і трудових витрат;
– аналіз комплексних витрат;
– аналіз накладних витрат.
Для проведення аналізу собівартості продукції і витрат на виробництво формується інформаційна база на основі планової собівартості продукції; нормативів споживання матеріальних і трудових ресурсів; цін на ресурси і продукцію; первинні документи; рахунки бухгалтерського обліку; статистична звітність ф. № 5-с “Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)”; фінансова звітність ф. № 2 “Звіт про фінансові результати”; матеріали ревізій, спеціальних обстежень та ін.