ЗООПЛАНКТОН

Related posts:

1. БАТИПСАМОН Екологія – охорона природи БАТИПСАМОН – угруповання організмів (інфузорії, черви та ін.), що мешкають у піщаному грунті великих глибин Світового океану....
2. РЕОФІЛИ Екологія – охорона природи РЕОФІЛИ – тварини, які живуть у проточних водах. Р. є своєрідними екол. угрупованнями, адаптованими до умов змінного середовища. Серед Р. переважають водяні тварини, що пристосувались до життя в проточних водах (річках, струмках, на мор. мілководдях, які омиваються припливно-відпливними течіями). Р. – чіткі аероби і потребують постійного притоку свіжої води. Деякі Р. […]...
3. ТЕРМОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРМОСФЕРА – дуже розріджений шар атмосфери в межах від 80 до 800 км над поверхнею Землі, що характеризується швидким підвищенням т-ри до 1500 °С до висот 200- 300 км й збереженням такої т-ри у вищих її шарах....
4. АНТИТЕЛЕХОРИ Екологія – охорона природи АНТИТЕЛЕХОРИ – рослини з насінням, яке пристосувалося до затримання на місці та запобігання перенесенню в несприятливі умови....
5. ПІКОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи ПІКОПЛАНКТОН – мікроскопічні організми (розміром 0,4-1 мкм) планктону, що дають 60 % первинної продукції фітопланктону (щільність в евфотичному шарі океанів (0- 200 м від поверхні) у 104-105 клітин в 1 мл води). Організми П. здатні до фотосинтезу при нижчому рівні освітлення, ніж більші за розміром представники фітопланктону....
6. ПАДАНГ Екологія – охорона природи ПАДАНГ, керангас – розріджений ліс, пустоші в тропічній зоні (малайські країни)....
7. МІКРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МІКРОПЛАНКТОН – сукупність мікроорганізмів, що входять до складу планктону....
8. БАКТЕРІОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи БАКТЕРІОПЛАНКТОН – сукупність популяцій мікроорганізмів, що входять до складу планктону....
9. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
10. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
11. ЛІТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ЛІТОБІОСФЕРА – 1) частина біосфери, яка займає верхні шари літосфери (від 2-3 м і макс. до 6 км вглиб); 2) зона поширення живих організмів (у шпарах, підземних водоймах) та шари біогенних осадових порід....
12. ЄМНІСТЬ ВОДОСХОВИЩА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ВОДОСХОВИЩА – об’єм водосховища, виражений у м3 або км3; корисна Є. в. – об’єм води, що перебуває між норм, підпорним рівнем та проектним рівнем макс. спрацювання води; мертвий об’єм – об’єм води, що перебуває нижче від рівня макс. технічно допустимого спрацювання води; резервна Є. в. – об’єм, що використовується для […]...
13. ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ДЕМОГРАФІЧНОГО НАСИЧЕННЯ – у глобальній сукупності кількість народонаселення завжди відповідає макс. можливості підтримання його життєдіяльності, включаючи всі аспекти потреб людини, що склалися. П. д. н. начебто перегукується з правилом макс. “тиску життя”. Зв’язок між ними справді є, але, на відміну від ін. видів живого, соц. людина створює особливий “тиск життя” […]...
14. МЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть у пов. середовищі....
15. ГЕОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕОБІОСФЕРА – наземна (у межах суходолу) частина біосфери. Те саме, що й терабіосфера з літобіосферою або лише сукупність фотогеосфери та педосфери, тобто біогеосфера. Найвірогідніше вертикальне простирання Г. – від макс. висот польоту птахів до глибини активної кори вивітрювання. Глибше розміщена гіпо(гео)біосфера....
16. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
17. ЗАМКНЕНІСТЬ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи ЗАМКНЕНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – здатність екосистем та ін. угруповань протистояти проникненню чужорідних форм....
18. ОЗЕРО Екологія – охорона природи ОЗЕРО – прир. западина, заповнена прісною чи солоною водою. О. Землі займають близько 1,8 % площі поверхні суходолу. О. часто заселені ендеміками, іноді в них трапляються численні релікти. За водним режимом О. поділяють на стічні і безстічні. Забруднення О. призводить до їх евтрофування. За ступенем розвитку орг. життя О. поділяють на […]...
19. ОХОРОНА ПТАХІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПТАХІВ – складова частина охорони тварин, включає комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп. та сусп. заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу та підтримання чисельності видів птахів на рівні, що забезпечує їхнє існування....
20. ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) Екологія – охорона природи ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) – нездатність протистояти зовн. впливам або стресовим чинникам; властивість, обернена до стійкості....
21. СТРАТОСФЕРА Екологія – охорона природи СТРАТОСФЕРА – шар атмосфери, починаючи з 8-10 км над полюсами, на екваторі – з 16-18 км і до 40 км від поверхні Землі, який характеризується майже сталою т-рою і розташуванням на висоті 20-25 км шару з макс. конц. озону....
22. ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ – діапазон дії екол. чинника, в межах якого можливе існування організму. 3. т. обмежена граничними мінім, і макс. значеннями чинника....
23. ГЛИБИНА ВПЛИВУ ХВИЛЬ Екологія – охорона природи ГЛИБИНА ВПЛИВУ ХВИЛЬ – макс. глибина моря, озера, на яку проникають наносні дії хвиль....
24. СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
25. УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ Екологія – охорона природи УМОВИ ЕКСТРЕМАЛЬНІ – граничні (мінім, чи макс.) умови, явно жорсткі для існування організмів. У. е. визначають межі толерантності виду до екол. чинників, напр. до крайніх значень т-ри, вологості, солоності тощо....
26. ПРАВИЛА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛА ЛІСОКОРИСТУВАННЯ – площа та конфігурація вирубок, ступінь вилучення з них деревини, макс. висота пня, що залишається, способи підсочування дерев, терміни пожежної небезпеки в лісі та ін. екол. нормативи, що встановлюються в законодавчому та/чи відомчому порядку....
27. ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ – організми, здатні жити при дуже малій кількості вільного кисню або без нього (напр. дріжджі, денітрифікуючі бактерії)....
28. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
29. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) Екологія – охорона природи РЕГЛАМЕНТАЦІЯ (ПОЛЮВАННЯ) – система заходів і прийомів, спрямованих на отримання макс. (для даних умов) продукції при збереженні оптим. біол. продуктивності експлуатованих популяцій тварин, тобто Р. покликана забезпечити ощадливе використання ресурсів тваринного світу....
30. МАТЕРИК Екологія – охорона природи МАТЕРИК, континент – велика ділянка земної кори, більша частина якої підійнята над рівнем Світового океану у вигляді суходолу. М. оточений смугою материкової обмілини (шельфом)....