Зорова сенсорна система. Будова очного яблука. Оптична система ока
РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА
Тема 12. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ НЕРВОВОЮ СИСТЕМОЮ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ
УРОК 77. Зорова сенсорна система. Будова очного яблука. Оптична система ока
Освітня мета: сформувати знання про зорову сенсорну систему; встановити взаємозв’язок між будовою і функціями органа зору; сприяти формуванню в учнів наукового світогляду; показати зв’язок навчального матеріалу з життям.
Освітні поняття і терміни: очне яблуко, білкова оболонка (склера), зіниця, кришталик, склисте тіло, сітківка, передня і задня камери ока, брови, повіки,
Обладнання: таблиця “Орган зору”, вологий препарат ока; збірна модель ока.
Структура уроку, основний зміст і методи роботи І. Актуалізація знань учнів.
1. На дошці прикріплено малюнок “Мудре дерево”. Учні по черзі зривають з нього листки, на яких написано терміни, і дають їм пояснення. (Рецептори, аналізатори, сенсорні системи, органи чуттів, адаптація.)
2. Троє учнів мають скласти схему аналізатора:
1-й – зорового;
2-й
3-й – нюхового.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Максим Горький писав: “Нічого не може бути страшнішим за втрату зору. Це велика образа, вона забирає у людини дев’ять десятих світу”.
Яке ж воно – око? Яка його будова? На ці запитання ви отримаєте відповідь на сьогоднішньому уроці.
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Значення зору в житті людини. (Розповідь вчителя з елементами бесіди).
– Яке значення писемної мови?
– Яка роль образотворчого мистецтва?
– Яке значення зору для трудових процесів?
– Яке естетичне значення зору?
2. Розташування очей. Допоміжний апарат ока. (Розповідь вчителя з використанням таблиці, малюнків, підручника).
Бесіда.
– Де розміщені очі?
– Як ми розглядаємо предмети?
– Які органи захищають око від шкідливих впливів зовнішнього середовища?
– Яке значення мають сльози? Чи шкідливо плакати?
– Розповідь вчителя про кон’юнктиву; про операції, проведені на слізних залозах в інституті ім. Філатова.
3. Будова ока. (Розповідь вчителя з використанням таблиці, розбірної моделі ока, вологого препарату).
Бесіда.
– У чому відповідність будови білкової оболонки і її функції?
– Які найважливіші особливості рогівки, кришталика, склистого тіла?
– Чому одна оболонка ока називається судинною? Яке її значення?
– Яка роль чорної пігментації судинної оболонки?
– Які особливості будова ока дають можливість світлу проходити до сітківки?
– Яке значення має зіниця?
– Які особливості райдужної оболонки дають змогу здійснювати зіничний рефлекс?
Повідомлення учнів про іридодіагностику.
4. Оптична система ока. Зображення предметів на сітківці. (Розповідь учителя з використанням таблиці, малюнків підручника).
Бесіда:
– Що входить до оптичної системи ока?
– Крізь які середовища вказаної системи ока проходять промені?
– Що буде, коли людина помилилась окулярами, які перевертають зображення?
5. Акомодація. Визначення акомодаційної здатності ока. (Розповідь вчителя з елементами бесіди.)
– Чому ми бачимо предмети, розміщені на різній відстані від очей, однаково різко?
– За рахунок чого змінюється фокусна відстань під час настроювання мікроскопа?
– За рахунок чого кришталик, знаходячись на одному місці, в нормі проектує зображення і завжди на сітківку? Що змінюється в даному випадку?
– Яка роль війкових м’язів?
Лабораторна робота №7
Тема. Визначення акомодації ока, реакції зіниць на світло.
Мета: навчитись визначати акомодаційну здатність ока та реакцію зіниці на зміну інтенсивності освітлення.
Обладнання: аркуш паперу з отвором, навколо якого нанесені букви.
Хід роботи
1. Візьміть аркуш цупкого білого паперу з отвором посередині, діаметр отвору 1 см. По краях отвору по радіусу напишіть букви.
2. Аркуш тримайте на відстані 10-15 см так, щоб букви були чітко видно, а через отвір було б видно і дошку з написаним на ній текстом чи малюнком. Друге око краще заплющити.
3. Прочитайте напис на дошці. Чому під час читання букви, що оточують отвір на папері, здаються розмитими?
4. Подивіться на букви, написані на аркуші. Чому букви на аркуші видно чітко, а текст (малюнок) на дошці здається розпливчастим?
5. Попросіть свого товариша повернутися обличчям до світла. Розгляньте ширину обох його зіниць.
6. Запропонуйте товаришу заплющити очі й закрити їх рукою. Через 30-60 секунд запропонуйте розплющити очі. Уважно спостерігайте за зміною зіниць.
7. Зробіть висновки, пояснивши результати дослідів.
__________________________________________________________________
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Бесіда.
– Ще Г. Гельмгольц вважав, що моделлю ока є фотоапарат. Доведіть це.
– Чому, перебуваючи під водою, ми бачимо навколишні предмети не зовсім чітко?
– Яку перевагу дає бачення обома очима?
V. Домашнє завдання.
Вивчити відповідну тему із підручника.
Підготувати повідомлення про дальтонізм.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...