Зв’язне мовлення. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Особливості будови розповіді. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 23
Тема: Зв’язне мовлення. Типи мовлення: розповідь, опис, роздум (практично). Особливості Будови розповіді. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру
Мета: пояснити особливості будови розповіді, формувати вміння відрізняти розповідь від інших типів мовлення, відтворювати тексти розповідного характеру; формувати загальні текстотворчі вміння; уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, відчуття слова.
Обладнання:
Хід уроку
І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу (засвоєння мовленнєвознавчих понять).
Робота з підручником. Робота з таблицею “Типи мовлення” (стор. 61).
Робота з підручником. Виконання вправи 155 (усно).
Пояснення вчителя.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ
Розповідь – це висловлювання, у якому йдеться про послідовні дії предмета чи особи або про події, які відбуваються в певній послідовності, одна після одної.
До розповіді можна поставити загальне питання що сталося?
Здебільшого (хоч і не обов’язково) в тексті розповідного
Оскільки в кожному з речень тексту має міститися нова інформація, у кожному реченні можна умовно виділити “відоме” (“дане”) – слово або словосполучення, що “вбирає” в себе, “повторює” певну інформацію з попереднього речення, та “нове” – слово або словосполучення, яке вміщує інформацію принципово нову, досі невідому.
“Відомим” у реченнях тексту розповідного характеру є назва особи або предмета, а “новим” – назва виконаної дії (або назва події, яка відбулася).
Наприклад:
В Н Н
Дід убрався в Іванову одежу, тоді витяг з-під старого пенька пляшечку з
Н Н Н
Молодильною водою, покропився і враз помолодшав: став такий, як у
В Н Н
Вісімнадцять літ. Після цього він витяг іншу пляшечку, побризкав з неї Івана.
В Н
Той зробився старшим на п’ятдесят років.
Народна творчість.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
Прослухати (прочитати) уривок. Які дії виконала кожна з названих в уривку осіб? Одночасно чи послідовно були ці дії виконані? Яке загальне питання можна поставити до висловлювання? Чи є уривок зразком розповіді?
Трапилась в одній державі велика посуха. Зібрався богатир Іван і пішов людей рятувати.
А в тій державі клятий Змій позакривав криниці. За воду Зміїсько вимагав у людей щодня по красуні. Після того, як люди йому дівчину приведуть, Змій давав їм якесь відро.
Сів Іван біля Змієвої печери і чекає. Ось везуть коляскою цареву дочку. Іван тоді зупинив коня і на коляску скочив, та аж по осі у землю ввійшла. А Іван каже: “Не дам людоїдові дівчину!”
Народна творчість.
ІV. Підготовка до роботи над переказом.
Читання тексту вчителем.
З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.
Визначення теми і головної думки тексту.
Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення.
Колективне складання плану тексту.
Повторне читання вчителем тексту.
V. Усне переказування учнями тексту за планом.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІІ. Домашнє завдання.
Вправа 154, 156 (усно).
Тексти для переказу
1. Татарське зілля
Жили в одному селі брат і сестра. Батьки їхні повмирали, а вони самі хазяйнували.
Одного разу, як брат орав у полі, напали на село татари. Людей пограбували, а сестру з іншими дівчатами погнали у полон.
Кинувся парубок ворогів доганяти, щоб сестру відбити. А татари саме посідали полуднувати, а навколо варту виставили. Хлопець і попався вартовим у руки.
Привели парубка до татарського мурзи. Той вирішив з бідолахи посміятися. Поставив мурза таку умову: якщо брат татарського силача переможе, відпустять його й сестру татари.
Вирішив хлопець битися. Почався бій. І так захотілося парубкові сестру врятувати, що вбив він ворога одним ударом.
Відпустив татарин сестру й брата. А на тому місці, де брат ворога вбив, виросло зілля, яке називають татарським. (Нар. творч.; 118 сл.)
– Пояснити значення слова мурза (титул феодальної знаті в татар).
– Дібрати синоніми до слів полон, силач.
– Скласти план тексту (орієнтовний: 1. Жили брат із сестрою. 2. Напали на село татари. 3. Кинувся брат ворогів наздоганяти. 4. Попався вартовим у руки. 5. Вирішив мурза посміятися. 6. Перемога. 7. Відпустив татарин брата і сестру. 8. Виросло на тому місці зілля.)
– Усно переказати текст за планом.
Надворі був лютий мороз. Плентався вулицею хлопчик-сирота. Рідні немає, а чужі не пускають… Ходив бідолашний, зазирав у вікна.
Отак доплентався хлопчик до околиці міста. Зайшов у якусь повітку, а там темно, хоч око виколи. Налапав щось волохате. Притулився до теплого собачого хутра та заснув.
А то був не собака, а ведмідь. Його пан держав собі на потіху.
Прокинувся хлопчик уранці, роздивляється ведмедя. Він зроду ведмедів не бачив. Пішов милостині прохати, а ввечері до ведмедя вернувся. Повечеряв тим, що ведмідь не доїв.
Аж зайшов у повітку слуга з ліхтарем. Покликав пана. Хлопчик злякався, охопив ведмедя та як заплаче! А ведмідь став хлопчика голубити, а на пана гарчати.
Зглянувся пан на хлопця, узяв до себе, став годувати і вчити. (За Оленою Пчілкою; 120 сл.)
– Пояснити значення слів повітка (господарське приміщення для утримання свійських тварин, зберігання реманенту та майна; шопа, сарай), околиця, хутро, милостиня.
– Пояснити значення виразів хоч око виколи; держати на потіху.
– Дібрати синоніми до слів плентатися, волохатий, бідолашний, голубити, зглянутися.
– Скласти план (орієнтовний: 1. Плентався вулицею сирота. 2. У повітці на околиці. 3. Притулився до хутра і заснув. 4. То був не собака, а ведмідь. 5. Увечері хлопчик повернувся. 6. Слуга покликав пана. 7. Став ведмідь хлопчика голубити. 8. Пан зглянувся на сироту.)
– Усно переказати текст за планом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...