Звичаї, обряди, вірування
Розділ 15
ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ
§ 44. Звичаї, обряди, вірування
Вірування, повір’я, утрадиційнені обряди, звичаї, міфологічні й демонологічні уявлення, увесь “живий музей історії народу” (С. Токарєв) – основа світогляду людей. Вони втілюють міжпоколінний досвід етносу, а мовні знаки відображають їхню семантику й конотацію. Соціальний фактор, наголошує польський лінгвіст Є. Курилович, котрий з першого погляду здається зовнішнім щодо системи мови, насправді органічно пов’язаний з нею. Розширення
Фразеологічні одиниці, відображаючи у своєму значенні реалії, конотації, безперервний процес розвитку етнокультури, акумулюючи у внутрішній формі найрізноманітніші вияви національної духовності, зберігають виразно чи менш виразно “сліди” цієї етнокультури (Пускати ману, з легкої руки, поганий на очі, встати на ліву ногу, не виносити сміття з хати, замовляти зуби). Як Зірка пада, “то її відьма зловлює” . Родитися під гарною планетою, родитися під поганою планетою… “Хто з них родиться під гарною
Та звернімося знову до І. Франка. “Є такі люди, що як тільки дотулиться болючого зуба рукою, то зуб перестане боліти. Для того й приповідають: “Перестало боліти, так якби Руков відоймив” (як рукою зняло) . Пор. ще: ” – Я твою втому рукавом одведу, – провела рукою по його чолу” (М. Стельмах). Часом звичайний фразеологізм здається “одноплощинним”, а насправді він увібрав у себе численні вірування, звичаї, прикмети. Тертий калач – “досвідчена людина”, бо її життя “терло”, кололо, мололо, подібно до зерна й борошна. Усього вона зазнала “подібно до хліба”. Фразеологізми Побити горшки, розбити горщик, розбити макітру “посваритися” пройшли довгий шлях формування своєї семантики – символіки (в Україні ці предмети розбивали після першої шлюбної ночі; старший боярин перекидав горща з хмелем через хату; він же кидав горщик убік: якщо розіб’ється, то народиться син, а як уціліє – то дочка). У багатьох місцевостях батькам, котрі не зуміли зберегти дочки до вінця, дають на весіллі пити з розбитого посуду чи посуду з діркою (О. Потебня). Очевидно, подібні прикмети – вірування були підосновою евфемістичної ФО Горщечок надщерблений (про таку дочку). У придністровських селах, коли виносять чоловіка з хати, жінка б’є новий горщик. Цим позначається занепад господарства після смерті чоловіка. Як ритуально-магічна дія, биття посуду може мати як позитивний магічний смисл (побажання багатства, щастя), так і негативний (символіка знищення, нещастя, смерті) .
Фольклорно опрацьовані глибоко народні жартівливі вислови Хліб від зайця (“Мені хотілося вірити, що мама приносила Хліб від зайця”, М. Мащенко); (приніс) Від зайця, відняв у зайця, Випрохав у зайця, окраєць від зайця (О. Гончар), Окраєць од зайчика (Б. Олійник), “Приносив тато мені Окрайця, Казав, що в житі Відняв у зайця” (В. Кочевський). Такий сакральний хліб, який побував “на природі”, а головне – жаданий і романтичний, – “фонував” чистотою й незрівнянною щирістю батьків і дітей. “Як батьків гостинець, Як хліб солодкий від зайця, як радісне диво найперших дитячих снів, – хитались у відрах лозові свіжі кружальця, шуміли дуби, і стременами вітер дзвенів” (JI. Костенко). Його культурологічну оцінку знаходимо в етнографа В. Скуратівського: “Це хлібець від зайця… Вірили й не вірили ми в ті слова. Але з яким смаком ївся він, хліб “Від зайця” – прекрасно вибрана народом форма частування дітей невикористаним у полі сніданком”. Оте диво, яке завжди переносить нас у світле дитинство: “Хрещений батько дружить із зайцем, бо завжди… виймає з кишені або пряник, або цукерку, або яблуко, простягає мені й каже: – Оце ж перестрів мене по дорозі заєць і передав тобі, Васильку, гостинця. – Який заєць? Той, що й учора? – Той самий. Сірий. – А звідки він мене зна? – Та вже знає. Каже: отому слухняному хлопчикові передайте” (В. Захарченко).
Інваріантний рамковий образ подарунка (Від зайця – принести; відняти – від зайця), наприклад, у східнослобожанських і східностепових говірках реалізується в багатьох варіантах. Скажімо, на Луганщині побутують вислови зайчик передав (с. Містки Сватівського р-ну), Заєць передав (м. Лисичанськ), Заєць приніс (с. Оборотнівка Сватівського р-ну), у зайця вкрав (с. Містки), Гостинець від зайчика (с. Привілля Лисичанського р-ну), Зайчик у сумочку кинув (м. Ровеньки). Подібний образ (Зайчыкау хлеб ) є і в білорусів. Такі самі мотиваційні моделі знають і німці – Hasenbrot, Lewarkenbrot “хліб зайця, жайворонка”, Das hett die Krдhe fallen laten – “його ворона впустила”. У росіян, крім Заячий хлеб (гостинец), є ще лисичкин Хлеб, тобто хліб від лисиці. Так назване одне з оповідань М. Пришвіна. Мешканці Нижегородської губернії знають Березин гостинец (запис 1975 p.), власне, уже флористичний образ. Ще віддаленіша внутрішня форма кашубського вислову – To je od Coutkiz lasu, доел, “це від Тітки з лісу”, де Cotka (Coutka) z lasu – “дух – захисник борів і лісів в образі милої бабусі” .
За Ф. Боасом, мови відрізняються “за групами ідей”, а її особливості “відбиваються в поглядах і звичаях народів”.
У поемі “Марина” М. Рильський виводить образ “знахаря” Кіндратка такими словами:
Про сто вовків, що сани обступили,
Про куріп’ят, що по степу водили
Мисливця, доки смерть собі знайшов,
Про знахаря, що й зупиняти кров,
І страх у слабодухих виливати,
І рушниці несхідні замовляти
Був над усіх прославлений мастак.
Такі “прославлені мастаки” начебто вміли ружжа замовляти (“Чи вже ж між нами нема такого…, щоб “Ружже замовив” ), Виливати (злизувати) переполох, відводити очі, замовляти зуби, уроки проганяти, трясцю одшептати… У бойків Проливати Воду заст., фольк. – “знахарським способом лікувати переляк” . У романі “Маруся Чурай” Л. Костенко згадує чи описує десятки подібних виразів, що відбивають процеси ворожіння, відшіптування, натякають на прикмети, указують на вірування. Наприклад: “І що ми вже Грицькові не робили, – вишіптували, терли, ізсилали, свячене зілля клали під потилицю, водою мили І Переливали хоробу на бобренківського пса, – не помогло”; “Це ж полк виходить за далекі гони. Комусь Тополя стане в головах”; “Так дай же вам Боже щастя. Прибийте Собі підкову”; “О Господи, його вже поховали, Йому вже Всі зозулі відкували”. Як згадувалося раніше, долю багатьох людей чи окремої людини, її характер пов’язували з тим, що віщували зорі (“Вогненна зірка в небі пролітала, сичі кричали, вісники біди”), під якою зіркою вона народилася. Скажімо, “непряма дорога” Гриця пов’язана з тим, що він “Народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому”; “страшний руйнатор” України Ярема Вишневецький – “Кривавий кат з-під темної зорі”.
Часом вдавалися до виливання (викапування) з воску, олова або сирого яйця зображення людини й по-своєму мудрували над ним: “І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю за три шаги З воску виливала” (Т. Шевченко). Пор. рос. (горьк.) Вылить на воск “заспокоїти дитину, зливши з неї воду на віск, де повинно з’явитися зображення злого духа, що злякав дитину” . Беруть миску води й держать на голові перестрашеного, розповідає І. Франко про гадання підгірян з оловом. Тимчасом баба в залізній ложці над огнем розтоплює олово й виливає його до миски з водою. З того олова пізнають потім, “чого перестрашилася людина” (“Людові вірування на Підгір’ю”). ФО (схожий) як викапаний фіксується академічним словником (Синонім – як з ока випав). Пор. ще Вилилась у матір, як з воску. Сполуки вилита мати, вилита в матір, вилитий батько тощо, очевидно, пов’язані якраз із виливанням, викапуванням. Такі ФО звичайні в художніх творах: “Дочка Вилита мати вдалася” (Панас Мирний). Бойківське Викапати з ока (кому) означає “бути подібним до когось” . Схоже і в поляків: jakby matce z oka wykapal; Tak podobien do niego Jako by mu z oka wypadl. Вилитий (викапаний) брат, вилита (викапана) сестра, як вилитий, як викапаний – вислови усталені, але мотивування їх уже дещо втрачене. Ось чому на Охтирщині (Сумська обл.), наприклад, частіше почуємо Як викопаний (від викопати) – свідчення переорієнтації внутрішньої форми.
Тільки незначна частина ФО з ремаркою “етн.” (етнографічне) потрапила до загальномовних фразеологічних словників. Серед них – Полоскати повивач “пити спиртне після хрестин” (І. Нечуй-Левицький), Слати (засилати, присилати, посилати) Старостів (людей) (до кого) “сватати” (“Зачали парубки Засилати старостів до дівчат”, Г. Квітка-Основ’яненко), Повернути слово (кому) “відмовлятися від обіцянки одружитися з ким-небудь” (” – Ярино – він враз упав на коліна… Ще не пізно, Поверни Максимові Слово, стань зі мною під вінець”, П. Панч), Обміняти хліб “домовитися про одруження” (“Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли”, Панас Мирний).
Виокремимо “сітку” стереотипів, накинуту на генетично давні уявлення нашого етносу, значеннєві домінанти, які відклалися в семантично-концептуальних опорах Чорт – болото – суха груша – суха верба.
“Улюбленими житлами чортів”, наголошує дослідник народної демонології В. Милорадович, крім пекла, визнаються болота, очерет, бузиновий кущ (бойки називають чорта табуїстично – той, що під бзом сїдит ), суха верба, вода (пор. водяник), глибокі яри, шинки, сараї, порожні напівзруйновані приміщення, млини; а ще – перехрестя доріг і роздоріжжя. Вони оберігають “закляті скарби”. Ось деякі лубенські веснянки, примовки, переконання: “А сей буде у болоті між чортами старший”; “На всякому млині є чорт”. До народної демонології належать також домовики, лісовики. У чорта є багато назв: сатана, біс, той, рябий, демон, диявол, чортяка, чорний, проклятий, лукавий, нечистий, нечиста сила, куций та ін. ; дідько, лихий, бенеря (бенеря його принесла; див. ще бойківські фраземи-табу: Іван безп’єтий, той панич, той скажешох, той ріжкатий (вважається, що в чорта є роги), той, що в смолі купасся.
У народних повір’ях східних слов’ян болото – “небезпечне й нечисте місце”, де водяться чорти, “нечисте місце, пов’язане з діями нечистої сили”, звичайне “місцезнаходження чорта”. Був звичай викидати в болото “нечисті” предмети (старий віник, речі померлого, горщик з водою від мерця, сміття) . За народними легендами, якраз сам чорт “створив це небезпечне місце” на противагу “доброчинній діяльності Бога” . Звідси мовні відшарування різної структури, експліковані або й зашифровані образи: бойк. габуїстичне той, що в болотї сідит, Антипко, Чорт болотний (болотяний), засів чорт в болоті, діал. ссл., сст. У чорта на болоті “дуже далеко” , “Мені вдалося все-таки розшукати його, хоч це і виявилося місце, забуте Богом і людьми, так би мовити – у чорта на болоті (Ю. Боцвінок), У чорта на колючках, у чорта на куличках, де трава не росте “дуже далеко” ; грубо – До чорта (до біса) в зуби, “Зачеплений міцною рукою жінки, побіг кудись До всіх бісів у зуби” (П. Загребельний), (помчався) К чорту в зуби (П. Куліш), До біса на роги (бо чорт “ріжкатий”, тобто має роги); Сидить, як чорт на грошах в болоті; рос. Не ходи при болоте: черт уши обколотит. Стійкий зв’язок чорта й болота виражається пск. Болото “чорт”, укр. “чорт”, укр. Нетеча “чорт” і “стояча вода” (“До людей саме сватів засилають, а до нас Нетеча Зілю Несе”, С. Васильченко; Якої нетечі?). Активно побутують приказки – Править як чорт болотом, Ганя як чорт по болоту, яку болоті не без дідька, таку селі не без горілки; біл. Аднаго балота чзрці; пол. bloto bez czarta nie obejdzie (болото без чорта не обійдеться); те саме в лайливих побажаннях – Щоб тебе понесло по нетрях та по болотах! .
Академічний фразеологічний двотомник фіксує грубі, іронічні ФО (закохатися) Як (мов, ніби) чорт у суху грушу (у стару вербу) “дуже сильно” (“Маланка бачить, що закохався Дмитро, Як чорт у суху грушу”, М. Зарудний); (причепитися) Як чорт до сухої верби (“Клятий Ботушкан причепився до мене, Як чорт до сухої верби…”, Казки Буковини) . Такі ж міфологічні уявлення властиві й білоруським віруванням (Улюбіуся як черту сухую вярбу), і польським (Zakochal siqjak djabel w starej wierzbie, тобто “закохався як чорт у стару вербу”). Узагалі дерево – місце проживання міфологічних персонажів: русалки живуть на березах, чорт сидить у корінні бузини, у дуплястій вербі, в осиці. У цю ж “демонологічну” мікрогрупу входять і говіркові та фіксовані фольклорними збірками вислови – варіанти – зполіс. Лубити, йек чорт суху грушу “не любити когось” , Закохавсь, як чорту суху грушу, Закохався як чорт в сухій вербі (Уманський повіт), гал. Тішитсі, як дідько сухов вербов. Коментуючи галицьке побажання Учіпи ся сухої верби, а не мене, І. Франко зазначає: “Місце, де навіть верба не може рости, але вехне (засохне), очевидно, погане, нечисте. От тим то й сама суха верба, що стоїть на такім місці, вважається “осідком нечистого духа”. Учепитися сухої верби значить “віддатися демонові, який живе в тій вербі, а може, й повіситися на ній” ; пор. асоціацію в бойк. Дурило з кривої верби “ошуканець” . Власне, у народній символіці розрізняються концепти Верба – суха верба – свячена верба, у яких поєднуються й “світлі” компоненти, і “темні”. Верба – не численний рід, рідня (за “Українською малою енциклопедією” Є. Онацького, “може розвинути понад сімсот гілок”), але одночасно й “неплідність” (“ніколи не плодоносить” – на вербі груші). Суха верба як місце побутування нечистої сили, як прокляте дерево (оскільки не дає плодів, не створює тіні; у сербів вона проклята й тому звичайно “гнила всередині”; у поляків – безплідна, трухлява і з кривим стовбуром, бо з неї були зроблені гвіздки для хреста, на якому “був розп’ятий Христос”) протиставлена Свяченій вербі Як охоронцю від нечистої сили (“Не я б’ю, верба б’є, за тиждень Великдень…”), була “цілющим засобом” у всіх слов’ян.
Таким чином, фразеологізми як відшарування матеріального й духовного життя (його конкретних мотиваторів), як продукти мовно-культурної здатності етносу освоювати й фіксувати стереотипи свого ставлення до дійсності представляють цю дійсність антропометрично-вивіреною, оціненою з погляду реалій життя того чи іншого періоду, з погляду народних вірувань. У процесі вивчення ми нібито знімаємо шар за шаром ті ідеї, котрі в них відкладались віками, і “доходимо до їх джерел” (С. Токарєв). Звичайно, у народних обрядах і повір’ях немало такого, що треба визнати загальнолюдським, указував Д. Зеленій. Окремі ж явища народного життя, якими б простими вони не були, завжди мають довгу історію “на грунті певного окремого народу”. Слово – концепт, уведене в діяльність людини, розглядається О. Потебнею “як живе, динамічне й унікальне, завжди інше, що виявляє ті або інші свої грані в тісній залежності від умов його вживання” . За допомогою слова людина не тільки пізнає, що вже було в її свідомості, а й “творить новий світ з хаосу вражень і збільшує свої сили для розширення меж цього світу” (О. Потебня). У ФО старий світ конотативно-представлений, інтеріоризований етносвідомістю й нерідко вже “зашифрований”. На зміну йому приходять актуальні сфери матеріального й духовного життя, репрезентовані в узусі нерідко вже як поетичні уявлення мовців.
Related posts:
- НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
- Народна педагогіка, вірування, фольклор у вихованні дітей Історія педагогіки України Розділ І ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ НА ТЕРЕНІ УКРАЇНИ У НАЙДАВНІШІ ЧАСИ 2. Народна педагогіка, вірування, фольклор у вихованні дітей Виховання й освіта починаються із засвоєння духовних надбань рідного народу – мови, усної творчості, вірувань, моралі, національних традицій, звичаїв і обрядів, знань про різні сфери життя (народне землеробство, медицина, метеорологія тощо). З давніх-давен […]...
- Доісламські вірування арабів ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ § 11. Арабський халіфат 2. Доісламські вірування арабів Арабські племена тривалий час залишалися прихильниками поганської віри і поклонялися багатьом богам. Для них священними були природні й витесані кам’яні брили та стовпи (бетілі), що вважалися місцем проживання богів або самими богами. У південній і південно-західній частині півострова було чимало християн та іудеїв. […]...
- ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ Культурологічний словник ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ – сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єднує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двосторонніх відносин між людиною і надприродними об’єктами....
- ЯК ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ ВИНИКАЛИ МИСТЕЦТВО І РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ Розділ І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ § 7. ЯК ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ ВИНИКАЛИ МИСТЕЦТВО І РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ 1. МИСТЕЦТВО ЗА ПЕРВІСНОЇ ДОБИ Що і чому зображували первісні митці? Тривалий час учені нічого не знали про первісне мистецтво. Однак близько 130 років тому перші наскельні малюнки знайшов археолог Марселіно Саутуола, який проводив розкопки в підземній […]...
- Народні звичаї ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період 24 Народні звичаї Левада – долина біля річки за уявленням – по представлению НАРОДНІ ЗВИЧАЇ Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею – радісні надії та клопоти господарів. Після довгої та холодної зими можна, нарешті, вийти на залиті сонцем левади і заспівати на повен голос. Можна затіяти веселу гру. Весну, […]...
- Звичаї та традиції ТЕМА: МИ УКРАЇНЦІ UNIT 10. WE ARE UKRAINIANS УРОК 107 (3) Підтема: Звичаї та традиції. Мета: Увести і закріпити граматичний матеріал: вживання структур Att (most, some, one, none) of. Тренувати учнів в усних висловлюваннях. Розвивати комунікативні здібності учнів. Удосконалювати техніку читання. Виховувати повагу до традицій і звичаїв народів різних країн. Обладнання: Підручник, робочий зошит, картки […]...
- Релігійне життя та звичаї ІНДІЯ КИТАЙ § 20. Індія 4. Релігійне життя та звичаї У перші століття нашої ери в Індії занепадає буддизм. Упродовж VIII-XII ст. його замінює індуїзм, що утвердився як основна релігія країни. Серед розмаїття богів в індуївмі найбільш поширені й шановані Брахма, Вішну і Шива. Вони утворюють “тримурті” – тріаду головних богів. У центрі індуїстської релігії […]...
- Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
- У КОЖНОМУ КУТОЧКУ СВІТУ СВОЇ ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ ЛЮДИНА І СВІТ У КОЖНОМУ КУТОЧКУ СВІТУ СВОЇ ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ НОВИЙ РІК У РІЗНИХ НАРОДІВ Завжди і в усіх народів святкували і святкують настання нового року, хоча не скрізь це було першого січня. Приміром, в Англії ще два століття тому новий рік починався 26 березня. А нащадки стародавніх єгиптян і досі вважають початком року […]...
- Звичаї та традиції ІНДІЯ КИТАЙ § 21. Китай 5. Звичаї та традиції Основою економіки середньовічного Китаю було сільське господарство, переважно – орне землеробство. Спочатку китайці вирощували пшеницю і просо, але згодом віддали перевагу рису. На заливних рисових полях китайці розводили рибу, яка цінувалася більше за м’ясо. Розвиток рисівництва та пов’язана з ним копітка робота на полях сформували визначальні […]...
- Обряди зустрічі весни. Народні пісні веснянки. Танцювальний карнавал. Микола Лисенко, хор А вже весна з опери Зима і весна Лише музика є світовою мовою і не потребує Перекладу, бо промовляє до душі. Бертольд Авербах Мета. Удосконалювати набуті знання, вміння та навички; продовжувати знайомство з народними календарно-обрядовими піснями; розвивати музичний слух, співацькі навички, творчі здібності, уміння відтворювати ритмічний супровід заданої мелодії; виховувати любов до музичного мистецтва. Методично-дидактичне забезпечення уроку. Музичний інструмент (за наявності – фортепіано, […]...
- Іменники – назви істот і неістот – Іменник Самостійні частини мови Іменник Іменники – назви істот і неістот Іменники поділяються на: – назви істот означають назви живих предметів, відповідають на питання хто? – жінка, поет, боягуз, сорока, бджола; – назви неістот означають назви неживих предметів, назви понять і відповідають на питання що? – думка, мікроскоп, калина, заняття. До назв істот належать міфічні та […]...
- Узагальнюємо вивчене. Перевірте себе. Розв’яжіть тести СЛОВО Узагальнюємо вивчене. Перевірте себе. Розв’яжіть тести 1. Буква й завжди позначає А м’який приголосний звук Б наголошений звук В твердий приголосний звук 2. До слова дзьоб відноситься схема А [–|= -] Б [= – -] В [- – -] 3. До слова зілля відноситься схема А [- – |= -] Б [= – |= […]...
- Спостереження за роллю прикметників у загадках. Складання загадок Урок 61 Тема. Спостереження за роллю прикметників у загадках. Складання загадок Мета: вчити аналізувати будову загадки, визначити в ній роль прикметників; поглиблювати знання про слова – ознаки предметів; розвивати зв’язне мовлення, уміння влучно добирати слова для вираження думки; виховувати зацікавленість усною народною творчістю. Обладнання: предметні малюнки зайця-русака, зайця-біляка, вікна, сніжинки, ранця школяра. ХІД УРОКУ I. […]...
- Другорядні члени речення. Додаток ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 25 Тема: Другорядні члени речення. Додаток Мета: формувати вміння розрізняти головні та другорядні члени речення; дати поняття про додаток як другорядний член речення, формувати вміння розпізнавати його в реченні, складати речення з поданими словами у ролі додатків; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до рідної природи; розвивати […]...
- Без труда нема плода ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період 26 Без труда нема плода Частувати (угощать) Клопіт (хлопоты) Виорати (вспахать) Чекати (ждать) БЕЗ ТРУДА НЕМА ПЛОДА (Українська народна казка) Якось один чоловік почастував вовка хлібом. – Ну й смачний! – похвалив вовк. Далі й питає: – А де ти його взяв? – Та де взяв? Землю виорав… – І все? […]...
- ДВОДОМНІ РОСЛИНИ ДВОДОМНІ РОСЛИНИ – мають одностатеві квітки. Чоловічі (тичинкові) й жіночі (маточкові) квітки розміщені в них на різних екземплярах. Прикладом Д. р. можуть бути верба, шпинат, коноплі, щавель тощо. Серед усіх видів подібних рослин налічується близько 4-5 %. Запилення квіток Д. р. відбувається тільки перехресним способом. У верби, наприклад, зав’язь плодів з’являється лише тоді, коли пилок […]...
- Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...
- Хліб Урок 80. Хліб – усьому голова Вимовляй правильно. Хліб, коровай, паляниця, тістечко, булочка, бублик, пиріжок, печиво, пампушка. ХЛІБ І ЗОЛОТО (Українська народна казка) Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати і говорити: – Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!.. – У нас […]...
- ВЕРТЕП Культурологічний словник ВЕРТЕП (у старосл. “вертеп” – печера) – народний театр маріонеток, розповсюджений переважно на Україні з кінця XV! ст., відомий також у Білорусії. Дія вертепної драми відбувалася у двоярусній дерев’яній коробці, відкритій з одного боку. На верхньому майданчику зображувалися сцени релігійного характеру, у яких головною темою було народження Христа і спасіння його від царя […]...
- Відмінювання іменників за відмінками. Початкова форма іменників ІМЕННИК Відмінювання іменників за відмінками. Початкова форма іменників 113. Розгляньте таблицю. Пригадайте відмінки іменників і питання, на які вони відповідають. Відмінок Питання Слова Однина Множина Називний Хто? Син, Сини, Що? Береза, поле Берези, поля Родовий Кого? Сина, Синів, Чого? Берези, поля Беріз, полів Давальний Кому? Синові, Синам, Чому? Березі, полю Березам, полям Знахідний Кого? Сина, […]...
- ОДНОДОМНІ РОСЛИНИ ОДНОДОМНІ РОСЛИНИ – рослини, у яких є й жіночі, і чоловічі одностатеві квітки. Ці квітки зібрані на одному екземплярі, наприклад вільха, верба, дуб, береза, огірок, кукурудза тощо....
- Слова з прямим і переносним значенням РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 7. Слова з прямим і переносним значенням Пояснення Більшість слів в українській мові можуть уживатися і в прямому, і в переносному значеннях. Коли слово означає звичайну назву предмета, то це пряме значення; воно не залежить від контексту. Переносне значення виявляється лише в контексті. Наприклад: у словосполученні “залізні двері”, тобто […]...
- Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- КОРОВАЙ (каравай) Культурологічний словник КОРОВАЙ (каравай) – символ плодючості; продовження роду; єднання; Сонця; Бога; з’єднання молодих у сім’ю; щастя; спільної долі. Коровай у східних слов’ян – символ родючості, обрядовий круглий хліб. Для його приготування існував цілий комплекс обрядів: зерно для короваю мололи на спеціальних жорнах, його пекли спеціальні жерці. При виготовленні короваю до Бога зверталися з молитвою, […]...
- МЕДОНОСИ МЕДОНОСИ, або медоносні рослини, – велика група рослин, які дають бджолам пилок і нектар. М. р. різні за місцем виростання або видом, наприклад є лісові, а є лугові, баштанні або декоративні М. Нижче поданий загальний список, що демонструє розмаїтість М. М. лісових угідь. Липа дірбнолиста, клен: польовий, гостролистий, татарський; в’яз-берест, в’яз звичайний, верболіз, верба плакуча, […]...
- Зразок розбору частки – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка Зразок розбору частки 1. He буде у думах моїх ні мук, ні страждань, ні плачу (М. Рильський). 2. Не – частка. 3. Заперечна. 4. Проста за будовою, непохідна. 5. Не буде пишеться окремо, бо Не з дієсловами пишеться окремо....
- ПРИЧАСТЯ Культурологічний словник ПРИЧАСТЯ – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного....
- Іменники, що означають назви істот і неістот – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Іменники, що означають назви істот і неістот Усі іменники поділяються на 2 групи: 1) іменники, що означають назви Істот і відповідають на питання Хто?; 2) іменники, що означають назви Неістот, тобто предметів, явищ, і відповідають на питання Що? До назв істот належать назви людей, тварин, птахів, комах (Дівчина, письменник, сміливець, ведмідь, сокіл, […]...
- ВЕРБА ВЕРБА – добрий ранньовесняний медонос. Особливе значення для бджолярів мають В. верболіз, попеляста, вухаста, рокита, верба, п’ятиматочкова, російська. Більшість видів верб потребують вологого грунту, тому ростуть вони в долинах рік на родючих грунтах, на луках й узліссях. На квітках В. повинні працювати сильні сім’ї, тому що її квітки не вирізняються рясним виділенням нектару й пилку. […]...
- Закінчення слова РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 15. Закінчення слова Пояснення Закінчення – змінна частина слова. Щоб знайти закінчення, треба змінити слово. За допомогою закінчень утворюються різні форми того самого слова. Закінчення позначають так: вод[а], вод[и], (у) вод[і]. Закінчення, як і прийменники, служать для зв’язку слів у реченні. 135. Прикрашає (що?) прац[я], (не) живе (без чого?) без […]...
- Буква І, і. Звук [i] ЧАСТИНА ПЕРША Навчання грамоти і розвиток мовлення 11 Буква І, і. Звук [i] Російською: Українською: Ира – I р а Линия – лінія Інна, Марія, Росія, Італія, лілія. Ліс, річка, літо, осінь, іній, сіно, квітка. Дім, стіна, стіл, вікно, кімната, хліб, сіль. Віночок, стрічка цвіт яблуні пролісок Загадка Тік-так! Тік-так! А з місця – ніяк! […]...
- Види дієслів – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Види дієслів 1. Доконаний вид. Дія, що завершилась у минулому або неодмінно відбудеться в майбутньому: що зробив? що зробить? (переконав, підійшов, покаже). Вживаються лише у формі доконаного виду: стрепенутися, зурочити, розкричатися, насумуватися. 2. Недоконаний вид. Незавершена, необмежена в тривалості дія вминулому, теперішньому та майбутньому часі: що робив? що робить? що […]...
- Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку Складносурядним називається складне речення, частини якого синтаксично рівноправні й поєднані між собою інтонацією та сполучниками сурядності. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Григорій Тютюнник). Птахи сполохано злетіли, а з їхніх крил на воду обтрусилися краплі (М. Стельмах). Батько ніколи досі […]...
- ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМПОЛЯРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМПОЛЯРНІ – навколополярні організми, циркумарктичні і циркумантарктичні організми – види тварин і рослин, ареал яких охоплює кільцем одну з полярних зон земної кулі. Кількість О. ц. значна. В Арктиці на суходолі такими видами є песець, пн. олень, тундрова куріпка, полярна верба, в морі – морж, нарвал, білуха, сойка, мор. таргани […]...
- Основні випадки чергування сполучників і – й – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Основні випадки чергування сполучників і – й 1. Щоб уникнути збігу приголосних, І вживається: А) після букв на позначення приголосних або паузи (на письмі після розділових знаків) перед буквами на позначення приголосних. Був дощ м’який, І Гречка пахне душно (М. Рильський). Зима… І […]...
- Компанія Компанія (фр. compagnie, від лат. сит – разом і panis – хліб; товариство, що разом заробляє свій хліб) – форма юридичних осіб, яким належить підприємство: 1) об’єднання підприємців у сфері промисловості, торгівлі, транспорту, страхування тощо, яке базується на пайовій участі окремих його членів; 2) корпорація, товариство, об’єднання; 3) група осіб, об’єднаних певними економічними інтересами, нерідко […]...
- КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА – сукупність медоносної й пилконосної рослинності, що є джерелом кормів бджіл і товарної продукції пасік. Кормовою базою для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях. К. б. можуть складати різноманітні медоносні рослини, різні за місцем виростання або видом. Медоноси лісових угідь. […]...