АПОБІОСФЕРА

Related posts:

1. ПАРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАРАБІОСФЕРА – шари атмосфери (між 6-7 та 60-80 км над поверхнею Землі), куди живі організми потрапляють випадково та де вони можуть тимчасово існувати, але не в змозі нормально жити і розмножуватись (верхній аналог гіпобіосфери)....
2. ГІПОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГІПОБІОСФЕРА – зона літосфери, в яку живі організми потрапляють випадково і можуть там короткочасно існувати без нор. зростання, розвитку, розмноження....
3. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
4. БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
5. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА ВАЛОВА (ПОВНА, ЗАГАЛЬНА) – заг. кількість створюваної в процесі фотосинтезу орг. речовини, включаючи використану на дихання рослин енергію та леткі біогенні речовини (напр., фітонциди)....
6. ПРОДУКТИВНІСТЬ ВТОРИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ВТОРИННА – біомаса, а також енергія та біогенні леткі речовини, що виробляються усіма консументами на одиниці площі за одиницю часу....
7. АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО Екологія – охорона природи АЛОТРОФНЕ ОЗЕРО – озеро, вода якого отримує біогенні мін. та орг. речовини в основному з водозбірної площі....
8. ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА Екологія – охорона природи ДОЗА ІНДИВІДУАЛЬНА – 1) кількість одиниць фіз. чинника (напр., радіації) або речовини, що припадає на одну особину і певним чином впливає на даний організм; одна й та сама Д. і. може не чинити помітного впливу на ін. аналогічні організми або впливати на них по-іншому; 2) кількість радіації, яку отримує одна людина […]...
9. ЯРУС Екологія – охорона природи ЯРУС – структ. частина фітоценозу, відособлена від ін. не лише морфологічно, флористично та екологічно, а й фітоценотично....
10. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ ПЕРВИННА – біомаса (наземних та підземних органів), а також енергія та біогенні леткі речовини, вироблені продуцентами на одиниці площі за одиницю часу....
11. СТРУКТУРА ГРУНТУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ГРУНТУ – сукупність елементарних часточок грунту, структ. агрегатів різного розміру й форми, з певними фіз.-хім. та мех. властивостями. Розрізняють безструкт., слабо-структ. та структ. грунти. Наявність С. г. зумовлюється достатнім вмістом у ньому мулу (часточок діаметром менш як 0,001 мм), гумусу, поглиненого кальцію, магнію, а також активною діяльністю мікроорганізмів. Найліпші умови […]...
12. ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ – біомаса надземних і підземних органів рослин, а також енергія та біогенні леткі речовини, які продукуються продуцентами (автотрофами й хемотрофами) екосистеми на одиницю площі за одиницю часу....
13. ГЕОМЕРИДА Екологія – охорона природи ГЕОМЕРИДА – оболонка Землі, яку населяють живі організми. Див. також Біосфера....
14. АКАУСТОБІОЛІТИ Екологія – охорона природи АКАУСТОБІОЛІТИ – негорючі гір. біогенні породи (напр., крейда, вапняки)....
15. БІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТ – мікроклімат, який створюють живі організми або їх угруповання (нори, гнізда тварин, ліс тощо)....
16. ЕВРИВАЛЕНТИ Екологія – охорона природи ЕВРИВАЛЕНТИ, евритопні організми – організми з дуже широкою екол. амплітудою....
17. ТОКСИЧНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ – отруйність, здатність деяких хім. елементів, сполук, біогенних речовин виявляти шкідливу дію на живі організми....
18. ГЕТЕРОТРОФИ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФИ, організми гетеротрофні – організми, які для свого живлення використовують готові орг. речовини. До Г. належать вищі паразитичні рослини, гриби, багато мікроорганізмів, усі тварини і людина....
19. ВЕЗИКАНТИ Екологія – охорона природи ВЕЗИКАНТИ – різноманітні живі організми (кропива, морські зірки та ін.), а також хімічні елементи (часто – забруднювачі), що викликають кропивницю (везикацію)....
20. АПВЕЛІНГ Екологія – охорона природи АПВЕЛІНГ – підіймання океанічних холодних глибинних вод, багатих на біогенні хім. елементи. Зони А. – найбагатші регіони мор. рибного промислу....
21. ГЕЛІОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛ(И) – живі організми, які люблять сонце; геліофільні рослини – світлолюбні рослини....
22. АЕРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АЕРОБІОСФЕРА – приземний шар атмосфери (до 6-7 км над поверхнею Землі), де постійно присутні живі організми, здатні за наявності відповідних субстратів норм, жити і розмножуватись....
23. ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЗОМОРФІЗМ СИСТЕМ – відношення між об’єктами з однаковими, тотожними структурами. Розрізняють структ. і функц. І. с. Найчастіше цей термін використовують у системному аналізі та мат. моделюванні екосистем....
24. АВТОТРОФИ Екологія – охорона природи АВТОТРОФИ, організми автотрофні – організми, які створюють усі необхідні для побудови власного тіла орг. речовини з неорг. (повітря, грунту та води) в результаті фотосинтезу або хемосинтезу. Це первинні продуценти орг. речовини в біосфері, які утворюють перший трофічний рівень в угрупованнях. До них належать усі зелені наземні і водяні рослини та деякі […]...
25. ФІТОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ФІТОКЛІМАТ – клімат, змінений рослинним угрупованням у результаті сукупної дії на абіотичне середовище фіз. та хім. (фітонциди) агентів, пов’язаних з рослинами, та створюваних ними мех. (структ.) особливостей поверхні землі....
26. ГІДРОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОБІОЛОГІЯ – наука, що вивчає живі організми прісноводних та мор. водойм і водостоків {річок, каналів) у взаємодії їх між собою та з навколишнім середовищем, а також біол. продуктивність океанів, морів і внутр. вод....
27. САПРОТРОФИ Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є важливою ланкою в колообігу біол. речовини та енергії....
28. БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що постійно входять до складу всіх організмів. В основному це 22 елементи, співвідношення яких у живій і неживій матерії різне....
29. МОНІТОРИНГ АВІАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ АВІАЦІЙНИЙ – моніторинг, що здійснюється з літаків, гелікоптерів та ін. літальних апаратів (включаючи пов. кулі), які не підіймаються на косм. висоти (не виходять за межі тропосфери)....
30. СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ – прир. функц.-морф, розчленування екосистеми на підсистеми (блоки). До структ. елементів входять популяції, консорції, синузїі, яруси рослинності тощо, тобто окремі структури біоценозу та біогеоценозу....
31. ПАНБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ПАНБІОСФЕРА – 1) шар атмосфери, вся гідросфера та частина літосфери, де постійно або тимчасово (випадково) присутні живі організми (тобто сума парабіосфери, власне біосфери та гіпобіосфери); 2) біосфера в її “чотирьох” вимірах, тобто в часі та просторі....
32. УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – невидиме оком людини ел.-магн. випромінювання, яке в спектрі оптичного діапазону займає проміжне положення між видимим і рентгенівським випромінюванням (50- 400 нм). Фіз. властивості У. в. визначають їх важливі біол. та екол. впливи на живі організми....
33. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
34. ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ – основні функц.-структ. підсистеми біосфери, що формуються життям у межах різниць фіз. фаз середовища життя: аеробіосфера, терабіосфера, літобіосфера, аквабіосфера та океанобіосфера. Останні чотири різниці попарно об’єднуються в меробіосфери. Подібний характер має й аеробіосфера....
35. ОРГАНІЗМИ ЕНДОТЕРМНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕНДОТЕРМНІ – те саме, що й Організми гомойотермні....
36. ОРГАНІЗМИ АЦИДОФІЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ АЦИДОФІЛЬНІ – організми, для життєдіяльності яких необхідна значна кислотність середовища....
37. ОРГАНІЗМИ ЕНДОТРОФНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЕНДОТРОФНІ – організми, що існують всередині інших організмів, так званих хазяїв....
38. ТЕЛЕРГОНИ Екологія – охорона природи ТЕЛЕРГОНИ – активнодіючі різноманітні за складом речовини, що виділяються тваринами і діють на організми того самого (гомотелергони, або феромони) чи ін. (гетеротелергони) видів....
39. МІКСОТРОФИ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФИ – організми, які поєднують у собі здатність синтезувати орг. сполуки з неорг. та споживати готові орг. речовини (евглена зелена, хламідомонада тощо)....
40. АЕРОБИ Екологія – охорона природи АЕРОБИ, організми аеробні – організми, для життєдіяльності яких потрібний вільний молек. кисень. Енергію для забезпечення життєдіяльності такі організми отримують внаслідок перебігу окиснювальних процесів (в основному шляхом системи клітинного дихання) за участю атм. кисню....