Десницький Семен Юхимович

Related posts:

1. Десницький Семен Юхимович Десницький Семен Юхимович (1740 – 1789) – український економіст, правник і філософ, учень Адама Сміта, вчився у м. Глазго з 1761 до 1767 р. Стверджував, що приватна власність призводить до поступового заперечення людинолюбства, що закони не повинні відбивати бажання до праці, про потребу забезпечення вигод для селян з боку поміщиків і визначення для них певного […]...
2. Шаповал Микита Юхимович Політологічний словник Шаповал Микита Юхимович (1882 – 1932) – український письменник, учений, політолог, соціолог, фундатор соціології політики в Україні, професор, доктор соціології, політичний діяч доби Центральної Ради – один з лідерів української партії соціалістів – революціонерів, міністр пошт і телеграфу в уряді. В. Винниченка, міністр земельних справ в уряді В. Чеховського. Після поразки української революції […]...
3. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
4. Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
5. Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
6. Поняття та види власності Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 3. Поняття та види власності. Одним із найважливіших інститу­тів цивільного права є інститут права власності. Висловіть свою думку щодо змісту поняття “власність”. Наведіть при­клади речей, які є вашою особистою власністю або власністю вашої сім”ї. Ознайомтеся з витягом із Цивіль­ного кодексу України й визначте сут­ність права […]...
7. Кооперативна власність Кооперативна власність – різновид колективної власності, встановленої Законом України “Про власність”. Суб’єктами К. в. є кооперативи всіх видів (сільськогосподарські, споживчі, у сфері виробництва і послуг, житлово-будівельні, гаражні та ін.,), їх спілки чи об’єднання. Конституціями і законодавством колишніх СРСР і УРСР визнавалася колгоспно-кооперативна власність. З прийняттям Закону України “Про власність” суб’єктами права колективної власності визнані не […]...
8. Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У Франції, куди він змушений був емігрувати, написав свій найвідоміший твір “Про право війни і миру. Три книги”, в якому і розглядав […]...
9. Ринок влади Політологічний словник Ринок влади (market of power) – один з різновидів загального політичного ринку і разом з тим чітко окреслена самостійна сфера з усіма її складовими. Це – ідеї, концепції, програми, відносини між суб’єктами політики і політичного процесу тощо. М. Головатий...
10. Об’єкт політики Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. В основі різнобічних […]...
11. Інститути політичні Політологічний словник Інститути політичні – установи, здатні приймати політичні рішення і втілювати їх у відповідні правові норми та практику державно-політичного і громадського життя. Сукупність таких інститутів, що здійснюють владу і управління суспільством, становить політичну систему тієї чи іншої країни. Центральним елементом політичної системи є держава. Держава – це інституціоналізована форма політики, в якій зосереджені провідні […]...
12. Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
13. Форми власності Форми власності – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. Суб’єктами права приватної власності є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські […]...
14. Право народів (націй) на самовизначення Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був сформульований у добу Великої французької революції і тоді ототожнювався з принципом народного суверенітету. Зараз на міжнародному рівні зафіксований у Резолюції ГА […]...
15. Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
16. Спільна власність Спільна власність – власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і єдністю об’єкта. Розрізняють С. в. з визначенням часток (спільна часткова власність) і без визначення часток (спільна сумісна власність). Суб’єкти С. в., як і будь-який інший власник, на свій розсуд володіють, користуються і розпоряджаються належним їм майном, але свої правомочності здійснюють спільно і за згодою. Якщо С. […]...
17. Політичні сили Політологічний словник Політичні сили – організовані суб’єкти соціальної та політичної діяльності, що здійснюють вплив на хід політичного процесу. Поняття П. с. близьке до поняття “суб’єкт політичної діяльності”, однак не включає індивідуальних учасників політичного процесу. Становлення поняття П. с. пов’язане зі зростанням починаючи з XIX ст. командного принципу у політиці, ідеологізацією політичної діяльності. Використовується у вузькому […]...
18. Місто-держава Політологічний словник Місто-держава – держава, територія якої обмежується лише одним містом, а в окремих випадках ближніми областями; самостійні держави, форма соціально-економічної і політичної організації суспільства і панування у Стародавній Греції і Стародавньому Римі (поліс). Жителі М.-д. – повноцінні громадяни (члени суспільства), що мають право власності, в тому числі на землю, і політичні права. За формою […]...
19. Козельський Яків Павлович Політологічний словник Козельський Яків Павлович (1728, або 1726, або 1729 – після 1795) – український і російський філософ, правознавець, просвітитель – демократ, вчений – енциклопедист. 1744 – 1750 рр. – навчався в семінарії при Київській академії, потім два роки в гімназії при Російській академії наук у Санкт-Петербурзі, звідки в 1752 р. був переведений до складу […]...
20. Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці Політологічний словник Суб’єктно-об’єктні відносини у політиці – поняття в політичних науках, що означує взаємодію в політиці та вектор її спрямованості, ступінь реалізації. Об’єкт у політиці – та частина політичної реальності, на яку спрямована діяльність суб’єкта в політиці. Це зокрема політичні відносини, політична система з її інститутами, влада загалом, соціальні групи і виборці, які залучені у […]...
21. Адміністративний ресурс Політологічний словник Адміністративний ресурс – у широкому розумінні цього поняття – один з різновидів ресурсів влади. Його специфіка полягає у здатності використовувати систему державного управління – так звану управлінську вертикаль влади – з метою мобілізації організаційних, фінансових зусиль та інформаційних можливостей задля досягнення бажаного політичного результату. Широко вживається у сучасній публіцистиці та політології насамперед у […]...
22. Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
23. Що таке політичний процес? 35 Що таке політичний процес? Політичний процес – форма функціонування політичної системи суспільства, яка еволюціонує у просторі й часі. Це один із суспільних процесів, що має власні якісні характеристики. Зокрема, він є визначенням конкретного, з кінцевим результатом процесу певного масштабу (наприклад, проведення виборів, формування громадських рухів або утворення політичних партій). Політичний процес відображує реальну взаємодію […]...
24. Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
25. Право державної власності Право державної власності – сукупність правових норм, які закріплюють належність об’єктів державної власності певним суб’єктам держави на центральному, регіональному та місцевому рівнях (залежно від типу держави). Державна власність в Україні існує у формах загальнодержавної та власності адміністративно-територіальних одиниць. Об’єктами загальнодержавної власності є земля, оборонні об’єкти, єдина енергетична система та система транспорту загального користування, зв’язку, фінансові […]...
26. Африканістика Політологічний словник Африканістика – комплекс наукових дисциплін, які вивчають історію, економіку, соціально-політичні проблеми, право, літературу і мистецтво, мову, культуру тощо народів Африки. М. Головатий...
27. Цивільний кодекс України (Цив. К. України) Цивільний кодекс України (Цив. К. України) – кодифікаційний законодавчий акт цивільного законодавства. Чинний Цив. К. прийнятий Верховною Радою Української РСР 18.05.1963 і введений у дію 1.1.1964. Складається з 8 розділів. Перший розділ – “Загальні положення” – містить норми про предмет і суб’єкти цивільного права, угоди, представництво, позовну давність. У другому розділі – “Право власності” – […]...
28. Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
29. Людина суспільна Людина суспільна – процес формування і розвиток сучасної людини у всіх сферах суспільного життя (права, політики, культури та ін.) і передусім – відносин економічної власності в поєднанні з прогресом її природної сторони. Такий розвиток Л. е. щільно пов’язаний передусім з удосконаленням власності, якщо йдеться про власність як соціологічну категорію (див. Власність). Так, політичний аспект власності, […]...
30. Знання про політику Політологічний словник Знання про політику – система теорій, концепцій, які використовуються людьми для пояснення політики і якими вони керуються у політичній практиці. Розрізняють такі рівні політичного знання: емпіричний або масовий (рівень повсякденного життєвого досвіду людей, буденної свідомості); нормативний (рівень практично-політичної взаємодії); фундаментальний (рівень глибинного осягнення й вираження в поняттях сутності процесів та явищ буття). Політичні […]...
31. Кропоткін Петро Олексійович Політологічний словник Кропоткін Петро Олексійович (1842 – 1921) – російський революціонер-анархіст, вчений. Походив з князівського роду. Закінчив Пажеський корпус, навчався у Петербурзькому університеті, був членом І Інтернаціоналу. Вважав державу штучним утворенням задля того, щоб примушувати людей на неї працювати. Акцентував увагу на тому, що людство довго жило без писаних законів, керуючись лише звичаями, традиціями. Вважав, […]...
32. Перехід права власності Перехід права власності – відносини, за допомогою яких право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) переходить від однієї особи до іншої. В цивільному законодавстві визначається момент виникнення права власності у набувача за договором. Згідно із ст. 128 Цив. К. України це право виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено договором або […]...
33. Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
34. Дискримінація політична Політологічний словник Дискримінація політична (від лат. Diskriminatio – розрізнення, розділення) – свідоме обмеження свободи політичної діяльності учасників політичного процесу; часткове чи повне, тимчасове чи постійне позбавлення тих чи інших учасників політичного життя їх конституційних та інших прав і свобод. Д. п. найчастіше здійснюється за ознаками раси, статі, релігії, національності, політичних поглядів шляхом прийняття спеціального законодавства […]...
35. Африки політична думка Політологічний словник Африки політична думка – сукупність світогляду і знань про політику, які зосереджені у суспільно-політичних поглядах, ідеях, підходах мислителів різних часів і країн Африки. За стародавніх часів в А. п. д. переважала сакралізація монархії (монарх проголошувався намісником Бога на землі). У середні віки А. п. д. була пов’язана головним чином з поширенням раціоналістичних поглядів, […]...
36. Договір міжнародний (міждержавний) Політологічний словник Договір міжнародний (міждержавний) – угода між двома або кількома рівноправними державами або іншими суб’єктами міжнародного права, що встановлює їхні взаємні права й обов’язки в політичній, економічній, культурній та інших сферах; основне джерело норм міжнародного права. Укладаються Д. м., як правило, у письмовій формі і мають найрізноманітніші назви: договір, конвенція, декларація, комюніке, пакт, трактат, […]...
37. Закон дванадцяти таблиць Політологічний словник Закон дванадцяти таблиць – одна з найдавніших пам’яток писемності, перше свідчення римського права. Текст було написано на камені в 451-450 рр. до н. е., але у 387 р. до н. е. в результаті нападу галів на Рим його було знищено. 3. д. т. відіграв велику роль у розвитку судової влади, а також цивільного, […]...
38. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
39. Інтелектуальна власність Інтелектуальна власність – умовний узагальнюючий термін, який вживається у міжнародних угодах та національному законодавстві деяких країн. Під ним розуміють як авторські права, так і права, пов’язані з різними видами промислової власності, а також із захистом від недобросовісної конкуренції. Поняття І. в. вперше введено у 1967 р. конвенцією, відповідно до якої було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної […]...
40. Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...