МЕРОБІОСФЕРА

Related posts:

1. ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПІДСФЕРИ БІОСФЕРИ – основні функц.-структ. підсистеми біосфери, що формуються життям у межах різниць фіз. фаз середовища життя: аеробіосфера, терабіосфера, літобіосфера, аквабіосфера та океанобіосфера. Останні чотири різниці попарно об’єднуються в меробіосфери. Подібний характер має й аеробіосфера....
2. ГЕОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕОБІОСФЕРА – наземна (у межах суходолу) частина біосфери. Те саме, що й терабіосфера з літобіосферою або лише сукупність фотогеосфери та педосфери, тобто біогеосфера. Найвірогідніше вертикальне простирання Г. – від макс. висот польоту птахів до глибини активної кори вивітрювання. Глибше розміщена гіпо(гео)біосфера....
3. ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ – функц. підпорядкованість екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – біом, або ландшафтна провінція, прир. пояс – біогеогр. зона – під сфери біосфери, або екосистеми суходолу, океану, атмосфери, глибин Землі (тобто терабіосфера, гідробіосфера, аеробіосфера, літобіосфера) – біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власний колообіг речовин. […]...
4. ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОГРАФІЧНА – великий підрозділ біосфери в межах суходолу, гідросфери та заселеної частини літосфери, який виник внаслідок різного за геол. умовами та умовами довкілля еволюц. розвитку продуцентів, консументів та редуцентів, які сформували третю зверху екосистему в їхній ієрархії....
5. КОМПЛЕКСНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТ БІОСФЕРИ – живий організм та його оточення (частина земної кори, атмосфери й гідросфери, де існує життя); вони становлять основу біосфери як особливої оболонки Землі....
6. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
7. ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОСФЕРИ – загальний приріст біомаси біосфери протягом року....
8. ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ГОРИЗОНТ БІОСФЕРИ – горизонтально відокремлена частина біосфери з різко відмінними умовами довкілля....
9. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
10. СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
11. БІОСТРОМА Екологія – охорона природи БІОСТРОМА – шар живої речовини, за В. І. Вернадським, – “плівка життя”, найдієвіший горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів і відбувається найактивніша взаємодія між усіма екол. компонентами. Б. поділяється на екосистеми різних рангів. Потужність Б. значно поступається потужності всієї біосфери, на суходолі вона не перевищує 50-60 м....
12. ТЕРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРАБІОСФЕРА – частина біосфери в межах суходолу. Складається з фітосфери поверхні планети та літосфери з її підрозділами....
13. РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли в природокористуванні будь – яка екосистема розглядається як елементарний об’єкт госп. освоєння біосфери. Нині, коли масштаби госп. діяльності людини можна порівняти […]...
14. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
15. МЕГАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи МЕГАБІОСФЕРА – шар атмосфери, вся гідросфера і частина літосфери, де постійно чи тимчасово (випадково) знаходяться організми, або ті шари, які в минулому були перетворені чи зазнавали впливу “колишніх” біосфер (тобто сума біосфери та мета-біосфери)....
16. ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми, техніка тощо; 2) сучасний етап еволюції біосфери, на якому в її зміні велику роль відіграє техніка....
17. ЕКОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ЕКОТЕХНІКА – 1) техн. заходи з охорони, відновлення і поліпшення якості середовища, що оточує людину; 2) прикладна дисципліна, що досліджує взаємодію екосистем і людини, її культуру і техніку в процесі розвитку біосфери. Таке трактування Е. виникло нещодавно і поширене в основному за кордоном....
18. СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА – наук, установа або її підрозділ, розміщені в місці проведення експериментів на природі чи на с.-г. землях та біля с.-г. об’єктів....
19. ГЕОЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЕКОЛОГІЯ – розділ науки, що досліджує екосистеми (геосистеми) високих ієрархічних рівнів (до біосфери включно). Див. також Екологія географічна....
20. ПЕДОСФЕРА Екологія – охорона природи ПЕДОСФЕРА – грунт, шар Землі, або, за В. І. Вернадським, кора вивітрювання – частина біосфери. П. – утвір, що знаходиться на межі між аеробіосферою, фітобіосферою та літо – біосферою. П. формується і залежить від стану середовища всіх трьох під – сфер, а тому є найбільш вразливою у разі порушення будь-якої з […]...
21. ТЕХНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ТЕХНОГЕНЕЗ – процес зміни прир. комплексів під впливом виробничої діяльності людини. Полягає в перетворенні біосфери, що зумовлюється сукупністю геохім. процесів, пов’язаних з техн. і технол. діяльністю людини, вилученням з навколишнього середовища, конц. та перегрупуванням цілої низки хім. елементів, мін. та орг. сполук....
22. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОГЕОХІМІЧНИЙ – обмін речовиною і енергією між різними компонентами біосфери, зумовлений життєдіяльністю організмів, який має цикл, характер. К. р. б. є динамічною основою існування життя, а деякі з них (цикли вуглецю, кисню, водню, азоту, сірки, калію, кальцію, тобто біогенних елементів) є головними для розуміння еволюції і сучасного стану біосфери. […]...
23. ВИД ВИМЕРЛИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВИМЕРЛИЙ – вид, що зник внаслідок еволюц. змін біосфери....
24. ЗОНА ЕОЛОВА Екологія – охорона природи ЗОНА ЕОЛОВА – висотний пояс терабіосфери, екол. аналогічний основній частині абісалі океану (поза джерелами виходу сірковмісних терм, вод, де мешкають хемопродуценти), в межах якої гетеротрофи (павуки, кліщі та ін.) існують за дуже низьких т-р повітря (за рахунок прямого нагрівання сонячним промінням) завдяки привнесенню знизу (в абісалі – зверху) орг. речовин (пилку, […]...
25. “ПЛІВКА ЖИТТЯ” Екологія – охорона природи “ПЛІВКА ЖИТТЯ” – шар живої речовини; сукупність наземних та поверхнево-водних біоценозів, що вміщують у собі майже всю масу живої речовини біосфери....
26. ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОХІМІЧНА – розділ екології, що вивчає взаємодію організмів угруповань з геохім. середовищем у біосфері, а також організмів між собою в умовах популяцій, біоценозів, біогеохім. провінцій і зон як структ. одиниць єдиної цілісної екосистеми – біосфери. Завданнями Е. г. є: виявлення впливу геохім. чинників середовища на живі організми, їх хім. і […]...
27. БІОХОР Екологія – охорона природи БІОХОР – одиниця (підрозділ) розчленування земної поверхні, являє собою групу схожих біотопів. Б. іноді об’єднують у біоцикли: континент, море, внутрішні водойми....
28. ДИСФОТОСФЕРА Екологія – охорона природи ДИСФОТОСФЕРА – те саме, що й дисфотна зона океану, але в класифікації підрозділу біосфери....
29. АФОТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АФОТОБІОСФЕРА – частина біосфери, куди не проникають сонячні промені (у межах гідро – та літосфери)....
30. ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ПРОБЛЕМА ГЛОБАЛЬНА – прир., прир.-антроп. або суто антроп. (у т. ч. екон., соц. тощо) явище, що стосується всього світу. Приклади: ядерна загроза, екол. криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін. До П. г. наближуються широковідомі регіональні проблеми, що охоплюють великі частини біосфери, напр., забруднення середовища, у т. ч. кислотні дощі....
31. АНТРОПОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТРОПОСФЕРА – частина біосфери, яку становить сукупність усіх людей земної кулі....
32. ФОТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ФОТОБІОСФЕРА – шар біосфери, що освітлюється сонячним промінням (на поверхні суходолу та у верхніх шарах гідросфери приблизно до 150- 200 м)....
33. АГРОСФЕРА Екологія – охорона природи АГРОСФЕРА – частина біосфери, яку становлять культурні рослини, свійські тварини і грунт, оброблений під вирощування с.-г. культур....
34. БІОТОП Екологія – охорона природи БІОТОП – ділянка земної поверхні (суходолу або водойми) з однотипними абіотичними умовами середовища (рельєф, грунт, мікроклімат тощо), яку займає певне угруповання організмів (біоценоз). Характерний для певного Б. комплекс умов визначає видовий склад організмів та особливостей їх існування; змінюється під впливом біоценозу. Б. – неорг. компонент біогеоценозу. Подібні Б. об’єднують у біохори, […]...
35. ФОРМА РОСТУ Екологія – охорона природи ФОРМА РОСТУ – підрозділ життєвої форми рослин, який виділяють за морф, ознаками. Напр., Ф. р. дерев – дерев’янисті ліани, сланкі форми дерев, пальмоподібні тощо....
36. ЖИВА РЕЧОВИНА Екологія – охорона природи ЖИВА РЕЧОВИНА – сукупність живих організмів біосфери, чисельно виражена елементарним хім. складом, масою та енергією. Поняття Ж. р. введене В. І. Вернадським. Див. також Біострома....
37. АГРОЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи АГРОЛАНДШАФТ – змінений у процесі с.-г. діяльності людини природний ландшафт. В А., як і в ін. культурних ландшафтах, об’єднуються і взаємопроникають компоненти неживої природи (літо-, атмо-, гідросфера), грунтового покриву (педосфера) та частина біосфери (включаючи людину та її діяльність). Ін. словами, А. складається з агробіогеоценозів та ін. структур (населені пункти, тваринницькі ферми […]...
38. АВТОТРОФІЯ Екологія – охорона природи АВТОТРОФІЯ – спосіб живлення організмів (автотрофів) неорг. речовинами, що відбувається внаслідок фотосинтезу чи хемосинтезу. Завдяки А. утворюється первинна продукція біосфери....
39. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ – комплекс заходів із збереження цілісності екосистем, який виключає можливість зникнення окремих елементів екосистем та підтримує умови екол. рівно ваги на всіх рівнях ієрархії – від біогеоценозів до біосфери. Часто під поняттям “О. е.” розуміють охорону прир. систем у цілому....
40. СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМА “СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА” – міжсистемна взаємодія біосфери та найближчого до Землі космосу і суспільства. Розвиток їх взаємозв’язаний, хоча кожна з них еволюціонує відносно незалежно....