Методи вивчення кореневих систем деревних рослин


Лісівництво

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лекція 5. ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО КРУГООБІГУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ЛІСІ

5.2 Методи вивчення кореневих систем деревних рослин

Кореневі системи вивчаються з метою встановлення їх архітекто­ніки в тому чи іншому генетичному горизонті грунту під лісовим насад­женням, а також для виявлення коренезаселеності активним корінням відповідного шару грунту.

М. І. Калінін (1978) підкреслює, що вивчення кореневих систем має 200-річну історію, що спочатку вивчалися кореневі системи сільсько­господарських рослин. Більш складними та трудомісткими для дослід­ження виявилися кореневі системи деревних рослин.

Для вивчення кореневих систем деревних рослин застосовують ряд методів. Так, В. О. Колесников (1973) вирізняє – метод скелета, метод моноліта, метод зрізу (профілю), метод відмивання, метод стаціонару або склянок, метод вільного моноліту та метод лабораторний. Автор дає детальний опис вказаних методів та їх оцінку.

В

практиці біогеоценологічних досліджень найчастіше застосо­вують метод зрізу та метод моноліту. Перший метод передбачає влаш­тування траншей необхідної глибини та ширини.

Траншеї шириною 1м влаштовуються на глибину кількох генетич­них горизонтів грунту, розміщуються на відстані 20-30 см від основи стовбурів, по дотичній до дерев, корені яких вивчаються. Скелетне ко­ріння препарується на вертикальній стінці траншеї на глибину 10-30 см, як рекомендує П. К. Красильников (1961). Загальна картина розміщення скелетних коренів відображається на рисунках і фото­графується. Для виконання рисунків доцільно користуватися рамкою із дерев’яних рейок, яка по горизонталі і вертикалі розбита на квадрати розміром 20×20 см туго натягнутою лескою або шпагатом. На рисунках потрібно зазначити масштаб.

Кількісний облік коренів у грунті проводять шляхом закладання мо­нолітів (Качинський, Рахтєєнко та ін.) Моноліти можуть мати гори­зонтальній переріз 25×20 см, а краще – 50×50 см. Вибирання активних коренів (менше 2 мм у діаметрі) з моноліту повинно проводитись у 10-сантиметрових шарах, з поділом за окремими деревними породами.

Подальший аналіз коренів може бути ваговим (для встановлення їх маси) і ксилометричним (для обчислення поверхні коріння).

Для отримання достовірних даних на кожній пробній площі потрібно закласти певну кількість монолітів. Професором Д. Д. Лавриненком (1952) був поставлений спеціальний дослід, завдяки якому встановлено, що мінімальна кількість монолітів повинна бути не менше 15.

У даній лекції ми торкнулися тільки деяких, найбільш поширених досліджень, які розкривають природу лісу. Окремо досліджується не деревна рослинність лісових насаджень, процеси поновлення лісу, тваринний світ (у тому числі мезофауна лісових підстилок), мікро­організми грунту, водний режим лісових насаджень, процеси фото­синтезу і т. п. Для перелічених питань існують апробовані методики, описані у спеціальних виданнях. Але методологія досліджень завжди залишається такою, щоб у результаті проведених спостережень у натурі, аналізів в умовах лабораторії можна було отримати ясну картину процесів, що відбуваються в умовах лісового насадження.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Позначте катіони що спричиняють твердість води.
Ви зараз читаєте: Методи вивчення кореневих систем деревних рослин