Процеси життєдіяльності клітин людського організму

Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики

Процеси життєдіяльності клітин людського організму.

Поділ і ріст клітин є основою росту багатоклітинного організму. Не всі клітини можуть ділитися, хоча на перших стадіях ембріонального розвитку здатність до поділу мають усі клітини. Кожна нова клітина проходить декілька фаз росту: ембріональну, розтягання і диференціації.

Мітотичний (клітинний) цикл – Сукупність процесів, які відбуваються у клітині від одного поділу до наступного і процесів самого поділу,

який завершується утворенням двох нових клітин нової генерації.

У соматичних клітинах клітинний цикл складається з 2 періодів: інтерфази і мітозу.

Інтерфаза – період між двома поділами, а для клітин нездатних до поділу, – весь час від утворення до загибелі. Для здатних до поділу клітин вона становить приблизно 90% часу клітинного циклу.

Підчас інтерфази в клітині синтезуються іРНК та білки. Синтезовані білки не тільки забезпечують власні потреби клітини, але й у подальшому стають важливим “будівельним матеріалом” для новоутворених клітин.

На ДНК-матрицях синтезуються копії ДНК. Кожна

хромосома являє собою пару однакових за генетичним матеріалом хроматид, з’єднаних між собою центромірою.

Самоподвоюються центросома, внаслідок чого утворюються 2 центріолі, інтенсивніше функціонують мітохондрії, накопичуючи енергію у формі АТФ, необхідну для наступних стадій мітозу.

Мітоз – поділ ядра, що забезпечує тотожний розподіл генетичного матеріалу між дочірніми клітинами і спадкоємність хромосом у ряду клітинних поколінь.

Включає 2 етапи: поділ ядра – каріокінез і поділ цитоплазми – цитокінез – процес поділу материнської клітини на 2 дочірні шляхом утворення клітинної перегородки і перетяжки. Внаслідок мітозу з однієї материнської клітини утворюються 2 дочірні. У процесі мітозу послідовно відбувається 5 фаз: профаза, прометафаза, метафаза, анафаза, телофаза.

Профаза. Починають виявлятися хромосоми, які спаралізують свій хроматин. На початку кожна хромосома представлена одиничною структурою, всередині – кожна хромосома вже складається з 2 хроматид, між якими з’являється щілиноподібний простір, який весь час розширюється. Наприкінці розчиняється ядерце, РНК вільно лежить у каріоплазмі. Потім ядерна оболонка розпадається на ультрамікроскопічні міхурці ЕПС.

Формується ахроматинова фігура, яка складається з ниток, що тягнуться до полюсів клітини.

Прометафаза. В центрі клітини знаходиться цитоплазма, яка має низьку в’язкість. Занурені в неї хромосоми направляються до екватора клітини.

Метафаза. Хромосоми знаходяться в упорядкованому стані у ділянці екватора. Наприкінці хромосоми приймають форму шпильок, лежать в одній площині на рівній відстані одна від одної. Хроматиди кожної хромосоми після поділу центромери повністю роз’єднуються і починається анафаза.

Анафаза. Є найкоротшою фазою мітозу, хромосоми діляться (з’єднання в районі центромери руйнується) і розходяться до різних полюсів клітини.

Телофаза. Відбувається руйнування веретена поділу і утворення ядерної оболонки навколо дочірніх ядер.

Мейоз – характерний тільки статевим клітинам, унаслідок якого хромосомний набір зменшується вдвічі, клітини переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний.

Мейоз складається з двох послідовних поділів, аналогічних мітотичним (з деякими відмінностями), інтерфаза між якими вкорочена, а у рослинних клітинах може бути взагалі відсутня.

Інтерфаза-І. Клітина збільшується в розмірах, активно синтезує білки та акумулює енергію в молекулах АТФ, відбувається реплікація ДНК.

Профаза-І. (Найтриваліша за часом у мейозі) Під час цієї фази хромосоми починають ущільнюватися і набувають вигляду паличкоподібних структур. Після цього гомологічні хромосоми зближуються і кон’югують. Водночас триває скорочення і ущільнення хромосом. Під час кон’югації може здійснюватися і кросинговер. У результаті кросинговеру утворюються нові комбінації спадкового матеріалу. Таким чином, кросинговер є одним із джерел спадкової мінливості.

Через певний час гомологічні хромосоми починають відходити одна від одної. При цьому стає помітним, що кожна з них складається з двох хроматид. Наприкінці цієї фази гомологічні хромосоми розходяться, зникають ядерце, руйнується ядерна оболонка і починає формуватися веретено поділу.

Метафаза-І. Завершується формування веретена поділу. Нитки веретена поділу клітини приєднуються до центромер гомологічних хромосом, розташованих по обидва боки від екватора клітини в метафазній пластинці, на відміну від мітозу, де хромосоми вишиковуються в одну лінію.

Анафаза-І. Нитки веретена поділу скорочуються, гомологічні хромосоми розходяться до протилежних полюсів клітини (при цьому кожна з них складається з двох хроматид).

Наприкінці анафази біля кожного з полюсів клітини опиняється половинний набір хромосом. Розходження хромосом кожної пари є подією випадковою, що є ще одним джерелом спадкової мінливості.

Телофаза-І У кожній з дочірніх клітині формується ядерна оболонка. В клітинах тварин і деяких рослин хромосоми деспіралізуються і поділяється цитоплазма материнської клітини. В клітинах багатьох видів рослин цитоплазма може не ділитися.

Унаслідок першого мейотичного циклу утворюються клітини або лише ядра з половинним порівняно з материнською клітиною набором хромосом.

Інтерфаза-ІІ Інтерфаза між першим і другими мейотичними поділами вкорочена (в клітинах багатьох рослин відсутня взагалі): молекули ДНК у цей період не подвоюються, тому клітина майже одразу переходить до другого поділу.

Профаза-ІІ Хромосоми, кожна з яких складається з двох хроматид, ущільнюються, зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка (якщо вона була утворена), хромосоми починають пересуватися до центральної частини клітини, знову формується веретено поділу.

Метафаза-ІІ Завершується ущільнення хромосом і формування веретена поділу. Як і під час мітотичного поділу, центромери хромосом розташовані в одній площині в екваторіальній частині клітини і до них прикріплюються нитки веретена поділу.

Анафаза-ІІ (Найкоротша з циклу) Поділяються центромери хромосом, хроматиди кожної з хромосом розходяться до різних полюсів клітини і вже можуть називатися хромосомами.

Телофаза-ІІ Хромосоми знову деспіралізуються, зникає веретено поділу, формуються ядерця і ядерна оболонка. Завершується телофаза другим поділом клітини (відбуваються процеси, обернені до профази-І).

У результаті другого мейотичного поділу кількість хромосом залишається такою ж, як і після першого, але кількість хроматид кожної з хромосом зменшується вдвічі.

Наслідки мейозу

Отже, після двох послідовних мейотичних поділів материнської клітини утворюється чотири гаплоїдні дочірні. При цьому дочірні можуть відрізнятися за набором хромосом.

Біологічне значення мейозу

Мейоз є досконалим механізмом, який забезпечує сталість каріотипу видів, які розмножуються статевим способом. Завдяки двом мейотичним поділам статеві клітини мають половинний, порівняно з нестатевими, набір хромосом. А набір хромосом, характерний для організмів певного виду, відновлюється під час запліднення.

Мейоз також забезпечує спадкову мінливість організмів.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Процеси життєдіяльності клітин людського організму