Аграрне право – комплексна галузь системи права, яка регулює аграрні відносини у сфері виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських, інших підприємств та організацій усіх форм власності, селянських (фермерських) господарств, особистих підсобних господарств, підсобних господарств промислових підприємств, зайнятих виробництвом, переробкою, зберіганням і реалізацією сільськогосподарської продукції. Предметом правового регулювання є комплекс організаційно узгоджених між собою відносин (земельних, майнових, організаційно-господарських,
кооперативних та ін.). Ці відносини об’єднують такі групи специфічної господарської діяльності: безпосередньо сільськогосподарську; з обслуговування сільськогосподарського виробництва; з переробки сільськогосподарської продукції, її зберігання та реалізації; із соціального розвитку села; кооперативну та ін. Безпосередньо господарськими визнаються відносини, які виникають у процесі сільськогосподарського виробництва. Це специфічна діяльність державних і колективних сільськогосподарських підприємств та організацій (в тому числі науково-дослідних), особистих підсобних господарств, підсобних
господарств промислових підприємств, інших сільськогосподарських виробників з виробництва рослинницької і тваринницької продукції з дотриманням природничо-біологічних, господарсько-технологічних, грунтово-кліматичних, соціально-економічних та організаційно-управлінських закономірностей, зумовлених специфікою використання землі, тварин, трудових і природних ресурсів. Відносини з обслуговування сільськогосподарського виробництва виникають між виробниками сіль сільськогосподарської продукції та їх партнерами з агропромислового комплексу (АПК) щодо забезпечення сільськогосподарського виробництва матеріально-технічними засобами; енергетичними ресурсами, прогресивними технологіями землеробства і меліорації, мінеральними добривами, засобами захисту рослин, ветеринарною допомогою, будівництва об’єктів сільськогосподарського призначення і розвитку соціальної сфери села. Відносини у сфері переробки сільськогосподарської продукції та її реалізації передбачають участь виробників цієї продукції в діяльності переробних підприємств. Виробники виступають засновниками або співучасниками створення цих підприємств у процесі приватизації державного майна останніх чи здійснюють таку переробку в цехах, створених безпосередньо на підприємстві. В умовах поглиблення інтеграції сільськогосподарського виробництва і переробної промисловості виникає цілісна система комплексних агропромислових відносин, які потребують спеціального єдиного і водночас комплексного правового регулювання. Реалізація виробниками сільськогосподарської продукції, включаючи кінцеві продукти переробки, за державними контрактами і замовленнями, а також самостійно через фірмові магазини, на ринках чи в інших формах породжує господарські відносини, які в умовах ринкової економіки і підприємництва слід відносити до аграрних. Кооперативні відносини, що складаються у процесі сільськогосподарського виробництва в колективних сільськогосподарських підприємствах, сільськогосподарських кооперативах, а також у процесі агропромислової кооперації, розглядаються в системі А. п., оскільки в правовій системі України ще не сформована самостійна галузь кооперативного права. До комплексної галузі А. п. належать також правові норми, які регулюють відносини з питань соціального розвитку села. Ці відносини виникають переважно між виробниками сільськогосподарської продукції та суб’єктами, що займаються питаннями соціального розвитку села – житлового, комунального і шляхового будівництва, побутового, торговельного, культурного і медичного обслуговування та ін. Суб’єктами А. п. є державні та колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські формування, в т. ч. акціонерні товариства, селянські (фермерські) господарства, працівники цих підприємств та організацій, громадяни, які займаються особистим підсобним господарством. До суб’єктів аграрного права належать також спільні (міжгосподарські) підприємства, створені виробниками сільськогосподарської продукції на пайових засадах з метою спільного виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції, обслуговування сільськогосподарського виробництва (наприклад, з виробництва продукції тваринництва, з механізації та електрифікації, з меліорації земель, з сільського капітального будівництва та ін.). Суб’єктами аграрного права можуть бути також агрофірми, радгоспи – заводи, радгоспи – навчальні заклади, науково-дослідні господарства, переробні підприємства, у статутному фонді яких є частка виробників сільськогосподарської продукції.
Loading...