АКСІОЛОГІЯ

Related posts:

1. КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) Культурологічний словник КУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ (КУЛЬТУРА) – поняття, що має два характерологічних аспекти: 1) дезаксіологічний (позаціннісний, об’єктивістський), за яким в культуру входить все, створене людиною: і засоби творення, і засоби нищення; і літературна мова, і кримінальний жаргон. Як факти культури стоять в одному ряду плуг і гільйотина, велична симфонія і непристойна пісенька; 2) аксіологічний (ціннісний), коли […]...
2. ДУХОВНІ ЦІННОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНІ ЦІННОСТІ – витвори людського духу, зафіксовані у здобутках науки, мистецтва, моралі, культури....
3. Цінності моральні Цінності моральні – значення для людини, колективу і суспільства суспільних явищ і подій, а також ставлення людини до світу, країни, окремих соціальних груп і до самої себе. Основними елементами Ц. м. є морально-етичні якості людини, її діяльності і вчинків; зміст моральних принципів, норм, ідеалів тощо; морально-етичні характеристики діяльності різних колективів, партій, соціальних груп і класів, […]...
4. КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
5. Норми моральні Норми моральні – загальновизнані правила, які опираються на моральні цінності людства: регулюють поведінку людей, а отже, визначають взаємини між ними і є ефективним засобом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. їх основою є відповідність людських дій і вчинків категоріям добра і зла, справедливості і несправедливості. Етичні вимоги до людей значно ширші за юридичні. Н. м. реалізуються у […]...
6. Аксіологія етнополітична Політологічний словник Аксіологія етнополітична (від грецьк. ахіа – цінність і logos – вчення, а також ethnos – народ, плем’я і politika – державні або суспільні справи) – система критеріїв аналізу й оціночних підходів до місця і ролі в політиці народу як етноісторичної спільності, а не поселенської сукупності. Таку систему виробляє одна з нових соціально-політичних наук […]...
7. ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ Культурологічний словник ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ – добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, честь і гідність людини, совість. Вони помітно впливають на спільну діяльність людей, на характер і ефективність спілкування. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли рівень духовності у країні, на жаль, загалом падає, Ц. м. нерідко знецінюються. Тому наше суспільство має якомога більше уваги приділяти саме Ц. […]...
8. НЕОТОМІЗМ Культурологічний словник НЕОТОМІЗМ (від neo – новий і томізм) – філософське вчення католицизму, яке відтворює головні положення схоластичного вчення Томи Аквінського (Аквіната)....
9. ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...
10. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
11. ОБДАРОВАНІСТЬ Культурологічний словник ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна О. Оскільки О. виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну О. тощо. Для психології важливим є розробка теорії О. як цілісного і системного вияву особистості, а також […]...
12. Об’єкт політики Політологічний словник Об’єкт політики – відносини соціальних груп із питань, що є життєво важливими для зазначених груп і суспільства загалом, а також відносини між ними та державними інституціями. У першому випадку йдеться про такі поняття, як власність, влада, морально-етичні норми, у другому – форми й методи реалізації економічної, суспільної, соціальної політики тощо. В основі різнобічних […]...
13. ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА Культурологічний словник ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА – певна ієрархічна система ідеалів, фундаментальних понять і цілей, яким ми живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування. Цінності можуть трактуватися як в контексті життя всього суспільства, так і через призму життя окремої людини, проте саме в першому випадку вони слугують певним загальним еталоном, на який орієнтується виховання. […]...
14. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
15. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
16. ДОГМА Культурологічний словник ДОГМА – 1) У стародавній і середньовічній філософії – основні положення того чи іншого вчення, яке приймається без доказів. У релігії – положення, що видаються за вічні, незмінні, “богом дані” істини. 2) Поняття, ідеї, вчення, які вважаються істинними за будь-яких умов....
17. ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно символічний компонент просторово-часової структури життєдіяльності особистості в її соціально-практичних і духовно-психологічних формах, що надає життю глибини і багатомірності. Суб’єктивна П. – духовно-психологічна спрямованість особистості, ідеальна проекція на майбутнє її потреб, […]...
18. Соціальні цілі Соціальні цілі (соціальні орієнтири) – цінності суспільства, соціальних класів, груп, трудових колективів та індивідів, доцільні результати їхньої цілеспрямованої діяльності, а також спосіб її організації за допомогою сукупності заходів. С. ц. виражаються в ієрархії потреб, інтересів і цінностей різних суб’єктів соціально-економічної структури. Ступінь реалізації С. ц. залежить від урахування в них вимог соціальних, передусім економічних, законів, […]...
19. ФАЛЬСИФІКАЦІЯ Культурологічний словник ФАЛЬСИФІКАЦІЯ (лат. falsificatio – підробка) – умисне викривлення або неправильне тлумачення фактів, явищ дійсності з корисливих міркувань. Ф. можуть піддаватися речі (підроблена, фальшива річ, фальшиві гроші або цінні папери), продукти (підроблений продукт, фальсифікат), наукові або літературні твори, культурні цінності. Ф. підточує підвалини людської цивілізації. Людство змушене затрачати чималі зусилля і кошти для викриття […]...
20. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
21. Бурдьє П’єр Політологічний словник Бурдьє П’єр (нар. 1930) – французький соціолог, політолог. Глибоко досліджував і досліджує суспільство, вважаючи його сукупністю відносин, пов’язаних з типом влади. Тип таких відносин він вбачає у певному політичному полі, де діють конкретні політичні сили й існують підконтрольні їм ресурси (капітали) – економічні, соціальні, символічні, культурні та ін. Політику як тип соціальних відносин, […]...
22. ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. exterior – зовнішній) – перехід внутрішніх, психічних активів у конкретні зовнішні дії та вчинки в процесі активної взаємодії особистості з навколишнім середовищем. У процесі Е. виникають нові матеріальні й ідеальні об’єкти, формуються нові типи соціальних відносин і форм поведінки. Е. діє в нерозривній єдності з інтеріоризацією....
23. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...
24. ІНТЕРЕС Культурологічний словник ІНТЕРЕС (від лат. interest – має значення) – поняття, що характеризує важливе, значуще, потрібне для індивіда, сім’ї, колективу, групи, класу, нації, суспільства в цілому. Розрізняють І. особисті і загальні (сімейні, групові, класові, національні, суспільні). І. є результатом об’єктивних соціальних умов, що визначають відповідну спрямованість волі і дії людей. Суспільний І. є завжди інтересом […]...
25. ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...
26. Соціальні зв’язки Соціальні зв’язки – зв’язки взаємодії (взаємозумовленості, взаємопроникнення, взаємозаперечення та ін.) між окремими індивідами, групами та колективами індивідів, а також соціальними верствами і групами, які мають певні соціальні цілі у межах соціальної системи. До соціальних цілей належать прагнення окремих індивідів, соціальних груп та ін. домогтися соціальної справедливості, забезпечити надійний соціальний захист, досягти соціальної та політичної стабільності, […]...
27. КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ Культурологічний словник КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ (від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система релігійних дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтованих, апробовуваних у релігійній практиці і за потреби змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення релігійних потреб. У деяких конфесіях К. р., завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні […]...
28. АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
29. ДУАЛІЗМ Культурологічний словник ДУАЛІЗМ (від лат. dualis – подвійний) – вчення, яке визнає два рівноправних першопочатку світу – духа і матерії....
30. Класифікація цінностей Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 3. Культурологія та аксіологія Класифікація цінностей Якщо розглядати ієрархію цінностей, то потрібно виділити цінності – цілі, або вищі (абсолютні) цінності, та цінності – засоби (інструментальні цінності). Можна виділити також і матеріальні та духовні цінності, спираючись на соціальне значення та наслідки їхньої реалізації – позитивні та негативні. Важливим є […]...