Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ АЛЕЛІЗМ
АЛЕЛІЗМ
Екологія – охорона природи
АЛЕЛІЗМ – явище парності (або множинності) ознак організму, що виключають одна одну; існування гена в різних станах (алелях), які виникають шляхом мутацій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Множинний алелізм МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.6. Множинний алелізм У кожного організму є лише по два алельних гени. Разом з тим нерідко в природі кількість алелів може бути більше двох, коли якийсь локус може перебувати в різних станах. У таких випадках говорять про множинні […]...
- ЕНДОФІТИЗМ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТИЗМ – явище існування одного організму в клітинах або тканинах ін....
- МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ МОДИФІКАЦІЙНА – зміни ознак організму (фенотипу), спричинені чинниками умов існування і не пов’язані зі змінами генотипу....
- АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ МОРФОЛОГІЧНА – пристосування, які виникають на рівні клітини, тканини й цілого організму і забезпечують існування його в мінливих умовах довкілля....
- ПРИСТОСОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ПРИСТОСОВАНІСТЬ – здатність організму до змін відповідно до змін умов існування (для особин – шляхом морфофізіол. та поведінкових реакцій, для груп особин – шляхом виникнення в процесі еволюції нових пристосувань (адаптацій))....
- ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
- МУТАЦІЯ Екологія – охорона природи МУТАЦІЯ – різка спадкова зміна організму, що змінює його морф, та (чи) фізіол. поведінкові ознаки. Пов’язана зі зміною кількості та структури хромосом, структури окремого гена або їх груп....
- МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА – зміни ознак організму, що відбуваються під впливом чинників зовн. середовища, не порушують генотип і не зберігаються в разі статевого розмноження. При М. ф. в організмах з однаковою спадковою основою виникають зміни (модифікації), що не передаються наступним поколінням і виявляються в різноманітності особин....
- АЛЬТЕРНАТИВА Культурологічний словник АЛЬТЕРНАТИВА (від лат. alter – один із двох) – 1) Кожний із членів строгої диз’юнкції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають одна одну. Напр., судження “Кут може бути або прямий, або гострий, або тупий” містить три А. 2) Думка, що суперечить іншій. Напр., “Деякі рослини розмножуються спорами” є А. щодо думки […]...
- АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – пристосування, які виникають у процесі формування популяції в даних умовах існування. їх дослідження має велике значення в екології, оскільки вони характеризують поведінку виду в різних умовах існування....
- ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ – форма взаємовідносин у фітоценозі, коли особини або популяції впливають одна на одну шляхом конкуренції або алелопатії....
- МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ГЕНОТИПНА – зміни ознак організму, зумовлені зміною генотипу, які зберігаються в ряді поколінь. М. г. може виникати в разі стрибкоподібних змін ознаки – мутацій (мутаційна М.) або під час комбінації наявних ознак (комбінаційна М.), що відбувається найчастіше при схрещуванні. Необхідна умова еволюції....
- Взаємодія генів Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ГЕНЕТИКА ТА СЕЛЕКЦІЯ Взаємодія генів Відношення між генами й ознаками досить складне. В організмі не завжди один ген визначає тільки одну ознаку, і навпаки, одна ознака не завжди визначається тільки одним геном. Часто один ген може сприяти прояву декількох ознак відразу, і навпаки. Множинна дія генів […]...
- ФЕНОТИП Екологія – охорона природи ФЕНОТИП – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовн. середовища. Ф. ніколи не відображує генотип цілком, а лише ту його частину, що реалізується за даних умов онтогенезу. Звідси Ф. змінюється в процесі розвитку організму....
- АНАБОЛІЯ Екологія – охорона природи АНАБОЛІЯ – тип філембріогенезу, зміна ознак дорослих організмів внаслідок виникнення нових стадій наприкінці періоду формотворення. На пізніх стадіях розвитку організмів звичайно виникають зміни у будові скелета хребетних, диференціюванні м’язів, розподілі кровоносних судин. Напр., зрощення хрящів і кісток у дорослих хребетних, у предків яких вони були відокремлені. Термін “А.” запровадив у 1912 […]...
- ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ – явище, яке спостерігається в разі зараження організму одночасно різними вірусами, один з яких спричинює таку дію на клітини організму, що вони починають синтезувати низькомолек. білок інтерферон, який пригнічує розвиток ін. вірусів....
- СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ – умови існування (сукупність абіотичних та біотичних чинників) окремого організму або біоценозу загалом, що впливають на їхній ріст і розвиток....
- ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність організмів підтримувати на сталому рівні температуру тіла незалежно від змін температури довкілля. Т. розвинулася в процесі еволюції як пристосовна реакція організму на мінливість температурних умов існування шляхом регуляції метаболічних процесів....
- ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
- БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи БІЛАТЕРАЛЬНІСТЬ – двобічна симетрія організму; тіло організму уявно можна поділити площиною на праву і ліву половини, які є квазідзеркальним відображенням одна одної (черви, членистоногі, хребетні, органи рослин)....
- АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., біологічно рівноцінні. Для А. характерне пристосування організму до зміненого середовища без зміни рівня заг. організації організму. Так, пристосування китоподібних до життя у водному середовищі спричинило появу у них окремих пристосовних ознак (напр., ластів) за збереження […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМУ І СЕРЕДОВИЩА – вплив абіотичного і біотичного середовища, в т. ч. особин одного й того самого виду, на організм і зворотний вплив організму на середовище свого існування. Такі контакти мають активний і пасивний характер....
- ГЕРОНТОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕРОНТОМОРФОЗ – еволюція внаслідок змін, що виникають на пізніх стадіях розвитку організму. Поняття Г. близьке до поняття анаболія....
- ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене госп. діяльністю людини або її поведінкою....
- АЛЕЛІ Екологія – охорона природи АЛЕЛІ – спадкові одиниці (стани гена), які містяться в однакових ділянках гомологічних (парних) хромосом і визначають напрям розвитку однієї й тієї самої ознаки....
- ГЕТЕРОЗИГОТА Екологія – охорона природи ГЕТЕРОЗИГОТА – клітина або організм, у спадковому наборі (генотипі) якого гомологічні хромосоми несуть різні форми (іалелі) того чи ін. гена. Збереження Г. має велике значення для с.-г. практики....
- АВТОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АВТОГЕНЕЗ – учення, за яким істор. розвиток організмів відбувається нібито незалежно від умов існування, лише під впливом особливих внутр. сил або тенденцій організму до вдосконалення....
- ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗОНА ТОЛЕРАНТНОСТІ – діапазон дії екол. чинника, в межах якого можливе існування організму. 3. т. обмежена граничними мінім, і макс. значеннями чинника....
- ТОЧКИ КАРДИНАЛЬНІ Екологія – охорона природи ТОЧКИ КАРДИНАЛЬНІ – три точки – оптимум, мінімум і максимум, які визначають можливість реакції організму на певний чинник. Діапазон дії екол. чинника обмежений відповідними крайніми пороговими значеннями (точки мінімуму та максимуму) даного чинника, за яких можливе існування організму. Точка, яка відповідає найкращим показникам життєдіяльності організму, визначає оптим. величину чинника – зону […]...
- ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
- ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА – заг. сума вимог організму, популяції чи виду до прир. середовища існування, яке включає всі компоненти, що утворюють середовище, живлення, взаємовідносини з іншими організмами того самого та ін. видів тощо....
- СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЄ – все те, що знаходиться всередині організму або біоценозу, але не є його частиною. Напр., біотоп, пов’язаний з тим чи ін. біоценозом; гази в міжклітинниках організму....
- ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЛІМІТУЮЧИЙ, чинник обмежувальний – чинник-1, що ставить межі перебігу будь-якого процесу, явища або існування організму (виду, угруповання), напр., конкуренція ін. видів....
- ЯВИЩЕ СТИХІЙНЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ СТИХІЙНЕ – будь-яке прир. явище, нерідко руйнівне. У таких випадках говорять про стихійне лихо....
- СЕРЕДОВИЩЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ – сукупність усіх умов, що діють на організм, популяцію або біоценоз, спричинюючи їх відповідну реакцію, забезпечуючи їх існування та обмін речовин і енергії. С. є складовою частиною біогеоценозу або екосистеми. Взаємодія організму і середовища має істор. характер....
- НАНІЗМ Екологія – охорона природи НАНІЗМ – явище карликовості; морф, адаптації рослин до життя в холодних та ін. несприятливих місцях існування. їм властиві невеликі розміри, уповільнений осьовий ріст, компактність, зближення меживузлів, дрібнолистість (карликова береза, карликові верби тощо)....
- ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
- НОМОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи НОМОГЕНЕЗ – еволюція організмів на основі внутр., первинно їм притаманних, доцільних реакцій на зовн. впливи, спрямованих у бік ускладнення морфофізіол. організації живої природи. У своїй основі віталістична гіпотеза Н. була висунута акад. Л. С. Бергом на противагу дарвінізму, що грунтується на теорії прир. добору відхилень, які виникають випадково (шляхом мутації) і […]...
- ВОДИ ПІДЗЕМНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ПІДЗЕМНІ – води, які містяться в грунті та геол. породах земної кори у будь-яких фіз. станах, включаючи і хім. зв’язану воду. Залежно від умов залягання, походження, якості тощо В. п. поділяють на різні види....
- МУТАГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи МУТАГЕННІСТЬ – здатність того чи іншого чинника (температури, різних випромінювань, хім. сполук тощо) спричинювати раптові спадкові зміни організму – мутації....
« КАРБОЛІН