Аліменти неповнолітнім дітям – кошти, які за законом надаються їм батьками (усиновителями), іншими родичами і членами сім’ї на утримання. Згідно із ст. 82 КпШС А, н. д. стягуються з їхніх батьків (усиновителів) у розмірі: на одну дитину – чверті, на двох дітей – третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) батьків. Розмір аліментів не може бути меншим чверті мінімальної заробітної плати на місяць на кожну дитину. Суд може зменшити розмір цих часток і мінімальний розмір аліментів, якщо в того з батьків, який зобов’язаний
платити аліменти, є інші неповнолітні діти, які при стягненні аліментів у встановленому цією статтею розмірі стали б менш забезпеченими матеріально, ніж діти, які одержують аліменти, а також якщо той з батьків, з якого стягують аліменти, є інвалідом першої чи другої групи або якщо діти працюють і мають достатній заробіток, а також з інших поважних причин. Суд може зменшити розмір аліментів або звільнити від сплати їх, якщо діти знаходяться на повному забезпеченні держави або громадської організації. Якщо при кожному з батьків залишаються спільні діти, аліменти стягуються лише з того з батьків, який краще матеріально
забезпечений, а розмір їх визначають залежно від матеріального і сімейного становища кожного з батьків. Якщо обставини, що зумовили зниження розміру аліментів, відпали, стягнення аліментів у повному розмірі може бути відновлене за позовом того з батьків, у якого перебуває дитина, або ж опікуна її. У разі, коли один з батьків, зобов’язаний сплачувати аліменти, має нерегулярний, мінливий заробіток (доход) або коли частину заробітку він одержує в натурі, а також в інших випадках, коли стягнення аліментів у частковому відношенні до заробітку (доходу) неможливе або утруднене, аліменти на прохання особи, яка вимагає їх, можуть бути визначені у твердій грошовій сумі, що має сплачуватися щомісяця (ст. 85 КпШС). Аліменти, визначені у вигляді частки від заробітку (доходу), утримують з усіх видів заробітку і додаткових винагород як за місцем основної роботи, так і роботи за сумісництвом, на які нараховуються страхові внески, а також з пенсій, стипендій, з допомоги за лікарняним листом. В інших випадках, коли платник аліментів має підсобне господарство, суд, крім стягнення з нього встановленої частини заробітку (доходу), стягує додатково певну грошову суму. Якщо громадянин, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне проживання в держави, з якими Україна не має угод про надання правової допомоги, стягнення аліментів за заявою платника або одержувача здійснюється до виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття, виходячи з його заробітної плати (доходу) за останній місяць роботи на момент виїзду. Батьки, які сплачують аліменти, можуть бути залучені до участі у додаткових витратах на утримання дітей, зумовлених винятковими обставинами – тяжкою хворобою, каліцтвом (ст. 86 КпШС). А. н. д. присуджують від дня пред’явлення позову, а за минулий час – не більш як за три роки. Аліменти за минулий час можуть бути стягнені, якщо позивач наведе докази, що він вживав заходів для одержання аліментів з відповідача, але не міг одержати їх через ухилення того від їх сплати. У разі розшуку платника аліментів вони стягуються з нього за весь період, за який він заборгував. Якщо діти не мають батьків або якщо батьки з поважних причин не можуть утримувати їх, цей обов’язок може бути покладений на інших родичів – діда, бабу, сестру, брата, а також на вітчима, мачуху і на осіб, які постійно виховували дитину і утримували її як члена своєї сім’ї (ст. 95 КпШС). Факт укладення неповнолітнім шлюбу не позбавляє його права на отримання аліментів аж до досягнення повноліття.