АМЕНСАЛІЗМ

Related posts:

1. БАКТЕРІОСТАЗ Екологія – охорона природи БАКТЕРІОСТАЗ – пригнічення або повне припинення росту і розмноження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних чи біотичних чинників. У цей період бактерії не продукують токс. речовини. Це дає змогу застосовувати їх у хіміотерапевтичних засобах....
2. ЕПІФІТОТІЯ Екологія – охорона природи ЕПІФІТОТІЯ – масове поширення хвороби рослин, викликане грибами, бактеріями, вірусами (напр., фітофторою на картоплі)....
3. ГАЛИ Екологія – охорона природи ГАЛИ – ненорм. вирости на органах рослин у вигляді бородавок, кульок, згорток, що утворюються внаслідок ушкодження рослини бактеріями, грибами, комахами, кліщами та деякими червами....
4. КОМПОСТ Екологія – охорона природи КОМПОСТ – орг. добриво, яке утворюється внаслідок послідовного або одночасного розкладання рослинних решток, комунальних і тваринницьких відходів різними деструкторами (насамперед безхребетними) та мікроорганізмами (грибами, бактеріями)....
5. ТРАВМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРАВМОТРОПІЗМ – явище згинання ростучих частин рослини, спричинене пораненням (травмами). Завдяки Т. (та їхнім особливостям) корінь під час росту обминає на своєму шляху різні перешкоди....
6. ВІЛТ Екологія – охорона природи ВІЛТ – група дуже поширених захворювань рослин, що спричинюються бактеріями, грибами, вірусами та абіотичними чинниками і характеризуються ураженням судинної системи рослин і як наслідок – в’яненням, засиханням і загибеллю їх надземної частини (органів). Вражає картоплю, кукурудзу, бавовник та багато ін. культурних рослин....
7. МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН АГРОТЕХНІЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН АГРОТЕХНІЧНИЙ – пригнічення або запобігання зростанню чисельності небажаних у с. г. видів за допомогою особливої агротехніки (напр., утворення полівидових угруповань, оптимізація розмірів окремих ланів)....
8. ПОКРИТТЯ КИЛИМОВІ Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ КИЛИМОВІ – вироби, що складаються із лицьового, верхнього ворсового шару і зворотного, нижнього шару – основи. Для лицьового шару використовують або натуральні волокнисті матеріали – шерсть, бавовну, волокна кокосових горіхів, сизаль (грубе луб’яне волокно, напр. з листків агави), або синт. полімери, такі як поліамід (нейлон, перлон), поліакрил (дралон, орлон), поліефірні […]...
9. НІТРИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи НІТРИФІКАЦІЯ – процес біол. перетворення в грунті відновлених сполук азоту (аміаку) на окиснені неорг. (нітрати). Т. з. автотрофна Н. відбувається в дві стадії високоспеціалізованими бактеріями-нітрифікаторами, які використовують енергію окиснення аміаку або нітриту для асиміляції вуглекислого газу та ін. ендергонічних процесів. Відома і гетеротрофна Н., що здійснюється різними організмами, В т. ч. […]...
10. ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕСТРУКЦІЯ БІОЛОГІЧНА – руйнування, розкладання орг. речовин під дією мікроорганізмів (бактерій, грибів у грунт, організмів). За повної Д. б. виділяються лише вода, вуглекислий газ, з’являються нові бактеріальні або грибні маси (іноді сполуки сірки й азоту). Однак часто один вид бактерій або грибів зумовлює лише один із ступенів процесу розкладання, а для […]...
11. ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
12. АБРЕВІАЦІЯ Екологія – охорона природи АБРЕВІАЦІЯ – недорозвинення або повна втрата потомством органів, які були в їхніх предків. Виникає в ході регр. еволюції внаслідок послаблення індивід, розвитку на кінцевих стадіях онтогенезу в ряді поколінь. Виявом А. є, напр., поступова редукція кінцівок у різних видів ящірок аж до безногих форм, що відбувається шляхом негативної анаболії....
13. ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІЛЬНІСТЬ – відношення живих організмів до світла. Серед рослин розрізняють світлолюбні (геліофіти); тіневитривалі (умбропатієнти); затінкові (сціофіти); які не потребують світла (напр., багато грибів і бактерій). Тваринам також властива Г. у тій чи іншій мірі....
14. ХВОРОБИ СПАДКОВІ Екологія – охорона природи ХВОРОБИ СПАДКОВІ – хвороби, зумовлені генетично, і такі, що розвиваються внаслідок спільної дії ген. компонента і чинників навколишнього середовища. Такі захворювання, як серпоподібноклітинна анемія, гемофілія, карликовість, зумовлені дефектом одного-єдиного гена. У США, напр., такі X. с. трапляються у 35 % всіх новонароджених. Хромосомні аберації (напр., монголоїдизм) спостерігаються у 0,54 % новонароджених. […]...
15. ІНВОЛЮЦІЯ Екологія – охорона природи ІНВОЛЮЦІЯ – редукція або втрата в процесі еволюц. розвитку окремих органів або спрощення їхніх організації і функцій, напр., редукція кишок у деяких паразитичних червів, членистоногих. І. називають також дегенеративні зміни найпростіших і бактерій, спричинювані несприятливими умовами існування....
16. БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
17. РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – хід зміни чинників середовища, кільк. градації екол. чинників, їх сезонні зміни, тривалість прояву. Напр., для росту й розвитку рослин найсуттєвішими є Р. е. вологості, освітлення, трофності тощо....
18. ФОРМА РОСТУ Екологія – охорона природи ФОРМА РОСТУ – підрозділ життєвої форми рослин, який виділяють за морф, ознаками. Напр., Ф. р. дерев – дерев’янисті ліани, сланкі форми дерев, пальмоподібні тощо....
19. ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТИПИ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ ОРГАНІЗМІВ: Нейтралізм – відсутність взаємовпливу; Пряма конкуренція – активна протидія однієї популяції ін.; Опосередкована конкуренція – сумісне використання певного чинника або ресурсу, але без прямих зіткнень між популяціями; Аменсалізм – пригнічення однієї популяції ін., яка не зазнає зворотного впливу; Паразитизм – життя одних організмів за рахунок тканин чи соків […]...
20. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
21. ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене госп. діяльністю людини або її поведінкою....
22. ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ Екологія – охорона природи ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ – заходи, спрямовані на утримання від переміщення пісків, що рухаються під дією вітру, за допомогою висівання, висаджування рослин або сприяння росту прир. рослинності. Застосовують також хім. речовини, що утворюють на поверхні піску тверду або густу плівку....
23. ЗАБРУДНЕННЯ РАДІАЦІЙНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ РАДІАЦІЙНЕ – забруднення, спричинене радіоактивними нуклідами, які випромінюють йонізуючу радіацію....
24. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
25. АНТИБІОТИКИ АНТИБІОТИКИ – утворене від грецьк. слів anti – проти й bios — життя. А. – це речовини різної хімічної природи, що впроваджуються в процес життєдіяльності мікроорганізмів тваринного або рослинного походження й здатні придушувати ріст мікробів або вбивати їх. А., виготовлені на основі цвілевих грибів (пеніцилін), актиноміцетами (стрептоміцин), бактеріями (граміцидін), а також вищими рослинами (фітонциди), використовуються […]...
26. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
27. ЗАБРУДНЕННЯ ПРОМИСЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРОМИСЛОВЕ – забруднення, спричинене діяльністю окремо взятого підприємства чи підприємств. Нині 3. п. практично набуло глобальних масштабів....
28. ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ – чим скоріше під впливом антроп. причин змінюється середовище життя людини в умовах ведення нею госп-ва, тим скоріше, за принципом зворотного зв’язку, відбувається зміна в соц.-екол. характеристиках людини, в екон. та техн. розвитку сусп-ва (знак процесу може бути додатним і від’ємним). Занадто велика швидкість розвитку може призвести до […]...
29. ДІАПАУЗА Екологія – охорона природи ДІАПАУЗА – стан відносного фізіол. спокою (сплячка) тварин, в основному у членистоногих (напр., комах), що характеризується різким гальмуванням їх росту і розвитку, аж до повного припинення, різким сповільненням обміну речовин. Д. може тривати від кількох годин до кількох років, найчастіше кілька місяців. Д. – один із способів пристосування тварин до переживання […]...
30. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
31. ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН – речовини, які сповільнюють перебіг ростових процесів в організмі рослини. І. р. р. нагромаджуються у бруньках і насінні рослин восени, в період припинення їх росту й переходу в стан спокою. До прир. І. р. р. належать кумарин та його похідні, саліцилова, абсцизова та ін. кислоти, що утворюються в […]...
32. ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЯВИЩЕ ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННЕ – явище, спричинене сумарною взаємодією прир. чинників і людини. Досить часто людина є пусковим механізмом прир. явищ....
33. ЖЕРТВА Екологія – охорона природи ЖЕРТВА – 1) особина, що зазнала прямого нападу, вбита та цілком чи частково з’їдена безпосередньо нападником; 2) особина, що загинула внаслідок нападу, безпосереднього вбивства чи супутніх причин (напр., водяні тварини, викинуті на берег, гинуть через деякий час від отриманих травм); 3) особина, що загинула внаслідок впливу абіотичних катастрофічних (стихійних) причин (напр., […]...
34. РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ДИКИХ ТВАРИН – підтримання чисельності і структури популяцій господарсько значущих тварин в оптим. для людини стані: зростання – для корисних і пригнічення – для шкідливих у певний період і в певному місці....
35. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
36. БАКТЕРИЦИДИ Екологія – охорона природи БАКТЕРИЦИДИ – хім. речовини, призначені для знищення бактерій....
37. ПОЖЕЖА ЛІСОВА Екологія – охорона природи ПОЖЕЖА ЛІСОВА – вигоряння ліс. підстилки, мохів, трав та чагарників (низова пожежа) або всього деревостану (верхова пожежа), спричинене самозайманням (рідко – не більш як 10 % випадків) та, як правило, небезпечним поводженням з вогнем у лісі, підпалами та техногенними причинами (див. дод. 9)....
38. РЕЛЬЄФ БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи РЕЛЬЄФ БІОГЕННИЙ – рельєф, що виникає в результаті впливу біогенних чинників, таких як рослини, тварини, мікроорганізми, діяльність людини. Розрізняють фітогенний, зоогенний та антроп. (техногенний) рельєф. Напр., зоогенний рельєф утворений внаслідок діяльності риючих тварин (гризуни, кроти, бабаки), фітогенний – у результаті росту і розвитку фітоценозів або окремих рослин (пристовбурні підвищення грунту), техногенний […]...
39. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
40. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ РОСЛИНИ Екологія – охорона природи ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ РОСЛИНИ – проміжок часу від сходів до прир. смерті рослини, може становити від десятків хвилин до кількох тисяч років. Так, життя різних груп бактерій триває всього 20-ЗО хв (від поділу до поділу). Водорості можуть жити від кількох діб до десятків років. Тривалість життя лишайників становить десятки років. Серед насінних […]...