АМФІБІЇ

ТЕМА 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

&18. АМФІБІЇ

Пригадайте, який тип розвитку називають непрямим.

Амфібії (з грец. амфі – двоякий, біос – життя), або Земноводні, – це тварини, які в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбуваються у воді. Дорослі амфібії дихають за допомогою легень та через шкіру, а їхні личинки – за допомогою зябер. Тіло амфібій складається з голови, тулуба та парних кінцівок. У жаб, ропух і деяких інших хвостовий відділ не виражений (мал. 111). Шкіра гола, без лусок.

У ній є багато залоз, які виділяють слиз (а часто й отруту). Цей слиз зволожує поверхню тіла й полегшує газообмін через шкіру, захищає тварин від проникнення хвороботворних мікроорганізмів. У деяких видів (саламандри плямистої, кумок, ропух) позаду голови є отруйні залози. Їхні виділення захищають цих тварин від нападу хижаків. У хвостатих амфібій (особливо у личинок) добре виражена регенерація.

У них можуть відновлюватися хвіст, кінцівки, кишечник, легені, очі тощо.

ЯК ВІДБУВАЮТЬСЯ РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК АМФІБІЙ?

Розмноження та розвиток амфібій, подібно до риб, відбуваються у воді. З настанням весни амфібії

прокидаються від зимового заціпеніння та починають шукати водойми, які швидко прогріваються сонячним промінням. Навесні чути гучний “жаб’ячий спів”. Річ у тім, що в самців деяких видів жаб у кутках ротової щілини є особливі парні мішки – резонатори (мал. 112),

Вони можуть роздуватися, підсилюючи звуки. У такий спосіб самці жаб сповіщають про свою присутність.

Самки жаб відкладають у воду дозрілі ікринки, а самець випускає на них рідину, що містить сперматозоїди. Через деякий час зовнішня оболонка ікринок набрякає і збільшується за об’ємом.

Мал. 111. Зовнішня будова жаби: 1 – голова; 2 – тулуб; 3 – кінцівки

Мал. 112. Резонатори в самця жаби

Мал. 113. Розвиток жаби: 1 – ікринки; 2 – пуголовок; 3 – доросла жаба

Амфібіям притаманний непрямий розвиток (мал. 113.). Личинка жаб має назву пуголовок. Спочатку вона схожа на личинку кісткової риби. Дихає пуголовок спочатку зовнішніми зябрами, розташованими з боків голови. Вони невдовзі замінюються на внутрішні, непомітні ззовні (прорізуються зяброві щілини).

Перші дні пуголовки існують за рахунок жовтка. Згодом у них прорізується рот і вони починають живитися самостійно. Спочатку вони з’їдають драглисті оболонки ікринки. Здобувати їжу пуголовкам допомагають рогові зубчики, заховані під м’ясистими губами. Пуголовки зішкрібають шар дрібних організмів (водорості, одноклітинні твариноподібні організми тощо) з підводних предметів. Згодом вони починають полювати на дрібних безхребетних у товщі води.

Пуголовок швидко росте, через деякий час у нього починають розвиватися кінцівки. Спочатку зовні помітні лише задні кінцівки (мал. 113, 2), передні – сховані під шкірною згорткою, що прикриває зяброві щілини. Через деякий час з’являються легені. Хвіст поступово коротшає, стають помітними передні кінцівки. Пуголовок перетворюється на жабеня. Період розвитку у воді триває два-три місяці, після чого жабенята переселяються на суходіл.

Життя амфібій підпорядковане сезонним змінам у природі. Тому річний цикл земноводних, які мешкають у нашій країні, поділяється на такі періоди: весняне пробудження, розмноження (нерест), період літньої активності, зимівля. Улітку вони ведуть активний спосіб життя. Восени тварини стають малорухливими, шукають місця, придатні для зимівлі: жаби зимують переважно на дні водойм; ропухи, кумки і тритони – у ямах, заповнених листям, норах, підвалах, льохах, трухлявих колодах повалених дерев тощо.

В Україні поширені хвостаті та безхвості амфібії.

– У хвостатих амфібій добре розвинений хвостовий відділ.

В Україні мешкають плямиста саламандра та шість видів тритонів. Саламандра плямиста (мал. 114, 1) має яскраве забарвлення: чорне з жовтими плямами. Її шкірні залоги виділяють отруйну речовину, яка слугує для захисту від ворогів. В Україні ця тварина поширена в передгір’ях та інколи на полонинах Закарпатської, Львівської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Тритони звичайний та гребінчастий (мал. 114, 2) улітку живуть у водоймах з невеликою течією, порослих рослинами. Зимують на суходолі (у дуплах дерев, під пеньками, у купах листя тощо), навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів – карпатський та альпійський поширені на терені Карпат. На півдні України (Одеська, Херсонська та Миколаївська області) трапляється тритон дунайський.

Мал. 114. Хвостаті амфібії: 1 – саламандра; 2 – тритон гребінчастий

Мал. 115. Безхвості амфібії: 1 – жаба озерна; 2 – жаба гостроморда; 3 – ропуха зелена

– У безхвостих амфібій коротке тіло, задні кінцівки розвинені краще за передні, а між їхніми пальцями часто є плавальні перетинки. В України поширені жаби, ропухи, квакші та кумки. Жаба озерна (мал. 115,1) більшу частину свого життя проводить у воді, а якщо й виходить на суходіл, то лише на короткий час. Жаба гостро морда (мал. 115, 2) влітку мешкає на суходолі й лише період розмноження проводить у водоймі.

У ропух горбкувата шкіра, її верхній шар роговіє, захищаючи від пересихання. Ропухи активні вночі, коли повітря більш вологе й прохолодне. На нерест прямують у водойми, а зимують на суходолі. В Україні відомі ропухи звичайна, зелена (мал. 115, 3) та очеретяна, що трапляється на Волині, у Карпатах і Рівненській області.

Квакша звичайна (деревна жаба) (мал. 116, 1) живе на кущах і деревах. Її легко відрізнити за яскраво-зеленим забарвленням та особливими круглими присосками на кінчиках пальців. Завдяки їм квакша може прикріплюватися до плоских предметів – листків, стовбурів дерев і навіть до скла – та пересуватися по вертикальних поверхнях.

Кумка червоночерева (мал. 116, 2) поширена скрізь в Україні, а жовточерева – лише в Карпатському регіоні. Цікаво, що самці кумок не мають резонаторів, але їхній голос дуже добре чутно як глухе, але розкотисте “кумм… кумм…”. Підсилювачем звуків слугує сама водойма, невеличка калюжа, на дні якої “співає” самець. Зимують кумки на суходолі.

Мал. 116. Безхвості амфібії: 1 квакша звичайна; 2 – кумка червоночерева

ЯКА РОЛЬ АМФІБІЙ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ?

Амфібіями живиться багато тварин, і вони самі знищують багато безхребетних, регулюючи тим самим чисельність кровосисних видів. Деякі види амфібій (наприклад, велетенську саламандру, тигрову та гостроморду жаби, жабу-голіафа) людина вживає в їжу. Окремі види навіть розводять на спеціальних фермах. До Червоної книги України занесено тритона карпатського та альпійського, саламандру плямисту, ропуху очеретяну, кумку жовточереву, жабу прудку.

Біологічний словничок: пуголовок, резонатори.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Амфібії – наземні тварини, які зберігають зв’язок з водним середовищем, їхнє тіло складається з голови, тулуба, хвоста та парних кінцівок. Шкіра гола, багата на залози, які виділяють слиз та отруту.

Розвиток амфібій непрямий і супроводжується складним перетворенням; личинки мають низку ознак, спільних з рибами. У житті амфібій, як і інших тварин, що живуть за умов сезонних змін клімату, спостерігають чіткі зміни активності відносно пори року.

Амфібії мають важливе господарське значення: м’ясо окремих видів людина споживає в їжу. Вони також слугують їжею для інших хребетних тварин. Поїдаючи безхребетних тварин, амфібії регулюють чисельність кровосисних видів і шкідників сільського господарства.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Які особливості зовнішньої будови амфібій зумовлені наземним способом життя? 2. Як відбувається розмноження амфібій? 3. Який тип розвитку притаманний амфібіям? 4. Які періоди спостерігають у річному циклі амфібій? 5. Які особливості будови хвостатих амфібій? Назвіть найпоширеніших представників цієї групи. 6. Які ознаки відрізняють безхвостих амфібій? Які представники цієї групи трапляються в Україні? 7. Поясніть роль амфбій у природі та житті людини.

ОБГОВОРІТЬ У ГРУПАХ

Які є пристосування амфібій до водного і наземно-повітряного середовища життя?

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ І КМІТЛИВИХ

1. Чому амфібії розмножуються у водоймах? 2. Чим можна поясніли яскраве забарвлення плямистої саламандри? 3. Який зв’язок існує між особливостями будови покривів амфібій та середовищем їхнього життя? 4. У тропічних регіонах видова різноманітність амфібій вища, ніж у помірних широтах. Поміркуйте чому.

Цікаво!

– Цікаві представники хвостатих амфібій – протеї і сирени. Протеї мешкають у підземних водоймах Балкан. їхні покриви позбавлені пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя тварини зберігаються зовнішні зябра (мал. 117, 1). Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них теж протягом усього життя зберігаються зябра, передні кінцівки недорозвинені, задні відсутні, очі затягнені шкірою (мал. 117,2)