Аналіз використання робочого часу
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
ЧАСТИНА II.
УПРАВЛІНСЬКИЙ АНАЛІЗ
4. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
4.1. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
І ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
4.1.3. Аналіз використання робочого часу
Раціональне використання робочої сили багато в чому залежить від економного і ефективного використання робочого часу. Аналіз використання робочого часу проводиться за даними статистичної звітності – форма №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу” (піврічна). В додатку
Виявленню втрат і непродуктивному використанню приділяється найбільша увага в аналізі використання робочого часу. Зменшення втрат робочого часу сприяє зростанню продуктивності праці внаслідок кращого використання трудових ресурсів.
Для аналізу використання робочого часу для всіх категорій робітників застосовується два показники: середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником (тривалість робочого
Зазначені показники можна оцінити на підставі даних, що містяться у вищеназваній статистичній звітності.
Тривалість робочого періоду, в днях, залежить від кількості вихідних і святкових днів, кількості днів тимчасової непрацездатності, кількості днів відпусток, неявок на роботу з дозволу адміністрації, прогулів тощо.
Тривалість робочого дня (зміни) робітника залежить від нормативної величини встановленого робочого тижня, часу простою протягом робочого дня (зміни), неповного робочого дня (скорочений робочий день, тиждень), часу інших скорочень робочого дня, передбачених законом (для підлітків, матерів-годувальниць) тощо.
Кількість годин, відпрацьованих в середньому одним робітником, є інтегральним показником, який характеризує загальну величину ефективного фонду робочого часу одного робітника.
Фонд робочого часу визначається за формулою:
(4.8)
Де ФРЧ – фонд робочого часу;
Ч – чисельність робітників;
Д – кількість днів, відпрацьованих робітником в середньому за досліджуваний період;
– середня тривалість робочого дня.
На підставі формули (4.8) можна визначити вплив певних факторів на зміну фонду робочого часу. З цією метою в табл. 4.5 проведені відповідні проміжні розрахунки.
Таблиця 4.5
Використання робочого часу на підприємстві
Показник | Попередній Період | Звітний період | Відхилення (+, -) | ||
За планом | Фактично | Від плану (гр. З – гр.2) | Від попереднього періоду (гр. З – гр.1) | ||
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1. Середньоблікова чисельність робітників, осіб | 505,0 | 500,0 | 479,0 | -21,0 | -26,0 |
2. Відпрацьовано одним робітником: | |||||
2.1. днів | 219,0 | 219,0 | 210,0 | -9,0 | -9,0 |
2.2. годин (р.2.1∙р. З) | 1730,0 | 1752,0 | 1596,0 | -156,0 | -134,0 |
3. Середня тривалість робочого дня, год. (р.2.2:р.2.1) | 7,9 | 8,0 | 7,6 | -0,4 | -0,3 |
4. Фонд робочого часу, тис. год. (р.1∙р.2.2) | 874,0 | 876,0 | 764,5 | -111,5 | -110,0 |
У тому числі: надурочно відпрацьований час, тис. год. | 1,9 | 1,7 | 1,7 | -0,2 |
Загальна зміна фонду робочого часу становить:
В тому числі під впливом зміни факторів:
– чисельності робітників
– кількості днів, відпрацьованих робітником в середньому за досліджуваний період
– середньої тривалості робочого дня
Балансова перевірка:
Тобто загальна зміна дорівнює сукупному впливу всіх факторів.
Згідно з проведеними вище розрахунками фонд робочого часу в порівнянні з планом скоротився на 111,5 тис. год., в тому числі за рахунок зменшення чисельності робітників – на 36,8 тис. год.; зменшення тривалості робочого періоду – на 34,5 тис. год.; скорочення тривалості робочого дня – на 40,2 тис. год.
Таким чином, робочий час на підприємстві використовувався недостатньо ефективно. У середньому одним робітником відпрацьовано 210 днів замість 219 згідно з плановим завданням. На 0,4 год. скоротилась середня тривалість робочого дня. У зв’язку з тим, що тривалість робочого періоду на одного робітника скоротилась на 9 днів (210-219), то відносно всіх робітників підприємства втрати становили (9∙479) = 4311 днів; внаслідок скорочення тривалості робочого дня загальні втрати становили (0,4∙210∙479) = 40236 год.
За рахунок надурочних годин вдалося певного мірою компенсувати втрати робочого часу, оскільки випуск продукції збільшився (див. табл. 3.4).
Виявити конкретні причини втрат робочого часу можна шляхом порівняння планового і фактичного балансу робочого часу, складеного на підставі даних статистичної форми №3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...