АНТАГОНІЗМ

Related posts:

1. ГОМЕОСТАЗ Екологія – охорона природи ГОМЕОСТАЗ – відносна динамічна сталість складу, фіз.-хім. та біол. властивостей внутр. середовища організму людини і тварин, стійкість основних фізіол. функцій живого організму. Стосовно біоценозів Г. – це збереження сталості видового складу і числа особин. Г. характерний і необхідний для всіх природних систем....
2. МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи МЕТЕОЧУТЛИВІСТЬ – залежність фізіол. стану організму (людини, тварини, рослини) від погоди та окремих метеорологічних чинників (тиску, напруженості магн. поля тощо)....
3. ТРАНСПІРАЦІЯ Екологія – охорона природи ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіол. процес випаровування води зеленими частинами рослинного організму. Залежить від метеорол. чинників та фізіол. особливостей рослин. Разом з кореневим тиском забезпечує сталий рух води через корені, стебло, листки, з грунту в атмосферу. Регулює водний і температурний режими рослини, газообмін С02 і 02, запобігає перегріванню листків....
4. ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) Екологія – охорона природи ІНТЕГРАЦІЯ (фізіол.) – об’єднання в ціле будь-яких окремих частин, функц. об’єднання окремих фізіол. процесів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму. І. характерна для живих систем на будь-якому рівні їхньої організації. В багатоклітинному організмі І. виражається в процесах його онтогенезу. На рівні угруповань – популяцій, видів і біоценозів. І. виявляється в […]...
5. Значення і функції крові. Кров як компонент внутрішнього середовища організму Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Значення і функції крові. Кров як компонент внутрішнього середовища організму. Основні функції: 1. Дихальна функція полягає в переносі кисню від легень до тканин організму та СО2 від клітин до легень. Ця функція забезпечує енергією організм. 2. Поживна – кров розносить по тілу поживні речовини […]...
6. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
7. ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (ТВАРИН І ЛЮДИНИ) – несприйнятливість живих організмів до збудників інфекц. хвороб та впливу деяких чужорідних речовин (отрут). Зумовлюється сукупністю успадкованих і набутих біол. особливостей та механізмів організму, які здатні протистояти шкідливому впливу мікробів і токсинів. Розрізняють прир. і набутий І. (т. і л.). Прир. І. (т. і л.) є стійкою […]...
8. ГЕНОСФЕРА Екологія – охорона природи ГЕНОСФЕРА – коеволюційно взаємозв’язана ген. система біосфери, яка забезпечує її існування, відтворення та істор. розвиток як цілісного утворення. У Г. зафіксовані основні істор. етапи еволюц. розвитку життя, дивергенція і конвергенція її форм, адаптивні комбінації ген. елементів, які забезпечують стійкість біол. угруповань, прискорення колообігу речовини та потоку енергії в рамках біогеоценозів. Г. […]...
9. АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА – швидке пристосування органів чуття, метаболічних процесів та фізіол. функцій до порівняно нетривалого впливу певних подразників....
10. Антагонізм Антагонізм – одна з форм розвитку соціально-економічних суперечностей, якій властива непримиренна боротьба двох або декількох протилежних сторін, тенденцій, законів, закономірностей та економічних форм. Соціальними формами вияву закономірностей та економічних форм є непримиренна боротьба між окремими країнами, класами, верствами, прошарками та суб’єктами. До А. між окремими економічними законами належить суперечність між законом зростання продуктивності праці та […]...
11. МУТАЦІЯ Екологія – охорона природи МУТАЦІЯ – різка спадкова зміна організму, що змінює його морф, та (чи) фізіол. поведінкові ознаки. Пов’язана зі зміною кількості та структури хромосом, структури окремого гена або їх груп....
12. ФІЗІОЛОГІЧНІ І ПСИХІЧНІ ФУНКЦІЇ – ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ І ЙОГО БУДОВА – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ І ЙОГО БУДОВА ФІЗІОЛОГІЧНІ І ПСИХІЧНІ ФУНКЦІЇ Між будовою органів і їх функціями існує тісний зв’язок. З одного боку, будова органа зумовлює його функцію, з іншої – виконувана органом функція впливає на його будову. Живий організм завжди відповідає на зміни, які відбуваються в ньому самому і в навколишньому […]...
13. АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТАГОНІЗМ СОЦІАЛЬНИЙ – форма вияву суперечностей та конфліктів між класами (групами, спільнотами), що характеризується непримиренністю соціальних інтересів, позицій, систем цінностей і якій притаманна гострота перебігу та розв’язання цих суперечностей і конфліктів. Особливістю А. с. є те, що пов’язані з ним суперечності можуть бути розв’язані лише шляхом взаємної боротьби непримиренних соціальних сил […]...
14. Антагонізм етнічний Політологічний словник Антагонізм етнічний – суперечливий стан у міжетнічних відносинах, який характеризується напругою у стосунках як між домінуючою більшістю і окремими меншинами, так і між етнічними (національними) меншинами. Виникає на основі конфлікту ідеологічних, політичних, соціальних, економічних, релігійних тощо інтересів. О. Антонюк...
15. АНАБІОЗ Екологія – охорона природи АНАБІОЗ – тимчасовий стан організму, коли всі життєві процеси в ньому вповільнюються настільки, що зникають видимі вияви життя. Є однією з форм пристосування організмів до несприятливих умов існування (різка зміна т-ри, вологості, відсутність або нестача корму тощо). У стані А. в організмі значно знижується інтенсивність процесів обміну речовин. Стан А. може […]...
16. ОПТИМУМ Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології О. існування організмів відображує особливості умов у місцях їхнього проживання. Залежно від того, який чинник найсприятливіший, розрізняють види тепло-, холодо-, волого – та сухолюбні тощо. Чинник, сила вияву якого нижча або вища за О., обмежує […]...
17. АЛЕЛОПАТІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОПАТІЯ – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними у довкілля фізіол. активних речовин. Кількість і склад таких речовин (алкалоїди, глікозиди, орг. кислоти, сапоніни, кумарини, флавоноїди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), які виділяються у повітря, грунт, воду і залежать від виду органа, […]...
18. ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ВАПНУВАННЯ ГРУНТУ – внесення вапняних добрив у грунт з метою нейтралізації його надмірної кислотності, яка шкідлива для багатьох с.-г. культур. В. г. поліпшує фізіол. властивості грунту, збагачує його доступними формами кальцію....
19. ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію домішок, що надходять....
20. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – 1) потреба або нестача будь-чого, необхідного для підтримання життєдіяльності організму, людської особи, соц. груп та суспільства в цілому; внутр. збудник активності; 2) стан індивіда, що спричинюється потребами в об’єктах, необхідних для його існування та розвитку, та виступає джерелом його активності; 3) умови забезпечення життєдіяльності людини, без яких вона […]...
21. ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН УСКЛАДНЕННЯ (СИСТЕМНОЇ) ОРГАНІЗАЦІЇ ОРГАНІЗМІВ (К. Ф. РУЛЬЄ) – істор. розвиток живих організмів (а також усіх ін. прир. систем) зумовлює ускладнення їх організації шляхом наростаючої диференціації (розподілу) функцій та органів (підсистем), що виконують ці функції. Поширення 3. у. о. о. прир. систем закономірне, оскільки таке саме ускладнення спостерігається і в розвитку […]...
22. ПРИНЦИП РІККЕ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП РІККЕ – у гір. породі, що перебуває під сильним однобічним тиском, мінерали розчинюються в напрямку тиску (в ділянках макс. тиску) і знову кристалізуються в напрямку, перпендикулярному до тиску (в ділянках мінім, тиску). Дія П. Р. призводить до утворення паралельної текстури та сланцюваності в метаморфізованих породах....
23. ОПРОМІНЕННЯ Екологія – охорона природи ОПРОМІНЕННЯ – вплив на біонти будь-яких видів випромінювань. Зовн. опромінення формується внаслідок дії косм. випромінювання, за рахунок радіонуклідів, розсіяних у біосфері, або від матеріалів чи споруд, створених людиною. Внутр. опромінення живих організмів формується радіонуклідами, які нагромаджуються в їхніх тканинах з довкілля. Біол. дія опромінення залежить від його дози, виду, енергії та […]...
24. СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНИХ ОХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ – таке поєднання прир. охоронних територій, що забезпечує підтримання екол. рівноваги в межах великого регіону....
25. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
26. НАРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи НАРОДЖУВАНІСТЬ – одна з ознак популяції, що характеризує її як ціле, як здатність популяції до кільк. збільшення за фактичних умов середовища (т. з. екол. Н.) за одиницю часу (в осн. за рік). Виділяють також макс. Н. (абсолютну, або фізіол.) – утворення теоретично максимально можливої кількості нових особин за ідеальних умов (коли […]...
27. ГОМОЙОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЙОЛОГІЯ – морф, або фізіол. подібність органів чи ознак у тварин віддалених систематичних груп. Г. виникає під впливом подібних умов життя....
28. ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО” Екологія – охорона природи ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО”(Х. БОУЛІЧА) – передпорогові подразнення не викликають нервового імпульсу (“нічого”) у збудливих тканинах, а порогові стимули або сума передпорогових впливів створюють умови для формування макс. відповіді (“все”). Фізіол. у своїй першооснові 3. “в. а. н.” в разі перенесення на широке коло систем (що відповідає емпіричним даним) у формулюванні […]...
29. ОХОРОНА РОСЛИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
30. ТОКСОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСОБНІСТЬ – 1) сукупність фізіол. – біохім. властивостей, що дають змогу організмам жити у водоймах, забруднених стічними водами; 2) ступінь забруднення водойм токс. речовинами....
31. КУЛЬТИВАР Екологія – охорона природи КУЛЬТИВАР – сукупність культивованих особин, яка відрізняється певними ознаками (мор., анат., фізіол. та ін.), важливими для с. г., лісництва, садівництва, та яка зберігає свої характерні властивості при відтворенні (статевому чи нестатевому)....
32. ВЕГЕТАТИВНА (АВТОНОМНА) НЕРВОВА СИСТЕМА – НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ ВЕГЕТАТИВНА (АВТОНОМНА) НЕРВОВА СИСТЕМА Вегетативна нервова система – частина нервової системи, що керує діяльністю внутрішніх органів у процесі їх пристосування до умов зовнішнього середовища і власних потреб організму. Вегетативна нервова система поділяється на симпатичний, парасимпатичний і метасимпатичний відділи. Збудження симпатичного відділу дозволяє організму мобілізувати усі наявні […]...
33. СТАБІЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ Екологія – охорона природи СТАБІЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ – збереження сталості виходу та складу відходів виробництва....
34. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
35. ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН – фізіол. процес вбирання і засвоєння рослиною поживних речовин. Ж. р. є частиною заг. обміну речовин рослинного організму. За характером живлення рослини поділяються на гетеротрофні, тобто такі, що живляться готовими орг. сполуками (гриби, більшість бактерій, безхлорофільні вищі рослини), та автотрофні, яким властиве мін. живлення, тобто вони синтезують орг. сполуки […]...
36. АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – цикл, процес авт. підтримування сталого стану біогеоценозів. Грунтується на впорядкованості потоків біомаси різної якості, призначених для різних споживачів, та на фізіол. і біохім. особливостях популяцій....
37. ОХОРОНА ПТАХІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПТАХІВ – складова частина охорони тварин, включає комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп. та сусп. заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу та підтримання чисельності видів птахів на рівні, що забезпечує їхнє існування....
38. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
39. ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ – супідрядність функц. систем Всесвіту, коли менші підсистеми складають більші системи, які, в свою чергу, є підсистемами ще більших систем....
40. БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....