АНТРОПОСИСТЕМА

Related posts:

1. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
2. АГРОЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи АГРОЛАНДШАФТ – змінений у процесі с.-г. діяльності людини природний ландшафт. В А., як і в ін. культурних ландшафтах, об’єднуються і взаємопроникають компоненти неживої природи (літо-, атмо-, гідросфера), грунтового покриву (педосфера) та частина біосфери (включаючи людину та її діяльність). Ін. словами, А. складається з агробіогеоценозів та ін. структур (населені пункти, тваринницькі ферми […]...
3. ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВОДИ – привнесення у воду чи утворення в ній (синтез, розмноження тощо) фіз., хім. та біол. агентів, які несприятливо впливають на середовище життя або завдають шкоди матер. цінностям....
4. ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ – чим скоріше під впливом антроп. причин змінюється середовище життя людини в умовах ведення нею госп-ва, тим скоріше, за принципом зворотного зв’язку, відбувається зміна в соц.-екол. характеристиках людини, в екон. та техн. розвитку сусп-ва (знак процесу може бути додатним і від’ємним). Занадто велика швидкість розвитку може призвести до […]...
5. РЕСУРС Екологія – охорона природи РЕСУРС – речовина чи об’єкт, необхідний організму, популяції, угрупованню, суспільству для підтримання норм, існування, росту і розмноження, отримання матер. і духовних благ. Якщо кількість даного Р. мала порівняно з потребами в ньому, то його наз. обмежувальним Р. Розрізняють три головні групи Р.: матер., трудові та прир....
6. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
7. ПРИРОДА Екологія – охорона природи ПРИРОДА – 1) у широкому розумінні слова (Природа з великої літери) – весь матер.-енерг. та інформ. світ Всесвіту. Традиційно протиставляється Людству як одухотвореній (ідеаліст.) або такій, що “пізнає сама себе” (матеріаліст.) матерії (фактично Людство – також частина П.); 2) природа (з малої літери) – сукупність прир. умов існування людського суспільства, на […]...
8. Організаційно-економічні відносини Організаційно-економічні відносини – відносини між людьми з приводу організації безпосереднього виробництва (у т. ч. обміну, розподілу і споживання) матеріальних благ і послуг. О.-е. в. – важливий елемент (підсистема) економічної системи, проміжна ланка між техніко – економічними та виробничими відносинами (відносинами економічної власності), організаційна форма розвитку продуктивних сил (О.-е. в. можуть або сприяти їх розвитку, або […]...
9. МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних для виготовлення одиниці продукції, або у відсотках матер. ресурсів у структурі собівартості пром. продукції. Одним із шляхів зниження М. є використання вторинної сировини та пром. відходів....
10. ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....
11. АВАРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АВАРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – поняття, суворо визначене в правових актах про захист від шкідливих впливів, дій. Виникає в разі, коли певні виробничі чи інші об’єкти викидають у навколишнє середовище шкідливі речовини в таких розмірах, що створюється реальна загальна загроза населенню, довкіллю, матер. цінностям. Так, лише у 1993 р. в Україні зафіксовано 282 […]...
12. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
13. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
14. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
15. ЧИННИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНИЙ – будь-який чинник-1, що діє без прямого впливу людини або пов’язаний з його біол. суттю, тобто звичайний вплив природи або прир. середовища, до певної міри змінний, але до кінця не виведений стосовно людини з-під дії соц. чинників, включаючи техногенний вплив....
16. СТРЕС БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС БІОГЕННИЙ -1) дистрес у тварин, що виникає внаслідок досить значного скупчення їхніх особині; 2) дистрес від впливу на людину певного біол. оточення (напр., страх перед хижими тваринами)....
17. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
18. КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи КОМФОРТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – суб’єктивне відчуття та об’єктивний стан повного здоров’я за даних умов середовища, що оточує людину, включаючи його прир. і соц.-екон. показники....
19. СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ВНУТРІШНЬО-КВАРТИРНЕ – умови життя в житлових приміщеннях. Включає фіз.-хім. та біол. чинники (у т. ч. психол.). С. в. створюється із зовн. впливів (прир. радіація, транспортний шум, хім. фон, біол. оточення, забруднення, вологість і склад повітря), вплив буд. конструкцій, опорядження квартир (висота стелі, забарвлення стін, радіоактивність будматеріалів, освітлення крізь вікна тощо) […]...
20. БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
21. ДЕМОФОРА Екологія – охорона природи ДЕМОФОРА – поняття, що об’єднує показник заселеності території з показником “виробництво – споживання матер. благ” (у т. ч. і прир. ресурсів)....
22. ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН МАКСИМУМУ БІОГЕННОЇ ЕНЕРГІЇ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО – Е. С. БАУЕРА) – будь-яка біол. та біокосна (система з участю живого) система, що перебуває в стані стійкої незбалансованості, тобто дин., рухомої рівноваги з навколишнім середовищем, та еволюц. розвивається, збільшує свій вплив на середовище....
23. ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке оточує людину. Найважливішу роль у 3. н. п. відіграють транспорт, теплоенергетика, хім. та металургійна галузі пром-сті. 3. н. п. призводить до різкого збільшення захворюваності населення....
24. СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи СПОСІБ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ – сукупність матер. умов, сусп. соц. установок (культури, звичаїв, побуту тощо) та прир. чинників, які в поєднанні складають умови поведінки особистості, а також зворотний вплив її на ці умови. Поняття С. ж. л. включає активну участь людини в процесі формування умов життя, її адекватну реакцію на умови довкілля, […]...
25. ТАКСАЦІЯ ЛІСУ Екологія – охорона природи ТАКСАЦІЯ ЛІСУ – матер. оцінка лісу, визначення його приросту, запасів, якості самого лісу, можливих обсягів лісозаготівлі....
26. ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
27. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – привнесення в повітря або утворення в ньому фіз. агентів, хім. речовин або організмів, які несприятливо впливають на середовище життя чи завдають шкоди матер. цінностям....
28. КОМПОНЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТИ ЕКОЛОГІЧНІ – основні матер.-енерг. складові екол. систем – енергія, газовий склад, вода, субстрат, організми (продуценти, консументи і редуценти)....
29. ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ – види в біоценозі пристосовані один до одного настільки, що їхнє угруповання становить внутр. суперечливе, але єдине та взаємозв’язане системне ціле. У прир. біоценозах, на думку вчених, у природі не існує корисних і шкідливих птахів, корисних і шкідливих комах, там усе служить одне одному і взаємно пристосоване....
30. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста. Процеси формування чисельності (народжуваність, смертність, міграція населення) і складу Н. (статевовікового, соц.-екон., етнічного тощо), а також процеси розміщення Н. – розселення, урбанізація – відбуваються під впливом біол., геогр., соц. – екон. та екол. […]...