Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ
АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ
Культурологічний словник
АПОСТЕРІОРІ І АПРІОРІ – філософські поняття, що позначають знання, набуте з досвіду, – апостеріорі (лат. a posteriori – з наступного) і знання, наявне у свідомості до досвіду, передуюче досвідові, – апріорі (лат. a priori – з попереднього). Ці терміни особливо поширилися після опублікування праці І. Канта “Критика чистого розуму”. Апріоризм Канта був завершенням хибних сторін раціоналістичних тенденцій в історії філософської думки, що виявлялися у визнанні природжених ідей, “істин розуму” на відміну
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Апріорі Політологічний словник Апріорі – 1) знати, щось доводити, стверджувати заздалегідь, наперед; 2) незалежно від досвіду, що передує досвіду; 3) знання про факти до вивчення їх на досвіді, знання, що визначально притаманне свідомості. М. Головатий...
- ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
- ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
- ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
- РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
- Періодизація західноєвропейської філософської антропології Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Періодизація західноєвропейської філософської антропології У попередній лекції вже йшлося про те, що основоположником філософської антропології вважається Макс Шелер. Його основна праця з цієї проблеми має назву “Сутність людини, новий дослід з філософської антропології”, з якої видно, що такі досліди він визнавав і в […]...
- ІРРАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛЬНЕ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – те, що перебуває поза межами розуму, пізнання. Нелогічне, містичне....
- Гердер Йоган Готфрід Політологічний словник Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він, розвивається за тими ж законами, що і природа. Пізніше стверджував, що суспільний розвиток – це прогрес розуму і справедливості, а історія […]...
- ОСЯЯННЯ Культурологічний словник ОСЯЯННЯ – психічний стан високої орієнтованості на відкриття, раптове прозріння, розв’язання наукової, технічної чи художньо-творчої проблеми. О. не завжди до кінця усвідомлюване, найчастіше воно виникає на грунті передчуттів, інтуїції. О. є таким психологічним станом, коли на основі великого досвіду людина відкриває те, що осягається розумом унаслідок тривалих пошуків, узагальнення, пізнання і практики....
- Сучасне трактування філософії історії Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії Сучасне трактування філософії історії Сучасна філософія історії – це самостійна галузь філософського знання, яка присвячена осмисленню історичного розвитку в його основних параметрах: Початок і кінець історії, періодизація історії: – розчленовування історії на фундаментальні структури (епохи, етапи, періоди, стадії тощо), що дає змогу зобразити […]...
- САМОПІЗНАННЯ Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості на саму людину, на її внутрішній світ, багатий суб’єктивним, індивідуально-самобутнім. Елементарні форми С. виявляються уже в ранньому дитячому віці. С. нарощується одночасно з розумовим розвитком дитини. С. необхідне для правильної […]...
- Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя Філософія посбіник Тема 5. ПРАКСЕОЛОГІЯ § 2. Свобода – фундамент практики Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя В історії філософії склався напрям, що вбачає основну сутнісну ознаку людини в її діяльності. Відповідні погляди отримали назву активізму (від лат. “активує” – “дієвий”). Корені активізму можна знайти як в античній традиції, так і у філософії […]...
- ЗНАННЯ Культурологічний словник ЗНАННЯ – форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення його до знання і перетворює цей результат на гадку. Статус З. як права на істину здатна забезпечити лише практика....
- ЙОГА Культурологічний словник ЙОГА (санскрит., дослівно з’єднання, роздуми, споглядання) – в індійській традиції один з шести ортодоксальних (брахманських) напрямів, який розробив систему послідовного очищення і просвітлення розуму, а також комплекс практичних вправ для досягнення стану “звільнення” душі від “пут” матерії, тіла. Засновником класичної Й. вважається Патанджалі (близько П ст. до н. е.). В залежності від особливостей […]...
- СУДЖЕННЯ Культурологічний словник СУДЖЕННЯ – основна форма мислення, в якій утверджується або заперечується наявність у предметах і явищах тих чи інших ознак, властивостей, зв’язків або відношень між ними. Будь-яке знання – це насамперед С. Як правило, С. складається з суб’єкта, предиката і зв’язки. С. можуть бути істинними і хибними. С. істинне тоді, коли воно правильно відображує […]...
- Філософія історії Філософія посбіник Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ § 4. Складові соціальної філософії Філософія історії Філософія історії як відносно самостійний напрям соціально-філософських досліджень сформувалася вже у дослідженнях Вольтера, який вперше запропонував до вжитку цей термін. Філософський аналіз історичного процесу спрямовано на вивчення закономірностей історичного розвитку суспільства, визначення його закономірного та прогресивного характеру. Суттєва увага приділяється аналізу ролі […]...
- КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС Культурологічний словник КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС (від лат. cognito – пізнання і dissona – ns – різноголосий) – напруження, яке переживає людина, відчуваючи несумісність кількох фрагментів знань....
- ГІПОТЕЗА Культурологічний словник ГІПОТЕЗА (від грец. – основа, припущення) – науково обгрунтоване припущення чи факт, які перебувають поза межами безпосереднього спостереження, або закономірний зв’язок явищ, коли його ще не можна встановити за допомогою наукового доведення. Г. є методом наукового дослідження, однією з форм пізнання об’єктивної дійсності; даючи ймовірне знання про причину тих чи інших явищ, Г. […]...
- ІМПЕРАТИВ Культурологічний словник ІМПЕРАТИВ (лат. владний) – вимога, наказ, закон. У І. Канта – загальнозначущий, безумовний моральний принцип на противагу особистим принципам поведінки людини, які мають значення лише за певних умов....
- АЗАРТ Культурологічний словник АЗАРТ (франц. hasard – ризик, випадок, з ісп. аzar, від араб. аззагр – гральна кість) – захоплення, завзяття, запальність, гарячковість. У психології – психічний стан людини, при якому спостерігається високий рівень її екзальтованості, емоційного збудження, прагнення до задоволення певної потреби. У стані А. людина у своїх вчинках керується переважно емоціями, тому вона може […]...
- КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ (від лат. cognito – пізнання) – напрям у психології ХХ ст., завданням якого є доведення вирішальної ролі знання у поведінці людини....
- Філософські знання як результат філософствування Філософія посбіник Тема 1. ПОХОДЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ, ЇЇ ФУНКЦІЇ І РОЗДІЛИ § 3. Філософування і філософія Філософські знання як результат філософствування І діалектичний, і метафізичний способи мислення мають свої переваги і недоліки, мають право на життя, що вони й підтвердили впродовж тривалої історії філософії. Зрештою, як уже, напевно, помітив читач, уся філософія зіткана з певних філософських […]...
- МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
- Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Урок 28 . Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Мета: повторити, закріпити та узагальнити вивчений матеріал; розвинути навички та знання, набуті під час вивчення теми. Тип уроку: урок узагальнення знань. Форма проведення уроку: тестування. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Сьогодні на уроці ми […]...
- Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером Іоганн Кристоф Гаттерер (1727 – 1799), котрий очолив тут кафедру історії у 1759 році, мав незвичайно широке коло інтересів в історії. Що, запитував він, є визначальною силою, яка єднає досвід людей усієї планети? Як можна […]...
- Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Філософія світ людини Ноосфера і “проблема людини” Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини” Це наводить на роздуми щодо “проблеми людини”. До цього часу начебто поряд стоять дві сукупності проблем: одна з них – це проблема людини, а друга – глобальні проблеми. Створюється враження, що саме по собі здорове ядро людини […]...
- Методи і методологія Філософія посбіник Тема 3. ДІАЛЕКТИКА § 3. Уявлення про діалектичний метод Щодо діалектичного методу можна повторити вже сказане вище про діалектичну теорію і також запропонувати його взяття в лапки. Надто вже він специфічний порівняно із загальнонауковими методами, про які йтиметься у темі “Гносеологія”. Методи і методологія У розповсюджених визначеннях методу зазначається, що це шлях “полювання […]...
- Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання У попередній лекції наголошувалося на значенні свідомості, пізнання для життєдіяльності людини. Особливу роль у пізнавальному ставленні людини до світу відіграє така спеціалізована форма пізнання, як наука. Саме антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання і будуть у центрі нашої уваги в даній лекції. Спочатку розглянемо контроверзи “сцієнтизм […]...
- ГРА В ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРА В ІСТОРІЇ – форма вільного самовиявлення людини, що характеризує переважно до рефлексивні рівні діяльності, відносин, спілкування, поведінки і духовного життя В античні часи (Сократ) Г. пов’язувалась у філософії з іронією, що підкреслювало відстороненість Г від буденного життя. В часи Середньовіччя, в епоху Відродження та романтизму (Франциск Асизький, карнавальна культу ра, […]...
- СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання чи виготовлення цього предмета як цілого. С. як прийом пізнання може здійснюватись на різних рівнях у діяльності людини, починаючи від простого механічного сполучення частин цілого до створення наукової теорії на […]...
- ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ЗДІБНОСТІ – психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у праці). Виділяють загальні З., які тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах людської діяльності (загальні розумові здібності, пам’ять, увага та ін.), і спеціальні здібності, які відповідають вужчому колу вимог конкретної діяльності […]...
- НАУКА Культурологічний словник НАУКА – 1) Система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення та про способи планомірного впливу на довколишній світ. 2) Навички, знання, набуті в процесі навчання, життєвого досвіду. 3) Напучення, повчальна вказівка....
- ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД Культурологічний словник ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Це свого роду робоча концепція явищ і подій, що оточують нас. Внаслідок багатовікового досвіду склалися прості, але правильні уявлення, які не втрачають свого значення, оскільки вони дають людині правильні орієнтири в природному і соціальному оточенні. 3. […]...
- Релігійні організації в областях України, Києві та Криму (станом на 1 січня 2004 року) – Додатки ОСНОВИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА Додаток 3 Релігійні організації в областях України, Києві та Криму (станом на 1 січня 2004 року) Православні* Греко- Католицькі Протес Тантські Римо- Католицькі Інші 1 2 3 4 5 6 М. Київ Всього 328/1 УПЦ 186 УПЦ КП 109/1 УАПЦ 29 Старообр. 2 Інші 2 9 309/42 21 124/20 Вінницька Всього 1046/59 УПЦ […]...
- КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ПРАЦІ І ВИРОБНИЦТВА – форма культури, що являє собою нагромаджений досвід людства у матеріальному виробництві, в окремих його сферах. Культура праці і виробництва включає в себе як основні соціально-економічну і техніко-технологічну підсистеми, в яких людина виступає суб’єктом праці і виробництва, тобто реалізує у своїй діяльності об’єктивні, що склалися історично, досвід і знання […]...
- Усвідомлення людиною історичного процесу у філософських категоріях Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 1. Загальний зміст філософії історії На перший погляд здається, що історія є нескінченною лінією, початок та кінець якої ховаються за обрієм. Людське життя ж мислиться відрізком, який має чітко визначені початок та кінець. Тож завдання людини полягає у тому, щоб певним чином розмістити свій відрізок на історичній нескінченній […]...
- Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході Таку загальну періодизацію можна доповнити більш частковою. Річ у тім, що проблема людини не завжди стоїть у центрі філософської думки, вона може бути або недостатньо розробленою для цього, або […]...
- МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕТОДОЛОГІЯ ІСТОРІЇ (від грецьк. metod – шлях дослідження чи пізнання, вчення та logos – слова, поняття, вчення) система принципів, прийомів і процедур формування і використання методів істор. пізнання, а також вчення про цю систему. Сучасна М. і. – дуже складне за своїм змістом і формами вияву утворення, що характеризується найрізноманітнішими, а […]...
- Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 3. Зміст і спрямованість історії Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми Проблема “спрямованості історії” є зрозумілою: філософи завжди розробляли і розробляють питання про те, звідки і куди рухається суспільство. Проблема “змісту історії” набагато складніша, оскільки зміст історії можна розуміти як мету історії. А чи є мета, тобто […]...
- Індивідуальні особливості мислення – МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК МИСЛЕННЯ ТА ІНТЕЛЕКТ Індивідуальні особливості мислення Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме: – Самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення грунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, […]...