Автаркія

Related posts:

1. Шокова терапія “Шокова терапія” – система радикальних заходів, спрямованих на докорінне перетворення соціально-економічної системи з метою переходу до нової економічної, соціальної, політичної системи, що супроводжуються надмірним зростанням цін, збільшенням армії безробітних, значним зниженням національного доходу та життєвого рівня, послабленням соціальної захищеності тощо. На відміну від “Ш. т.” у більшості постсоціалістичних країн Східної Європи здійснювалась політика градуалізму, тобто […]...
2. Автаркія Політологічний словник Автаркія (від давньогрецьк. autos – сам і arkeo – перебуваю в достатку) – форма здійснення державного суверенітету, яка грунтується на політиці економічного, соціального і культурного відособлення країни, ізоляції її від міжнародних культурних, економічних і політичних зв’язків, від світового ринку, міжнародної кооперації. Особливий різновид політики, який грунтується на відмові від принципу “вільної торгівлі” (“відкритих […]...
3. Соціально-економічні функції держави Соціально-економічні функції держави – основні види соціально-економічної діяльності держави, що передбачають її вплив на певні об’єкти і процеси з метою подолання найважливіших недоліків ринкової економіки та пристосування сучасної економічної системи до нових потреб, умов. Основними С.-е. ф. д. в розвинених країнах світу є: 1) забезпечення розвитку сучасних продуктивних сил унаслідок створення якісно нових, прогресивніших форм […]...
4. Стратегія ціноутворення Стратегія ціноутворення – довготермінова цінова політика, яка на рівні держави передбачає усунення глибоких цінових диспропорцій, досягнення фінансової стабілізації у національній економіці, а отже, подолання інфляції, а також спрямована на захист вітчизняного виробництва і стимулювання ефективного експорту. Для її реалізації необхідно передусім провадити раціональну цінову політику в базових галузях економіки, а ціни на споживчі товари і […]...
5. Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
6. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
7. Абсолютне погіршення становища найманих працівників Абсолютне погіршення становища найманих працівників – зниження життєвого рівня найманих працівників однієї або кількох країн упродовж певного періоду. Упродовж 90-х XX ст. життєвий рівень переважної більшості населення України знизився майже у 6 разів, а з урахуванням зменшення витрат із суспільних фондів споживання – у 10 разів. Дві основні форми А. п. с. н. п. – […]...
8. Регіональні економічні програми Регіональні економічні програми – комплекс заходів, що узгоджується за виділеними ресурсами, термінами їх виконання та конкретними виконавцями, а також напрямів розвитку народного господарства, що реалізуються в окремих регіонах. Такі Р. е. п. спрямовані на забезпечення стабільного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіону, охорони довкілля і підвищення на цій основі життєвого рівня населення. Зокрема, Р. е. п. […]...
9. Якісне економічне зростання Якісне економічне зростання – здебільшого інтенсивний тип зростання, який супроводжується стабільністю темпів, збереженням або поліпшенням стану довкілля, умов праці, економією живої та уречевленої праці і безпосередньо впливає на підвищення життєвого рівня населення та його якості, а загалом на зростання соціально-економічної ефективності. Конкретнішими показниками Я. е. з. є поліпшення якості товарів і послуг, підвищення конкурентоспроможності на […]...
10. Стратегія економічного розвитку Стратегія економічного розвитку – довготермінова економічна політика, в якій конкретизується стратегічна мета діяльності уряду, спрямована на розширене відтворення цілісної економічної системи за змінюваності внутрішніх і зовнішніх умов. Основними структурними елементами С. е. р. є, по-перше, здійснення довготермінової економічної політики у сфері промисловості (промислова політика), аграрній сфері (аграрна політика), у сфері зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічна політика), у […]...
11. Грошово-кредитна політика Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Грошово-кредитна політика – сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава з метою регулювання економічного зростання, стримування інфляції, забезпечення зайнятості і збалансування платіжного балансу....
12. Види збитків Види збитків – елементи класифікації збитків. До них належать: 1) збитки від браку внаслідок постачання неякісних комплектуючих виробів і напівфабрикатів; 2) збитки від браку інших цехів і підрозділів підприємства, компанії; 3) збитки від браку через помилки в технічній документації; 4) збитки, пов’язані з порушенням правил експлуатації машин та устаткування; 5) збитки, пов’язані з використанням неякісних […]...
13. Інфраструктура соціальна Інфраструктура соціальна – комплекс галузей, які забезпечують розвиток суспільного виробництва і життєдіяльність населення, а також сукупність економічних відносин, які при цьому розвиваються. Розрізняють соціально-побутову (спрямовану на створення умов для відтворення людини передусім як біологічної істоти, задоволення її потреб у належних умовах життя) і соціально-культурну (сприяє відтворенню духовних, інтелектуальних, творчих, організаторських рис індивіда, формуванню його економічної […]...
14. Модель економічного зростання двофакторна Модель економічного зростання двофакторна – модель зростання економіки, яка базується на припущенні про участь у створенні ВВП, в т. ч. національного доходу, лише засобів виробництва і робочої сили. Зростання засобів виробництва за незмінності кількості робочої сили та сталості технології призводить до зниження норми прибутку на основний капітал, виявом чого є зниження ставки відсотка. При цьому […]...
15. Економічна система постсоціалістична Економічна система постсоціалістична – система, яка сформувалась на основі трансформації одержавленої “соціалістичної” економіки у процесі первісного нагромадження капіталу і розвивається на базі плюралізму форм власності на засоби виробництва з переважанням приватної капіталістичної власності, а отже, в напрямі капіталізації економічної системи. З цією метою використовувались різні моделі трансформації, залежно від яких в межах Е. с. п. […]...
16. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
17. Мета та завдання Концепції Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.2. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ Мета та завдання Концепції Концепція має за мету забезпечувати: – реформування транспортного сектору економіки і стабілізацію його розвитку і конкурентоспроможності в сучасних умовах. Для досягнення зазначеної мети необхідно провести широкомасштабну структурну реформу на основі вирішення таких основних завдань: – демонополізація окремих […]...
18. Індексація Індексація (индексация) – 1. Один із способів захисту населення, споживачів від інфляції, який полягає в тому, що держава та інші суб’єкти, що причетні до доходів громадян, збільшують грошові доходи і заощадження громадян відповідно до росту цін на споживчі товари та послуги. 2. Проставлення індексу на певні документи, книги з метою їх класифікації і встановлення нових […]...
19. Темпи економічного зростання Темпи економічного зростання – відносний показник, який характеризує результати і динаміку економічного розвитку, показує приріст виробленої за певний час у народному господарстві продукції порівняно з базовим рівнем. Визначається за формулою: де Ч – темп економічного зростання, Уо і Ут – обсяги виробництва в період часу о і т відповідно. Т. е. з. можуть розраховуватись на […]...
20. Демографічна криза в Україні Демографічна криза в Україні – різке зниження народжуваності населення за значного переважання рівня смертності внаслідок погіршення репродуктивного здоров’я населення дітородного віку, поширення соціальних хвороб, міграції близько 7 млн. громадян України, в т. ч. 5 млн. жінок здебільшого дітородного віку та інші чинники. Так, з 1994 по 2004 чисельність населення в Україні скоротилась майже на 5 […]...
21. Норма заощаджень населення Норма заощаджень населення – відношення заощаджень населення до чистого доходу після сплати податків. За високого життєвого рівня більшості населення Н. з. н. у розвинених країнах світу становила наприкінці 90-х від 15 до 20%. Сукупні заощадження у Західній Німеччині 1990 становили 1,9 трлн дол. Найнижчою Н. з. н. була у США, що пояснюється тривалим економічним піднесенням, […]...
22. Гроші дорогі Гроші дорогі – форма кредитно-грошової політики, яка здійснюється з метою стримування економічного зростання, запобігання кризі надвиробництва і розвитку інфляційних процесів. її здійснює центральний банк країни переважно в періоди високої економічної кон’юнктури. Для цього центральний банк застосовує ті самі економічні важелі, що й за проведення політики “дешевих грошей”, але в протилежному напрямі: 1) продає державні облігації […]...
23. Політика доходів Політика доходів – практика державного адміністративного регулювання цін, грошових доходів населення і організацій. Здійснюється добровільно (якщо профспілки не добиваються підвищення заробітної плати) і примусово (коли уряд контролює ціни і зарплату без узгодження з профспілками). Головна ланка такої політики – вплив на динаміку заробітної плати. П. д. розроблена кейнсіанцями в таких основних формах: 1) встановлення рекомендаційних […]...
24. Рівень економічного розвитку Рівень економічного розвитку – узагальнене економічне поняття, яке характеризує ступінь розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму і виражається у показниках національного доходу (або ВВП) на душу населення, в ефективності виробництва, у глибині суспільного поділу праці та в інших макроекономічних показниках. Р. е. р. – одна з конкретних форм економічного […]...
25. Типи економічного прогресу Типи економічного прогресу – класифікація економічного прогресу залежно від способів економічного зростання та інших критеріїв. Розрізняють екстенсивний (економічне зростання здійснюється завдяки кількісному приросту всіх елементів продуктивних сил) та інтенсивний (економічне зростання відбувається внаслідок якісного вдосконалення системи продуктивних сил) Т. е. п., на основі яких виділяють змішаний тип, що виникає внаслідок поєднання інтенсивних та екстенсивних факторів […]...
26. Перебудова Перебудова – спроба еволюційного реформування соціально-економічної та політичної системи СРСР без радикальної зміни відносин власності, створення ринкової інфраструктури. Розпочата 1985 під впливом економічних, соціальних, політичних, правових, ідеологічних та інших внутрішніх і зовнішніх факторів. Найважливіші економічні причини П.: поступове зниження темпів економічного зростання (за офіційними даними, вони становили 1981 – 1985 3,6%, 1971 – 1975 – […]...
27. Регрес Регрес (лат. regressus – зворотний рух) – 1) процеси деградації, зниження рівня розвитку підприємства, фірми, компанії або економіки країни загалом, її окремих підсистем та елементів. Так, в Україні за час перебування при владі режиму Кучми відбулась істотна деградація людини (див. Деградація людини); 2) зворотна вимога про відшкодування сплаченої суми збитків, яку висуває один суб’єкт підприємницької […]...
28. Рівноважна відсоткова ставка Рівноважна відсоткова ставка – ставка відсотка, яка формується за рівноваги попиту і пропозиції грошей. Основними факторами формування і зміни Р. в. с. є зміна, по-перше, попиту на гроші, по-друге, пропозиції грошей. За зменшення пропозиції грошей виникає їх дефіцит і відсоткова ставка зростає. Зростання Р. в. с за нестачі грошей спонукає основних агентів національної економіки (бізнесменів, […]...
29. Фіскальна політика Фіскальна політика (від лат. fiskalis – належить до інтересів казни) – зміни, які вносить уряд у розміри та умови оподаткування, а також у розмір та порядок державних витрат з метою стабілізації економіки. Згідно з одним із постулатів кейнсіанської теорії уряд для досягнення повної зайнятості та зниження інфляції повинен проводити цілеспрямовану Ф. п. В період економічного […]...
30. Народонаселення Народонаселення – сукупність індивідів та домогосподарств, які проживають на певній території і відповідно до біосоціальної сутності людини здійснюють власну життєдіяльність у межах певного ладу, вступають між собою у суспільні відносини (економічні, правові, політичні, національні, культурні, сімейні тощо), підпорядковуючись при цьому відповідним законам і закономірностям на різних етапах розвитку людської цивілізації. Закони Н. залежать від характеру […]...
31. Політика зайнятості Політика зайнятості – комплекс заходів і важелів економічного, адміністративного та правового регулювання, спрямованих на забезпечення повної та ефективної зайнятості. До них належать: 1) стимулювання територіально-галузевої та професійно-кваліфікаційної мобільності робочої сили, поліпшення її якості відповідно до вимог науково-технічного прогресу; 2) запровадження таких форм системи соціального страхування, які передбачають надання субсидій безробітним для організації власної справи; 3) […]...
32. Пристосування економіки Пристосування економіки – 1) адаптація національного господарства до вимог науково-технічного прогресу, передусім НТР, а також до зовнішнього економічного середовища, що супроводжується передусім вдосконаленням господарського механізму, чинного законодавства і випуском конкурентоспроможних товарів і послуг на внутрішньому й зовнішньому ринках та іншими процесами; 2) здійснення макроекономічної політики (в т. ч. грошово-кредитної, фінансової, структурної, інвестиційної та ін.), інших […]...
33. Заморожування цін Заморожування цін – використання державних адміністративних методів упродовж нетривалого періоду для запобігання зростанню цін в умовах гіперінфляції, а отже, призупинення руйнівних процесів в економіці та зниження життєвого рівня населення. З. ц. поширюється на підприємства, фірми, компанії усіх форм власності. Його доцільно застосовувати, коли гіперінфляція не спричинена негативними явищами у сфері безпосереднього виробництва (наприклад, кризою недовиробництва) […]...
34. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
35. Планові показники Планові показники – кількісно-якісне вираження завдань макроекономічних, регіональних, галузевих планів і планів організацій, що характеризують процес відтворення залежно від рівня планової роботи на відповідних рівнях. У системі планування в СРСР переважали директивно затверджувані плани. В системі індикативного планування розробляються П. п. прогнозні (визначають можливі орієнтири розвитку економіки, окремих сфер і галузей), розрахункові (відображають аналітичні та […]...
36. Міграційна політика Державне управління Міграційна політика. Частина соціально-економічної та етнонаціональної політики, спрямована на регулювання переміщення населення в межах країни і частково за її межі, на формування раціональної статевовікової структури регіонів та збалансування трудових ресурсів. Суб’єктами Млі. у масштабах країни є органи державної влади й управління або спеціально створені органи; в міждержавних масштабах – міжнародні організації (Міжнародна організація […]...
37. Державне прогнозування і соціального розвитку Державне управління Державне прогнозування і соціального розвитку. Науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економічного економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного та соціального розвитку. Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обгрунтування вибору тієї чи іншої стратегії та […]...
38. Збитки в економічній діяльності Збитки в економічній діяльності – кошти, які безповоротно втрачені суб’єктами господарювання. До них належать насамперед збитки в процесі виробництва, виконання робіт, надання послуг, реалізації продукції та інших матеріальних цінностей; наднормативні витрати в операціях з тарою, транспортуванням товарів, матеріалів, використання холодильного устаткування; витрати, пов’язані з утриманням виробничих потужностей, термін здачі в експлуатацію яких давно минув, а […]...
39. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
40. Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...