Авторитет
Авторитет – суспільні, в т. ч. економічні, відносини між людьми, трудовими колективами, громадськими організаціями та соціальними інститутами, що Грунтуються на впливі окремої особи або групи осіб, довірі до властивих їм неординарних якостей (високого професіоналізму, розумових, організаторських здібностей, впливових психологічних рис тощо), а також на нормах, правилах. Розрізняють офіційний А. (грунтується на прийнятих нормах, правилах, інструкціях тощо) та неофіційний, або неформальний, А. (грунтується на особистих якостях людини, її життєвому досвіді, навичках). Залежно від сфери суспільних, в т. ч. економічних, відносин розрізняють політичний, соціальний, правовий, науковий, організаційний, моральний та інші види А. Надзвичайно важливу роль А. відіграє у підприємницькій діяльності, управлінських відносинах.
Related posts:
- АВТОРИТЕТ Культурологічний словник АВТОРИТЕТ (від лат. autoritas – влада, вплив) – загальновизнаний вплив окремої людини або колективу, організацій в різних сферах суспільного життя. Залежно від того, про яку галузь діяльності йдеться, можна говорити про А. у матеріальному виробництві, політиці, науці, вихованні тощо. У навчально-виховному процесі виняткове значення має А. учителя, наставника, вихователя. А. – конкретно-історична категорія. […]...
- Охорона праці Охорона праці – система забезпечення безпеки, збереження здоров’я та працездатності людини у трудовому процесі, яка грунтується на сукупності законодавчих актів і відповідних їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних нормах, правилах, інструкціях тощо, обов’язкових для адміністрації, робітників і службовців підприємств, організацій та установ різних форм власності. Загальний нагляд і контроль за їх дотриманням покладено на органи […]...
- Управлінська культура Державне управління Управлінська культура. Суттєва складова сучасного управління, основні елементи якої – метод і стиль управлінської діяльності. У. к. виявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі організації, у ставленні до справи, у правилах і нормах ділової поведінки, і, як наслідок, – у характері й змісті управлінських рішень та відповідних управлінських впливів. Одним із […]...
- Принципи управління Принципи управління – цілеспрямоване використання у практиці управління об’єктивних законів світу, які втілюються в основних правилах, нормах такого управління. Такими П. у. є: єдність політичного та економічного підходів у практиці господарської діяльності; гнучкість економічної політики залежно від внутрішніх і зовнішніх умов; залучення найманих працівників до активного управління на різних рівнях; диференційований підхід до різних об’єктів […]...
- Авторитет політичний Політологічний словник Авторитет політичний (від лат. auctor, auctoritas – засновник, творець, владний вплив) – джерело, одна з основних форм здійснення влади, яка грунтується на загальнопоширеному впливі будь-якої особи чи установи в різних сферах суспільного життя. З допомогою А. п. здійснюється контроль над політичними діями (стимулювання одних дій, обмеження або заборона інших), їх узгодження як у […]...
- Культура державного управління Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в різноманітних ситуаціях. Основними елементами К. д. у. є метод і стиль державно-управлінської діяльності. Вона проявляється через комплекс уявлень про систему цінностей і цілі державного управління, у ставленні політиків та державних […]...
- Тіньова економіка Тіньова економіка (теневая экономика) – сукупність необлікованих, нерегламентованих, а також протиправних видів діяльності по виробництву товарів і наданню послуг. Сектор Т. е. умовно поділяють на два напрямки діяльності. До першого відноситься діяльність, яка здійснюється напівлегально, – у більшості випадків без порушення діючого законодавства, але при недотриманні правил, інструкцій, нормативів, включаючи ухилення від сплати податків, особистих […]...
- Методи ухвалення управлінських рішень Методи ухвалення управлінських рішень – сукупність етапів (стадій) підготовки управлінських рішень і способів їх ухвалення з метою ефективного управління виробничою діяльністю підприємства, передусім персоналу підприємства, фірми, компанії. Процес ухвалення управлінського рішення можна згрупувати у три основні стадії: підготовка рішення, його схвалення та реалізація. На першій стадії здійснюють пошук і накопичення достовірної інформації, її обробку, аналізують […]...
- Ініціатива економічна Ініціатива економічна – сукупність ідей окремих індивідів, трудових колективів та інших суб’єктів господарської діяльності, спрямованих на обгрунтування, розповсюдження та практичне втілення раціоналізаторських пропозицій, нових проектів щодо поліпшення діяльності підприємств, організацій, установ, удосконалення економічних відносин та управління ними. I. e. є способом подолання застарілого, утвердження нового, виявом мобілізації творчих, організаторських здібностей людини, трудового колективу, окремих соціальних […]...
- Відпочинок Відпочинок – сукупність видів діяльності, в процесі яких задовольняються соціальні, духовні та інші нематеріальні потреби людини, поновлюються її фізична, розумова, нервова енергія тощо, розвиваються особистісні якості. В. – частина вільного часу людини. Розрізняють понад 40 видів діяльності людини в процесі відпочинку, головні з яких – творчість (наприклад, конструювання), використання засобів масової інформації, відвідування закладів культури, […]...
- Моделі фірми Моделі фірми (підприємства, компанії) – сукупність принципів, ідей, положень, які відображають істотні ознаки сучасної фірми (підприємства, компанії) залежно від точки зору її дослідження. Двома основними групами М. ф.(п. к.) є створення аналогів, в яких описуються внутрішні характеристики у взаємодії з факторами зовнішнього середовища та вивчення процесів організації управління, в т. ч. планування, контролю та ін. […]...
- Стиль керівництва Стиль керівництва – вияв певних особистих якостей керівника у його стосунках з підлеглими та способах розв’язання виробничих чи інших проблем. Вибір С. к. залежить від знань, досвіду, культури, характеру, узвичаєних в організації правових і морально-етичних норм і правил тощо. Розрізняють такі основні С. к.: авторитарні (керівник нав’язує підлеглим свою волю, не вивчає і не бере […]...
- Методи управління Методи управління – способи та засоби досягнення поставлених управлінських цілей, що визначають якісну сторону управління. Державне управління як особливий вид державної діяльності використовує різні методи, серед яких розрізняють методи організації і методи діяльності органів управління. Методи діяльності поділяються на загальні, що використовуються при виконанні всіх або основних функцій управління на всіх найважливіших стадіях управлінського процесу, […]...
- Економіка підпільна Економіка підпільна (тіньова) – сукупність неврахованих і протизаконних видів діяльності. До таких видів діяльності відносять ухилення від сплати податків, виробництво заборонених видів продукції та послуг (виробництво наркотиків, азартні ігри, проституція тощо). Згідно з оцінками західних вчених Е. п. у розвинутих країнах Заходу становить від 5 до 15 % валового національного продукту. В США, наприклад, її […]...
- Кредитування принципи Кредитування принципи – комплекс найважливіших вихідних положень та основ, на які спирається теорія кредиту і які визначають процес кредитування й конкретизуються в певних правилах надання кредитів. Розрізняють загальні, часткові (особливі) та одиничні К. п. Загальними є: принцип адекватності змісту банківського кредиту загальновизнаним умовам певної моделі сучасної ринкової економіки (соціально орієнтованої, змішаної, перехідної та ін.); наявність […]...
- Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
- Норми моральні Норми моральні – загальновизнані правила, які опираються на моральні цінності людства: регулюють поведінку людей, а отже, визначають взаємини між ними і є ефективним засобом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. їх основою є відповідність людських дій і вчинків категоріям добра і зла, справедливості і несправедливості. Етичні вимоги до людей значно ширші за юридичні. Н. м. реалізуються у […]...
- Функції державного управління Функції державного управління – порівняно самостійні, спеціалізовані частини змісту управлінської діяльності, що характеризуються певною цільовою спрямованістю та якісною однорідністю. Існують різні види управлінських функцій. З точки зору внутрішньої технології управлінської діяльності найчастіше виділяють такі, як прогнозування, планування, організація, регулювання, керування, координація, облік, контроль. Ці функції належать до загальних, або основних. Розрізняють також функції спеціальні (характеризують […]...
- ЛІДЕРСТВО Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛІДЕРСТВО складова соціально-психол. механізму інтеграції групової діяльності, завдяки якому особа або кілька осіб, виконуючи провідну роль, спрямовують діяльність групи як у виробничій, так і позавиробничій сферах; вплив авторитету (офіційного чи неофіційного) індивіда на поведінку членів групи або первинного колективу в цілому. Цей вплив здійснюється на основі групових цінностей та норм у […]...
- Менеджерське мислення Менеджерське мислення – складова теорії менеджменту, в якій відображаються зміст і, передусім, сутність управлінської діяльності у свідомості менеджера. В теорії менеджменту розрізняють такі типи М. м.: 1) виробничо-технологічне – орієнтує менеджера на матеріально-речову сферу, в якій головними об’єктами взаємодії є матеріальні ресурси. Для такого менеджера характерне прагматичне оперування фактами, використання життєвого досвіду; 2) концептуальне – […]...
- Ефективність управлінської діяльності Ефективність управлінської діяльності – основна оціночна категорія управління, яка визначається співвідношенням людських, організаційних, часових, науково-технічних, матеріальних ресурсів і одержаних результатів. Досягнення високої ефективності управління – одне з головних соціальних замовлень суспільства. Суспільна свідомість пов’язує з цим своє ставлення до соціально-політичного ладу і управлінсько-владних державних структур. Досягнення високої ефективності управління залежить від техніко – технологічних, фінансово-економічних, […]...
- Ухвалення управлінських рішень Ухвалення управлінських рішень – вибір оптимальних раціональних рішень на підставі системного аналізу з урахуванням критерію ефективності функціонування організації у сферах матеріального та значною мірою нематеріального виробництва. Основними етапами У. у. р. є: 1) підготовка та обгрунтування рішень, що передбачає комплексний аналіз проблемної ситуації за умов невизначеності та обмежень у часі, визначення основної мети та похідних […]...
- Управлінські технології Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації. У. т. розвиваються шляхом типізації управлінських ситуацій, виділення найхарактерніших процедур і операцій. Можна класифікувати У. т. за основними управлінськими функціями, а саме: технології планування, організації, мотивації, контролю, комунікації, прийняття рішень. […]...
- Контроль фінансовий Контроль фінансовий – заснована на сукупності знань система спостережень, досліджень і перевірок (моніторинг) контролюючими органами ефективного функціонування, розвитку та використання державної власності, зокрема державних бюджетних і позабюджетних фінансових ресурсів, раціональності прийнятих у цій сфері управлінських рішень, своєчасність виявлення необгрунтованих відхилень та їх необхідного врахування відповідно до вимог чинного законодавства. К. ф. – важлива підсистема економічного […]...
- Норма Норма (лат. norma – правило, взірець) – 1) взірець і правила поведінки або дій людини, а також міра оцінки чого-небудь; 2) встановлена міра витрат різноманітних ресурсів (або витрат живої та уречевленої праці) на виробництво одиниці продукції, виконання певного виду робіт чи надання одиниці послуг у конкретному періоді залежно від умов виробництва. Вимірюється в одиницях, прийнятих […]...
- Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
- Праця Праця – процес свідомої доцільної діяльності людей, в якій вони видозмінюють зовнішню природу, опосередковують, регулюють і контролюють обмін речовин між собою і водночас змінюють власну природу. При цьому людина здійснює і свою свідому мету, яка визначає спосіб і характер її дій і якій вона підкоряє свою волю. В процесі П. створюються матеріальні і духовні блага […]...
- Класифікація галузей народного господарства Класифікація галузей народного господарства – систематизований поділ видів діяльності на відповідні сфери та галузі економіки залежно від умов виробництва, суспільного поділу праці і характеру отриманих результатів. Розрізняють передусім сфери матеріального і нематеріального виробництва. До першої належать усі види діяльності, пов’язані зі створенням матеріальних благ у матеріально-речовій формі, та надання матеріальних послуг. До другої – види […]...
- Наука управління Наука управління – збірне поняття, що охоплює систему загальної теорії соціального управління і конкретних управлінських наук. Н. у. використовує різноманітні методи дослідження – соціологічні, математичні, моделювання та ін., відображаючи специфіку конкретній управлінських наук. Сукупність цих наук забезпечу”! вивчення управління як цілісного і складного суспільного явища....
- Делегування повноважень Делегування повноважень – передача повноважень на здійснення певної діяльності (дій) одного суб’єкта управлінських відносин (органу, службової особи) іншому, яке супроводжується переважно тимчасовою зміною компетенції відповідних суб’єктів управлінських відносин. Д. п. відбувається у формі адміністративного доручення і є однією з адміністративно-правових форм забезпечення оперативності та підвищення ефективності управління. Д. п. має на меті посилити гнучкість управління […]...
- Трудомісткість управлінських функцій Трудомісткість управлінських функцій – витрати індивідуального та суспільно необхідного робочого часу на виконання певного обсягу управлінських робіт упродовж певного часу. Т. у. ф. визначається за нормативним методом (шляхом встановлення норм праці на виконання певного обсягу робіт за певний час і за наявності відповідних умов і вимірюється або витратами часу управління на виконання таких робіт або […]...
- Культура підприємницької діяльності Культура підприємницької діяльності – сукупність прогресивних гуманістичних матеріально-духовних досягнень в управлінні виробничими процесами на підприємстві, відносинами людина-природа, з одного боку, та економічними (в т. ч. організаційно-економічними, техніко-економічними і виробничими) відносинами між людьми, – з іншого. К. п. д. втілюється в системі соціальних норм і цінностей, знань, у світогляді, морально-етичних нормах діяльності, поведінці, свідомості, вмінні володіти […]...
- Майно Майно -1) матеріальні блага, які є об’єктом речових прав (права власності, повного господарського відання, права оперативного управління, сервітутів, суперфіцію та ін.). Поняття М. ширше за поняття речі. М.- це не лише річ або кілька речей, а й майнові права; 2) сукупність майнових прав та обов’язків певної особи, У цьому значенні вживають поняття “спадкове майно”, М., […]...
- Класифікація банків Класифікація банків – розподіл банків за різними критеріями, розташованими з урахуванням вимог принципу субординації. За формою економічної власності розрізняють колективні (акціонерні, кооперативні, народні), приватні, державні (муніципальні, комунальні, центральні, спеціальні кредитні установи та ін.), змішані (за участю державного, колективного і приватного капіталу), міжнародні (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Банк міжнародних розрахунків та ін.); за національною приналежністю […]...
- Валовий національний продукт Валовий національний продукт (валовый национальный продукт) – узагальнюючий показник соціально-економічного розвитку країни, що відображає кінцеві результати діяльності підприємств і організацій виробничої та невиробничої сфер. В розрахунок приймаються результати економічної діяльності всіх господарських одиниць – підприємств, організацій установ, сфери матеріального виробництва і невиробничої сфери, особистих підсобних господарств населення, окремих громадян, зайнятих індивідуального трудовою діяльністю....
- Критерії класифікації монополій Критерії класифікації монополій – розмежування окремих типів, видів і форм монополій залежно від структури економічної системи, фаз суспільного відтворення та ін. Так, відповідно до структури технологічного способу виробництва, передусім структури продуктивних сил, виділяють один узагальнений тип монополії – техніко-економічний, а в його межах розрізняють окремі види та форми, зокрема: 1) техніко-технологічна (базується на монополізації передових […]...
- Менеджменту цілей класифікація Менеджменту цілей класифікація – найважливішими критеріями класифікації цілей менеджменту організації є структура соціально-економічної системи, терміни діяльності, вимоги принципу субординації. За рівнями розрізняють загальні та специфічні цілі (див. Менеджменту функції). Залежно від важливості для організації менеджменту, цілі поділяють на стратегічні, орієнтовані на вирішення довготермінових масштабних проблем (див. Менеджмент стратегічний); тактичні (відображають окремі етапи досягнення стратегічних цілей […]...
- Звичаєве право Звичаєве право – обов’язкові для виконання звичаї, санкціоновані державою. Виникло водночас з утворенням держави на грунті певних правил поведінки, що склалися у первіснообщинному ладі. З. п. було поширеною формою права в рабовласницьких державах. Воно існувало також і в період феодалізму, наприклад, в Київській Русі. З. п. лягло в основу перших відомих у Європі збірників феодального […]...
- Передання технології Передання технології – передання технології розвиненими країнами слаборозвиненим на платній або безоплатній основі. ЮНІДО (організація ООН з промислового розвитку) розглядає П. т. як тривалий і складний процес, який охоплює: а) добір і придбання технології; б) її адаптацію та освоєння; в) використання місцевих можливостей для вдосконалення придбаної технології. П. т. передбачає: підготовку відповідних кадрів, постачання сировиною […]...
- Типи підприємств Типи підприємств – класифікація підприємств залежно від основних типів власності, кількості зайнятих та інших критеріїв. Виділяють приватні, колективні, державні (за демократичної влади вони стають суспільними), наддержавні (в т. ч, транснаціональні) і змішані Т. п. За критерієм кількості зайнятих – малі, середні та великі підприємства. Залежно від сфери діяльності – промислові, торговельні, наукові, банківські та ін. […]...