Банк

Related posts:

1. Банк ощадний Банк ощадний – фінансове підприємство, яке спеціалізується здебільшого на обслуговуванні населення через залучення грошових заощаджень громадян і надання кредитних, розрахункових та інших послуг. Виник наприкінці XVIII – на початку XIX ст. у Великобританії та Німеччині, а відтак в інших країнах. У процесі еволюції перетворився на банк універсальний, що виконує не лише депозитні й кредитні, а […]...
2. Банківські монополії Банківські монополії – об’єднання великих банків або окремі банки – гіганти, які відіграють вирішальну роль у банківській справі та привласнюють монопольно високі прибутки. Виникли наприкінці XIX – на початку XX ст. Внаслідок концентрації та централізації банківського капіталу Б. м. зосередили у своїх руках більшу частину грошових капіталів, банківських операцій, посіли панівне становище на ринку позичкових […]...
3. Банк іноземний Банк іноземний – банк, який повністю або частково належить іноземному капіталу (приватному, колективному або державному) і діє насамперед у його інтересах. Діяльність Б. і. водночас перебуває під юрисдикцією національного законодавства і спрямовується в інтересах країни перебування. На вищій стадії розвитку капіталізму формою існування Б. і. стали закордонні відділення та філії міжнародних банківських монополій і ТНБ. […]...
4. Банк акціонерний Банк акціонерний – банк, створений у формі акціонерної компанії внаслідок концентрації та централізації індивідуальних капіталів від випуску і продажу цінних паперів, а також наступного збільшення його масштабів за рахунок частини прибутків і випуску нових акцій. Перший Б. а. виник в Англії 1694 (Банк Англії). На відміну від Б. а., неакціонерний банк знаходиться в руках окремого […]...
5. Банківська офшорна зона Банківська офшорна зона – різновид офшорної зони, яка використовується економічними суб’єктами для проведення банківських операцій з нерезидентами на вигідніших (порівняно з національними) умовах для збільшення капіталу. Водночас інші суто фінансові операції у Б. о. з., як правило, заборонені (зокрема, операції з цінними паперами), а проведення банківських операцій регулює держава. Для залучення іноземного капіталу в таких […]...
6. Банк міжнародних розрахунків (БМР) Банк міжнародних розрахунків (БМР) – спеціалізований міждержавний фінансовий інститут, який виконує функції центрального банку для більшості національних центральних банків європейських країн (надає їм допомогу в управлінні власними валютними резервами та інвестиціями) і об’єднує на акціонерній основі частину їхніх фінансових ресурсів. Створений 1930. На початку 90-х 29 центральних банків західних країн були співвласниками БМР, близько 90 […]...
7. Концентрація банківського капіталу Концентрація банківського капіталу (лат. con – з, разом і centrum – зосередження, центр) – зростання розмірів капіталу банків у процесі виконання ними активних і пасивних операцій та капіталізації частини прибутків з метою привласнення максимальних прибутків і посилення ролі наймогутніших банків у банківській системі. Основою К. б. к., який до початку його капіталізації промисловими компаніями зосереджується […]...
8. Банк взаємоощадний Банк взаємоощадний – кооперативна банківська некомерційна установа, яка спеціалізується на залученні невеликих вкладів населення і вкладає отримані кошти в цінні папери та кредитні зобов’язання. Виникли у США на початку XIX ст. Б. в. не має акціонерного капіталу (лише резерви засновників), приймає тільки довготермінові вклади, на які не видаються чекові книжки. Керують Б. в. довірені особи, […]...
9. Капіталізація банківського капіталу Капіталізація банківського капіталу – перетворення отриманих банками прибутків на зростання власного капіталу банків у процесі проведення ними активних і пасивних операцій. Банківський капітал складається із власного, залученого і позиченого (див. Банківський капітал). В Україні процес К. б. к. відбувається на низькому рівні. Так, балансовий (сукупний) капітал комерційних банків на початку 2004 становив лише 13 млрд […]...
10. Міжнародний банк реконструкції і розвитку Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР, International Bank for Reconstruction and Development) – міжнародна спеціалізована кредитно-фінансова установа, головна організація групи Світового банку. Створений з метою сприяння країнам-учасницям у розвитку їх економіки через надання довготермінових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій. Основні напрями діяльності МБРР: створення сприятливих умов для виробничих інвестицій, стимулювання міжнародних довготермінових капіталовкладень, сприяння […]...
11. Європейський центральний банк (ЄЦБ) Європейський центральний банк (ЄЦБ) – головний елемент Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), як юридична особа виконує базові функції, надає консультації національним державам та наднаціональним органам щодо економічної оцінки законів та інших юридичних норм ЄС, а також щодо валютної, цінової політики відповідним органам. Діяльність ЄЦБ базується на принципі незалежності від національних держав та наднаціональних органів у […]...
12. Банк кооперативний Банк кооперативний – спеціалізоване кредитно-фінансове підприємство, створене кооперативними підприємствами та пайовиками (як фізичними особами) на основі колективної та державної власності, демократичного характеру вибору керівних органів та прийняття рішень з метою пільгового кредитування дрібних і середніх підприємств та громадян (передусім у малих містах, сільській місцевості) і надання інших послуг на вигідніших (порівняно з комерційними банками) умовах. […]...
13. Банківська система Банківська система – сукупність фінансово-кредитних підприємств і установ грошового ринку (які займаються банківською діяльністю) у їх взаємозв’язку і взаємодії, що призводить до виникнення і розвитку між ними економічних відносин. Цілісність Б. с. забезпечується передусім регулюванням з боку центрального банку. Розрізняють дворівневу Б. с. (складається з центрального банку і комерційних банків), централізовану однорівневу (такою була Б. […]...
14. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – основний фінансово-кредитний інститут країн ЄС для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі значних довготермінових кредитів, а отже, збалансованого розвитку країн ЄС. Створений 1958 з метою надання кредитів для спорудження та реконструкції об’єктів, які становлять інтерес для країн ЄС та асоційованих держав. Статутний капітал формується з внесків країн – учасниць. […]...
15. Маркетинг банківський Маркетинг банківський – всебічне вивчення й комплексна оцінка ринку капіталу загалом, окремих його форм і сегментів та обгрунтування на цій основі рекомендацій щодо розробки нових банківських послуг, посилення конкурентоспроможності, зростання банківського капіталу з метою привласнення максимального банківського прибутку. Конкретніше М. б. можна розглядати як систему організації й управління банківською діяльністю, виконання ними своїх функцій та […]...
16. Банк транснаціональний Банк транснаціональний (ТНБ) – міжнародний фінансово-кредитний інститут, який виконує базові функції та операції і надає комплекс універсальних послуг у різних регіонах світового господарства (отже, в багатьох країнах світу) в різноманітних валютах передусім для ТНК, урядів та міжнародних валютно-кредитних та фінансово-кредитних організацій. ТНБ відкривають численні філії за кордоном, які несуть повну відповідальність за дії банку – […]...
17. Мультиплікатор банківського капіталу Мультиплікатор банківського капіталу – показник максимальної спроможності комерційного банку залучати депозити і надавати кредити у розрахунку на одну грошову одиницю власного капіталу без порушення рентабельної роботи, а також важливий інструмент управління структурою цих складових (власного і залученого капіталу). М. б. к. визначається як відношення сукупних активів до балансового капіталу банку: Мк = A/K. Рентабельність доходу […]...
18. Інтернаціоналізація виробництва Інтернаціоналізація виробництва – розвиток міжнародних економічних зв’язків і відносин між суб’єктами підприємницької діяльності в процесі переростання продуктивними силами меж національної економіки і формування інтернаціонального процесу безпосереднього виробництва. В широкому значенні І. в. означає інтернаціоналізацію процесу праці, а отже, продуктивних сил, з одного боку, і відносин економічної власності, з іншого, а також інших підсистем економічних відносин. […]...
19. Стратегічне управління в банках Стратегічне управління в банках – раціональний вибір найважливіших стратегічних напрямів розвитку банків та цілеспрямований вплив власників і менеджерів банківських інститутів на задоволення потреб й інтересів клієнтів. Такими двома напрямами розвитку сучасних банків є, по-перше, створення могутніх фінансовий супермаркетів, а отже, універсалізації (або диверсифікації) їхньої діяльності; по-друге, поглиблення спеціалізації банківської діяльності. Перший вид стратегії використовують наймогутніші […]...
20. Машинно-технологічні станції Машинно-технологічні станції – державні, приватні та колективні спеціалізовані підприємства, які надають сільськогосподарським підприємствам різних форм власності платні послуги з виконання механізованих сільськогосподарських робіт, прокату техніки, організації технічного сервісу, впровадження прогресивних технологій вирощування та збирання сільськогосподарських культур тощо. В Україні на початку XXI ст. функціонувало понад 800 М. т. с. (120 з них – державні). М. […]...
21. Банківський кредит Банківський кредит – основна форма кредиту, за якої банки та інші фінансово-кредитні підприємства надають грошові засоби фізичним і юридичним особам у тимчасове користування на умовах повернення й оплати відсотка з метою привласнення прибутку. У політекономічному аспекті Б. к. означає форму руху позичкового капіталу, що виражає відносини економічної власності між банками, з одного боку, фізичними і […]...
22. Функції банківського капіталу Функції банківського капіталу – роль і призначення банківського капіталу та форми їх розвитку в економічній системі у процесі її еволюції. Банківський капітал складається з власних, залучених та емітованих засобів й використовується для виконання банківських операцій. Своєю чергою, виконання таких операцій дає змогу збільшувати банківський капітал та вдосконалювати виконання ним своїх функцій. Найважливішою складовою банківського капіталу […]...
23. Інтернаціоналізація капіталу Інтернаціоналізація капіталу – взаємопереплетення та об’єднання різних форм національного та інтернаціонального капіталу з метою привласнення результатів найманої праці, яким протистоять загони найманих працівників. Основними формами сучасного капіталу є приватний, колективний, державний та наддержавний (наднаціональний). Кожна з цих форм може існувати у вигляді промислового, банківського, позичкового, торговельного та іншого капіталу. Тому І. к. передбачає взаємопереплетення та […]...
24. Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
25. Типи підприємств Типи підприємств – класифікація підприємств залежно від основних типів власності, кількості зайнятих та інших критеріїв. Виділяють приватні, колективні, державні (за демократичної влади вони стають суспільними), наддержавні (в т. ч, транснаціональні) і змішані Т. п. За критерієм кількості зайнятих – малі, середні та великі підприємства. Залежно від сфери діяльності – промислові, торговельні, наукові, банківські та ін. […]...
26. Реальне нагромадження капіталу Реальне нагромадження капіталу – нарощування матеріально-речових еолементів продуктивного, торговельного та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової і частково необхідної праці. Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у т. ч. олігополістичного), державного, транснаціонального […]...
27. Фінанси державні Фінанси державні – система відносин економічної власності між державою (її різними ланками), з одного боку, та суб’єктами господарювання, домогосподарствами – з іншого, з приводу привласнення і використання централізованих фінансових ресурсів для виконання соціально-економічних функцій. Ці відносини здійснюються передусім у сфері розподілу (в т. ч. перерозподілу) і частково – у сфері обміну (у разі реалізації державного […]...
28. Розрахунковий банк Розрахунковий банк – 1) уповноважений платіжною організацією банк, який здійснює фінансові розрахунки між емітентами та еквайрами і відображає їх на кореспондентських рахунках учасників, відкритих у цьому банку; 2) банк, який здійснює облік результатів розрахунків між банками – учасниками певної платіжної системи, а також відображення цих результатів за їх рахунками, що відкриті в розрахунковому банку; 3) […]...
29. Банківські нормативи Банківські нормативи – комплекс рекомендованих і обов’язкових нормативів, встановлених національним (центральним) банком для комерційних банків з метою ефективного функціонування банківської системи. До Б. н. належать такі показники: мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності капіталу, ліквідність балансу, максимальний розмір ризику на одного позичальника. Мінімальний коефіцієнт платоспроможності, згідно зі світовими стандартами, – в середньому 8%. У деяких […]...
30. Банк міжнародних розрахунків Банк міжнародних розрахунків /Banque des reglements internationaux/- одна з перших постійно діючих міжнародних валютно-кредитних організацій. Заснований у травні 1930 р. в Базелі /Швейцарія/ і об’єднує понад 30 держав Європи, Азії і Америки. У статуті БМР передбачено, що він повинен виконувати дві основні функції: сприяти співробітництву між центральними банками країн – членів БМР, а також брати […]...
31. Національний банк України Національний банк України – центральний банк держави, її емісійний центр, вищий рівень банківської системи України. Утворено в 1991 році. Будучи підзвітним лише Верховній Раді України, він має право законодавчої ініціативи. Своє монопольне право випускати грошові знаки та направляти їх в обіг поєднує з операціями, які проводить з резервними фондами та з касовим обслуговуванням комерційних банків, […]...
32. Європейський інвестиційний банк Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – фінансово-кредитний інститут Європейського економічного співтовариства (ЄЕС). Свою діяльність ЄІБ почав з 1959 року. Його завдання – надання довгострокових кредитів на будівництво і реконструкцію об’єктів країн – членів ЄЕС, здійснення спільних проектів у спільних інтересах цих країн. Діяльність банку поширюється також на асоційованих членів (в основному на розвиток інфраструктури). Статутний капітал […]...
33. Капітал промисловий Капітал промисловий – сукупність економічних відносин між капіталістами-підприємцями і найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва та частково обігу щодо виробництва, реалізації та привласнення вартості товарів і послуг, передусім втіленої в них додаткової вартості. Категорію “К. п.” вперше обгрунтував К. Маркс. Оскільки складовими економічних відносин є техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності, то розвиток […]...
34. Міжнародний банк реконструкції та розвитку Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – спеціалізована кредитно-фінансова установа ООН, створена в 1944р. з метою формування сприятливих умов для інвестицій у виробництво, стимулювання довгострокових міжнародних капіталовкладень, сприяння реконструкції і розвитку економіки країн – членів, конверсії воєнної економіки, а також з метою гарантування приватних капіталовкладень за кордоном. Членами МБРР можуть бути лише ті країни, які […]...
35. Європейський банк реконструкції та розвитку Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – міжнародний фінансово-кредитний інститут, офіційно відкритий у квітні 1991 року. В ньому беруть участь 39 країн, включаючи всі країни Європейського співтовариства (ЄС), Комісія ЄС, Європейський інвестиційний банк, країни ЄАВТ Східної Європи, США, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Туреччина, Кіпр, Мальта. Статутний капітал ЄБРР складає 10 млрд. ЕКЮ, причому вклад США […]...
36. Централізація капіталу Централізація капіталу – збільшення розмірів капіталу внаслідок добровільного об’єднання чи примусового злиття (поглинання) декількох самостійних капіталів. Набула поширення наприкінці XIX ст. завдяки переростанню продуктивними силами масштабів індивідуальної капіталістичної власності (капіталу), що виявилося у її неспроможності нагромадити достатньо капіталу для будівництва залізниць, великих металургійних підприємств та ін. Методом Ц. к. в цей період була організація акціонерних […]...
37. Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) Європейський банк реконструкції та розвитку (Євробанк, ЄБРР) – міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає фінансову допомогу країнам Центральної та Східної Європи для проведення ринкових реформ, активного інтегрування економік цих країн у міжнародні господарські зв’язки. Створений у квітні 1990 (штаб-квартира в Лондоні). Засновники – 42 країни і дві міжнародні організації (країни ЄС, Комісія ЄС та Європейський інвестиційний […]...
38. Нормативи банківської діяльності економічні Нормативи банківської діяльності економічні – обов’язкові показники, які встановлює Національний банк України для всіх комерційних банків з метою стійкого розвитку банківської системи та захисту інтересів власників і кредиторів комерційних банків. До таких нормативів належать: нормативи капіталу, ліквідності, кредитного ризику, інвестування, валютної позиції. їх дія враховує вимоги Базельського комітету за принципами, згрупованими у такі розділи: 1) […]...
39. Гільфердінг (Hilferding) Рудольф Гільфердінг (Hilferding) Рудольф (1877 – 1941) – теоретик австромарксизму, один з лідерів австрійської та німецької соціал-демократії та II Інтернаціоналу. Головна праця Г. – “Фінансовий капітал” (1910), в якій він розглядає питання зміни структурних особливостей капіталістичного розвитку наприкінці XIX ст., зміну взаємовідносин між грошовим (банківським) і промисловим капіталом, їх злиття, що зумовлює утворення фінансового капіталу. При […]...
40. Показник надійності країни Показник надійності країни – інтегральна оцінка ефективності економіки та основних ризиків у сферах економіки і політики, в т. ч. пов’язаної з економічною діяльністю держави. Ефективність економіки вимірюється динамікою ВВП і оцінюється за шкалою від 0 до 25 балів. Крім того, П. н. к. вимірюється такими похідними показника, як доступність банківського кредитування, довготермінового позичкового капіталу, рівня […]...