Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Банківська система
Банківська система
Банківська система – сукупність фінансово-кредитних підприємств і установ грошового ринку (які займаються банківською діяльністю) у їх взаємозв’язку і взаємодії, що призводить до виникнення і розвитку між ними економічних відносин. Цілісність Б. с. забезпечується передусім регулюванням з боку центрального банку. Розрізняють дворівневу Б. с. (складається з центрального банку і комерційних банків), централізовану однорівневу (такою була Б. с. в СРСР, що складалася з Державного банку, Будівельного банку і Зовнішньоторговельного банку
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Капіталізація банківського капіталу Капіталізація банківського капіталу – перетворення отриманих банками прибутків на зростання власного капіталу банків у процесі проведення ними активних і пасивних операцій. Банківський капітал складається із власного, залученого і позиченого (див. Банківський капітал). В Україні процес К. б. к. відбувається на низькому рівні. Так, балансовий (сукупний) капітал комерційних банків на початку 2004 становив лише 13 млрд […]...
- Кредитна система Кредитна система – сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту; сукупність кредитно-фінансових установ тієї чи іншої країни, ряду країн в певний період. Основні елементи К. с. – банки та небанківські кредитно-фінансові установи (ощадні каси, страхові компанії, фонди соціального страхування, пенсійні фонди, інвестиційні та холдингові компанії і т. ін.). Найбільш розвинуту К. с. мають США Основними […]...
- Банківська корпорація Банківська корпорація – об’єднання банків, якому банки передають повноваження на виконання окремих функцій та здійснення певних операцій з метою централізації своїх капіталів, підвищення загальної ліквідності та платоспроможності, а також координації та нагляду за діяльністю. Б. к. повинна бути зареєстрована в НБУ, її статутний капітал – відповідати вимогам новоствореного комерційного банку, а надання ліцензій на виконання […]...
- Асоціація українських банків Асоціація українських банків – добровільне об’єднання приватних і комерційних банків з метою захисту своїх інтересів, зокрема формування сприятливої законодавчої бази, уніфікації правил виконання банківських операцій та ін. Створена 1990 зусиллями 11 банків. Членами АУБ є понад 70% діючих в Україні банків; до неї наприкінці 2002 входили 134 організації, у тому числі 124 комерційні банки, 6 […]...
- Ресурси комерційних банків Ресурси комерційних банків – це сукупність грошових коштів, які формуються у процесі виконання банками пасивних операцій і використовуються для здійснення активних операцій. Вони складаються з власних, залучених і позичених коштів. Найважливішим елементом власного капіталу є статутний фонд. Частка власного капіталу комерційних банків у розвинених країнах світу становить до 10%. Крім того, у структурі власного капіталу […]...
- Банківська система ринку фінансових послуг в Україні Фінансовий ринок ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ ТЕМА 3 ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ 3.2. Банківська система ринку фінансових послуг в Україні Сучасна банківська система України складається з Національного банку України й інших банків, що створені і діють на території України відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” . Національний банк України є Національним банком України, особливим […]...
- Банківська холдингова компанія Банківська холдингова компанія – велика банківська акціонерна компанія, що володіє значними пакетами акцій, у т. ч. контрольних, у декількох банках або компаніях. Мета створення Б. х. к. – посилення контролю за промисловістю та іншими сферами економіки й привласнення монопольно високих банківських прибутків. Засоби реалізації цієї мети – зниження відсоткових кредитних ставок та збільшення ставок на […]...
- Банківська система України Регіональна економіка Глава IX КРЕДИТНА ПОЛІТИКА 1. Банківська система України Банківська система України є дворівневою системою, до якої входять Національний банк України та комерційні банки. Крім них, до цієї системи належать ексімбанк, ощадний банк та інші комерційні банки різних видів і форм власності. Національний банк України – це емісійний центр держави, який проводить єдину державну […]...
- Банківська система країни як об’єкт урядового регулювання УРОК 77 Банківська система країни як об’єкт урядового регулювання Мета уроку: узагальнити знання з теми; з’ясувати роль банківської системи як об’єкта урядового регулювання; навчитись аналізувати дії уряду відповідно до економічної ситуації; розвивати вміння учнів аргументувати свою думку, самостійно опрацьовувати матеріал; виховувати ощадливе ставлення до коштів. Основні поняття: банківська система, національний банк, комерційний банк, дворівнева банківська […]...
- Банківська офшорна зона Банківська офшорна зона – різновид офшорної зони, яка використовується економічними суб’єктами для проведення банківських операцій з нерезидентами на вигідніших (порівняно з національними) умовах для збільшення капіталу. Водночас інші суто фінансові операції у Б. о. з., як правило, заборонені (зокрема, операції з цінними паперами), а проведення банківських операцій регулює держава. Для залучення іноземного капіталу в таких […]...
- Класифікація активів комерційних банків Класифікація активів комерційних банків – характеристика структури активів таких банків залежно від ступеня їхньої ліквідності (придатності для негайного виконання банком своїх зобов’язань) та управління активами. До таких активів належать первинні резерви (банкноти і монети в касі банку, платіжні документи в процесі інкасування, кошти на кореспондентських рахунках у центральному банку, відповідні кошти у комерційних банках, а […]...
- Резервні вимоги Резервні вимоги – засіб економічної реалізації грошово-кредитних інструментів НБУ, полягає у встановленні нормативу зберігання коштів комерційних банків на спеціальних рахунках і визначенні мінімальної величини залишків коштів на них. Р. в. загалом – частина резервів комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, яку вони зобов’язані тримати на рахунках у центральному банку. Р. в. виконують дві основні функції: […]...
- Банківські монополії Банківські монополії – об’єднання великих банків або окремі банки – гіганти, які відіграють вирішальну роль у банківській справі та привласнюють монопольно високі прибутки. Виникли наприкінці XIX – на початку XX ст. Внаслідок концентрації та централізації банківського капіталу Б. м. зосередили у своїх руках більшу частину грошових капіталів, банківських операцій, посіли панівне становище на ринку позичкових […]...
- Малі банки Малі банки – вузькоспеціалізовані банки з відносно невеликим обсягом активів, привласнюваних ними прибутків, які з метою виживання повинні вдаватися до низки конкретних специфічних дій. Такі банки кількісно переважають у більшості країн світу. Так, у США 2003 із 7,8 тис. комерційних банків активи понад 3,9 тис. банків були меншими за 100 млн дол., тоді як чисельність […]...
- Інвестиційні цінні папери Інвестиційні цінні папери – цінні папери (акції, облігації та ін.), які виступають засобом інвестування, засвідчують участь у власності і перебувають в обігу. Вкладення в І. ц. п. здійснюється з метою привласнення доходу, а також досягнення ліквідності, збереження коштів, мінімізації банківських ризиків та ін. Ринкова вартість банківського портфеля інвестицій коливається залежно від зміни відсоткових ставок. Банки […]...
- Система часткового резерву у банківській справі Система часткового резерву у банківській справі – обов’язкові відрахування частини залучених комерційними банками коштів та їх розміщення на спеціальних резервних рахунках центральних банків для гарантування стабільної ліквідності банків і обмеження їх можливостей створювати більшу масу грошових ресурсів, ніж їх було залучено до комерційного банку. Здатність банківської системи створювати надлишкову кількість грошей грунтується на передумові, згідно […]...
- Система світового фінансового ринку Система світового фінансового ринку – сукупність основних елементів цього ринку, виокремлених за різними критеріями, та їх взаємодія. Так, залежно від сфери поширення виділяють світовий фінансовий ринок, регіональні фінансові ринки (у межах окремих регіонів світового господарства, наприклад ЄС), національні фінансові ринки та офшорні фінансові ринки. Залежно від інструментів, що застосовуються у межах світового фінансового ринку, виокремлюють […]...
- Реструктуризація банків Реструктуризація банків – процес зміни та вдосконалення організаційної структури банків (внаслідок чого поліпшується структура, а отже, якість активів) з метою збільшення їх ринкової вартості, підвищення рентабельності, зниження ризиків. Основними методами Р. б. є об’єднання банків (здебільшого невеликих) у більші кредитні інститути з метою скорочення сукупних витрат, оздоровлення банків шляхом рекапіталізації (збільшення капіталу за одночасного зменшення […]...
- Класифікація банківських операцій Класифікація банківських операцій – розмежування основних видів операцій універсальних комерційних банків за різними критеріями. Так, залежно від функціонального призначення банку виокремлюють пасивні, активні та комісійні операції. До пасивних операцій відносять залучення коштів клієнтів з одночасним наданням послуг, залучення коштів клієнтів без надання послуг, а також залучення коштів з інших джерел. До активних – операції, які […]...
- Банк іноземний Банк іноземний – банк, який повністю або частково належить іноземному капіталу (приватному, колективному або державному) і діє насамперед у його інтересах. Діяльність Б. і. водночас перебуває під юрисдикцією національного законодавства і спрямовується в інтересах країни перебування. На вищій стадії розвитку капіталізму формою існування Б. і. стали закордонні відділення та філії міжнародних банківських монополій і ТНБ. […]...
- Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) – система, до якої входять Європейський центральний банк та центральні банки країн ЄС, створена для забезпечення стабільності цін, проведення узгодженої валютної політики країн – учасниць та закордонних валютних операцій, розрахункових операцій у межах платіжного балансу та ін. Створена згідно з умовами Маастрихтського договору. ЄСЦБ – відносно незалежна, що виявляється передусім […]...
- Банківські нормативи Банківські нормативи – комплекс рекомендованих і обов’язкових нормативів, встановлених національним (центральним) банком для комерційних банків з метою ефективного функціонування банківської системи. До Б. н. належать такі показники: мінімальний розмір статутного фонду, коефіцієнт достатності капіталу, ліквідність балансу, максимальний розмір ризику на одного позичальника. Мінімальний коефіцієнт платоспроможності, згідно зі світовими стандартами, – в середньому 8%. У деяких […]...
- >Банківська таємниця Банківська таємниця – відомості, що становлять інформацію про операції, рахунки та вклади клієнтів і кореспондентів банку (ст. 52 Закону України “Про банки і банківську діяльність”). Різновид комерційної, а також службової таємниці Б. т. охороняється законом. Всі службовці банків зобов’язані оберігати відомості, що становлять Б. т. Розголошення Б. т. є підставою для притягнення винних до юридичної […]...
- Класифікація банків Класифікація банків – розподіл банків за різними критеріями, розташованими з урахуванням вимог принципу субординації. За формою економічної власності розрізняють колективні (акціонерні, кооперативні, народні), приватні, державні (муніципальні, комунальні, центральні, спеціальні кредитні установи та ін.), змішані (за участю державного, колективного і приватного капіталу), міжнародні (Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Банк міжнародних розрахунків та ін.); за національною приналежністю […]...
- Фондові операції банків Фондові операції банків – операції банків із цінними паперами (акціями та облігаціями), які відбуваються під час кредитування під заставу цінних паперів; купівля акцій та облігацій банками власним коштом (банківські інвестиції), коли цінні папери переходять у власність банківських установ. Значного поширення набули такі форми Ф. о. б.: 1) купівля банками облігацій державних позик (кредитування банками держави); […]...
- Заборгованість підприємств Заборгованість підприємств – борги підприємств, які підлягають сплаті. З. п. спричиняється внутрішніми закономірностями процесу нагромадження капіталу на мікро – (в масштабі окремих підприємств) і макрорівні (у межах національної та світової економіки). Конкретнішими причинами З. п. є посилення залежності підприємств від банків, подорожчання кредитів, зменшення питомої ваги залучених зовнішніх джерел фінансування через механізм випуску акцій, хибна […]...
- Банківська гарантія Банківська гарантія – поручительство банку-гаранта за свого клієнта, що надається на підставі доручення і за рахунок клієнта, а також за рахунок банків – кореспондентів під відповідне забезпечення. Гарантійні послуги банк – гарант надає в тому разі, коли боржник неплатоспроможний. На час платежу клієнт повинен мати власні кошти або отримати позику. Б. г. практикують у міжнародних […]...
- Функції банківського капіталу Функції банківського капіталу – роль і призначення банківського капіталу та форми їх розвитку в економічній системі у процесі її еволюції. Банківський капітал складається з власних, залучених та емітованих засобів й використовується для виконання банківських операцій. Своєю чергою, виконання таких операцій дає змогу збільшувати банківський капітал та вдосконалювати виконання ним своїх функцій. Найважливішою складовою банківського капіталу […]...
- Банк акціонерний Банк акціонерний – банк, створений у формі акціонерної компанії внаслідок концентрації та централізації індивідуальних капіталів від випуску і продажу цінних паперів, а також наступного збільшення його масштабів за рахунок частини прибутків і випуску нових акцій. Перший Б. а. виник в Англії 1694 (Банк Англії). На відміну від Б. а., неакціонерний банк знаходиться в руках окремого […]...
- Небанківські кредитно-фінансові інститути Небанківські кредитно-фінансові інститути – спеціалізовані фінансово-кредитні підприємства, які займаються кредитуванням окремих сфер і галузей економіки з метою отримання прибутків. До таких інститутів належать інвестиційні фонди (акумулюють позичковий капітал на тривалий період і надають його функціонуючим капіталістам і державі шляхом випуску і розміщення цінних паперів), страхові компанії (акумулюють значні фінансові ресурси шляхом продажу страхових полісів і […]...
- Приплив капіталу Приплив капіталу – надходження грошових коштів у національну економіку з-за кордону у формі кредитів, продажу фінансових активів іноземним покупцям. Потреби України у П. к. на початку XXI ст. – понад 40 млрд дол., щорічний їх приплив за роки незалежності через корумпованість державної влади, відсутність належного інвестиційного клімату, нераціональну економічну політику, недосконале законодавство був незначний. Загалом […]...
- Показники прибутковості банківської діяльності Показники прибутковості банківської діяльності – найважливіші показники ефективної діяльності банків упродовж певного періоду (як правило, за рік). До них належать: 1) норма прибутку на капітал (рентабельність капіталу) – визначається як відношення чистого прибутку до балансового капіталу (ефективною вважається діяльність банку, якщо норма прибутку не менша за 15%); 2) рентабельність активів – відношення чистого прибутку до […]...
- Мультиплікатор банківський Мультиплікатор банківський – кількісна оцінка впливу змін у банківських депозитах на грошову масу та обсяги кредитування через механізм мультиплікації. Такий механізм діє в умовах дворівневої банківської системи за участю всієї сукупності комерційних банків і визначається за допомогою таких коефіцієнтів: 1) коефіцієнта банківської мультиплікації, оцінюється за формулою. М. б. діє у разі надання кредитів комерційним банкам […]...
- Норма обов’язкових резервів Норма обов’язкових резервів – установлене законом або рішенням центрального банку відношення суми обов’язкових грошових резервів, які комерційні банки повинні зберігати в центральному банку, до загального обсягу зобов’язань комерційного банку (або до обсягу грошових коштів, залучених банком). Н. о. р. встановлює величину гарантійного фонду банку, що забезпечує надійне виконання його зобов’язань перед клієнтами. Для цього банки […]...
- Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) – 1) відсоткова ставка, що використовується центральним банком при наданні кредитів комерційним банкам, а також для переобліку приватних комерційних векселів і є одним із головних важелів грошово-кредитної та валютної політики. С. р., як правило, нижча від ринкових ставок. Вона виникає під час купівлі векселів до завершення терміну їх погашення, внаслідок […]...
- Резервна норма Резервна норма – відношення суми обов’язкових резервів банків, що утворюються згідно з рішенням центрального банку за окремими статтями банківських пасивів, до обсягу зобов’язань за відповідними статтями, виражене у відсотках; або сума готівки, яку банк зобов’язаний депонувати центральному банку країни, виражена у відсотках. Джерелами формування Р. н. є готівка, яку було отримано від продажу акцій в […]...
- Відсоток (процент) Відсоток (процент) (лат. pro centum – на сотню, сота частина якої-небудь кількості або число) – плата за користування різноманітними формами кредиту. У політекономічному контексті В. – це частина прибутку, яку сплачує позичальник кредитору за взяті в нього в користування гроші або матеріальні цінності, джерелом якого є частина створеної у виробництві додаткової вартості та додаткової праці […]...
- Транснаціональний фінансовий капітал Транснаціональний фінансовий капітал – процес зрощення транснаціональних фінансово-кредитних монополій із транснаціональними монополіями інших сфер і галузей (промисловими, транспортними та ін.), організаційною формою якого є транснаціональні фінансові групи, очолювані транснаціональною фінансовою олігархією. До транснаціональних фінансово-кредитних монополій відносять ТНБ, страхові компанії, інвестиційні компанії, різноманітні фонди та ін. Причинами виникнення Т. ф. к. є переростання національним фінансовим капіталом […]...
- Банкірські доми (контори) Банкірські доми (контори) – приватно-групові банківські підприємства (торгові, акцептні, емісійні банки), що належать одному або групі банкірів, об’єднаних у товариство з обмеженою відповідальністю. На вищій стадії капіталізму найбільші Б. д.(к.) частково перетворюються на акціонерні банки і займаються переважно розміщенням акцій та облігацій різних компаній, внутрішніх і зовнішніх позик, валютними операціями, кредитуванням зовнішньої торгівлі та ін. […]...
- Маркетинг роздрібних банківських продуктів і послуг Маркетинг роздрібних банківських продуктів і послуг – комплексне вивчення потреб клієнтів на ринку кредитно-фінансових послуг, обгрунтування на цій основі рекомендацій і сам процес їх забезпечення ефективними механізмами комунікацій. Важливим засобом такого забезпечення, а отже, управління відносинами із споживачами у банківській діяльності, є широке використання телефонних банківських центрів, за допомогою яких здійснюється оперативне отримання заявок від […]...