БАВОВНИК

Related posts:

1. МОНОФЛОРНИЙ МЕД МОНОФЛОРНИЙ МЕД – квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення сорту досить, щоб у ньому переважав нектар якої-небудь однієї рослини, наприклад, у липці нектар липи. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин […]...
2. ВИКА ВИКА – однолітня або зимуюча кормова рослина родини бобових. Для бджільництва важливі два види: В. звичайна посівна й В. волохата озима. В. посівна – загальновідома лугова й культурна рослина. Вирощується на зелений корм, сіно й зерно. Вологолюбна рослина. Висота В. п. 30-80 см. Квітки – метеликові, забарвлені різноманітно: синювате вітрило квітки, пурпурні крила й білуватого […]...
3. ГРУША ГРУША – плодове дерево, належить до родини розанних і досягає 20 м заввишки. Зустрічається в південних районах СНД як дикоросла, так і культурна Г. Любить рости на чорноземних грунтах лісостепової зони й на долинних наносних грунтах. Найбільше значення для бджільництва мають Г. звичайна й уссурійська. Крона дерева пірамідальна. Гілки з колючими вкороченими пагонами. Бруньки голі. […]...
4. КУПАЖУВАННЯ МЕДУ КУПАЖУВАННЯ МЕДУ – змішування одного сорту меду з іншим, котрий має сильніший запах і темне забарвлення. Наприклад, свіжий знітовий мед водянисто-прозорий, із ніжним смаком і майже без запаху. При кристалізації білосніжний. Знітовий мед рекомендується купажувати з іншими сортами меду, наприклад із квітковим, котрий має різко-гострий смак. Змішавши ці два сорти, можна одержати саме той смак […]...
5. СОРТИ ВОСКОСИРОВИНИ СОРТИ ВОСКОСИРОВИНИ. Залежно від вмісту воску, а також від способу переробки, розрізняють такі сорти: сушники, витопки, пасічна мерва, заводська мерва та прополіс. Сушняк містить від 40 до 97 % воску. У торговельній практиці він ділиться на 3 сорти: 1-й сорт – білий, жовтий, бурштиновий, без сторонніх домішок, перги й меду, молі та цвілі, сухий. Воскуватість […]...
6. БАВОВНИК – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.3. БАВОВНИК ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед прядивних культур бавовник посідає перше місце у світі. Його волокно застосовують для виготовлення різних тканин, трикотажу, ниток та інших цінних побутових виробів. Насіння бавовнику містить 20-30% олії, яку використовують для харчових потреб, для виробництва маргарину, мила, гліцерину, фарб. Незначну кількість насіння згодовують тваринам. Бавовник вирощують переважно у тропічній […]...
7. ВИКО-ВІВСЯНО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ ВИКО-ВІВСЯНО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – кормова й медоносна суміш рослин. Нектаропродуктивність суміші – 40-50 кг з 1 га. Стебла фацелії й вівса добре підтримують кучеряве стебло вики, що полегшує збір урожаю. Крім того, вика насичує грунт азотом і поліпшує умови розвитку вівса й фацелії. Висівають суміш у кілька строків. Перший засів проводять одночасно з висівом ранніх зернових […]...
8. АКОНІТ АКОНІТ – належить до багаторічних трав’янистих рослин родини жовтецевих. Існує близько 300 видів А. Росте у лісах, узліссях, ярах, на берегах рік і молодих лук, зустрічається в різнотрав’ї. Іноді вирощується як декоративна рослина. Рослина отруйна, через це не поїдається тваринами. Стебло тонке, опушене, досягає 50-200 см. Листя велике, рідко й рівномірно розташоване, тверде, розсічене на […]...
9. ЛЕВКОЙ ЛЕВКОЙ – однолітня й багаторічна рослина родини хрестоцвітих. Росте на крейдових відкладеннях уздовж ріки Донець (Україна) і її приток. Стебло прямостояче, заввишки до 50-70 см. Листочки звичайні, перисторозсічені. Квітки синювато-рожеві. Нектарники розміщені біля основи двох коротких тичинок. Цвіте зимовий Л. у квітні – травні, осінній – у липні – вересні. Для бджільництва цікаві немахрові види […]...
10. БОРОДАНЬ ЛІКУВАЛЬНИЙ БОРОДАНЬ ЛІКУВАЛЬНИЙ – багаторічна трав’яниста рослина, отруйна для тварин. Росте в лісах, на луках, віддає перевагу супіщаним і піщаним грунтам. Стебло кучеряве, завдовжки до 150 см. Листя короткочерешкове, верхнє – ланцетоподібне. Квітки білі, зібрані в розгалужені напівзонтики. Плід – вузько-ланцетоподібна загострена листянка. Цвіте у квітні – травні. Бджоли охоче відвідують квітки Б. л. з ранку […]...
11. НАПРИСКУВАННЯ НАПРИСКУВАННЯ – принесений бджолами нектар, складений до верхніх стінок чарунок у вигляді крапель. Літні бджоли не складають самостійно Н. в чарунки, а передають його бджолам-приймальницям. Н. містить у собі багато води, тому сприяє нагромадженню зайвої вологи у вулику. При переробці нектару в мед насамперед бджолами з корму видаляється надлишок вологи. Основна її частина з нектару […]...
12. ОБРОБКА НЕКТАРУ ОБРОБКА НЕКТАРУ – переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи. У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) […]...
13. ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі....
14. Задачі на час Задачі на час 1 Порівняй. 2 Виконай додавання і віднімання іменованих чисел. 7 год 32 хв – 5 год 45 хв 9 діб 18 год + 6 діб 19 год 8 років 4 міс. + 6 років 9 міс. 15 хв 28 с – 7 хв 32 с 3 Розв’яжи задачу. Склади та розв’яжи обернені […]...
15. МЕДОВІДСТІЙНИКИ МЕДОВІДСТІЙНИКИ – спеціальні ємності, використовувані для очищення або дозрівання меду. При очищенні меду від сторонніх дрібних домішок застосовують відстоювання: домішки, важчі за мед, осідають на дно, натомість легкі – збираються на поверхні. Легкі домішки складають близько 90 % від загальної кількості забруднюючих речовин. Під час відстоювання не тільки видаляються сторонні домішки, але й відбувається розшаровування […]...
16. ЯБЛУНЯ ЯБЛУНЯ – найважливіша плодова культура, а також гарний медонос, який дає бджолам нектар у ранньовесняну пору. Я. поширена повсюдно й займає близько 75 % всіх плодових насаджень. Родоначальником більшості сортів Я. уважається дикоросла Я., з якої також можна одержати добрий узяток. Виведено селекційні сорти для кожної кліматичної зони. Дерево заввишки 5-10 м. Крона розлога. Бруньки […]...
17. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
18. КОЛОЇДИ МЕДУ КОЛОЇДИ МЕДУ – складні його речовини, що не розчиняються у воді й перебувають у вільному стані. До складу меду входять білки й ферменти. Здебільшого колоїди квіткового меду несуть позитивний заряд, а падевого – негативний. К. м. мають певний колір і мутність. У темних медах міститься близько 0,8 % колоїдних речовин, у світлих – 0,2 % […]...
19. ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ ПРИРОДНІ ВТРАТИ МЕДУ – втрати меду під час зберігання, через прилипання до тари, висихання, під час транспортування та продажу. Вага меду може коливатися, тому що може відбуватися не тільки втрата, але й збільшення його ваги, оскільки він досить гігроскопічний. У період зберігання меду в спеціальних приміщеннях можлива втрата його ваги в літній період у межах […]...
20. КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ КАЛОРІЙНІСТЬ МЕДУ – кількість тепла, виділювана при згорянні 1 кг меду. У 100 г меду міститься близько 330 ккал, або 1300 Дж. Головними складовими меду є вуглеводи, що в процесі переробки організмом виділяють тепло. Кількість вуглеводів у меді коливається від 65 до 80 %. В організмі людини вони окисляються, у результаті чого утворюються вуглекислий газ […]...
21. СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
22. ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ ОРГАНОЛЕПТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДУ – визначення фахівцем якості меду на колір, запах і смак. При О. д. звертають увагу на колір меду. Забарвлення його різноманітне, багате відтінками. Мед буває від прозорого й світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. На колір впливають порода бджіл, якість стільників, спосіб добування. Колір меду залежить насамперед від рослин, з яких […]...
23. МЕДУНКА АПТЕЧНА МЕДУНКА АПТЕЧНА – багаторічна трав’яниста рослина із родини шорстколистих. Росте серед чагарникових заростей, на галявинах і вирубках, біля узбіч лісових доріг, у гаях і листяних лісах. Цінний ранньовесняний медонос. Цвіте рясно, щорічно. Трава досягає заввишки 10-30 см. Стебло пряме, ледь ребристе, росте від кореневища. Стебло й листя вкриті м’якими волосками. Прикореневе листя сердцевидно-яйцеподібне, загострене, з […]...
24. ЛЮЦЕРНА ЛЮЦЕРНА – культурна багаторічна рослина із родини метеликових, є добрим медоносом і дає бджолам пилок. Як звичайна сільськогосподарська культура культивується Л. посівна й Л. жовта серповидна. Л. посівна – малогілкувата рослина із соковитими стеблами, що росте кущем. Квітка метеликова, лілового або фіолетового кольору. У квітці тичинковий стовпчик стиснутий човником, у внутрішні вирізи якого входять виступи […]...
25. ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ ЗОЛЬНІСТЬ МЕДУ – визначається кількістю мінеральних речовин у 100 г меду після спалювання й виражається у відсотках. До складу золи меду входить безліч хімічних елементів – калій, кальцій, залізо, фосфор, марганець, магній, йод, алюміній, натрій тощо. Квітковий мед має зольність 0,14 %, у падевому вона може варіюватися від 0,14 до 0,28 %, у деяких випадках […]...
26. ПИТОМА ВАГА МЕДУ ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П. в. Найпростіший зі способів визначення П. в. меду, що не потребує наявності хімічних лабораторій і може бути застосовний на дрібних заготівельних […]...
27. ШАВЛІЯ ШАВЛІЯ – багаторічна рослина із родини губоцвітих. Квітки рослини пристосовані до перехресного запилення. Тичинки мають вигляд хиткого коромисла, на верхній частині якого знаходиться пильовик, а на нижній – лопать. У нормальному стані пильовики знаходяться у верхній губі, але коли бджола проникає вглиб квітки за нектаром, вона зачіпає коромисло, і пильовики опускаються на комаху. Для бджільництва […]...
28. ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОРТУ ЛЛЯНИХ ТКАНИН Матеріалознавство швейного виробництва СОРТНІСТЬ ТКАНИН ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ СОРТУ ЛЛЯНИХ ТКАНИН На лляні тканини встановлено два сорти: 1 та 2. Сорт тканин визначають за фізико-механічними показниками та дефектами зовнішнього вигляду та встановлюють за найгіршим з цих показників. Для визначення сорту тканини за призначенням поділяються на 7 груп: – столові; – білизняні; – рушникові; – одежні; – […]...
29. СКАБІОЗА БЛІДО-ЖОВТА СКАБІОЗА БЛІДО-ЖОВТА – дворічна або багаторічна рослина родини черсакових. Росте в сухих місцях, уздовж ровів, на узбіччях доріг. Починає цвісти в червні й до кінця літа виділяє нектар. Бджоли охоче відвідують квітки рослини та збирають нектар і пилок....
30. ПОЛУНИЦЯ ПОЛУНИЦЯ – трав’яниста дводомна рослина. Поширена скрізь. У дикорослому вигляді зустрічається в листяних лісах, але в основному культивується. Вимагає добре освітлюваних сонцем місць і розпушеного вдобреного грунту без бур’янів. Рослина з великим трійчастим листям на довгих черешках, вкритих шовковистими волосками. Кореневище вкорочене. Пагони повзучі, вкорінюються, з їхньою допомогою рослина розмножується. Суцвіття – малоквіткове гроно. Оцвітина […]...
31. ФАСУВАННЯ МЕДУ ФАСУВАННЯ МЕДУ – розлив і впакування меду в дрібну тару. Зазвичай мед розливають у скляні банки й герметично закривають бляшаними кришками. Найкраще це зробити до кристалізації меду. Мед можна також залити в глиняний керамічний посуд і липівки. Якщо мед сильно закристалізувався, можна розрізати його на невеликі шматки (200-500 г) і загорнути в пергаментний папір або […]...
32. ГРЕЧКА ГРЕЧКА – однолітня трав’яниста рослина. Висота її досягає 60 см. Стебло міцне, гіллясте, до кінця вегетації сильно грубішає. Листя широке, загострене. Квітки дрібні, двостатеві, із простою волотевою оцвітиною, білого або рожевого кольору. Суцвіття у вигляді невеликого грона. Квітки Г. посівної пристосовані до перехресного запилення. Вони розкриваються з 6-ї до 13-ї год. Після 13-14-їгод квітки закриваються, […]...
33. ЧИСТОСОРТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЧИСТОСОРТНІСТЬ – відношення (у %) кількості рослин основного сорту до кількості всіх розвинених рослин даної культури у досліджуваній вибірці або на ділянці....
34. ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...
35. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
36. ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ – особливо необхідна в осінньо-зимовий період. У весняно-літній період особливих вимог до якості кормів немає, тому що в цей період бджолам доступна вода, і вони можуть споживати її в достатній кількості та прочищати кишечник. При недостачі корму в цей період бджоли можуть споживати неповноцінні корми (цукор, сиропи тощо) без будь-яких важких […]...
37. Задачі на час УРОК 126-127 Тема. Задачі на час Мета: формувати в учнів уміння розв’язувати задачі на час, на знаходження середнього арифметичного та задачі, які містять знаходження дробу від числа; вдосконалювати навички усної лічби. Обладнання: картки для усної лічби. ХІД УРОКУ I. Контроль і закріплення знань учнів 1. Усні обчислення – Вправа № 1029. – Порівняти: 5 год. […]...
38. ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується забирати, тому що мед при цьому втратить найважливіші складові частини (ферменти, пилок тощо). До природних домішок належать: частки воску, зерна пилку, […]...
39. ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
40. ЛЕСПЕДЕЦА ДВОЦВІТНА ЛЕСПЕДЕЦА ДВОЦВІТНА – дикоросла чагарникова бобова рослина. Цінний пізньолітній медонос. Широко розповсюджена в Примор’ї й Приамур’ї. Росте під пологом і на узліссях лісу, на вирубках, гарах, на кам’янистих розсипах, на південних і східних схилах. Висота чагарнику 1-1,5 м. Листя складне, трійчасте, на довгих черешках. Квітки рожево-фіолетові, дрібні, численні, зібрані у верхівкові грона. При виростанні на […]...