СТІЛЬНИКОВИЙ МЕД – запечатаний в чарунках стільників мед. С. м. за якістю та своїми поживними речовинами уважається найкращим і цінується більше, ніж відкачаний. Для одержання С. м. у спеціальні або звичайні рамки вставляють невеликі
ВОСКОВА МІЛЬ – зустрічається в різних географічних зонах СНД. Відомі два її види: велика й мала В. м. Обидва види належать до роду нічних вогнівок. Велика В. м. (нічна вогнівка, мотилиця, шашель). Завдає величезної
ОБЛІТ БДЖІЛ – залежить від пори року, місця та причини проведення. О. б. бувають орієнтовні, очисні, ранні, надранні, кімнатні й осінні. Мета більшої частини О. б. – очищення кишечника бджіл від нагромаджених калових мас,
АНТИБІОТИКИ – утворене від грецьк. слів anti – проти й bios — життя. А. – це речовини різної хімічної природи, що впроваджуються в процес життєдіяльності мікроорганізмів тваринного або рослинного походження й здатні придушувати ріст
ЛЮПИН ЖОВТИЙ – однолітня трав’яниста рослина родини бобових. Поширена в Поліссі, рідше – у лісостеповому районі. Листочки пальчастоскладні з 5-16 листочків. Квітки яскраво-золотавого кольору, зібрані в грона. Віночок складається з п’яти пелюстків, два з
ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ (калган, куряче зілля) – багаторічна трав’яниста рослина із родини розоцвітих. Росте на лісових галявинах, узліссях, серед чагарників, на берегах рік, на сухих і вологих луках, пустирях, зустрічається в тундрі. Поширена на всій
МАТОЧКА – знаходиться в центрі квітки та складається з одного або декількох зрослих плодолистиків. М. має рильце, пристосоване для вловлювання пилку, стовпчик і зав’язь. Усередині зав’язі знаходиться одна або кілька сім’ябруньок, з яких після
ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА – багаторічна трав’яниста рослина родини валеріанових. Росте на прибережних і заплавних луках, серед чагарників, у ярах, у лугових і різнотравних степах, поблизу боліт і джерел. Любить вологі грунти. Рослина може досягати 2
ТРАВЛЕННЯ У БДЖІЛ – складний механічний і хімічний процес, необхідний для засвоєння поживних речовин організмом. Травленню сприяють ферменти, виділювані секреторними клітинами окремих органів. Бджоли споживають нектар, пилок, мед і пергу, у яких у достатніх
МЕЛАНОЗ – інфекційна хвороба бджолиних сімей, патогенна для маток, трутнів і робочих бджіл. Вік матки не робить великого впливу на розвиток хвороби. Збудник М. – гриб. Він не має високої стійкості проти дезінфікуючих засобів.
ВОЛОГІСТЬ – насиченість повітря водяними парами. У клубі бджіл повинна дотримуватися оптимальна В., інакше бджоли занепокояться. Підвищена В. може спостерігатися в гніздах і в літній період, коли в сім’ях вирощується розплід. За зиму бджоли
КАШТАН КІНСЬКИЙ – чудове медоносне перехреснозапильне дерево із родини кінськокаштанових. У культурі вирощується як декоративне дерево, зустрічається повсюдно на міських бульварах і вулицях, у парках і скверах. Висота його Досягає 25 м. Крона густа,
ФІЛЬТРАЦІЯ МЕДУ – очищення меду від сторонніх домішок за допомогою різних фільтрів. Первинне очищення меду полягає в його проціджуванні через ситечко, коли він надходить із медогонки в медовідстійник або іншу тару. У процесі роботи
ВСТАНОВЛЕННЯ МАГАЗИНІВ – проводиться в тих випадках, коли бджолині сім’ї утримують у багатокорпусних вуликах або вуликах-лежаках із надставками. Магазини ставлять перед початком головного узятку. Якщо цього не зробити вчасно, гніздо охолоне, бджоли не перейдуть
БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИНКТ – природна здатність бджіл будувати стільники. Будівельним матеріалом є віск, що виділяється восковими залозами робочих бджіл. Будівництво в бджіл тісно пов’язане з фізіологічним станом і потребами бджолосім’ї. Б. і. проявляється тільки при
ЗИМІВЛЯ БДЖІЛ НА ВОЛІ – один зі способів утримання бджіл у зимовий період. Цей спосіб можливий у районах з короткої й м’якої зимою, де при найдужчих морозах температура повітря не опускається нижче -9 °С.
ДІАГНОСТИКА ХВОРОБ БДЖІЛ І РОЗПЛОДУ – вчення про методи дослідження хворого організму для встановлення причин захворювання та з’ясування причин його виникнення. Д. вимагає вивчення умов, що передували хворобі. Для цього звертаються до записів і
РОКИТНИК – декоративний чагарник, який належить до сімейства бобових. Росте на схилах і балках, у чагарникових заростях, на схилах й узліссях лісу. Листя трійчасте. Квітки жовтувато-білі, розташовуються на кінцях пагонів або в пазухах листя.
МЕДЯНА ПАТОКА – так називається мед, що довго не кристалізується. Це пояснюється тим, що в ньому міститься велика кількість фруктового цукру, декстринів і колоїдів. М. п. може бути також різного кольору й відтінків. За
МЕДЯНА РОСА, або падь, – зазвичай темного кольору (з ялини – темно-зелена, з ялиці – золотаво-жовта, з модрини – від лимонно-жовтого до світло-буруватого, з гірської сосни – прозора), тягуча, має слабкий аромат і найчастіше
ГІПОДЕРМА – внутрішня епітеліальна тканина, що знаходиться під кутикулою (шкірочкою). Вона складається з одного шару клітин різної форми (циліндричних, пласких) залежно від частини тіла й віку бджоли. Основна функція Г. – вироблення її клітками
КОТОК КОМБІНОВАНИЙ – використовують при кріпленні вощини до верхнього бруса рамки й упаюванні дроту у вощину. К. складається з ручки й металевого стрижня, до якого кріпляться валик і диск із зубцями. Зубці мають проріз,
БУЗОК – чагарник або невелике дерево родини маслинових; Широко розповсюджене як декоративна рослина. Культивується у великій кількості сортів. Його висаджують у парках, скверах, біля будинків, уздовж доріг і влісопосадках. Висота кущів досягає 6 м.
ТРАНСПОРТУВАННЯ МЕДУ – можуть бути проведені як на невеликі, так і на далекі відстані. Для Т. м. на далекі відстані зазвичай використовують бідони або каністри ємністю 25 кг. У бочках рекомендується перевозити вже закристалізований
ЛІСОВИЙ УЗЯТОК – робота бджіл на лісових угіддях, прогалинах, узліссях і вирубках. Найповнішим буде узяток з тих лісів, де ростуть липа, клен, в’яз. Якщо в лісі немає таких дерев, узяток буде практично відсутній або
ФЕРМЕНТИ – білкові речовини, що прискорюють біохімічні реакції в клітинах і тканинах рослин і тварин. Ф. розщеплюють складні речовини (білки, жири й вуглеводи) на складові частини, які можуть засвоюватися організмом. Сприяючи швидшому протіканню хімічних
ПЕРЕВЕЗЕННЯ БДЖІЛ – можуть бути викликані різними причинами: придбання бджіл і транспортування їх на нове місце або ж кочівлю пасік до джерел узятку, тому що медоносна рослинність розміщається нерівномірно, а її цвітіння припадає на
НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований
СКУПЧУВАННЯ БДЖІЛ – скупчення великої кількості бджіл біля льотка, під прилітною або за вставною дошкою, іноді під дахом. С. б. відбувається в спеку в безузятковий період або при невеликому узятку, коли в гнізді, зайнятому
ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у
ВОСКОВИЙ ГРИБ – мікроорганізм, який уражає бджолині стільники. За сприятливих умов (вологість, температура 18- 25 °С) для розвитку мікроба стільники темніють і руйнуються на коричневий пил. Тому уражені стільники бджолярі часто називають “іржею”. Розвитку
РАМКА-ІНКУБАТОР – являє собою звичайну рамку з печатним розплодом або запечатаними маточниками, які поміщають у спеціальний ящик-ізолятор для інкубації. Інкубатором користуються в тих випадках, коли необхідно звільнити сім’ю-виховательку від вирощування маточників; для одержання одновікових
МУРАХИ – безкрилі комахи, які, будучи винищувачами багатьох шкідливих членистоногих, нападають також на ослаблих бджіл, грабують вулики. Найчастіше зустрічається чорна (садова) М., руда лісова, темно-бура лісова й інші види. М. живуть практично на всіх
РОЗХІДНИК ЗВИЧАЙНИЙ (плющик) – багаторічна трав’яниста рослина сімейства губоцвітих. Росте серед чагарників, на лісових галявинах, у садах, біля доріг, стін і парканів. Найпоширеніший у лісовій зоні європейської частини Росії й України, на півдні України
СПРАГА БДЖІЛ. Бджолам необхідна вода для нормальної життєдіяльності, для приготування личинкового корму, розчинення меду, що закристалізувався, регулювання температури й вологості в гнізді. Потреби однакових за силою бджолосімей у воді можуть бути різними: один вулик,
ЩІТКА – необхідна для змітання бджіл зі стільників, стінок і дна вулика. Щ. складається з дерев’яної ручки й колодки з пучком щетини. Найкращими вважаються Щ. з натуральної щетини, з густим світлим волосом, тому що
ДЯГЕЛЬ ЛІКАРСЬКИЙ – дворічний першокласний медонос родини зонтичних (рис. 14). Розповсюджений у лісостеповій і степовій зонах Росії, в Україні – на Поліссі, у лісостепу, степу – на всій території країни, крім Криму. Росте на
ПРОТИРІЙОВІ ЗАХОДИ – прийоми, які скорочують або повністю усувають природне роїння бджіл. П. з. необхідні для * того, щоб бджоли весь час перебували в робочому стані, а пасіка була рентабельною. Як запобігання появі на
МОРФОЛОГІЯ – наука, що вивчає закономірності будови й формоутворення тваринних і рослинних організмів. У бджільництві М. вивчає особливості будови й форми тіла робочої бджоли, матки та трутня.
СЛАБКА СІМ’Я – сім’я, яка займає восени 5-6 рамок, навесні (після виставки із зимівника) – 4-5 рамок. Утримувати на пасіці таку слабку сім’ю недоцільно. С. с. у період зимівлі споживає більше корму, ніж середня,
ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ КОРМОВИХ ЗАПАСІВ – особливо необхідна в осінньо-зимовий період. У весняно-літній період особливих вимог до якості кормів немає, тому що в цей період бджолам доступна вода, і вони можуть споживати її в достатній
ПИТОМА ВАГА МЕДУ – вага 1 см3 меду в грамах. П. в. меду залежить від температури й кількості води в меді. Чим вища його температура і вміст у ньому води, тим нижча його П.
ЗАВМЕРЛИЙ ЗАСІВ – незаразна хвороба бджолиних сімей, що супроводжується загибеллю зародка яєць на різних стадіях розвитку. Причини хвороби. Шляхом перестановки рамок з сім’ї із 3. з. у нормальні сім’ї й навпаки було встановлено, що
НАСОНОВ Микола Вікторович (1855-1939) – відомий зоолог, професор Московського й Варшавського університетів, академік, дослідник комах, особливо медоносних бджіл. Н. відкрив у бджіл ароматичну залозу, яку назвали залозою Насонова. Крім того, він опублікував близько 150
БДЖОЛИ КРИМСЬКІ – живуть у гірських районах Кримського півострова. За біологічними й морфологічними ознаками Б. к. займають середнє місце між бджолами Кавказу й українськими. Так, довжина хоботка в них трохи менша, ніж в абхазьких
ВИКО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – дає підтримувальний узяток у першій половині літа. Обидва види рослин відрізняються морозостійкістю, тому висівають їх напровесні. Нектароносність 1 га складає 40 кг. Тривалість цвітіння й медозбору залежить від цілей, для яких
ДРІТ ДЛЯ РАМОК – використовується для прикріплення до рамок листів вощини, при відбудуванні бджолами стільників. Д. необхідний для того, щоб не деформувалися чарунки, а також щоб наповнені медом і розплодом стільники не обривалися під
АЛЬБІНІЗМ – відсутність пігменту у волосках і рогівці ока. У бджолиній сім’ї іноді можуть з’являтися особини з білими очима, найчастіше це трутні, рідше – матка й робочі бджоли. Бджоли, які страждають на А., зазвичай
КЛИНЦІ ЛЬОТКОВІ – призначені для регулювання ширини льотка або повного його перекриття під час, наприклад, перевезення вуликів разом із бджолами. К. л. виготовляють різної величини й форми. Для багатокорпусних вуликів клинець з одного боку
БАРБАРИС (рис. 3) – зустрічається 12 дикорослих видів і 45 видів інтродуковані. Чагарник заввишки до 3 м, переважно з ребристими пагонами. Плід – чорна або червона ягода. Світлолюбний. Добрий нектаронос. Цвіте в травні –
ВАЛОВИЙ ЗБІР МЕДУ – загальна кількість меду, зібрана за один сезон. Сюди входить кількість меду, зібраного у вуликах, і кількість меду, залишеного бджолам як кормовий запас на період зимівлі.
ШАНДРА (бджоляна трава) – багаторічна трав’яниста рослина із родини губоцвітих (рис. 34). Ш. поширена в європейській частині Росії (її південній зоні), в Україні – на всій території країни. Росте на сухих відкритих місцях, на
ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У БДЖІЛЬНИЦТВІ. Фенологія – розділ біології, що вивчає закономірність і періодичність розвитку й цвітіння рослин у зв’язку зі зміною пір року. Щоб одержувати високі збори меду, бджоляр повинен не тільки володіти методами
ПЕРЕНЕСЕННЯ ВУЛИКІВ – проводять із бджолами й без них. П. в. із бджолами здійснюється так, щоб рамки не зрушувалися й не давили бджіл. Якщо П. в. пов’язане з перевезенням бджіл на інший точок, рамки
РЯСТ (чубарка) – багаторічна трав’яниста рослина. Найбільший інтерес для бджільництва становить Р. Галлера, Росте в лісах, зустрічається серед чагарників, любить перегнійні грунти. Рослина досягає заввишки 40 см. Стебло росте з міцної й щільної бульби.
СКАБІОЗА БЛІДО-ЖОВТА – дворічна або багаторічна рослина родини черсакових. Росте в сухих місцях, уздовж ровів, на узбіччях доріг. Починає цвісти в червні й до кінця літа виділяє нектар. Бджоли охоче відвідують квітки рослини та
ЗИМОВО-ВЕСНЯНА ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – буває природною або вимушеною. Загибель бджіл викликають заразні й незаразні хвороби, а також несприятливі умови утримання, що можуть призводити до масових втрат бджолосімей. Відхід бджіл у зимовий час залежить від
САМОЗМІНА МАТОК, або тиха зміна маток, – полягає в тому, що бджоли при наявності плодової матки вирощують молоду, яка спаровується й залишається у вулику, а стара гине. Така с. м. найчастіше спостерігається в сім’ях
АБРИКОС ЗВИЧАЙНИЙ – належить до родини розоцвітих. Досить високе дерево (від 5 до 17 м). Листя просте, серцеподібне або округле, із загостреною верхівкою, зверху темно-зелене, блискуче, знизу матове, іноді з опушенням з країв й
ЦУКРОВИЙ МЕД – виробляється бджолами з цукрового сиропу. Бджоли складають його в чарунки, попередньо переробивши на моноцукри й інші речовини. Ц. м. містить: інвертованого цукру приблизно 65,7 %; очеретяного – 4,87 %; декстринів –
НОЗЕМАТОЗ – повільна інвазійна хвороба бджолиних сімей, що викликає розлади кишечника й деформацію середньої кишки дорослих бджіл і маток. Хвороба викликає одноклітинний організм – нозема (див. Нозема). У районах із тривалим холодним і вологим
МАТКОВА СІМ’Я – бджолосім’я, від якої беруть личинок робочих бджіл для виведення маток. За показниками вона повинна бути найкращою сім’єю на пасіці, яка несе в собі цінні племінні якості. М. с. відбирають за продуктивністю,
ДЕЗІНФЕКЦІЯ СТІЛЬНИКІВ – необхідна для знезаражування їх від збудників хвороб. Очищені від воску, екскрементів й інших забруднень стільники, рамки дезінфікують 2% – вим розчином зольного лугу або 1% – вим розчином білизняної соди. При
КОРОВ’ЯК, або ведмеже вухо, – дворічна трав’яниста рослина із родини жовтецевих (рис. 19). Розповсюджений у степовій і лісостеповій зонах Росії й України, рідше – у західних областях України, у Криму, на пагорбах, біля доріг,
НЕЗАРАЗНІ ХВОРОБИ БДЖІЛ – відрізняються від інфекційних й інвазійних тим, що втрата, завдана ними пасічницьким господарствам, значно вища. Ці X. не виявляються лабораторною діагностикою, причиною їхнього виникнення найчастіше є неправильний догляд за бджолами. Н.
ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ БДЖІЛ – залежить від сили сім’ї. У слабкій сім’ї навесні робоча особина живе в середньому 4 тижні, у сильній – близько 5-7 тижнів. Інтенсивність внутрішньовуликових робіт на цей строк прямо не впливає.
ТІОФОС – складна фосфороорганічна отрута. Випускається у вигляді густого маслянистого 30% – вого концентрату темно-коричневого кольору й 1%-вого дусту, що нагадує запах часнику. Тіофос швидко руйнується на сонячному світлі, а також під дією кислот
ЗАПИЛЕННЯ ТОМАТІВ У ТЕПЛИЦЯХ. Бджіл також використовують для підвищення врожайності пасльонових (томати, перець, баклажани) закритого грунту. Пилок томатів липкий і важкий, висипається з пильовиків погано, це утрудняє самозапилення квіток, тому раціонально використовувати на 3.
АПАРАТ ДЛЯ ЧИЩЕННЯ ВУСИКІВ – розташований на передніх ніжках бджоли. Це пристосування складається з напівкруглої виїмки на довгому членику лапки й шпори. Виїмка вкрита на краях гребінцем із дрібних щетинок, а шпора на кінці
ПАТОГЕННІ МІКРООРГАНІЗМИ – хвороботворні мікроби, які викликають хвороби людини, комах і рослин. П. м. у результаті еволюційного розвитку пристосувалися до існування в тканинах живих організмів. У всіх рослин, тварин і людей є свої хвороботворні
ПІДПОЛОТНИНКА. Відомо, що бджоли найінтенсивніше відкладають прополіс на рідкоткану основу (марлю, капронову сітку тощо), прагнучи закрити наявні в ній численні отвори. Установлено, що прополіс, зібраний з П., відрізняється вищою біологічною активністю, ніж отриманий зі
ЛИПА – найбільшу цінність представляють такі види Л.: серцеподібна, великолиста, повстяна, маньчжурська, амурська. Тривалість цвітіння цих видів значно варіюється й залежить насамперед від вологості грунту. У посушливі роки найкоротший період цвітіння може тривати всього
РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – залежить від умов зовнішнього середовища: температури повітря, наявності в природі узятку. Основне значення має стан сім’ї, кількість відкритого розплоду й місце, де розташовані вулики. Навесні, наприклад, у холодному вулику залишається
ШИНКОВИЙ ШКІРОЇД – жук, який є основним санітаром у сухих степах, напівпустелях і пустелях. Комаха належить до сімейства шкіроїдів. Жук має подовжено-овальне тіло (7-8 мм), вкрите здебільшого волосками, рідше – лусочками. Жук чорного кольору,
ЧАРУНКА – частина воскового бджолиного стільника. Стільник складається з безлічі шестигранних порожніх Ч., розміщених з обох боків стільника, що доходять до середостіння. У рамці завбільшки 43,4 х 40 см з обох боків налічується близько
АПТЕЧКА ПАСІЧНА – набір основних дезінфікуючих ліків та інших підручних засобів, необхідних для боротьби з хворобами бджіл. А. п. повинна знаходитися в спеціально обладнаній кімнаті, у замкненій шафці. На дверцятах шафи необхідно вивісити список
БДЖОЛИНИЙ ВІСК – дорогий продукт, що не піддається псуванню в будь-яких кліматичних умовах, але при зберіганні й транспортуванні необхідно запобігти його втраті. Вологість і температура повітря практично не впливають на вагу і якість воску.
МОНОФЛОРНИЙ МЕД – квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення
НОВАРСЕНОЛ, або неосальварсан, – кристалічний порошок жовтого кольору. Добре розчиняється у воді, не розчиняється в ефірі й спирті. Водяні розчини нейтральної реакції, містять 20 % миш’яку. Зберігають препарат у темному місці, у щільно закупореній
ВІДСТОЮВАННЯ МЕДУ – необхідне, тому що бджолиний мед може містити в собі як природні, так і сторонні домішки. В. м. – процес очищення меду від сторонніх домішок (див. Обробка меду). Природні домішки не рекомендується
АНТИТІЛА – речовини білкової природи, які утворюються в організмі й накопичуються в сироватці або гемолімфі комах при введенні в організм різних чужорідних білків – антигенів. До антигенів належать всі бактерії, віруси й інші мікроорганізми,
ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВУЛИКІВ – проводиться після старанного очищення їх від сміття. Ефективним є випалювання вуликів вогнем паяльної лампи після попереднього промивання їх 2% – вим лужним розчином. Але багаторазова обробка вуликів паяльною лампою призводить до
ЖАЛКИЙ АПАРАТ БДЖОЛИ – пристосування для захисту від різних ворогів. Основними елементами Ж. а. б. є дві отрутні залози – велика й мала. Саме жало у звичайному стані заховане в камері на кінці черевця,
ПАТОЛОГІЯ – наука, що вивчає хвороби, хворобливі процеси та стани в живому організмі. П. медоносної бджоли розглядає розвиток порушень діяльності й улаштування бджолиної сім’ї загалом й окремих її особин під впливом хвороби. При захворюванні
КАВУН – однолітня баштанна рослина, представник родини гарбузових. Це типова перехреснозапильна рослина з великими яскраво забарвленими квітками, ящо використовується як джерело підтримувального узятку. Крім того, бджоли є незамінними запильниками цієї рослини. Для зав’язі й
НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОСТІ – кількість нектару, виділювана рослинністю, що росте в радіусі корисного літання бджіл (2-3 км). Н. м. визначають за допомогою таких даних: – експлікація земельних угідь; – кількісний склад нектароносів в угіддях; –
МІНЕРАЛЬНІ СОЛІ – необхідні для нормальної життєдіяльності організму, як і білок, вуглеводи, жири й вітаміни. Бджоли потребують певної кількості М. с. Установлено, що в тілі бджоли є 4,2 % М. с., у яких є
БІОГЕННІ СТИМУЛЯТОРИ – відомі під назвою стимуляторів росту рослин, фітогормонів, ауксинів. Вони утворюються в рослині й необхідні їй для подальшого росту. У рослинництві Б. с. широко використовуються для прискорення або, навпаки, уповільнення росту пагонів,
ГОРОШОК – багаторічна й однолітня кормова рослина із родини бобових. Є доброю кормовою культурою. Належить до другорядних медоносів. Росте повсюдно. Його налічується більше 90 видів. Найчастіше вирощують Г. мишачий і тонколистий. Мишачий Г. –
АЛИЧА (вишня-слива) – гіллясте дерево заввишки до 8 м або чагарник заввишки 2-3 м родини розоцвітих. Дикоросла А. росте в Криму, на Кавказі, у Середній Азії. А. можна зустріти на лісових прогалинах, у сухих
ТОВАРНИЙ ВІСК – частина отриманої продукції воску, що не використовуватиметься на пасіці. До Т. в. належить віск, який є в стільниках, що продаються разом із бджолами. Щоб забезпечити бджіл стільниками, потрібно забезпечити кожну сім’ю
ЗИМІВНИКИ (бджоляники) – приміщення, де утримуються бджоли протягом усього зимового періоду. 3. будують у захищеному від вітру місці на сухій ділянці з невеликим схилом. Найчастіше навколо 3. викопують спеціальний кювет для стікання паводкових вод
ЗАВМЕРЛИЙ РОЗПЛІД – незаразна хвороба, що супроводжується загибеллю розплоду на різних стадіях розвитку. Причини хвороби. Ця хвороба, як і завмерлий засів, пов’язана зі спадковістю виробників, передається вона трутнями. Личинка або лялечка перестає розвиватися й
ВОСКОВА СИРОВИНА – сировина, з якої на пасіках отримують бджолиний віск. До неї належать: суш, витоплювання, мерва та прополіс. Суш – це забраковані через старість або різні ушкодження стільники. Такі стільники вже непридатні для
УТЕПЛЕННЯ ЗИМІВНИКА – має важливе значення для благополучної зимівлі бджіл. У надземних і напівпідземних зимівниках завжди роблять подвійні стіни,, простір між якими засипають утеплювальним матеріалом. Стіни зимівника роблять із дерева, цегли, бетону або бутобетону.
БАВОВНИК – цінна культура. Добрий медонос. Б. має чотири типи нектарників: два розташовані у квітці, третій – на звороті приквітка, четвертий – ззовні. Залежно від сорту й агротехніки останні два види можуть бути виражені
ВІДЦЕНТРОВИЙ МЕД – за технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий В., або спускний, мед. (Стільниковий мед вважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) Ц. м. одержують при
ЛАНГСТРОТ Лоренцо Лорен (1810-1895) – відомий американський бджоляр. Удосконалив вулик. Винайшов рухливу рамку, що підвішувалася в пазах на плічках і була віддалена від сусідньої рамки, від стінок, стелі й підлоги на 9 мм. Л.
ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК, або зародковий розвиток бджоли, – включає в себе всі зміни, що відбуваються під оболонкою яйця, у результаті яких з одноклітинного організму (яйця) формується багатоклітинна істота (личинка). Бджолине яйце складається з протоплазми та
АКОНІТ – належить до багаторічних трав’янистих рослин родини жовтецевих. Існує близько 300 видів А. Росте у лісах, узліссях, ярах, на берегах рік і молодих лук, зустрічається в різнотрав’ї. Іноді вирощується як декоративна рослина. Рослина
Page 3 of 9«12345...»Last »