Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА

БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

& 21. БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛІВНІ ФОРМИ НА – НО, – ТО

260. Прочитайте. Поміркуйте, що означають виділені в реченнях дієслівні форми: дію, що її виконала конкретна особа, чи результат дії без вказівки на особу її виконавця?

1. Від кожного, кому багато дано, багато чекатимуть. 2. Прощайте, то й вам буде прощено. 3. Не судіть своїх ближніх, щоб і вас не було суджено, бо яким судом судити будете, таким і вас судитимуть. Якою мірою будете міряти, такою вам буде відміряно.

З Біблії

Невідмінювані дієслівні форми на –

но, – то виражають результат дії, не пов’язаної з особою її виконавця.

Наприклад: Весь світ даровано людині. І даль піснями перевито (М. Рильський).

Безособові дієслівні форми на – но, – то часто вживають із допоміжним дієсловом було: Шаблю було вибито з рук. Але з серця не було вибито духу волі (Олесь Гончар). А єдиних слів, на жаль, було не сказано… (Б. Олійник).

Невідмінювані дієслівні форми на – но, – то є головними членами (присудками) в односкладних реченнях: У хаті прибрано, мов на Великдень (М. Стельмах).

261. Прочитайте речення. Визначте дієслівні форми на – но, – то. Що вони виражають?

У полях Берестечка поховано прадідів кості (А. Малишко). 2. Хилилася у гетьмана старого голова. На вістрі шаблі сховано всі вольності й права (І. Драч). 3. Шабля у руці! І спіле жито копитами збито! (Олег Ольжич). 4. Дух не закуто. Хочеться жить! (М. Вороний). 5. Не розвідано й не розпитано про шляхи степових навал (Є. Маланюк). 6. Скільки минуло вже днів! Полотном забуття їх накрито! (Б. І. Антонич). 7. Нині Богом визначено час нам. Україні бути! (М. Самійленко). 8. Чужинця виженем. Судьбою так дано (А. Малишко).

– Лексичне значення виділеного слова з’ясуйте за Тлумачним словничком.

Що ви знаєте про Берестецьку битву? Чому, на вашу думку, потрібно пам’ятати не лише переможні, а й трагічні сторінки історії? Відповідь побудуйте у формі роздуму.

262. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. З’ясуйте, якими членами речення є безособові дієслівні форми на – но, – то.

1. Ніде не переступлено закону. Нікому не перейдено путі (Б. Олійник). 2. Вчуто силу добрих слів. Вчуто порух людяності в душах (В. Самійленко). 3. Не розмежовано душу і розум. Душу осяяно розумуй світлом, розум осяяно світлом душі (В. Самійленко). 4. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ми народжені тоді? (В. Симоненко).

– Підкресліть у словах орфограму “не з дієсловами”. Обгрунтуйте написання цих слів.

Про яку людину, на вашу думку, можна сказати словами поетеси Ольги Слоньовської “Так мало прожито. І так пережито багато”? У відповіді вживайте безособові дієслівні форми на – но, – то.

263. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки безособові дієслівні форми на – но. – то.

1. Не відразу Львів… . 2. Усе на світі… мозолями. 3. … абияк, то і вийшов кривуляк. 4. За наше жито ще нас і…. 5. За планом…, а в полі не… . 6. Де… на живу нитку, там чекай дірку. 7. …: велика птиця – горобець!

ДОВІДКА

Бито. Створено. Сказано. Зроблено. Збудовано. Зшито. Посіяно. Орано.

– З-поміж безособових дієслівних форм визначте синоніми та антоніми.

Дієслівні форми на – но, – то утворюють від пасивних дієприкметників на – ний, – тий: сказаний – сказано; закритий – закрито.

264. Від поданих дієслів утворіть пасивні дієприкметники та відповідні дієслівні форми на – но, – то. Утворені форми запишіть, визначте спосіб їхнього словотворення.

Підписати, перекласти, припасувати, прийняти, вишити, намалювати, вивчити, збити.

– Дві-три утворених форми уведіть до самостійно складених речень.

– Позначте в записаних словах вивчені орфограми.

265. Перепишіть, пасивні дієприкметники замінюючи на дієслівні безособові форми на – но, – то.

Завершена справа; прийняте рішення; зачинені двері; розбите вікно; полагоджені меблі; прополота грядка.

– Визначте, у формі якого відмінка при дієслівних безособових формах на – но, – то стоять іменники. Яке слово в перебудованому словосполученні стало головним?

266. Перепишіть, від пасивних дієприкметників утворіть безособові дієслівні форми на – но, – то. У записаних реченнях визначте та підкресліть граматичні основи.

Рушник вишитий розкішним рослинним орнаментом. Калинові кетяги розташовані по краях, вінки з барвінку розміщені вище, а виноградними гронами прикрашена середина білого полотнища. Мереживо на рушнику виконане вручну, його візерунок тематично пов’язаний з орнаментом вишивки.

З довідника

– Чи змінився від такої зміни зміст висловлювання? Поясніть, як саме.

– Позначте в словах вивчені орфограми.

Чи зберігаються у вашій родині рушники? Чи знаєте ви їхню історію та символіку? Розкажіть “рушникову” історію вашої родини. Уживайте безособові дієслівні форми на – но, – то.

267. Поясніть значення фразеологізмів. Із двома-трьома складіть і запишіть речення.

1. На роду написано. 2. Повито темрявою. 3. Неначе медом помазано. 4. Он де собаку зарито! 5. Усі мости спалено. 6. Вилами по воді (у трубі помелом) написано.

– Придумайте кілька загадок про комп’ютерне приладдя, уживаючи дієслівні форми на – но, – то.

268. Перепишіть, на місці крапок уставте пропущені літери. Визначте безособові дієслівні форми на – но, – то, підкресліть їх як члени речення.

1. Любов’ю народу сповито бе..смертні пісні Кобзаря (Т. Масенко). 2. Небо незміряне всипано зорями (М. Старицький). 4. В..чірню сизу даль узором срібним куто (Є. Маланюк). 5. Вже заволоч..но с..рпанком сіреньке небо (Леся Українка). Усе повито голубим і пересновано сріблястим (М. Луків). 6. Б..гато зірочок бл..скучих ро..сипано по н..бесах (Л. Глібов).

– Розкажіть про омріяну вами подорож. У висловлюванні вживайте безособові дієслівні форми на – но, – то.

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ. ГОВОРІННЯ

УСНИЙ ТВІР-РОЗДУМ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

269. Прочитайте. Дайте відповідь на запитання: чи часто відбуваються дискусії у вашому класі? Які з них найбільше вам запам’яталися? Чому?

У житті нам часто доводиться вступати в суперечки. У тлумачному словнику зафіксоване таке значення цього слова: “Суперечка – словесне змагання між двома або кількома особами, які не погоджуються в якомусь питанні”. У науковій літературі цим словом позначають процес обміну протилежними думками.

Дискусія – словесне змагання, метою якого є з’ясування та протиставлення різних думок про суперечливе питання, а також пошук і виявлення істини. Учасники дискусії прагнуть дійти спільної думки, знайти спільне розв’язання питання.

За Л. Павловою

– Пригадайте телепередачі, в основу яких покладено дискусію. Які з дискусій особливо вам запам’яталися? Чим саме? Кого з ведучих дискусійних телепередач ви запам’ятали? Чому?

– Назвіть художні твори, під час обговорення яких на уроках виникла дискусія. Чи була вона цікавою? Чим саме?

– Чи завжди дискусії корисні? Поясніть вислів недискусійне питання.

– Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб організувати дискусію?

Дискусії відбуваються в усній формі. Проте дискусійного характеру може набути й шкільний твір-роздум. В основу тексту такого твору має бути покладене питання, яке викликає між людьми незгоду.

Твір-роздум дискусійного характеру має відповідати таким вимогам:

– На початку твору (у вступі) питання, що у творі обговорюється, має бути чітко сформульоване.

– У творі потрібно навести різні погляди на спірне питання (не менше двох).

– Теза твору-роздуму – це чітко сформульована позиція щодо дискутованого питання автора твору.

– Наведена автором твору аргументація на підтвердження цієї позиції (тези) має бути переконлива.

– У висновку слід ще раз підтвердити позицію автора твору.

Найдоцільнішим для твору-роздуму дискусійного характеру є публіцистичний стиль.

270. Прочитайте два написані семикласниками твори-роздуми дискусійного характеру. У тексті кожного з творів визначте тезу, почергово прочитайте наведені авторами творів аргументи на її підтвердження.

1. Чи слід носити вишиванку щодня

Складається враження, що ми з вами громадяни не інформаційної доби, а доби… вишиванщини. Вишиті сорочки та блузочки яскравіють скрізь: у вітринах магазинів, на сторінках журналів, на обкладинках шкільних підручників…

Вважаю, що це перебір і пересит. Вишиванка – одяг для свята. Поясню, чому я так думаю.

Справжні, успадковані від бабусь вишиванки ми шануємо. До них треба, на мою думку, ставитись обережно, адже це сімейні реліквії! А в реліквіях по вулиці не ходять, їхнє місце – у музеях і скринях.

Гадаю, що так звані “сучасні” вишиванки – то яскраві зразки шароварщини. Наляпані машинкою візерунки видають за ручну роботу. Маю на увазі “вишиті джемпери” дешевого виробництва та “прикольні” футболки. Насправді це підробки, імітація, попса.

Визнаю, що серед “сучасних” вишиванок трапляються й симпатичні. Проте невідомо, чи правильно дібрано, а головне, розміщено на них орнаменти, які вправні виробники оголошують оберегами. Справжні обереги мають бути “прив’язані” до енергетичних центрів людини! У таких же вишиванках візерунки розміщують де попало: на кишені, на животі чи навіть на спині…

Вишивана карта України

Звісно, серед сучасних вишиванок трапляються й справжні витвори мистецтва. Але це за умови, що їх створено фахівцями. Далеко не в кожного для придбання такого дива є матеріальні можливості. То, може, не варто щодня хизуватися дорогим одягом?

Отже, одягати вишиванку слід у святкові, урочисті дні. І в цьому виявиться наша глибока повага до культурної спадщини предків.

2. Чи слід носити вишиванку… щодня

Мою увагу привернули статистичні дані, видрукувані одним із веб-сайтів. Виявляється, 29 % українців мають одну або декілька вишиванок! Близько 20 % з них одягають вишиванку кілька разів на місяць, і вважають це правильним! А от 62 % красуються у вишиванці лише кілька разів на рік, вони переконані, що це одяг святковий.

На мою думку, вишиванку можна і треба носити щодня.

По-перше, вишиванка є символом і гордістю української культури. Вишита сорочка – як патріотична пісня.

По-друге, це не лише зручний, а й безпечний для здоров’я одяг. Полотно або льон, з якого її пошито, не викликають алергії, приємні для тіла.

По-третє, вишиванка ідеально поєднується з будь-яким одягом: шкільною формою, джинсами, будь-яким піджаком чи жилетом. Вишита сорочка має вигляд елегантний, стриманий і в той же час яскравий та оригінальний.

І останній доказ. Вишиванку вважають потужним оберегом. Наші предки вірили в силу вишитих візерунків. Кожен елемент вишивки має своє значення, а всі разом бережуть людину від негараздів.

Ось чому вишиванка є улюбленою й популярною в нашому народі. Тож носімо її і в будень, і в свято!

– З’ясуйте стиль обох текстів, свою думку доведіть. Звіртеся із таблицею “Публіцистичний стиль мовлення” (с…).

– 3 автором котрого з творів згодні особисто ви? Якою мірою? Які аргументи на підтвердження сформульованої ним тези хотіли б додати? Зробіть це.

– Сформулюйте власну думку щодо порушеного у творах питання.

УВАГА! Беручи участь у дискусії, висловлюйте лише ВЛАСНУ ДУМКУ! Не намагайтеся комусь сподобатися, не уникайте суперечок! ПАМ’ЯТАЙТЕ: саме в суперечці народжується істина!

Власну позицію автор твору повинен обгрунтувати якнайчіткіше, адже його мета – переконати читача (слухача) у слушності своїх думок. З метою уникнення безапеляційності варто вживати вставні конструкції (на мою думку, як мені здається, певно, мабуть).

План твору-роздуму дискусійного характеру має такий вигляд:

I. Підведення до обговорення: що спонукало замислитись над обговорюваним питанням.

II. Теза, яку обстоюватиме автор твору.

1, 2, 3… Аргументи на її підтвердження.

III. ВИСНОВКИ.

271. 3а поданим планом складіть усний твір-роздум дискусійного характеру в публіцистичному стилі.

Чи потрібно в добу комп’ютеризації вивчати орфографію

I. Чи варто витрачати час на вивчення правил, якщо існує комп’ютерна програма “Редактор”?

II. Орфографічна грамотність – запорука успішного писемного спілкування.

1. Помилки відволікають увагу від змісту.

2. Грамотна людина викликає у співрозмовників повагу.

3. Грамотність – свідчення самоповаги мовця.

III. Жоден комп’ютер не замінить людського розуму.

ВИКОРИСТАЙТЕ У ТВОРІ

За одного грамотного дають сім неграмотних. Не звання дає знання, а навпаки (Народна творчість).

Письмо з помилками – то як невимиті руки. Освіта потрібна людині не для іспиту і вступу до ВНЗ, а для неї самої (В. Стус).

Напис на комп’ютері: “Тут є усе, крім твого власного розуму” (Г. Пагутяк).

272. Складіть і запишіть план твору дискусійного характеру на одну з поданих тем. Підготуйтеся до усного твору за складеним планом.

– Чи потрібен нашому сучасникові каліграфічний почерк.

– Чи потрібно проводити уроки рідної мови в комп’ютерному класі.

– Чи варто створити Вікіпедію школяра.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ. ГОВОРІННЯ

СТВОРЕННЯ ДІАЛОГІВ І МОНОЛОПВ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

273. Складіть і розіграйте діалог між семикласником і його дідусем. Дідусь намагається переконати онука, що ніщо у світі не може зрівнятися з безпосереднім спілкуванням із книжкою. Хлопець чемно наполягає на тому, що друковану продукцію невдовзі мають повністю витіснити електронні носії: планшети, айпади, айфони та ін. У репліках використайте подані в рамці вислови.

На мою думку; як мені здається; виправте, якщо я помиляюся; не буде зайвим нагадати; вибачте мою наполегливість; дозвольте з вами не погодитись.

274. Складіть і розіграйте діалог між семикласницею та її літньою сусідкою щодо того, що вулиці, на якій вони мешкають, повернено історичну назву. Сусідка висловлює незгоду з такою зміною. Дівчинка наполягає на доречності і навіть необхідності зміни назви. У репліках уживайте подані в рамці вислови.

Вибачте; перепрошую; шануючи ваш досвід; з усією до вас повагою; дозвольте не погодитися; дозвольте висловити своє ставлення.

– Як особисто ви ставитеся до перейменування вулиць, зокрема, до повернення їм історичних назв? Свої думки сформулюйте у формі роздуму та запишіть. Дотримуйте публіцистичного стилю.

275. Прочитайте. З яким із висловів ви згодні повністю? З яким частково? Чому? У побудованій у формі роздуму відповіді вживайте дієприкметники та безособові дієслівні форми на – но, – то.

1. Якщо не висловлено протилежних думок, немає з чого вибрати істину (Геродот). 2. Ніколи не треба нехтувати тим, що загальноприйнято (Античний вислів).