БІОЛІНИ

Related posts:

1. ТЕЛЕРГОНИ Екологія – охорона природи ТЕЛЕРГОНИ – активнодіючі різноманітні за складом речовини, що виділяються тваринами і діють на організми того самого (гомотелергони, або феромони) чи ін. (гетеротелергони) видів....
2. АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...
3. ФЕРОМОНИ Екологія – охорона природи ФЕРОМОНИ – біологічно активні речовини, що виділяються тваринами в навколишнє середовище і специфічно впливають на поведінку, фізіол. та емоційний стан або метаболізм ін. особин того самого виду. Продукуються спеціалізованими залозами – анальними, статевими, шкірними тощо. Ф., як правило, діють через органи нюху. Статеві Ф. комах приваблюють або збуджують особин протилежної статі; […]...
4. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
5. РЕПЕЛЕНТИ Екологія – охорона природи РЕПЕЛЕНТИ, антифіданти – речовини прир. або штучного походження для відлякування комах, гризунів та ін. тварин. За механізмом дії розрізняють ольфакторні Р. (фуміганти]), які діють на відстані; протиукусні, або контактні, Р., які діють у разі контакту з обробленою поверхнею; і маскувальні, або дезодоруючі Р. (ті, що знищують, нейтралізують запахи, які привертають тварин). […]...
6. ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду)....
7. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
8. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА – одномоментна кількість особин виду або їх групи в межах певного простору (на одиниці площі або в одиниці об’єму)....
9. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
10. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
11. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
12. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
13. ВИНИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ВИНИЩЕННЯ – зникнення групи особин (популяції, виду) в результаті безпосереднього переслідування або надмірного використання (промисел тварин, збирання дикоростучих рослин), а також навмисного прямого чи опосередкованого впливу на них через середовище (напр., у результаті забруднення)....
14. РЕГРЕС (У ЖИВІЙ ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи РЕГРЕС (У ЖИВІЙ ПРИРОДІ) – невід’ємна риса еволюц. процесу, його особлива спрямованість. Залежно від рівня організації організмів, що зазнають Р., цей процес має різне значення для еволюції. Р. біол. – зменшення чисельності особин у межах виду або будь-якої ін. групи, скорочення її ареалу, кількості місць проживання і підгруп. Цей вид Р. […]...
15. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
16. АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ – регіон, не заселений видом, але в якому існують оптим. для нього умови в межах адаптивної зони, доступної для виду. Зона існування виду в минулому, де збереглися умови для його проживання, але де він був винищений, зокрема людиною....
17. ЄМНІСТЬ УГІДДЯ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ УГІДДЯ – число свійських чи диких тварин (іноді тих і ін.), які здатні жити і норм, розмножуватись на одиниці площі цього угіддя протягом не визначено тривалого часу. Іноді виділяють сезонну Є. у. – число тварин, які можуть жити на одиниці площі або в межах усього угіддя в певний сезон без […]...
18. КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
19. МІКРОПОПУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи МІКРОПОПУЛЯЦІЯ – 1) нечітко визначений термін для описання частини популяції. М. не здатна до тривалого самопідтримання і тому лише разом з ін. М. становить стійку систему популяції; 2) сукупність особин одного виду, що мешкають у певних межах одного біогеоценозу, 3) синонім терміна “дем” або групи споріднених демів....
20. ПРАВИЛО БЕРГМАНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО БЕРГМАНА – у теплокровних тварин, що виявляють геогр. мінливість, розміри тіла особин статистично (в середньому) більші у популяцій, що мешкають у холодніших частинах ареалу виду. П. Б. широко застосовується в екології тварин, хоча має й ряд винятків....
21. СТАДО Екологія – охорона природи СТАДО – 1) тривале або постійне об’єднання тварин, у якому здійснюються всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молодняку. Основу групової поведінки в С. становлять взаємовідносини домінування – підпорядкування, які базуються на індивід, відмінностях між особинами. Для С. характерна наявність відносно постійного лідера, котрий своєю […]...
22. АРЕАЛ СУЧАСНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЧАСНИЙ – межі реальних зон існування виду або ін. систематичної групи....
23. ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ ЕКОЛОГІЧНА – особини одного виду, що мешкають у межах одного біогеоценозу....
24. ТИП Екологія – охорона природи ТИП – найвища систематична категорія (таксон), що об’єднує споріднені класи тварин. Деякі Т. поділяють на підтипи, що об’єднують класи. В ботаніці Т. відповідає відділ. Розрізняють також Т. виду – зразок, за яким встановлено вид рослин чи тварин, Т. роду – найтиповіший вид даного роду....
25. Підсумок розділів 1, 2 ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Підсумок розділів 1, 2. Жива природа складається з видів, кожен з яких характеризується своїми властивостями і певними вимогами до умов середовища, в якому проживає. Територія поширення виду Називається ареалом. Види складаються з популяцій, що являють собою групу особин виду, які населяють певну ділянку ареалу з однотипними умовами, мають спільну генну основу і […]...
26. ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТІК МІГРАЦІЙНИЙ – 1) спрямоване переміщення мігруючих тварин одного або різних видів (міграція) вздовж спрямовуючих ліній (узбережжя, річкові долини, ланцюг водойм тощо); 2) кількість людей, які переміщуються з одного регіону (країни) в ін.; 3) кількість генотипів, що входять (або виходять) до даної ген. групи (популяції, виду) за одиницю часу; виражається в […]...
27. ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР Екологія – охорона природи ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР – середня площа, що припадає на організм даної популяції або виду, як правило в межах екологічної ніші, чи його місцезнаходження....
28. ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН Довідник з біології РОСЛИНИ ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН Органом називається частина організму, що має властиву лише йому форму та будову, яка складається з декількох тканин, займає певне положення в організмі й виконує специфічну функ­цію. Виділяють дві групи органів рослин: вегетативні (підтриму­ючі життя організму) та репродуктивні (органи розмноження)....
29. МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ Екологія – охорона природи МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ ВИДУ – поведінка виду відносно чинників середовища у відомих межах визначена генетично як норма реакції. Порогові значення чинника, всередині яких ще можливе існування організму, позначаються як мінімум і максимум. Зона, розташована між крайніми значеннями толерантності, визначає екол. амплітуду, або М. т. в. відносно відповідного чинника навколишнього середовища. Чим ширший […]...
30. ГОМОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЛОГІЯ – подібність органів за планом будови та походженням у різних тварин і рослин. Органи, яким властива Г., називають гомологічними. Різновиди Г. – гомономія і гомотипія....