БІОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ

Related posts:

1. ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Екологія – охорона природи ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ – світіння деяких речовин (люмінофорів), що перевищує їх теплове випромінювання за даної т-ри і збуджується яким-небудь джерелом енергії. Приклади Л. – світіння гнилого дерева, деяких комах, екрана телевізора. За механізмом розрізняють резонансну, спонтанну, вимушену і рекомбінаційну Л., за тривалістю – флуоресценцію (короткочасну Л.) і фосфоресценцію (тривалу Л.)....
2. ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ – ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ. ОПТИКА 6. ОПТИКА 6.3. ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА СПЕКТРИ Теплове випромінювання, видиме випромінювання (див. “Хвильова оптика”). 6.3.1. ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Люмінесценція – випромінювання світла джерелом за рахунок надходження до нього енергії, яка призводить атоми джерела до збудженого стану в результаті нетеплових процесів. Катодолюмінесценція – світіння тіл, зумовлене бомбардуванням речовини зарядженими […]...
3. СВІТІННЯ МОРЯ Екологія – охорона природи СВІТІННЯ МОРЯ – явище, зумовлене наявністю в поверхневих шарах води організмів, здатних до біолюмінесценцїї....
4. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
5. ЕХОЛОКАЦІЯ Екологія – охорона природи ЕХОЛОКАЦІЯ – 1) орієнтування у просторі за допомогою уловлювання відбитого звуку чи ультразвуку; 2) здатність деяких тварин (дельфінів, кажанів, деяких птахів та ін.) надсилати високочастотні звукові сигнали і сприймати їх відбиття з метою виявлення здобичі чи перешкоди на шляху переміщення....
6. НЕКРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи НЕКРОЦЕНОЗ – скупчення на одній ділянці решток відмерлих організмів незалежно від причин, часу й місця загибелі окремих особин. Напр., знесення водою в одне місце решток організмів (комах, молюсків, кісток наземних хребетних), які загинули не в один час і в різних місцях....
7. ФОТОПЕРІОДИЗМ Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОДИЗМ – потреба організмів у певній тривалості дня і ночі, тобто в періодичній зміні освітлення та темряви....
8. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
9. ПЕРЕЛЬОТИ Екологія – охорона природи ПЕРЕЛЬОТИ – масові переміщення літаючих організмів (птахів, кажанів, деяких комах) у райони, зазвичай віддалені від місць їх попереднього перебування, смугою, в якій вид поза міграційним періодом відсутній. П. можуть бути періодичними (П. птахів) та неперіодичними (переміщення сарани тощо)....
10. МОНОВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи МОНОВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (як правило, термін застосовується до комах) мати одне покоління протягом одного року....
11. ЕМБАЛЬСАДОС Екологія – охорона природи ЕМБАЛЬСАДОС – плаваючі острови на глибоководних болотах Аргентини....
12. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
13. СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АРТЕПРИРОДНЕ – штучно створене оточення людей, яке складається з суто техн. (споруди, будинки, асфальт шляхів, штучне освітлення) та прир. (повітря, прир. освітлення тощо) елементів....
14. БАТИСКАФ Екологія – охорона природи БАТИСКАФ – авт. апарат, що забезпечений спец, апаратурою та призначений для глибоководних досліджень....
15. КЛАС ГОЛОВОНОГІ МОЛЮСКИ. ПОХОДЖЕННЯ МОЛЮСКІВ – ТИП МОЛЮСКИ Біологія – універсальний довідник ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ ТИП МОЛЮСКИ КЛАС ГОЛОВОНОГІ МОЛЮСКИ. ПОХОДЖЕННЯ МОЛЮСКІВ Місця проживання, будова і спосіб життя. Головоногі – найбільш високоорганізована група молюсків і одні з найбільш високоорганізованих безхребетних. До них належать кальмари, каракатиці, восьминоги (близько 650 сучасних видів). Це – виключно морські організми, найбільше поширені у тропічних та субтропічних водах з […]...
16. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ – вплив організмів один на одного. Розрізняють дві групи взаємозв’язків: синойкія – В. о., які не супроводжуються переданням речовини та енергії; алелогонія – В. о., які супроводжуються переданням речовини та енергії від одного організму до ін....
17. ІНСОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСОЛЯЦІЯ – 1) опромінення земної поверхні сонячною радіацією. І. вимірюється в джоулях на одиницю площі поверхні за певний проміжок часу; 2) освітлення живих організмів сонячним промінням з лікувальною або профілактичною метою....
18. БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ Екологія – охорона природи БОРОТЬБА ЗІ ШКІДНИКАМИ – біотехнічні методи, що використовують прир. реакцію шкідників на певні хім. і фіз. подразнювачі. Подібно до біол. методів, також не ставлять за мету знищення шкідників, а намагаються зменшити густоту їх популяцій до рівня, за якого вони не можуть нанести екон. збитків, або тільки налякати шкідників. Для цього застосовуються […]...
19. АГРЕГАЦІЯ Екологія – охорона природи АГРЕГАЦІЯ – утворення більш-менш стійких, різних за величиною і біол. значенням груп організмів у межах ареалів їх популяцій. В основі виникнення А. лежить взаємодія організму і середовища, що забезпечує виживання виду. У хребетних тварин (риб, птахів, окремих видів ссавців – копитних, мавп) та деяких комах (бджіл, мурашок, термітів) вона є наслідком […]...
20. ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ВИБІРКОВИЙ – чинник, що діє на певні об’єкти чи суб’єкти і не чинить помітного впливу на ін. подібні. Напр., ступінь освітлення дуже важливий для світлолюбних видів і не має істотного значення для грунт., печерних та абісальних істот. Відсутність потреби у світлі не означає незалежності цих організмів від енергії Сонця....
21. ВИД СТЕНОТЕРМНИЙ Екологія – охорона природи ВИД СТЕНОТЕРМНИЙ – вид, який пристосований до відносно постійних температурних умов довкілля і не виносить їх коливань. До В. с. належать усі організми, що мешкають у підземних та глибоководних умовах, гарячих джерелах, високих широтах....
22. ПРИЙМАЧІ СВІТЛА РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА §14 . ДЖЕРЕЛА ТА ПРИЙМАЧІ СВІТЛА 2. ПРИЙМАЧІ СВІТЛА Приймачами світла називають тіла та пристрої, у яких під дією світла, що падає на них, відбуваються помітні зміни. Найважливішим для нас приймачем світла є, звичайно, око. Коли світло попадає на сітківку, що встеляє очне дно, воно спричиняє складні реакції, у результаті чого […]...
23. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
24. СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН Екологія – охорона природи СВІТЛОВИЙ РЕЖИМ РОСЛИН – умови освітлювання рослин. Джерелом освітлення є природна радіація сонячна або штучні електросвітильники. С. р. р. характеризується: інтенсивністю випромінювання, спектральним складом світла, тривалістю денного освітлення, співвідношенням тривалості дня і ночі, а в умовах штучного освітлення співвідношенням періодів освітлення і затемнення. При оцінці С. р. р. враховують фізіологічне значення […]...
25. ГЕЛІОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГЕЛІОФІТ(И), рос лина світлолюбна, світлова рослина – представник екол. групи рослин, оптимальна життєдіяльність яких має місце за умов повного сонячного освітлення. Такі рослини взагалі не переносять або переносять дуже погано навіть незначне затінення. Найчастіше трапляються в посушливих, сухих степах, пустелях. Г. досягають компенсаційної точки за порівняно незначного послаблення світла – 1/5…1/15 […]...
26. РАДІОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОЧУТЛИВІСТЬ – чутливість біол. об’єктів до дії йонізуючого випромінювання., яке спричинює в клітинах організмів зміни, ступінь прояву яких різний. Мірою Р. є доза опромінення, що викликає загибель 50 % клітин або організмів (ЛД50). Для різних біол. об’єктів Р. може відрізнятись у сотні і тисячі разів: ЛД50 для клітин ссавців становить 2-5 […]...
27. ЕПІОЙКІЯ Екологія – охорона природи ЕПІОЙКІЯ – форма коменсалізму, за якою один організм селиться на поверхні тіла іншого, не завдаючи шкоди останньому (прикріплення деяких морських організмів до тіла плаваючих тварин, гніздування на деревах, обростання стебла чи листків водоростями тощо)....
28. СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ – підвищення чутливості організмів до повторного впливу певних подразників – деяких речовин, т-ри, світла тощо. Напр., після дії на організм ІЧ-випромінювання або низьких т-р зростає його чутливість до впливу йонізуючого випромінювання; введення в клітину деяких барвників спричинює високу чутливість її до світла....
29. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
30. ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ – види в біоценозі пристосовані один до одного настільки, що їхнє угруповання становить внутр. суперечливе, але єдине та взаємозв’язане системне ціле. У прир. біоценозах, на думку вчених, у природі не існує корисних і шкідливих птахів, корисних і шкідливих комах, там усе служить одне одному і взаємно пристосоване....