БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНУ ЗОРУ – АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ

БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНУ ЗОРУ

Зір – це процес, який дозволяє сприймати форму, розмір і ко­льори оточуючих нас предметів і орієнтуватися серед них. Зір можливий завдяки функції зорового аналізатора, периферичною частиною якого є орган зору – око. До складу зорового аналізато­ра входить також зоровий нерв і зорова зона в корі потиличних частин головного мозку.

Око (oculus) знаходиться в очній ямці – поглибленні лицьо­вої частини черепа. Ззаду і з боків

очей знаходиться очне яблуко, яке оточено м’язами, що рухають його. Очне яблуко (bulbus oculi) має кулясту форму і утворено трьома оболонками: зовнішньою – білковою, середньою – судинною і внутрішньою – сітчастою (рис. 113). Зовнішня оболонка надає форму очному яблуку. Спе­реду вона утворює проникну для світла оболонку – рогівку (cornea). Судинна оболонка називається так тому, що вона багата кровоносними судинами. Зсередини вона вистелена темними піг­ментними клітинами. Передня частина судинної оболонки утво­рює райдужку (iris), яка містить пігмент, що зумовлює колір ока. При невеликій кількості пігменту очі світло-сірі
або блакитні, при великому – карі або чорні. Між рогівкою та райдужкою зна­ходиться передня камера ока, заповнена рідиною. У райдужці є зіниця (pupilla) (круглий отвір), яка рефлекторно міняє свої роз­міри залежно від інтенсивності освітлення – від 2 мм. при силь­ному до 8 мм. при слабому освітленні. Цю функцію виконують два типи м’язових волокон: радіальні, які розширюють зіницю, і кі­льцеві, які звужують її. Позаду райдужки знаходиться прозорий кришталик (lens), що має форму двоопуклої лінзи. Між райдуж­кою та кришталиком розташована задня камера ока. Кривизна кришталика змінюється за допомогою війкового м’яза, розташо­ваного в передній частині судинної оболонки. Вся внутрішня по­рожнина ока за кришталиком заповнена драглистою масою, яка утворює склоподібне тіло (corpus vitreum). Кришталик і склопо­дібне тіло служить для проведення світлового проміння всередину ока і його заломлення. Сітчаста оболонка прилягає до судинної і вистилає дно ока. Вона складається з двох листків: зовнішнього, що містить пігмент, і внутрішнього, що містить світлочутливі ре­цептори – палички і колби. Палички містять зоровий пігмент – родопсин і сприймають світло при смерковому освітленні.

БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНУ ЗОРУ   АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ   ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВЯ

Рис. 113. Схема будови ока:

1 – війковий м’яз; 2 – райдужна оболонка; З – водяниста волога; 4-5 – оптична вісь; 6 – зіниця; 7 – рогівка; 8 – кон’юнктива; 9 – кришталик; 10 – склисте тіло; 11 – білкова оболонка; 12 – судинна оболонка; 13 – сітківка; 14 – зоровий нерв.

Колби завдяки наявності пігменту родопсину сприймають ко­льори при яскравому освітленні. У сітківці знаходиться близько 7 млн. колб і 130 млн. паличок. Напроти зіниці розташована жовта пляма (macula lutea), в якій зосереджені тільки колби – це місце найбільшої гостроти зору. Збоку від жовтої плями розташована ділянка, позбавлена зорових рецепторів, – місце виходу зорового нерва – незряча пляма, або оптичний диск (macula caeca).

Око забезпечено допоміжним апаратом. Захисну функцію виконують брови і повіки з віями, а також слізний апарат. Він складається із слізної залози, розташованої в зовнішньому кутку ока, і сльозовивідних протоків. Слізна рідина зволожує поверхню очного яблука, змиває сторонні частинки і вбиває бактерії, що потрапили в око, оскільки містить бактерицидну речовину – лі­зоцим.

Функція ока – сприйняття світлового проміння. Це відбува­ється через оптичний апарат ока: рогівку, вологу передньої каме­ри, зіницю, кришталик, вологу задньої камери, склоподібне тіло. Проміння світла заломлюється таким чином, що на сітківці утво­рюється зменшене перевернене зображення предметів. Унаслідок переробки інформації в корі головного мозку людина сприймає предмети в їх природному положенні. Властивість оптичної системи ока створювати на сітківці чітке зображення предметів, роз­ташованих як на близькій, так і на дальній відстані від ока, нази­вається акомодацією; вона досягається завдяки тому, що кришта­лик може змінювати свою кривизну.

Коли світлове проміння, пройшовши через оптичну систему ока, фокусується не на сітківці, розвиваються аномалії зору. Як­що проміння фокусується попереду сітківки, тоді людина чітко бачить тільки близькі предмети (аномалія називається коротко­зорістю). Якщо проміння фокусується позаду сітківки, людина добре бачить далекі предмети (аномалія – далекозорість). Дале­козорість може бути природжена або придбана (стареча). Приро­джена далекозорість може бути викликана слабкою заломлюю­чою силою рогівки або кришталика, а також невеликим розміром очного яблука. Стареча далекозорість пов’язана з втратою еласти­чності кришталика, у зв’язку з чим він значно втрачає здатність змінювати кривизну, і ослабленням функції війкового м’яза. Ко­роткозорість також може бути природженою або придбаною. Природжена короткозорість пов’язана із збільшенням розмірів очного яблука або кривизни кришталика, придбана – з ослаб­ленням війкового м’яза. Для виправлення короткозорості вико­ристовують двоввігнуті, а далекозорості – двоопуклі стекла.

Механізм сприйняття світла. Коли світло падає на світо-сприймаючі рецептори, у них відбуваються складні фотохімічні процеси. Продукти розпаду родопсину і родопсину викликають збудження у фоторецепторах. Від них збудження по зоровому не­рву поступає в підкіркові (четверо-горбочки, зорові горби) центри зору, а потім у кору потиличних часток мозку, де сприймається у вигляді зорового відчуття.

Гігієна зору. Зір відіграє дуже важливу роль в житті людини, тому його потрібно берегти. Для попередження погіршення гост­роти зору у зв’язку з високим навантаженням на очі потрібно до­тримуватися певних правил: 1) при читанні повинне бути достат­нє і рівномірне освітлення; 2) світло повинне падати зліва; 3) від­стань від ока до предмету повинна бути близько 30-35 см; 4) не можна читати в транспорті, оскільки в результаті постійної зміни відстані між книгою і кришталиком слабшають еластичність кришталика і функції війкового м’яза, що веде до погіршення зору. Необхідно берегти очі від попадання пилу і чужорідних предметів, дуже яскравого світла, яке руйнує світлочутливі реце­птори. Тому при дуже яскравому освітленні потрібно надягати темні окуляри.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: БУДОВА І ФУНКЦІЇ ОРГАНУ ЗОРУ – АНАЛІЗАТОРИ. ОРГАНИ ЧУТТЯ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я