БУДОВА І РОБОТА СЕРЦЯ – КРОВООБІГ – ЛЮДИНА
Біологія – універсальний довідник
ЛЮДИНА
КРОВООБІГ
БУДОВА І РОБОТА СЕРЦЯ
Серце людини розташоване в грудній клітці. Це чотирикамерний порожнистий м’язовий орган, що безперервно працює протягом усього життя.
Серце розділене суцільною перегородкою на дві не сполучені одна з одною половини – праву і ліву. У свою чергу, кожна з них розділена на два відділи: у верхній частині розташовується передсердя, у нижній – шлуночок.
У праве передсердя впадають верхня і нижня порожнисті вени – дві найбільші вени, по яких
Кожне передсердя з’єднане з відповідним шлуночком отвором, по краях якого розташовуються стулкові клапани, що забезпечують рух крові тільки в одному напрямку – з передсердь у шлуночки.
Від правого шлуночка відходить легенева артерія, по якій венозна кров поступає в легені. З лівого шлуночка виходить аорта, що несе артеріальну кров до всіх органів і частин тіла. Між правим шлуночком і легеневою артерією та лівим шлуночком і аортою є півмісяцеві клапани, що забезпечують
Передсердя і шлуночки скорочуються і розслаблюються ритмічно у строго визначеній послідовності. Скорочення передсердь, скорочення шлуночків і загальне розслаблення серця складають серцевий цикл. Він починається зі скорочення передсердь, під час якого шлуночки серця розслаблені, стулкові клапани відкриті, півмісяцеві клапани закриті. В результаті скорочення передсердь кров, що міститься в них, надходить у шлуночки.
Скорочення передсердь змінюється їхнім розслабленням; потім починається скорочення шлуночків, на початку якого півмісяцеві і стулкові клапани залишаються закритими. В міру скорочення шлуночків тиск всередині них підвищується і стає більшим порівняно з рівнем тиску в порожнинах передсердь; у результаті кров спрямовується в бік передсердь. Одночасно з цим півмісяцеві клапани відкриваються і кров поступає в аорту і легеневу артерію.
Як тільки кров виштовхується з серця в судини, починається розслаблення шлуночків і, водночас, процес загального розслаблення серця. У цей період всі клапани залишаються закритими, кров вільно поступає з вен у передсердя. Однак, як тільки тиск у шлуночках стає трохи меншим тиску крові, що зібралася в передсердях, стулкові клапани знову відчиняються, пропускаючи кров у шлуночки. Потім усі фази руху крові в серці повторюються.
Серце може мимовільно ритмічно скорочуватися. Така здатність ритмічно скорочуватися без зовнішніх подразників під впливом імпульсів, що виникають у ньому самому, називається автоматією серця. Головний центр утворення автоматичних імпульсів – м’язові клітини, розташовані у правому передсерді.
Робота серця перебуває під постійним контролем центральної нервової системи. Через рецептори, розташовані всередині порожнин самого серця і в стінках великих кровоносних судин, інформація про коливання тиску в серці і судинах і т. д. передається в центри, розташовані в довгастому і спинному мозку, звідти по нервових волокнах до серця йдуть зворотні команди.
Існують два типи нервових впливів на серце: одні з них знижують частоту скорочень серця, інші – збільшують її. Нервові імпульси, що послаблюють роботу серця, передаються парасимпатичними нервами, а ті, що підсилюють його роботу – симпатичними.
Робота серця змінюється зі зміною умов зовнішнього середовища і стану самого організму. Поряд із нервовими впливами існує механізм гуморальної регуляції серцевої діяльності – за допомогою хімічних речовин, що постійно надходять у кров. Речовиною, що гальмує роботу серця, є ацетилхолін; адреналін, навпаки, підсилює роботу серця. Збільшення в крові вмісту солей калію пригнічує, а кальцію – підсилює роботу серця.