Централізація виробництва

Централізація виробництва – збільшення обсягів виробництва у результаті об’єднання окремих промислових підприємств, фірм в одну більшу компанію із загальним управлінням. Ц. в. – конкретний вияв дії закону усуспільнення виробництва і праці. Розрізняють горизонтальну і вертикальну Ц. в., які, своєю чергою, пов’язані з процесом централізації капіталу, її галузевим і міжгалузевим рівнями (див. Централізація капіталу). Так, під час першої хвилі злиттів Ц. в. здійснювалася на галузевому рівні, а в наступний період частка цих злиттів зменшується,

зростають злиття та поглинання на міжгалузевому рівні. Вертикальна Ц. в. – злиття різногалузевих господарських структур (підприємств, фірм), яке може набувати форми вертикального комбінування (засноване на послідовному поєднанні стадій обробки сировини, її наступної переробки: продукти одного виробництва є сировиною або напівфабрикатом для іншого). У такому разі більша компанія значно розширює асортимент виготовленої продукції, краще використовує сировину. Комплексне використання сировини та повніше розширення асортименту продукції відбувається за горизонтального комбінування (за використання
всіх корисних компонентів сировини чи більшості з них). Ц. в. має свої об’єктивні межі, що визначаються оптимальними розмірами збільшення економічно ефективних підприємств (обсягами збільшення витрат на управління, транспортних витрат, витрат обігу та ін.). Перевищення цих обсягів супроводжується непропорційним зростанням непрямих витрат виробництва (порівняно з прямими), зниженням рентабельності. З огляду на це в процесі Ц. в. слід широко впроваджувати внутрігосподарський комерційний розрахунок, надавати широку автономію окремим структурним одиницям, застосовувати трансфертні ціни.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Централізація виробництва