ЧАС ОСЬОВИЙ
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЧАС ОСЬОВИЙ – термін, – запропонований К. Яспєрсом для характеристики істор. процесів, які відбувалися між 800 і 200 рр. до н. е., коли, на думку нім мислителя, відбувся найкардинальніший поворот в історії і з’явилась людина такого типу, який зберігся і донині Визначальним для своєрідності Ч. о. є, за Ясперсом, зникнення великих культур давнини, що існували протягом тисячоліть і передували Ч о., передусім тих, що виникли в Єгипті, Месопотамії долинах Інду та Хуанхе. Ч. о. розчиняє їх у собі, дає
Тим новим, що зумовило самобутність Ч. о. і відбулося в трьох великих культурних регіонах – Китаї, Індії та Заході (куди Ясперс, крім Європи, зараховує і культури Передньої Азії), якраз і було усвідомлення людиною буття в цілому, самої себе і своїх меж шляхом
Всі витвори духовного багатства, пов’язані з цими та ін. іменами, виникли майже одночасно протягом небагатьох століть і незалежно один від одного. Однак попри всі відмінності інтенцій змісту, структури і форм опредметнення спільною атрибутивною характеристикою сьогочасних духовних пошуків є те, що людина тут, з одного боку, виходить за межі свого індивідуального існування, усвідомлюючи своє місце в розмитті цілісного буття; з другого – вперше стає на шлях, який вона покликана пройти саме як дана особистість, неповторна індивідуальність, спроможна при потребі навіть внутрішньо протиставити себе всьому світові як самітника, пророка, філософа, законодавця тощо.