ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
& 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення?
1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? (Олександр Олесь). 5. Пірнуло сонце вже за гори (Т. Осьмачка). 6. Хотів би я злетіти в небеса (Д. Павличко).
– Самостійними чи службовими частинами мови є виділені слова?
ЧАСТКА – службова незмінна частина
– надає слову або реченню додаткових відтінків значення;
– служить засобом творення граматичних форм.
За значенням і вживанням частки поділяють на такі розряди:
Формотворчі | Утворюють форми дієслів умовного та наказового способів | Би (б), хай, нехай |
Словотворчі | Служать для творення слів, тому з часом перетворюються на префікси та суфікси. Відрізняються тим, що можуть писатися окремо чи через дефіс: Дехто – де з ким; Будь-який – будь із яким; Ніякий – ні для якого. | Аби-, будь – (-будь), хтозна-, – завгодно, |
Модальні | Надають реченням або словам певного смислового відтінку | Як, атож, якраз, це, то, лише. аж, х та ін |
Частки не мають самостійного лексичного значення. Вони не є членами речення.
Формотворчі частки підкреслюють разом із дієсловами, з якими вони утворюють форму умовного або наказового способу: Хай сміється всім блакить! (Б. Грінченко).
Словотворчі частки так само підкреслюють разом із утвореними за їхньою допомогою словами: Знаючи міру, не знатимеш ні в чому нужди (Народна творчість).
Заперечні частки (належать до модальних) підкреслюють разом зі словами, з якими вони пов’язані за змістом: Не поміча хвилин людина, а час прудкий свій килим тче (Д. Луценко).
Інші частки в реченнях не підкреслюють.
507. Прочитайте античні прислів’я. Серед виділених часток назвіть формотворчі та модальні. Звіртеся з таблицею.
1. Нехай слова не ранять! 2. Навіть тверде серце м’якне від ласкавих слів. 3. Невже можна бути покараним за думки? 4. Людина визнавала б свої помилки, якби її порадником був час. 5. Усе, що робиш, роби лише розумно, думаючи про наслідки. 6. Немає диму, який не привів би до полум’я. 7. Хіба ж незнання вважається за провину? 8. Не переставай учитися! 9. Хай у здоровому тілі буде здоровий дух!
508. Перепишіть. З’ясуйте, за допомогою яких словотворчих часток утворено виділені слова. На які значущі частини ці частки перетворилися?
1. Помилятися властиво будь-кому. 2. Добре здоров’я краще за абияке багатство. 3. З нічого ніщо не виникає. 4. Вчитися ніколи не пізно. 5. Якби камінь не перевертали, він би мохом обріс. 6. Щоб стати по – справжньому мудрим, треба розуміти цінність новизни. 7. Страх ніби приєднує до ніг крила.
Античні прислів’я Поясніть написання виділених слів, позначте в них орфограми.
509. Запишіть формотворчі, словотворчі та модальні частки у три колонки.
Лише, аби-, нехай, атож, ні-, вже, будь-, невже, оце, би, не-, хай, навіть, де-, ані-.
510. Перепишіть речення, підкресліть у них члени речення.
1. Хай живуть сумління людське, Біблія та воля! (М. Доленго). 2. Лише в добро і вищу правду віра людину відрізня від мавпи і від звіра (Л. Забашта). 3. Невже твоє життя тебе не кліше? (В. Стус). 4. Не шукай ніколи середини, друзям вір! (Д. Павличко). 5. Не страх, а мужній спокій допомагає людині в оволодінні своїм життям (X. Ортега-і-Гассет).
– Укажіть речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.
– Зробіть синтаксичний розбір першого речення (усно).
ЗА ЗНАЧЕННЯМ МОДАЛЬНІ ЧАСТКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА ГРУПИ:
Групи часток | Яких відтінків значення надають | Приклади |
Стверджувальні | Ствердження думки, факту, дії | Так, атож, авжеж, еге, аякже |
Заперечні | Заперечення думки (повне або часткове) | Не, ні, ані |
Питальні | Запитання | Хіба, чи, невже, що за |
Вказівні | Вказівка, привернення уваги | Ось, це, оце, то, он, осьде |
Підсилювальні | Підсилення думки | Як, та, хе, все ж, що за, що то |
Видільні | Виділення окремих слів | Тільки, лише (лиш), лишень, хоч, хоч би, саме, навіть |
Уточнювальні | Міру точності або правдивість повідомлення | Якраз, саме, ледве, просто, прямо, навряд чи, власне, майже |
Власне модальні | Сумнів, припущення, невпевненість | Мов, мовби, ніби, нібито, ледве у чи, навряд чи |
511. Уведіть у речення дібрані з довідки модальні частки (усно). Обгрунтуйте роль цих часток у реченнях.
1. Плив, плив, а при березі втопився. 2. Посиділи в гостях на призьбі знадвору. 3. По бороді текло, а в рот не попало. 4. Як заспіває, то волос в’яне. 5. На небі чути, як ваші мухи кашляють. 6. Заховався в закапелку, а хвостика видно. 7. Не клади пальця в рот, бо відкусить.
ДОВІДКА
Навіть, оце, осьде, якраз, аж, тільки.
– За таблицею з’ясуйте, який відтінок значення внесла в речення кожна з часток.
512. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Укажіть частки, з’ясуйте розряд кожної за значенням і вживанням. Визначте групу модальних часток за значенням.
1. Наша дума наша пісня не вмре не загине. От де люде наша слава слава України! (Т. Шевченко). 2. Ось Моринці де Тарас Григорович народився (Ю. Яновський). 3. Хоч би маленькую хатину він мріяв мати над Дніпром щоб у вечірнюю годину животворить своїм пером (М. Рильський). 4. Лиш трутень звик солодкі жерти соти бджола ж для меду й серце віддала (А. Малишко). 5. Чи варто кожному свого шукати броду? Не краще разом будувати міст? (В. Раєвський).
– Витлумачте лексичне значення виділеного слова.
– Поясніть уживання в реченнях розділових знаків.
513. Прочитайте діалог за особами.
– Народна мораль здавна плекала честь і гідність. Невже ці чесноти виховувала лише сім’я? Хіба виховання не спиралося на приклади конкретних людей?
– Авжеж, прикладів було чимало. Якраз на прикладах і виховували. Саме про мужніх і гідних людей складали перекази, легенди, їхні імена потрапляли навіть у казки й пісні.
– Навряд чи пісні розповідали про конкретних героїв.
– Звісно, образи пісенних і казкових персонажів були узагальнені. Ось тільки подвиги, вчинки, людські долі були справжні, прямо з життя списані. Герої ніби й вигадані, хоч вигадкою й прикрашені, але за кожним стояв прототип.
– Чи ж не почуття національної гідності шанували найбільше?
– Атож. Найстрашнішою вадою вважали боягузтво та схильність до духовного рабства. Ще більшим безчестям вважали зраду й зречення рідної мови. Зрікшися її, людина втратила б не лише кровні зв’язки з народом, а й власний моральний корінь.
З розмови
– Визначте в тексті частки, за таблицею з’ясуйте, до якої групи за значенням кожна з них належить.
– Визначте в тексті частки, які є синонімічними.
– Поміркуйте: у висловлюваннях яких стилів часток найбільше? Свою думку обгрунтуйте.
Які чесноти ви хотіли б виховати в собі? У відповіді вживайте частки.
Частки можуть виражати емоційну оцінку висловлення:
– захоплення: Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко).
– жаль: Як же швидко дні легкі промчали! (В. Сосюра).
– сумнів, здивування: Невже люди говорять правду? (М. Коцюбинський).
– Прокоментуйте слова античного філософа Сенеки: Що думаємо, говорімо; що говоримо, відчуваймо! Нехай узгоджується мова із життям!
514. Визначте в реченнях частки. У вказаній послідовності розберіть їх як частину мови.
1. Чи я не знівечив чужого слова? Чи не забув, як гомонить діброва? (М. Сингаївський). 2. Лише у рідній пісні ми живі, живі у слові рідного народу (Л. Перебийніс). 3. Навіть в смутку б’ється щастя птах (А. Малишко). 4. Посадіть калину в чистім полі, хай вона освятить час! Рід наш
Дуже любить волю! Хай же воля любить нас (А. Листопад). 5.1, на жаль, людської доброти часом у житті таки замало (Д. Луценко).
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ЧАСТКИ ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
1. Частка.
2. До якого розряду за значенням належить? Формотворча, словотворча чи модальна.
3. Група за значенням (для модальної).
4. Особливості написання (якщо є).
У бою страшний не ворог, а відступник (П. Перебийніс).
ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
Не – частка, службова частина мови, незмінюване слово, модальна, виражає заперечення, заперечна. з іменником пишеться окремо.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
515. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте частки, розберіть їх як частину мови.
1. Шануйте друга! Де ж таки без хиб ви друга на з..млі найти могли б? (М. Рильський). 2. Хай плещуть хвилями пісень мої слова! Хай кожна рима рани обм..ва! (Олександр Олесь). 3. То як же нам жити на рідній з..млі, щоб люди довіку щасливі були? (Ф. Тишко). 4. Чи бе..печні пущі і ліси? Чи немає для ж..ття загрози? Слухаю пташині голоси, а на очі напл..вають сльози (М. Луків). 5. Коли б ми здружені були, як мати і слухняні діти, ж..ли б ми вільні, наче віт..р! (М. Кондратенко).
516. Прочитайте оприлюднений у соцмережі лист. Попрацювавши зі словниками, дайте дописувачу обгрунтовану письмову відповідь.
Останнім часом на ТБ, по радіо та в Інтернеті на позначення підтвердження певної думки я не чую, не бачу й не читаю іншого слова, крім “звичайно” (якщо, звісно, не зважати на “канєшно”). У Словнику зазначено, що це слово є синонімом ряду “звісно – авжеж – аякже”, проте при його вживанні в зазначеному значенні воно ріже мені слух.
Прислівник “звичайно” є похідним від іменника “звичай”, що означає повторюваність або усталеність чогось і є прямим синонімом прислівника “зазвичай”. Тому на позначення підтвердження думки він не зовсім годиться оскільки те явище, якого думка стосується, може бути повторюваним, а може й ні. На мою думку, неправильно відповідати “звичайно” на запитання “чи вступив твій брат до університету?”. Вступ на навчання не є регулярним або повторюваним явищем, тому не відбувається ані “зазвичай”, ані “звичайно”. Доречними підтвердженнями тут були б “звісно”, “авжеж”, “аякже”, так само, як в інших подібних випадках.
А що думає з цього приводу товариство?
Упродовж певного часу на Житомирщині видавався український літературно-мистецький журнал “Авжеж!)”.
Як ви вважаєте, чому він мав таку назву? Уведіть назву журналу до самостійно складеного речення. Якою частиною мови є слово авжеж у складеному реченні?
Чому не можна вживати в мовленні слів “канєшно”, “січас”, “всігда”? Що ви знаєте про суржик? У відповіді вживайте частки.
Related posts:
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Частка як службова частина мови Тема: Частка як службова частина мови Мета: дати поняття про частку як службову частину мови, формувати вміння впізнавати частки у реченнях, визначати їх морфологічні ознаки; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати увагу, логічне мислення, Пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання : підручник. І. Підготовка до сприймання нового матеріалу. ІІ. Повідомлення теми […]...
- Написання часток разом, через дефіс й окремо – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Написання часток разом, через дефіс й окремо 1. Разом Пишуться колишні частки, які стали префіксами, суфіксами: А) Аби-, ані-, де-, чи-, чим-, що-, як – у складі будь-якої частини мови, окрім сполучників прислівникового типу: Абихто, абиякий, анітрошечки, аніскільки, дещо, дедалі, чимало, чималенький, чимдужче, щосили, щотижневик, якже, якнайбільший; Б) […]...
- Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку. Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття. По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА” – Частки Надають додаткових […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини? 1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда […]...
- Частка – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.3. Частка Частка – службова частина мови, яка надає словам чи реченням певного смислового й емоційного відтінку і служить засобом творення слів. За значенням і функціями частки поділяються на такі групи: Частки, що надають смислового відтінку Модальні Формотворчі Словотворчі Вказівні: оце, ось […]...
- Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
- Розряди часток за значенням – Частка Службові частини мови Частка Розряди часток за значенням За роллю в реченні визначають формотворчі, заперечні та модальні частки. Назва розряду Роль у мові Приклади Формотворчі Утворюють форми умовного та наказового способів дієслів, зворотні дієслова Би (б) хай, нехай – ся (-сь) Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Підсилюють або виділяють окремі слова в реченні […]...
- Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...
- Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...
- Написання часток окремо і через дефіс – Частка Українська мова Частини мови Частка Частка – службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки поділяються на такі розряди: 1. Модальні (надають смислових відтінків реченню): – вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, воно; – означальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки); – обмежувально-видільні: лише, […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ ТА ЗАСІБ ЗВ’ЯЗКУ СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ Й РЕЧЕННІ Службові частини мови. Прийменник ПАМ’ЯТАЙМО Службові частини мови, на відміну від самостійних, не відповідають на питання і не є членами речення. Але їх роль у побудові речень та творенні тексту дуже важлива. Практично без прийменників, сполучників та часток неможливо поєднати слова в реченнях, надати реченням відповідних інтонаційних відтінків. & 31. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Частини мови поділяють на самостійні та службові. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ Мають лексичне значення (означають предмети, їхні ознаки, кількість, дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо); відповідають на питання; є членами речення Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення До службових частин мови належать прийменник, […]...
- Питання для самоконтролю – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка Питання для самоконтролю 1. Яка частина мови називається часткою? 2. Чим відрізняються частки від прийменників і сполучників? 3. На які групи поділяються частки? 4. На що можуть вказувати модальні частки? 5. Коли частки пишуться разом? 6. Коли частки пишуться через дефіс? 7. Коли частки пишуться окремо? 8. Розкажіть […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка Службові частини мови Частка Розбір частки як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд за значенням. 3. Походження, будова. 4. Особливості правопису. Зразки розбору частки Добре ж, коли вітерець! А то іншого дня ні шелесне (За І. Цюпою). Ж – частка; модальна, підсилювально-видільна; проста за будовою, непохідна; пишеться зі словом, до якого відноситься, окремо. […]...
- ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИЧНОГО СТАТУСУ ЧАСТОК – ЧАСТКА ЧАСТКА 1. ПРОБЛЕМА ЛІНГВІСТИЧНОГО СТАТУСУ ЧАСТОК Термін “частки” вживається у широкому і вузькому розумінні. При широкому витлумаченні він ототожнюється з усіма службовими словами. В. В. Виноградов, зокрема, семи частинам мови протиставив категорію часток мови, що охоплюють власне частки, зв‘язки, прийменник та сполучник. Частками мови він називає класи таких слів, які не мають цілком самостійного реального […]...
- Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види Уроки № 62, 63 Тема: Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності й підрядності, їх види. Мета: дати поняття про сполучник як службову частину мови, формувати вміння впізнавати сполучники в реченнях, визначати їхню функцію, розрізняти сполучники сурядності й підрядності; виховувати повагу до влучного образного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : уроки […]...
- Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
- Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні Тема: Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні та реченні. Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, формувати вміння розпізнавати прийменники в реченнях, визначати відмінкові форми іменних частин мови, з якими вживаються прийменники; виховувати увагу й пошану до влучного, образного й дотепного слова; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
- Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток) Тематичне тестування (тема: Частка. Правопис часток) Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь і навичок стосовно теми “Частка, правопис часток; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвиватилогічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. І. Повідомлення мети перевірки та способів її […]...
- Іменник як частина мови. Повторення вивченого ІМЕННИК Іменник як частина мови. Повторення вивченого 97. Прочитайте вірш Ірини Жиленко. Донечко, з добрим ранком! Глянь за вікно, маленька. Котик на нашім ганку З чорного став біленьким. Сніг йому в очі диха, Котик кумедно чмиха, Вуха сховавши в іній. Диба трамвайчик синій. – Випишіть із вірша іменники, згрупувавши їх за питаннями хто? що? 98. […]...
- Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
- ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ЧАСТОК – ЧАСТКА ЧАСТКА 3. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАТУС ЧАСТОК Проблема лінгвістичного статусу часток тісно пов’язана з проблемою їх функціонального статусу. Усі відомі спроби його визначення не можна вважати вдалими, оскільки жодна з них не репрезентує частки як єдиний клас одиниць. У граматичній традиції виділяли здебільшого кілька функцій часток, зокрема такі, як підсилювально-видільна, модальна, емоційно-експресивна, слово – та формотворча. Серед […]...
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК § 40. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 465. Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова? Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила: – […]...
- Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс – Частка Службові частини мови Частка Написання слів із частками разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – з не, якщо слово без нього не вживається: немовля, нестерпний, ненавидіти, нехтуючи; – з не – іменники, прикметники, прислівники, які можна замінити синонімами без не: нещастя (лихо), невеселий (сумний), нерідко (часто); – у складі префікса недо – із значенням […]...
- Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка Часткою називається службова частина мови, яка надає реченням чи окремим його членам певних відтінків значення або слугує для утворення окремих граматичних форм. Частки не мають лексичного значення, не змінюються, не є членами речення. Окремі частки мають варіанти: Би – б, же – ж, що функціонують за законами милозвучності […]...
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Морфологія та орфографія. Займенник Буду я навчатись мови золотої… У трави-веснянки, у гори крутої, В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. А. Малишко Ви знатимете: – морфологічні ознаки займенника, його синтаксичну роль; – розряди займенників за значенням. Ви вмітимете: – відмінювати займенники; – утворювати неозначені й заперечні займенники; – писати […]...
- Числівник як частина мови Тема. Числівник як частина мови. (Вправи 267-271). Мета. Познайомити учнів із новою частиною мови – числівником, визначити його роль у мовленні, вчити знаходити числівники у тексті. Розвивати вміння поширювати речення, розвивати творчі здібності. Виховувати вміння співпрацювати. Обладнання: зведена таблиця відомостей про числівник, картки “світлофор”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, […]...