Циклічність як форма руху національної економіки. Види циклів і головні причини економічних коливань. Криза в національній економіці. Перевірна робота
УРОК 45
Циклічність як форма руху національної економіки. Види циклів і головні причини економічних коливань. Криза в національній економіці. Перевірна робота
Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання з теми; розкрити сутність економічних циклів, їхню структуру, види та причин циклічних коливань; розглянути класифікацію економічних циклів і відповідну зміну фаз бізнесової активності в економіці, індикаторами яких є рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяги виробництва; провести тематичний контроль навчальних досягнень;
Основні поняття: економічні цикли, криза, депресія, пожвавлення, піднесення, фази ділової активності.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
>> Чи правильними є твердження?
1. Збурення в сукупній пропозиції можуть спричиняти економічні коливання. (Так)
2. Причиною зміни обсягу національного виробництва не обов’язково є циклічні коливання. (Так)
3. Економічні коливання не є регулярними, і їх практично неможливо передбачити з високим ступенем
4. Сезонні коливання охоплюють лише окремі групи галузей або окремі галузі національної економіки. (Так)
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Функціонування ринкової економіки, як будь-якої економічної системи, не є рівномірним і безперервним. Економічне зростання періодично змінюється процесами застою та спаду обсягів виробництва, тобто зниженням усієї економічної (ділової) активності. Такі періодичні коливання свідчать про циклічний характер економічного розвитку.
Циклічність – це об’єктивна форма розвитку національної економіки та світового господарства як єдиного цілого. Інакше кажучи, рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки загалом до іншої є закономірним.
За змістом циклічність досить багатоструктурна. Щодо тривалості виокремлюють кілька типів економічних циклів: короткі (2-3 роки), середні (близько 10 років) та довгі (40-60 років).
Оскільки характерною ознакою циклічності є рух економіки не по колу, а по спіралі, то вона є формою прогресивного її розвитку. За сучасних умов циклічність можна розглядати як один зі способів саморегулювання ринкової економіки.
IV. Вивчення нового матеріалу
Економічний цикл (у класичному трактуванні) включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення, яке остаточно відбивається в новій кризі. Прояви економічних циклів можна простежити за низкою ознак показників економічної активності, головними з яких є рівень завантаженості виробничих потужностей, сукупні обсяги виробництва, загальний рівень цін, зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів, прибутки та курси акцій найбільших корпорацій, динаміка попиту на товари тривалого користування, інвестиції та контракти на нове будівництво тощо.
Головне значення має фаза кризи, яка починає і завершує цикл. У ній зосереджені головні ознаки й суперечності циклічного процесу відтворення.
Депресія – це фаза циклу, що виявляється в застої виробництва. На цій фазі відбувається просте відтворення, виробництво не зростає, проте і не зменшується. Поступово реалізуються товарні запаси, що виникли під час кризи через різке зменшення платоспроможного попиту.
Пожвавлення – це фаза відновлення, що розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття. Поступово обсяги виробництва досягають попереднього найвищого рівня й економіка вступає у фазу піднесення.
Піднесення (зростання) – це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, підвищується зайнятість, збільшується попит на капітальні й споживчі блага, доходи та прибутки, стрімко зростають ціни й відсоткові ставки, курси акцій та інших цінних паперів, активізується комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу.
Усі економічні цикли поділяються:
1) на цикли Кондратьєва, або довгохвильові, тривалістю 40-60 років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;
2) цикли Кузнєца – 20 років, рушійними силами є зрушення у відтворюваній структурі виробництва;
3) цикли Джаглера – 7-11 років, як результат взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;
4) цикли Китчина – 3-5 років, що зумовлюються динамікою відносної величини запасів ТМЦ на підприємствах;
5) приватні господарські цикли, що охоплюють період від 1 до 20 років та існують у зв’язку з коливаннями інвестиційної активності.
Причини циклічних коливань: значні технічні нововведення, що з’являються нерегулярно й зумовлюють коливання в діловій активності; політичні перевороти, різка трансформація соціально – економічної системи, війна та інші випадкові події системного характеру; помилкові рішення в грошово-кредитній політиці, які супроводжуються появою надмірної кількості грошей або надмірним вилученням грошей з обігу; різкі зміни в зовнішніх умовах функціонування національної економіки (зростання цін на імпортні енергоносії, фінансова криза в торгових партнерів тощо).
Під час світової економічної кризи 1929-1933 рр. виникли якісно нові особливості циклічного розвитку національної економіки, пов’язані з науково-технічною революцією та активним втручанням держави в макроекономічне зростання з метою зменшення впливу криз і досягнення стабільності господарського розвитку.
Власне структура сучасних циклів також трансформувалася, спостерігається розмитість меж між фазами, випадіння окремих фаз (після кризи, наприклад, одразу може розпочатися пожвавлення). Період повторюваності криз скоротився спочатку від 10-14 до 5-7 років, а наразі кризові явища повторюються через 1-2 роки й охоплюють нові та різні галузі (нематеріальне виробництва, індустрію відпочинку тощо). Більш частими та серйозними за своїми наслідками стають нециклічні коливання, сукупність яких вивчено недостатньо, а отже, відсутні ефективні методи їх регулювання.
Наразі у світі вже накопичено чималий досвід проведення антициклічної та антикризової політики. У результаті кризи стали менш руйнівними. Крім того, що цикли ділової активності протікають без деяких традиційних фаз, вони розвиваються більш рівномірно, з меншою глибиною спаду і меншою, але тривалішою, висотою підйому.
Фазам економічного циклу відповідає зміна фаз бізнесової активності в економіці: піднесення означає пік ділової активності, спад супроводжується стисканням ділової активності, депресія – це дно ділової активності, а пожвавлення – її розширення. Головними індикаторами фази циклу ділової активності є рівень зайнятості, рівень безробіття, обсяг виробництва.
Фази бізнесової активності в економіці
Фаза циклу | Економічна суть |
Пік | В економіці спостерігається повна зайнятість, виробництво працює на повну потужність. Рівень цін має тенденцію до підвищення, а зростання ділової активності припиняється |
Спад (рецесія) | Виробництво й зайнятість скорочуються, проте ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають лише в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад) |
Дно | Найнижча точка спаду (депресія): виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня |
Пожвавлення | Виробництво і зайнятість зростають. Рівень цін може підвищуватися, аж доки не буде досягнуто повної зайнятості й виробництво не почне працювати на повну потужність |
V. Перевірна робота
Варіант І
1. Дайте характеристику споживанню та заощадженню. Які фактори впливають на споживання та заощадження? Як саме вони впливають?
2. Що таке “основний психологічний закон”, автономне споживання та “споживчий кошик”? Що таке середня та гранична схильності до споживання і заощадження?
3. Дайте характеристику конкретних форм прояву екстенсивного та інтенсивного типів економічного зростання. Укажіть принципову різницю між ними.
4. Виберіть правильну відповідь.
1) Зазначте найвагомішу причину виникнення економічних криз:
А) диспропорційність між рухом заощаджень та інвестицій у галузях, що виробляють засоби виробництва;
Б) суперечності між суспільним характером виробництва й капіталістичним привласненням його результатів;
В) несправедливість у розподілі багатства.
2) Укажіть правильне визначення поняття економічної кризи:
А) скорочення виробництва;
Б) зростання безробіття і зниження реальної зарплати;
В) застій в економіці.
3) Укажіть причину виникнення економічних циклів:
А) війни, революції, інші аналогічні явища;
Б) відкриття нових покладів дорогоцінних металів, нових земель тощо;
В) періодичне оновлення основних фондів.
(Відповіді: 1 – б; 2 – б; 3 – в)
5. Розв’яжіть задачу.
За даними таблиці обчисліть величину мультиплікатора інвестицій.
Випадок | Гранична схильність до споживання (MPC) | Гранична схильність до заощаджень (MPS) |
1 | 0,4 | 0,6 |
2 | 0,6 | 0,4 |
3 | 0,8 | 0,2 |
Відповідь: величина мультиплікатора інвестицій (k) розраховується за формулою:
Тепер, підставляючи значення MPC розраховуємо величину мультиплікатора:
Варіант ІІ
1. Що таке загадка споживання? Назвіть головні характерні ознаки кейнсіанської та класичної моделей поведінки споживача.
2. Що таке інвестиції та яка їхня роль у національній економіці?
3. Рецесія – це стан економіки, коли обсяг ВВП стає меншим? Що про це свідчить?
4. Виберіть правильну відповідь.
1) Укажіть постулат, якого не поділяє більшість економістів:
А) ціни в короткостроковому періоді є негнучкими;
Б) короткострокові коливання обсягів національного виробництва та зайнятості не є змінами природного рівня виробництва;
В) високий рівень безробіття в роки економічного спаду не означає, що люди добровільно відмовилися від роботи;
Г) сукупний попит впливає на обсяг національного виробництва як у короткостроковому, так і довгостроковому періодах.
2) Укажіть, що не простежується у фазі спаду:
А) домогосподарства купують менше споживчих товарів;
Б) скорочуються інвестиційні видатки фірм на машини й устаткування;
В) спадає попит на робочу силу;
Г) зменшуються запаси товарів на складах;
Д) усі твердження правильні.
3) Укажіть ознаку, що не була притаманна сфері зайнятості в економіці України на момент здобуття незалежності:
А) відсутність державних і правових інституцій ринку праці;
Б) концентрація зайнятості на підприємствах державного сектора;
В) високий рівень мобільності робочої сили;
Г) відсутність гнучкої системи оплати праці внаслідок її державного регулювання;
Д) невизнання наявності безробіття на державному рівні.
(Відповіді: 1 – г; 2 – г; 3 – в)
5. Розв’яжіть задачу.
Обчисліть величину мультиплікатора інвестицій, якщо обсяг національного доходу першого року склав 148 млн. грн., а потім щороку зростав на 8 млн. грн., обсяг сукупного споживання першого року досяг 150 млн. грн., а потім щороку зростав на 6 млн. грн.
(Відповідь: щоб розрахувати величину мультиплікатора інвестицій (k), потрібно обчислити величину граничної схильності до споживання (MPC) адже 
Де С – приріст споживання;
Y – приріст національного доходу.
МРС = 6/8 = 0,75.
Тоді:
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
Проаналізуйте темпи економічного розвитку України за 90-ті рр. ХХ ст. (на базі макроекономічних статистичних даних).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...