Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ЦИРКАРИТМИ
ЦИРКАРИТМИ
Екологія – охорона природи
ЦИРКАРИТМИ – група біол. ритмів з періодом, близьким до геофіз. і астрономічних констант: сонячної доби (24 год), місячної доби (24,8 або 12,4 год), місяця (29,53 доби) та астрономічного року. З ними пов’язані припливні ритми, добові ритми, місяцеві ритми і річні ритми, що в разі послаблення дії зовн. чинників набувають періоду, який дещо відрізняється від періоду відповідних геогр. констант (звідси графік “цирку”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- РИТМИ РІЧНІ Екологія – охорона природи РИТМИ РІЧНІ – зміна інтенсивності та характеру біол. процесів і явищ, які повторюються з річною періодичністю. Спостерігаються у всіх організмів від полярної до тропічної зон. Р. р. значною мірою визначаються змінами зовн. умов, серед яких основним сигналом є тривалість світлового дня. Р. р. біол. процесів охоплює важливі і характерні для виду […]...
- РИТМИ ЦИРКАННІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАННІ, ритми циркануальні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів та явищ з періодом приблизно від 10 до 13 міс. Р. ц. в чистому вигляді спостерігаються лише за сталих лабораторних умов. Розходження Р. ц. з періодичністю дії чинників зовн. середовища, очевидно, свідчить про їхню ендогенну природу....
- ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМИ – зміни екосистеми (біогеоценозу) під впливом зовн. і внутр. сил. 1) Відносно зворотні або не зворотні зміни угруповань, що викликаються різними (як Правило) не зовсім періодичними чинниками і відбуваються протягом досить тривалого (багато віків) проміжку часу (вікова Д. е.); 2) одна з форм цикл, (періодичних) змін в угрупованнях добові, […]...
- ДИГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу, пасовища – у разі перевипасання) та ендодинамічну Д. (напр., у разі біогенного засолення грунтів). Д. може тривати до стадії катаценозу, після […]...
- КОМПЕНСАЦІЙНА ТОЧКА Екологія – охорона природи КОМПЕНСАЦІЙНА ТОЧКА – поєднання зовн. умов (інтенсивності світла, т-ри тощо), за яких процеси фотосинтезу і дихання в рослинах повністю зрівноважують один одного. У цьому разі кількість орг. речовини не збільшується і не зменшується....
- ФОТОПЕРІОД Екологія – охорона природи ФОТОПЕРІОД – тривалість світлового періоду доби або штучного освітлення, яка відповідає вимогам організму на даному етапі розвитку. Ф. є тимчасовим параметром фотоперіодизму....
- МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА Екологія – охорона природи МІНЛИВІСТЬ ФЕНОТИПНА – зміни ознак організму, що відбуваються під впливом чинників зовн. середовища, не порушують генотип і не зберігаються в разі статевого розмноження. При М. ф. в організмах з однаковою спадковою основою виникають зміни (модифікації), що не передаються наступним поколінням і виявляються в різноманітності особин....
- РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів. Як правило, Р. ц. з періодом, що відхиляється від 24 год, спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих т-рі й освітленні) […]...
- ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
- ЕКСТРЕС Екологія – охорона природи ЕКСТРЕС – позитивна неспециф. реакція організму на будь-який зовн. вплив (“добрий” стрес). Напр., збуджений стан, спричинений великою радістю....
- АМПЛІФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи АМПЛІФІКАЦІЯ – здатність організму нейтралізувати (зрівноважити) зовн. вплив на нього....
- ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ (К. Ф. РУЛЬЄ) – 1) закон взаємозв’язку тварини з зовн. світом, або закон подвійності живих елементів: “для поліпшення повного кола розвитку потрібна взаємна участь двох різних елементів: тих, що належать тварині, і тих, які є для неї зовн.”; 2) закон поступового утворення всього сущого – в природі немає нічого […]...
- ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРСИСТЕНТНІСТЬ – 1) тривале існування будь-чого, незважаючи на внутр. та зовн. впливи; збереження в незмінному стані; 2) існування будь-чого протягом більш тривалого періоду, ніж звичайно (П. опадання листя, П. зябер у неотенічних форм земноводних); 3) прир. сповільнення деградації прир. середовища під впливом забрудників чи антроп. чинників, спричинене буферністю цього середовища. За […]...
- ВПЛИВ СИНЕРГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ СИНЕРГІЧНИЙ – посилення або послаблення впливу одного чинника за наявності іншого. В разі такого сукупного комплексного впливу кількох чинників заг. ефект виявляється іншим, ніж коли б вони діяли кожен окремо....
- ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) Екологія – охорона природи ЛАБІЛЬНІСТЬ (екол.) – нестійкість організму щодо змін зовн. і внутр. середовища....
- РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ Екологія – охорона природи РЕГУЛЮВАННЯ СТОКУ – штучний перерозподіл у часі об’єму річкового стоку, зміна його режиму відповідно до потреб водозабезпечення, гідроенергетики, іригації, водного транспорту тощо з метою рац. його використання. Р. с. здійснюється шляхом нагромадження надлишків води у водосховищах, коли стік перевищує потребу у воді, і витрачання нагромаджених запасів її під час маловоддя. Відповідно […]...
- ВОДОЛІКУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОЛІКУВАННЯ, гідротерапія, гідропатія – зовн. використання води різних т-ри та сольового складу з лікувальною та профілактичною метою....
- ТРОФОТАКСИС Екологія – охорона природи ТРОФОТАКСИС – позитивний або негативний рух нижчих організмів, зумовлений нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
- ТЕРМОТАКСИС Екологія – охорона природи ТЕРМОТАКСИС – рух не прикріплених рослинних і тваринних органів, що спричинюється нерівномірним розподілом т-ри у зовн. середовищі, однобічним тепловим подразненням....
- АНАГЕНЕЗ Екологія – охорона природи АНАГЕНЕЗ – тип еволюційного процесу орг. світу, близький до біол. прогресу. У 1866 р. термін “А.” запровадив амер. палеонтолог А. Хайатт, позначивши ним початкову стадію розвитку великих систематичних груп організмів, для якої характерні виникнення нового типу організації та розквіт групи. У 1947 р. австр. біолог Б. Ренш терміном “А.” позначив появу […]...
- ТРОФОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРОФОТРОПІЗМ – вигини ростучих частин рослин, зумовлені нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
- ПОЙКІЛОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ПОЙКІЛОТЕРМІЯ – властивість організму змінювати т-ру свого тіла залежно від т-ри зовн. середовища (нездатність до сталої внутр. терморегуляції)....
- ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) Екологія – охорона природи ВРАЗЛИВІСТЬ (ЛАНДШАФТУ, ЕКОСИСТЕМИ) – нездатність протистояти зовн. впливам або стресовим чинникам; властивість, обернена до стійкості....
- ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЕКОСИСТЕМ СЕЗОННА (РІЧНА) – одна з форм цикл, (періодичних) змін у біотичному угрупованні (добові, сезонні, погодно-т-рні тощо), що пов’язані зі змінами пір року....
- СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – здатність екосистеми зберігати свою структуру і функц. особливості під час дії зовн. чинників....
- СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність....
- САМООРГАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи САМООРГАНІЗАЦІЯ – чітко визначена послідовність фіз.-хім. та біол. явищ у прир. системах, яка зумовлена внутр. та зовн. обмеженнями і веде до формування функціонально єдиного цілого....
- ЯЙЦЕРОДІННЯ Екологія – охорона природи ЯЙЦЕРОДІННЯ – спосіб відтворення потомства, за якого зародок розвивається у яйці, відкладеному в зовн. середовище. Властиве більшості безхребетних, риб, земноводних, плазунів і птахів....
- УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ – угруповання, що зберігає свій видовий склад та функц. особливості завдяки саморегуляції або постійному впливу зовн. керівного чинника....
- ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ – число, яке застосовують для порівняння подібності або відмінності послідовних проб, узятих вздовж певних градієнтів зовн. середовища....
- АЛОХОРИ Екологія – охорона природи АЛОХОРИ – рослини, плоди, насіння та спори яких поширюються за допомогою зовн. чинників – вітру (анемохори), води (гідрохори), тварин (зоохорії) і людини (антропохорії)....
- ДИСТРЕС Екологія – охорона природи ДИСТРЕС – негативна неспециф. (загальнофункц.) реакція живого організму на будь-яке зовн. подразнення (вплив, “негативний” стрес). Див. також Стрес....
- КАТАКЛІЗМ Екологія – охорона природи КАТАКЛІЗМ – раптовий переворот, катастрофа; раптова зміна структури угруповання внаслідок його порушення під впливом зовн. прир. або антроп. чинників середовища; одна з форм динаміки біоценозів....
- ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ – індекс якості навколишнього середовища – умовний показник, що грунтується на реакції людського організму на зовн. впливи, але визначається техн. методами....
- ЕКСПЛЕРЕНТИ Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТИ – види рослин, які здатні швидко захоплювати незайняті території і вільні ділянки (котловани, насипи, дамби тощо). Серед Е. переважають однорічні рослини, в т. ч. бур’яни. Е. виконують роль ініціальних видів. Е. – конкурентоздатні види, які переважають лише епізодично, в разі послаблення конкурентної потужності домінуючих видів – едифікаторів....
- ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕНЕТИЧНИЙ – вплив на живе, що походить від ген. коду і залежить від його стабільності та мінливості, а також від його змін у результаті зовн. впливу (мутацій)....
- ТАКСИС Екологія – охорона природи ТАКСИС – локомоторний рух клітини, групи клітин або мікроорганізмів, зумовлений будь-яким однобічним зовн. подразником. Розрізняють фототаксис, хемотаксис, геотаксис (кожен з них може бути позитивним або негативним)....
- ГАБІТУС Екологія – охорона природи ГАБІТУС – зовн. вигляд кристала, мінералу, тваринного або рослинного організму. Г. живого організму – це сукупність його морфострукт. ознак, що характеризують заг. тип будови тіла....
- БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ Екологія – охорона природи БАР’ЄРНА ФУНКЦІЯ – здатність живої тканини та організмів тварин і людини за допомогою спец, фізіол. пристосувань (т. з. бар’єрів) забезпечувати вибіркове проникнення із зовн. середовища у внутр. одних речовин і видалення з останнього ін....
- ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....