Данте Аліг’єрі



Політологічний словник

Данте Аліг’єрі (1265 – 1321) – видатний італійський поет, суспільно-політичний діяч, на думку якого поет виконує роль мораліста, філософа, пророка (“Божественна комедія”). Брав участь у політичному житті Флоренції, кілька років був депутатом, займав посаду пріора (1300 p.), виконував доручення при дворі Папи (1302 p.). Був засуджений супротивниками так званого чорного крила на вигнання з Флоренції з конфіскацією майна, а в разі появи у Флоренції – до спалення на вогнищі. Вважав, що тогочасне суспільство потребує

глибокої і фундаментальної моральної реформи. Поступово, особливо під кінець життя, підійшов до концепції так званого ідеального суспільства, в якому люди мають іти шляхом доброчесності, що й веде до остаточного спасіння. Користуючись підтримкою освічених монахів і правителів італійських міст, багато мандрував. Основні твори, що принесли славу Д: “Нове життя”, “Комедія” (названа Петраркою “Божественна комедія”) “Монархія”. У своїх творах закликав шанувати людину, бо однією з її основних особливостей душі є воля, завдяки якій людина може вибирати між добром і злом. На час його життя Італія була
полем жорсткої боротьби між Папою і світським правителями, а тому Д. закликав італійців зробити вибір, від якого мала залежати доля Італії.

Енциклопедія політичної думки: Пер. з онгл. – К., 2000; Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник. – Львів, 1997.

М. Головатий


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Загальне поняття про іменник.
Ви зараз читаєте: Данте Аліг’єрі