ДЕНДРАРІЙ

Related posts:

1. БОТАНІЧНИЙ САД Екологія – охорона природи БОТАНІЧНИЙ САД – територія, призначена для вирощування і вивчення різних рослинних організмів та їх угруповань у типових екол. умовах. У Б. с. зберігаються колекції живих рослин, проводиться наук, та просвітня робота, створюється насіннєвий фонд. В Україні налічується 17 Б. с., серед яких широко відомі Національний ботанічний сад ім. акад. М. М. […]...
2. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
3. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
4. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
5. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
6. ЛІСОСМУГА Екологія – охорона природи ЛІСОСМУГА – штучне захисне насадження дерев і чагарників у вигляді довгої смуги....
7. ШИБЛЯК Екологія – охорона природи ШИБЛЯК – тип рослинності, в якій переважають угруповання з посухостійких теплолюбних листопадних чагарників та низькорослих дерев....
8. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
9. МЕЗОФІТ Екологія – охорона природи МЕЗОФІТ – рослина-мезофіл-1, напр., більшість листяних дерев та чагарників, лучних і ліс. трав, основні с.-г. культури....
10. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
11. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
12. ЛАНДШАФТ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ – 1) заг. вигляд місцевості; 2) картина, яка відображає природу (пейзаж); 3) (г е о г р.) прир. геогр. комплекс, однорідна за умовами розвитку прир. система, основна категорія територіального поділу геогр. оболонки, тобто заг. поняття для будь-яких типологічних та регіональних геогр. одиниць, аналогічне поняттям рельєф або клімат. У Л. всі […]...
13. ПРОСІКА Екологія – охорона природи ПРОСІКА – вузька смуга в лісі, звільнена (прорубана) від дерев та чагарників, призначена для протипожежних цілей (у цьому разі вона ширша) або, частіше, для розділення лісу під час лісовпорядження....
14. КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ПРИРОДНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ (ПТК) – 1) поєднання прир. компонентів, які становлять ієрархічну драбину геогр. утворів, – від фації до геогр. оболонки; 2) синонім геосистеми; 3) синонім ландшафту-2; 4) прир. частина ландшафту (ін. його складовою частиною є антроп. утвір)....
15. ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНА, геоекологія, ландшафтна екологія – розділ екології, що грунтується на застосуванні екол. законів до геогр. процесів....
16. ПОРОСЛЬ Екологія – охорона природи ПОРОСЛЬ – 1) молоді пагони, що з’явились із сплячих чи придаткових бруньок, на пеньку або корінні дерев чи чагарників; 2) молоді рослини або пагони, що відростають, напр., П. трави, чи трав’яна П....
17. ВІТРОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ВІТРОСТІЙКІСТЬ – здатність наземних рослин протидіяти сильному постійному вітру або його поривам. В. забезпечується формуванням глибокої і розгалуженої кореневої системи, міцним стовбуром, архітектонікою крони дерев та чагарників, густотою їх розміщення у фітоценозі....
18. ВИДИ ВІКАРУЮЧІ Екологія – охорона природи ВИДИ ВІКАРУЮЧІ – систематично близькі, біол. подібні види, що заміщують один одного геогр. і мають суміжні ареали (геогр. вікаріат) або існують у межах одного ареалу, але в різних екол. умовах – на різних субстратах, у різних угрупованнях тощо (екол. вікаріат)....
19. АПВЕЛІНГ Екологія – охорона природи АПВЕЛІНГ – підіймання океанічних холодних глибинних вод, багатих на біогенні хім. елементи. Зони А. – найбагатші регіони мор. рибного промислу....
20. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
21. ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА Екологія – охорона природи ЗОНА САНІТАРНО-ЗАХИСНА – зона (зі смугами чагарників, дерев, проїздами та ін.) між пром. підприємствами, комунальними та ін. спорудами і заселеною територією, передбачена для захисту її населення від впливу пром. викидів, шуму, вібрації тощо. Ширина 3. с.-з. від 50 м до декількох кілометрів....
22. ПІДВИД Екологія – охорона природи ПІДВИД – 1) організмів – геогр. раса, геогр. популяція – частина виду, що в процесі еволюції набула під впливом клімат, або інших чинників середовища стійких особливостей, які відрізняють їх від сусідніх частин виду (особини різних П. можуть схрещуватися в природі); 2) грунтів – таксономічна відмінність у грунт, покриві. П. грунтів розрізняють […]...
23. МАНГРОВІ ЛІСИ Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові опорні корені. Поширені переважно на сх. узбережжі Африки, Мадагаскарі, Сейшельських, Маскаренських о-вах та о-вах Малайського архіпелагу, на берегах Пд. Азії та Австралії....
24. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
25. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Й ОХОРОНИ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ – система держ. органів регулювання природокористування в Україні є багатогалузевою структурою. У кінці 1993 р. у Міністерстві охорони навколишнього середовища здійснено перехід від управління за ресурсним принципом до управління за функц. принципом. У грудні 1994 р. в Україні на його основі створено […]...
26. РІДКОЛІССЯ – ВОЛЬТЕРРА Екологія – охорона природи РІДКОЛІССЯ – природно зріджені ліси з дерев у пригніченому стані. Характерні для лісотундри та субальпійського гір. поясу. В сухих субтропіках і тропіках поширені ксерофітні Р., що складаються із заростей колючих чагарників з поодинокими деревами (напр., зонтична акація). У деревному ярусі лісотундрових Р. переважають ялина, береза, модрина. Р. легко порушуються антроп. впливом....
27. ПАРКАН ЖИВИЙ Екологія – охорона природи ПАРКАН ЖИВИЙ – смуга густих чагарників або низькорослих дерев, нерідко колючих, призначена для огородження певної ділянки території. Особливий випадок П. ж. – широка (300-500 м) смуга дуже густих ліс. насаджень, психологічно нездоланних для більшості людей, що застосовується для огородження зон (кварталів) повного спокою в нац. парках....
28. ПОЯС ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС ПРИРОДНИЙ – 1) див. Пояс фізико-геогр.; 2) те саме, що й біозона в біосферній термінології, – екосистема частини біогеогр. зони (біоорбісу), що звичайно об’єднує кілька біомів та формує на основі особливостей клімату (енергетики) в межах комплексу біоценозів біоорбісу, що склався еволюційно. П. п., або біозона, має свій істор. зумовлений колообіг […]...
29. ЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний – види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. – специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного […]...
30. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ – геогр. пункт, де знайдена або спостерігалася окрема рослина чи тварина....