ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
& 25. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
302. Перепишіть прислів’я, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи. Якими частинами мови виражено присудки? Доведіть, що ці дієслова стоять в особових формах.
1. Високо злітаючи, птах далеко бачить. 2. Ластівка, облетівши півсвіту, повертається додому. 3. Живучи в одному лісі, соловей і ворона співають по-різному. 4. Чайки, об’єднавшись, і яструба заклюють.
– Від підкреслених дієслів-присудків
– За таблицею “Форми дієслова” з’ясуйте, якими формами є виділені в реченнях слова.
ДІЄПРИСЛІВНИК – особлива незмінна форма дієслова, що означає додаткову дію, яка супроводить іншу, основну дію.
Дієприслівники відповідають на питання що роблячи? (кажучи, наздоганяючи) та що зробивши? (сказавши, наздогнавши).
Дія, яку називає дієприслівник (додаткова), та дія, яку називає дієслово-присудок (основна), виконуються однією й тією самою особою (або предметом): Летячи, втомився сокіл
У реченні дієприслівник пов’язаний із дієсловом-присудком і є обставиною: Вітри північні тремтять, затихаючи (Леся Українка). Місяць, вийшовши, горить (А. Кичинський).
303. Прочитайте. У кожному з речень визначте підмет і присудок. Визначте обставину, виражену дієприслівником.
1. Давно тебе, мій краю, я не бачив, блукаючи (Л. Тендюк). 2. А журавлі несли пісні весняні, курличучи (В. Грінчак). 3. Пташині хори, натомившись, поволі затихають (О. Довгий). 4. Там рідну пісню слухав я, завмерши (М. Рильський).
– 3 яким членом речення дієприслівник пов’язаний за змістом?
– Яку дію – основну чи додаткову – називають дієприслівники?
304. Перепишіть, підкресліть граматичні основи речень. Визначте дієприслівники, підкресліть їх як члени речення.
1. Сонце, припікаючи, вже висушило росу (Олесь Гончар). 2. Ваблять, усміхаючись, луки (Олександр Олесь). 3. А ще недавно я, співаючи, ходив лугом. 4. Вони зупинилися на роздоріжжі, придивляючись (М. Стельмах). 5. Пролетівши, скрикнув птах (Л. Тичина). 6. Біжать воркуючи струмки до повноводної ріки і там збивають жовту піну (М. Шпак). 7. Сонце заходило не поспішаючи (Ю. Яновський).
– 3 якими членами речення дієприслівники пов’язані за змістом?
305. З-поміж поданих форм дієслова випишіть тільки дієприслівники.
Міркувати, пережитий, спілкуючись, зачарований, мріючи, знайшовши, виготовлений, мандрувати, підсумовуючи, виплеканий, танучи, приєднаний, заквітчаний, підказавши, допомагаючи, позеленілий, перемігши.
– До кожного з виписаних дієприслівників поставте питання.
– Які з дієприслівників означають другорядну (додаткову) дію, що вже відбулась? Додаткову дію, яка відбувається в момент розмови?
Дієприслівник має ознаки дієслова (час і вид) та прислівника (незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини).
Дієприслівники теперішнього часу означають другорядну дію, що відбувається одночасно з головною: Сніжинки, кружляючи, падали з хмар (Д. Луценко).
Дієприслівники минулого часу означають другорядну дію, яка передувала головній: Буйний вітер замовк, пролетівши (Леся Українка).
Вид дієприслівника залежить від виду дієслова, від якого його утворено: читати – читаючи (недоконаний вид), прочитати – прочитавши (доконаний вид).
Дієприслівник – незмінна форма дієслова, тому він не має закінчення: пам’ятаючи, забувши.
У кінці дієприслівників після ч, ш завжди пишуть літеру и: знаючи, сказавши.
ОРФОГРАМА:
Літера и в суфіксах дієприслівників
306. Прочитайте. Визначте дієприслівники, з’ясуйте час і вид кожного.
Праворуч і ліворуч даленіли гірські схили. Сонце сіло, розпросторивши на прощання яскраве проміння. Знизу манить, піднімаючись, запах лісу, листя і хвої.
Чому люди не можуть жити в мирі та спокої, як ці гори? Усе на світі – енергія. Дрова, згорівши, віддають енергію Сонця, яку вони збирали все життя. Люди живуть, гріючись біля вогню, харчуючись дичиною або вермішеллю, але духовну енергію черпають зовсім з інших джерел.
За С. та М. Дяченками
– Як ви розумієте вислів духовна енергія? Звідки, на вашу думку, можна її черпати? Звідки черпаєте духовну енергію ви?
307. Перепишіть прислів’я. Визначте дієприслівники, з’ясуйте час і вид кожного й запишіть після слова в дужках.
1. Навчаючись, ти дізнаєшся, як мало знаєш (Арабське прислів’я). 2. Мудрий вирішує, вислухавши (Тибетське прислів’я). 3. Розпитуючи, гори перейдеш, а мовчки і на рівнині заблукаєш. 4. Ледар лежачи їсть, сидячи спить (Українські прислів’я). 5. Розквітнувши, цибуля називає себе трояндою (Азербайджанське прислів’я). 6. Ставши метеликом, гусениця забула своє минуле (Німецьке прислів’я).
– Позначте у словах орфограму “літера и в суфіксах дієприслівників”.
308. Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені літери.
1. Як здоров’я ма..мо, то не дба..мо, а втративш.., плач..мо. 2. Кривою дорогою йдуч.., попереду мало бач..ш. 3. Питаюч.., гори перейд..ш, не питаюч.., на рівнині заблуд..шся. 4. Працюю зігнувш..сь, а їм ро..стебнувш..сь. 5. Зб..раючи по ягідці, надба..ш кошик. 6. Не їсть соловей калину, пропустивш.. малину. 7. Хоч би як зв..валася змія, а в нору заповзає випрямивш..сь.
– Позначте в словах вивчені орфограми, обгрунтуйте написання слів відповідними правилами.
– З’ясуйте час і вид кожного з дієприслівників.
309. Розкрийте значення поданих фразеологізмів. Два-три з них уведіть до самостійно складених речень (усно).
1. Поклавши руку на серце (правду кажучи). 2. Засукавши рукава. 3. Дивлячись крізь пальці. 4. Недовго думаючи (збираючись).
– Визначте в кожному з фразеологізмів дієприслівники. З’ясуйте час і вид кожного.
310. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. У кожному з речень визначте й підкресліть граматичні основи. Дієприслівники підкресліть як члени речення.
1. Шарудить, бешкетуюч.., віт..р (Д. Луценко). 2. Віт..р лютий нал..тів зро..гону і, втомивш..сь, під дв..рима ліг (М. Шеремет). 3. Плачуч.., крутит..ся віт..р круг хати (Б. Грінченко). 4. Стр..пенулися темні ліси і, ро..нравляюч.., підставляли своє листя під дрібні дощові краплі (Панас Мирний). 5. Вдягає, стеляч..сь, пороша на сосни шапки голубі (М. Стельмах). 6. Прощаюч..сь, сказав я ніжне щось (А. Кацнельсон).
– У кожному з речень назвіть дієслово-присудок, що означає основну дію, і дієприслівник, який означає додаткову дію.
– Визначте слова, вжиті в переносному значенні. З’ясуйте, чи є серед них дієприслівники.
– Позначте в словах вивчені орфограми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...