Екологія – охорона природи ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ – наука про паразитичних червів (гельмінтів) та спричинювані ними захворювання людини і тварин (гельмінтози).
Екологія – охорона природи КУМУЛЯТИВНА ОТРУТА – отрута, що накопичується в ланцюгах живлення, напр. накопичення раніше широко використовуваного ДДТ.
Екологія – охорона природи ПЕРЕЛЬОТИ – масові переміщення літаючих організмів (птахів, кажанів, деяких комах) у райони, зазвичай віддалені від місць їх попереднього перебування, смугою, в якій вид поза міграційним періодом відсутній. П. можуть бути
Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ГРУНТУ – фільтрування прісної води крізь поверхневий шар грунту для вилучення з нього водорозчинних солей і тим самим створення сприятливих умов для росту культ, рослин. Надзвичайно водомісткий процес, що
Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби людини біологічні.
Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз.-хім. властивостей грунтів та поверхні гір. порід шляхом внесення хім. речовин – гіпсу, вапна, хлориду кальцію, ПАР тощо.
Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕККЕЛЯ ТА МЮЛЛЕРА – див. Закон біогенетичний (Е. Геккеля та Ф. Мюллера).
Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА – встановлене в міжнародній практиці розмежування вод та дна Світового океану на простори різної держ. юрисдикції. Розрізняють територіальні води (12 миль), прилеглу (до 24 миль від
Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР СУКЦЕСІЙНИХ ПРОЦЕСІВ – вид, присутність якого вказує на те, що дане угруповання перебуває в стані дин. змін і ще не досягло клімаксу.
Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ЗАСНОВНИКА – поодинокі особини – засновники нової колонії, або популяції – несуть у собі лише частину заг. ген. інформації, властивої виду. Екол. зміст цього загальнобіол. принципу в тому, що