СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ
Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна).
ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ
Екологія – охорона природи ШКАЛА ЯКОСТІ ВОДИ – індекс якості води, що враховує поширення, тривалість та ступінь її забруднення. Якість води прир. водойм зумовлює її придатність як екол. ніші для життя рослин і тварин.
ЗОНА ГЕОХІМІЧНА
Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр.
ПРИРОДООХОРОННА ПРОПАГАНДА
Екологія – охорона природи ПРИРОДООХОРОННА ПРОПАГАНДА – див. Пропаганда природоохоронна.
МІКРОЦЕНОЗ
Екологія – охорона природи МІКРОЦЕНОЗ – невелике угруповання, що перебуває в межах внутр. шарів фітоценозу (“ценоз у ценозі”). Поняття в деяких випадках збігається за понятійним обсягом із “парцелою” та “синузією”.
ЕКОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА
Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ІНФРАСТРУКТУРА – див. Інфраструктура екологічна.
БІОАКУМУЛЯЦІЯ
Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність
ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ
Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ПІРАМІДИ БІОМАСИ – сумарна маса рослин більша, ніж біомаса фітофагів і травоїдних, а маса останніх переважає хижаків. У деяких випадках (у морях, океанах) піраміда біомаси може бути оберненою –
МАРГІНАЛЬНА ЗОНА
Екологія – охорона природи МАРГІНАЛЬНА ЗОНА (СМУГА) – див. Зона (смуга) маргінальна.
ГНИТТЯ
Екологія – охорона природи ГНИТТЯ – розклад азотовмісних орг. сполук (в основному білків) мікроорганізмами; відіграє важливу роль у колообігу речовини в природі.