Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо.
Екологія – охорона природи СНІГОТАНЕННЯ – процес перетворення снігу та льоду, що є в сніговому покриві, на воду внаслідок теплообміну з довкіллям.
Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище, а також застосування найраціональніших взаємозамінних технологій для отримання досягнутого
Екологія – охорона природи ШАМПУНЬ(І) – мийні засоби, основу яких становлять кілька аніонних та неіонних тензидів (поверхнево-активних речовин) і які мають здатність до піноутворення. Однак піноутворювальна здатність Ш. не ідентична очищувальній дії. Для синтезу
Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛЬНІСТЬ – ставлення організмів до теплоти. Розрізняють пойкілотермні організми з т-рою тіла, що залежить від навколишнього середовища і меншою мірою від внутр. теплообміну (всі рослини, мікроорганізми, холоднокровні тварини), та гомойотермні
Екологія – охорона природи АСДИК – гідролокаційний пристрій для визначення місця перебування підводних об’єктів, у т. ч. тварин.
Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕКОЛОГІЧНА – упорядкований процес розвитку екосистеми, пов’язаний зі зміною в часі її видової структури та функцій; відбувається в результаті зміни фіз. середовища під впливом самого угруповання, водночас фіз. середовище
Екологія – охорона природи ФОНД ФАУНІСТИЧНИЙ – сукупність видів тварин певного регіону.
Екологія – охорона природи “ПОРЯДОК ДЕННИЙ НА XXI СТОЛІТТЯ” – істор. документ, прийнятий на основі заг. консенсусу, досягнутого в Ріо-де-Жанейро (1972) представниками 179 держав на конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку. Документ охоплює
Екологія – охорона природи ДЕУРБАНІЗАЦІЯ, дезурбанізація – “обезлюднення” великих міст, зменшення чисельності їх населення та відносного виробничого потенціалу. Д. відбувається в основному у розвинених країнах внаслідок різкого погіршання прир. та соц. середовища життя у