Екологія – охорона природи НАГІН ВОДИ – підвищення рівня води в певній частині водойми, зумовлене вітровим згоном води від одного берега і переміщенням її до протилежного. Особливо значний Н. в. відбувається в затоки, бухти,
Екологія – охорона природи ГОРМОГОНІЇ – багатоклітинні фрагменти, що відокремлюються від нитки або на які розщеплюються нитки синьо-зелених водоростей. За допомогою Г. водорості розмножуються і розселяються.
Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без
Екологія – охорона природи ВОДА ОЧИЩЕНА – вода, вміст домішок у якій не перевищує природного фону або певної допустимої величини.
Екологія – охорона природи ВОДИ МІНЕРАЛІЗОВАНІ (стосовно грунтових вод) – води, які містять помітні кількості мін. речовин. Розрізняють слабко – (0,5-5,0 г/л), середньо – (5-ЗО г/л) та сильно-мінералізовані (понад 30 г/л розчинних солей) води.
Екологія – охорона природи ЕВРИХОР – організм, якому властива широка екол. валентність; значно поширений.
Екологія – охорона природи АТОМНИЙ ВИБУХ – потужний вибух, зумовлений вивільненням атомної енергії в результаті швидко протікаючої ланцюгової реакції розщеплення важких ядер урану-235 або плутонію-239 чи термоядерного синтезу в ядерній зброї.
Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ, потенціал самоочищення – здатність прир. території та акваторії без саморуйнування розкладати прир. й антроп. речовини (відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (в момент розкладання та
Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку).
Екологія – охорона природи ГАЗОАНАЛІЗАТОР – прилад, за допомогою якого визначають якісний і кільк. склад суміші газів прир. чи пром. походження.