Екологія – охорона природи ЧИННИК ВОДНИЙ, чинник вологості – вплив на організм (будь-яку прир. систему) або об’єкт водного компонента, що утворює середовище. Розрізняють вологість повітря відносну й абсолютну, вологість грунту вільну і зв’язану, води
Екологія – охорона природи СПЛЯЧКА – стан заціпеніння або сну, в якому тварини переживають холодний (зимова С.) або сухий (літня С.) періоди року.
Екологія – охорона природи ГЕКСАХЛОРАН – кристалічна орг. сполука білого кольору, один з найефективніших інсектицидів і пестицидів. Ще недавно застосовували для боротьби з шкідниками с.-г. культур, має кумулятивний ефект.
Екологія – охорона природи ЗАРАЖЕНІСТЬ – перевищення допустимого вмісту шкідливих речовин у середовищі чи організмі, іноді – живих істот, особливо в разі паразитичних, мікробних чи вірусних захворювань.
Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища.
Екологія – охорона природи ФІТОТРОН – станція або камера штучного клімату, що являє собою повністю автоматизовану установку, де регулюються всі основні фактори росту та розвитку рослин за заданою програмою.
Екологія – охорона природи МУРІ – чагарникова формація з переважанням Humiria floribunda та Clusia nemorossa в Гайні (кол.) Британській Гвіані.
Екологія – охорона природи АЛЬФА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – випромінювання, що виникає внаслідок одного з видів радіоактивного розпаду атомних ядер, внаслідок якого випромінюються альфа-частинки (ядра атомів гелію Hе), заряд ядра атома радіоактивного елемента зменшується на дві одиниці,
Екологія – охорона природи ОБВАЛУВАННЯ – захист земляними валами (дамбами) території від затоплення поверхневими чи зливовими водами. Один з негативних наслідків спорудження дамб – руйнування прир. екосистем.
Екологія – охорона природи ОПТИМУМ – найсприятливіші умови для життєдіяльності організму або перебігу фізіол. процесу чи біохім. реакції. В екології О. існування організмів відображує особливості умов у місцях їхнього проживання. Залежно від того, який