Екологія – охорона природи АСФАЛЬТИ – суміші бітумів та мін. речовин різного складу. Тривалий контакт шкіри з А. викликає її захворювання – дерматити. Бітуми можуть містити канцерогенні речовини.
Екологія – охорона природи АТМОБІОНТ – вид тварин, що населяють верхній шар підстилки і здатні підійматися на нижні частини рослин.
Екологія – охорона природи ВИД ВРАЗЛИВИЙ – вид, морфофізіол. та (чи) поведінкові особливості якого роблять його представників легкими жертвами людини або незначних змін довкілля (напр., далекосхідний рябчик – дикуша).
Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – див. Ємність середовища біологічна.
Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ СУХА, пустеля аридна – пустеля, що утворилася за умов сухого клімату (кількість опадів менш як 300 мм), дуже низької вологості повітря, дуже високих літніх т-р, різких температурних контрастів, переважання
Екологія – охорона природи МЕХАНОХОР(И) – рослини, які механічно розкидають свої плоди, насіння або спори шляхом розтріскування, розривання тощо.
Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія,
Екологія – охорона природи СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ РОСЛИН – хім. речовини, які за певних умов прискорюють ростові процеси в рослинах. Ними бувають прир. речовини, що виробляються рослинами, й синт. С. р. р. широко застосовують у
Екологія – охорона природи ЗООЛОГІЯ – наука про тваринний світ, один з основних розділів біології.
Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ – див. Оптимізація компонентно-екологічна.