АКАУСТОБІОЛІТИ
Екологія – охорона природи АКАУСТОБІОЛІТИ – негорючі гір. біогенні породи (напр., крейда, вапняки).
ГІПОКСІЯ
Екологія – охорона природи ГІПОКСІЯ – зниження вмісту кисню у тканинах організму. Хворобливий стан, що виникає в разі Г., зумовлюється тим, що інтенсивність надходження кисню до тканин організму чи здатність тканин використовувати його нижча,
СИТУАЦІЯ
Екологія – охорона природи СИТУАЦІЯ – 1) збіг умов і обставин, що створюють певне становище; 2) зображення на карті або плані рельєфу, річок, лісів тощо.
АНТРОП
Екологія – охорона природи АНТРОП – у складних словах відповідає поняттю “викопна людина” (напр., пітекантроп, синантроп) або те, що має відношення до людини.
КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА
Екологія – охорона природи КРИЗА ЕКОЛОГІЧНА – напружені взаємовідносини людини з природою, які характеризуються невідповідністю розвитку продуктивних сил і виробничих відносин у людському суспільстві ресурсно-екол. можливостям біосфери. Найбільш відомі К. е. перепромислу великих тварин
БАТАРЕЇ (АКУМУЛЯТОРНІ)
Екологія – охорона природи БАТАРЕЇ (АКУМУЛЯТОРНІ) – пристрої, здатні акумулювати хім. енергію, яка в процесі їх розряджання перетворюється на електричну. Б. здебільшого складаються з двох електродів і електроліту, найчастіше рідкого. Між електродами виникає електрична
ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ
Екологія – охорона природи ФОНД ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ, фонд заповідний – 1) сукупність усіх ділянок прир. охоронних територій та об’єктів; 2) сукупність усіх заповідників країни або конкретних регіонів.
РАНКЕР
Екологія – охорона природи РАНКЕР – грунт, що складається з одного гумусного горизонту (грубого гумусу), що лежить безпосередньо на кременистій материнській породі.
ГЕРОНТОМОРФОЗ
Екологія – охорона природи ГЕРОНТОМОРФОЗ – еволюція внаслідок змін, що виникають на пізніх стадіях розвитку організму. Поняття Г. близьке до поняття анаболія.
ГІДРАТАЦІЯ
Екологія – охорона природи ГІДРАТАЦІЯ – приєднання молекул води до молекул різних речовин, що перебувають у розчиненому чи у вільному стані. Г. відбувається з руйнуванням або без руйнування молекул води. Г. зумовлює розчинність речовин