Екологія – охорона природи АГРЕГАЦІЯ – утворення більш-менш стійких, різних за величиною і біол. значенням груп організмів у межах ареалів їх популяцій. В основі виникнення А. лежить взаємодія організму і середовища, що забезпечує виживання
Екологія – охорона природи АСИСТЕМНІСТЬ – відсутність показників системи для багатьох формувань, які звичайно наз. “системами”. Напр., система заповідників насправді асистемна, оскільки окремі заповідники функціонально не взаємозв’язані.
Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування
Екологія – охорона природи ДОЩОВА ТІНЬ – посушлива зона з підвітряної сторони хребта. Конденсація та випадання опадів відбувається переважно на навітряному схилі. Звичайно в областях Д. т. розвиваються степи та пустелі.
Екологія – охорона природи НІТРИТИ – солі азотистої кислоти, які мають як окисні, так і відновні властивості. Н. більшою мірою, ніж нітрати, в разі потрапляння в організм з їжею мають не лише токс., а
Екологія – охорона природи ФІТОБЕНТОС – сукупність рослинних організмів, поширених на дні водойм.
Екологія – охорона природи АНЕМО-ОРОГРАФІЧНА СИСТЕМА – система угруповань, що зумовлена рельєфом і режимом вітрів.
Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ВОД – зменшення мінім, допустимого стоку поверхневих або скорочення запасів підземних вод. В. в. відбувається за рахунок забруднення рік, морів та океанів, а також у результаті посиленого споживання води
Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ БІОСФЕРИ – здатність біосфери протистояти зовн. косм. і внутр. впливам, включаючи будь-яку антроп. діяльність.
Екологія – охорона природи БАТІОНТИ – мор. організми, які живуть у товщі води на глибині від 500 до 3000 м.