Духовний код національної культури
Розділ 13
КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ
§ 38. Духовний код національної культури
Питанню культурно-національної специфіки в порівняльно-зіставному та інтроспективному планах в останні роки присвячено немало робіт. Проблеми “мова і культура”, “фразеологія і культура”, “фразеологія в контексті культури”, “фразеологізми в аспекті культурно-мовної ідентичності”, “національна своєрідність фразеологізмів” тощо розглядали О. Бабкін (1979), А. Райхштейн (1980),Дне. Лакофф та М. Джонсон
Як зазначав І. Огієнко, “мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, у певній традиції”.І постійно вбирає ці елементи народної культури, народних традицій, національної ментальності, закодовуючи її у внутрішній формі. Навіть семантику слова (= фразеологізму)
Проте в давнину духовна сфера людини, світ її переконань і вірувань не були зовсім вільною справою, а “з необхідністю підлягали матеріальним умовам”. Проте й слово людське “наділене було владною, чародійною і творчою силою” (О. Афанасьев). Єдність матеріального й духовного в процесі формування фразеологічного складу, таким чином, безсумнівна.
КНК фразеологічної семантики може виявлятися або в сукупному переінтегрованому значенні ідіоми, або у вихопленому ланцюгу якоїсь обрядодії (Ставати на рушник), або у значенні компонентів – концептів (топоніми, етнічні реалії, власні назви тощо).
Великим культурно-національним потенціалом наділені фразеологізми із соціолінгвістичними, етнографічними й країнознавчими характеристиками. Сучасна літературна мова включає тільки “айсбергові” фразеологічні відшарування могутньої фразеологічної течії. Фразеологізми – історично змінні, літературні й локальні – формувались як віддзеркалення повсякденних побутових турбот, соціальних взаємовідносин людей, їх вірувань, звичаїв, обрядів, заклинань, формул ворожіння, побажань – клятв тощо. Таким є зворот Ходити на ралець (вітати господаря у святкові дні). Витоки виразу, як стверджував М. Сумцов, – у возвеличуванні плуга, волів, сохи, оранки й сівби (1886). Правда, ще раніше в “Русском филологическом вестнике” за 1884 і 1885 рр., а потім і в праці “Объяснение малорусских и сродных народных песен” (окремий відбиток 1887 р.) О. Потебня пояснював цей вираз як “подарунок колядникам”, котрі обходили двори “з ралом, плугом”, а потім уже “хабар” .
Словами На ясні зорі, на тихі води В історичних думах та народних піснях передавали прагнення бранців повернутися на батьківщину “З тяжкої неволі, 3 віри бусурменської, На ясні зорі, На тихі води, У край веселий, У мир хрещений” (“Дума про Марусю Богуславку”). Численні варіанти виразу – точна ознака його фольклорного джерела: ” – Діду, а куди лебеді полетіли?” – “На тихі води, на ясні зорі…” (М. Стельмах); “Прийди мені, Прийди мені, Прийди, З-під ясних зір і тихої води, З-під сивого пташиного крила. З-під пломеню, з-під каменя й весла!” (Г. Світлична). Народнопоетична сполука підноситься до високого символу рідної землі, свого вогнища, вільного краю: “Юрія Немирича, рейментаря затяжних військ гетьманських… сплячого на шаблях рознесли… одного з тих, що могли Україну вивести На ясні зорі та на тилі води…” (Б. Лепкий); “Веди мене, дорого правоти. Як не мені, дай іншому дійти На тихі зорі і на ясні води” (Д. Павличко). Практично необмежені можливості його поетичного обігрування, контекстного опрацювання, у якому, однак, зберігається стрижнева ідея яснозоряного й тиховодного образу: “Іду від зір. І тихих вод І благородного коріння” (Г. Світлична); “На теплії води, Де яснії зорі Тепліше за наші зорять, Де буде нам синє таємнеє море пісень чарівничих співать” (І. Манжура).
Здавна дійшов до нас вислів Справляти колодія. Як вважають Русанівський і С. Єрмоленко, можливо, ще з дохристиянських часів. Неодруженому парубкові дівчина прив’язує до руки або до ноги шматок дерева, переважно качалку, як покарання за те, що вчасно не одружився, – В’яже колодку. У Кам’янці на Луганщині сто років тому 11 лютого (за ст. ст.) прив’язували колодки навіть батькам і матерям, котрі “не женили синів або не видали заміж дочок” . Парубок Волочить колодку, доки не дасть відчепного, не відкупиться. Звідси – Справляти колодія “бенкетувати на одержані гроші за відчеплену колодку”. “Ти не моя, дівчино молодая!.. За личко гарне Справляє хтось колодія” – написав задушевне C. Руданський. Лексикораф Ф. Піскунов увів до словника вираз “Колоду волочити” . Названі вислови широко вживалися ще в XIX й на початку XX ст., про що можемо довідатися зі “Словаря української мови” Б. Грінченка. На Поліссі Колодку водять або Качають звичайно на Масляну. Отже, поліс, Качати колодку “відзначати Масляну” . Якщо дівчина не вийшла заміж, то говорили: “Ми тобі колодку прив’яжем” . Не обходили й знайомих: “не умовили”. Поволочивши колодку, причетні до цього театралізованого народного дійства на зібрані гроші бенкетували. Дещо розширено сприймаються подібні вислови в такому контексті: “Сват до свата ходить, то умовно так кажуть: колодку тягать”.
Колодій був залишком свята кохання – із зими до весни колодка ніби зв’язувала молодь. “Великий на горбі цвинтар зацвітає широкими кольоровими спідницями, і дівчата в них, здається, не йдуть, а пливуть. В руках тримають хусточки: подарунок тим хлопцям, що взимку до них додому is колодкою приходили”, – відтворює звичай подолян М. Стельмах у “Великій рідні”. Подільській колодці взагалі пощастило: про неї в просторій розвідці “Великдень у подолян” згадав А. Свидницький. В етнографа О. Курочкіна читаємо: на Масляну хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами – Купували (запивали) колодку. Як подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблювала її квітами й ініціалами свого обранця і разом з кількома писанками вручала її парубкові на Великдень – повертала колодку. В Уласа Самчука – Колодку виправляють (“Марія”). Весною ж віддавали колодку : хлопець, одержавши від дівчини писанку, повинен був найняти для неї танець.
Подібний звичай відомий і в росіян (Волочить колодку, вязать колодки), білорусів (Прив’язування калодкі), західних слов’ян – чехів, словаків, поляків. Поляки, зокрема, на Масницю прив’язували “клоцки” – шматки дерева. У Словаччині й Моравії символічні шматки дерева (“клатики”) ще й прикрашали. Розгалуженість “колодкових” виразів і їх уживання в багатьох слов’янських мовах свідчать про давність звичаю (дохристиянські часи) і, треба думати, й виразів.
За кожним з названих і неназваних тут подібних висловів – Колодку волочити, справляти колодія, іти на діти, жити на віру, бути в одній каші, каша зарита, перехрестити слід (чий), переливати уроки (на кого), щоб тебе сира земля не прийняла (земля викидає із себе тіло померлого, котрий, за словами етнографа А. Онищука, “присягнув на фальш”) – національна маркованість, специфічність образних виразів, зумовлені особливостями культурного розвитку українського народу. Через мову “все створене народом у минулому впливає на індивіда” (В. Гумбольдт). Описуючи сутність предметного ряду навколишнього середовища, етноситуацій, фразеологізми вербалізують їх у словесно-знаковій формі.
Related posts:
- Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Специфіка людського буття значною мірою полягає у тому, що внутрішня комунікація між особистостями, які досягли своєї самоідентичності, набуває етно-національних виявів і саме ці мета-особистісні вияви зумовлюють особистісну самоідентичність людини. Тому етноантропологія прагне знайти ті основи, що визначають етно-національну забарвленість людського буття, […]...
- БОРОТЬБА УКРАЇНЦІВ ПРОТИ АСИМІЛЯТОРСЬКИХ ЗАХОДІВ, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини БОРОТЬБА УКРАЇНЦІВ ПРОТИ АСИМІЛЯТОРСЬКИХ ЗАХОДІВ, ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ Починаючи з ХІУ ст. розвиток української культури стримувався тим, що етнічні землі нашого народу були розчленовані, опинилися під владою різних держав. У 1387 р. Галичину, а в 1434 р. Західне Поділля поневолило Польське королівство. […]...
- Відродження української культури, період національної, демократичної революції 1917, 1918, 1919, 1920 р ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VI Відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920рр.) Перша світова війна загострила політичні та національні суперечності російської імперії, активізувала визвольний рух поневолених народів проти самодержавства. Під тиском народних мас 2 березня 1917 р. зрікся престолу цар Микола II. Припинила своє існування царська монархія. Другого дня думські лідери створили Тимчасовий уряд […]...
- Розуміння національної безпеки – ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Розуміння національної безпеки Загалом безпека – це стан позитивного функціонування і розвитку соціальних, економічних, технічних, екологічних і біологічних систем, який унеможливлює загрози для стійкого розвитку суспільства, держави, економіки та особистості, а також їхню залежність від інших держав чи окремих людських угруповань. Водночас слід зазначити, що міжнародну, державну й […]...
- Психологічна підсистема системи національної безпеки – ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Психологічна підсистема системи національної безпеки Психологічна складова (підсистема) системи національної безпеки виражається сукупністю індивідуально-психологічних, соціально-психологічних, політично-психологічних, релігійно-психологічних, морально-психологічних, етнопсихологічних та інших чинників, які здійснюють певний вплив на соціальну психіку народу (як державно-політичну націю), зумовлюючи появу певного психічного стану окремого громадянина та соціально-психологічного стану суспільства загалом. Психологічна підсистема системи […]...
- Міра відкритості національної економіки Міра відкритості національної економіки – одиниця вимірювання та межа, яка відділяє закриту національну економічну систему від відкритої. В М. в. н. е. відображаються як кількісні, так і якісні показники. Найважливіший кількісний показник відкритості національної економіки – частка країни у світовому виробництві, з одного боку, і світовому товарному експорті – з іншого. За цим критерієм СРСР […]...
- ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ Культурологічний словник ТЯГЛІСТЬ КУЛЬТУРИ – культурно-історична спадковість, неперервність культурного життя....
- Геополітичні чинники розвитку національної економіки України Геополітичні чинники розвитку національної економіки України – географічне положення, природний потенціал, клімат та ін. економіко – географічні та фізичні чинники, які впливають на зовнішню політику України та її участь у міжнародних економічних відносинах. Україна займає вигідне геополітичне положення, має значну кількість сприятливих умов для розвитку народногосподарського комплексу, оборони та національної безпеки. Оптимальним є також співвідношення […]...
- Програмування національної економіки Програмування національної економіки (гр. programma – розпорядження, указ) – форма державного регулювання економіки, яка передбачає комплексний аналіз її стану, розробку програми, визначення в ній стратегічної мети, етапів і засобів виконання, їх ресурсне забезпечення з урахуванням найвірогідніших можливостей альтернативного розвитку. Основою П. н. е. є структурне регулювання економіки (або структурне програмування), яке є вищою формою економічного […]...
- Які основні виміри національної безпеки України? Що таке національні інтереси? 67 Які основні виміри національної безпеки України? Що таке національні інтереси? Національна безпека – це державна політика, що забезпечує ефективну діяльність соціальних інститутів щодо підтримання оптимальних умов існування та розвитку особи й суспільства. Існування й розвиток будь-якої країни як суверенної держави залежать від цілеспрямованої політики щодо захисту її національних інтересів. Оцінка загального стану національної безпеки […]...
- ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і до себе. Д. с. о. не існує поза духовним життям суспільства. Він являє собою специфічну, індивідуально неповторну форму його прояву, існування. […]...
- Душа, дух, духовний світ Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Душа, дух, духовний світ Внутрішній світ людини є безпосереднім творенням себе самого самотворенням. У такому живому акті немає заслону між суб’єктом і об’єктом, і тому він не змістовний, а формальний. Формальна (гранична) структура буття людини охоплює душу, дух і духовність. Власне формальна […]...
- ІНІЙ Екологія – охорона природи ІНІЙ – тонкий нерівномірний шар кристалів льоду, який утворюється з водяної пари повітря на грунті, траві, поверхні наземних предметів унаслідок охолодження їх до т-р, нижчих за 0 °С. Виникає переважно в ясні тихі ночі. В Україні І. може утворюватися з вересня до березня, на більшості територій І. буває ЗО-40 днів, зберігається […]...
- Реструктуризація національної економіки Реструктуризація національної економіки – проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Так, реструктуризація продуктивних сил передбачає оптимальне поєднання довготермінових якісних і сутнісних змін окремих елементів і всієї системи. Наприклад, реструктуризація робочої сили вимагає […]...
- Духовний світ північносвропейських народів ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ § 12. Європа ІХ – ХІ ст. походи норманів 4. Духовний світ північносвропейських народів Релігією скандинавів було язичництво. Усе починалося зі звичайного обожнювання явищ природи. Поступово створилася багата міфологія, складена з історій про войовничих героїчних богів, які жили в Асгарді – скандинавському Олімпі. В Асгарді володарювали три головні боги – Один, […]...
- ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ. ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я 3 Психічна і духовна складові здоров’я ПСИХІЧНИЙ І ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК &14. ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ. ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я Дізнаєшся про духовний розвиток підлітків; роль цінностей у житті людини; вплив обраних цінностей на здоров’я Пригадай Що таке гармонійний розвиток? Назви особливості емоційного розвитку підлітків. Духовний розвиток підлітків У підлітковому віці хлопці та дівчата не тільки швидко […]...
- ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ 3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 6. ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ Мовознавчі студії 62. І. Прочитайте. Складіть план статті. Випишіть ключові слова. Які факти підтверджують, що українська мова – одна з найстаріших індоєвропейських мов? ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Більшість гіпотез щодо прабатьківщини […]...
- Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної Академії наук України Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної Академії наук України – головний науково-дослідний центр правових досліджень. Утворено в 1969 р. на базі Сектора держави і права АН УРСР, заснованого в 1949 р. Першим директором Сектора, а згодом – І. був відомий український правознавець, академік В. М. Корецький. З 1974 p. І. очолював академік […]...
- Загальна рівновага національної економіки. Відповідність сукупних доходів і витрат, сукупного попиту і пропозиції УРОК 37 Загальна рівновага національної економіки. Відповідність сукупних доходів і витрат, сукупного попиту і пропозиції Мета уроку: формувати в учнів знання про національний ринок, його структуру та рівновагу; з’ясувати, у чому полягає суть головної проблеми економічного життя суспільства; розвивати вміння учнів аргументувати свою думку; виховувати толерантне ставлення до точки зору своїх однокласників. Основні поняття: національний […]...
- СУСПІЛЬНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13 Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 55. СУСПІЛЬНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13 1. Яким було суспільне життя давніх слов’ян? Археологічні знахідки переконують, що слов’яни від самого початку своєї історії виступали як окремі, хоч і споріднені, більші чи менші групи – об’єднання родів – племена, союзи племен. […]...
- КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ В УКРАЇНІ Загальний курс транспорту РОЗДІЛ 2 ТРАНСПОРТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 2.6. КОНЦЕПЦІЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ МІЖНАРОДНИХ ТРАНСПОРТНИХ КОРИДОРІВ В УКРАЇНІ Концепція затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1997 р. № 821. 1. Загальні положення Ця Концепція визначає основні принципи створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на період до 2015 […]...
- Практичне заняття. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ ПРО ГОСПОДАРСЬКЕ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ ТЕМА 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 56-57. Практичне заняття. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ ПРО ГОСПОДАРСЬКЕ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН – Слов’яни – велика група європейських народів, до яких належать українці, білоруси, росіяни, поляки, чехи, словаки, лужичани, болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби. Нині вони […]...
- Яке місце політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства? 23 Яке місце політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства? Пізнання реального політичного життя суспільства неможливе без поглибленого вивчення політичної культури народу. Це зумовлено тим, що розвиток будь-якого суспільства, його складових елементів і насамперед людини здійснюється під визначальним впливом культури, яка, у свою чергу, вплетена у свідомість та діяльність суб’єктів. Оскільки […]...
- Структура національної економіки за формами власності й організаційними формами. Перевірна робота УРОК 9 Структура національної економіки за формами власності й організаційними формами. Перевірна робота Мета уроку: з’ясувати співвідношення питомої ваги підприємств різних форм власності підприємств і організаційних форм, причини та наслідки структурних диспропорцій; визначити якість засвоєння матеріалу за допомогою контрольної роботи. Основні поняття: структура національної економіки, показники діяльності підприємств. Тип уроку: контролю, оцінювання й коригування знань […]...
- Предмет і завдання валеології як науки в системі національної освіти ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ Підручник РОЗДІЛ І ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ 1.1. Предмет і завдання валеології як науки в системі національної освіти Здоров’я – це основна умова реалізації фізичних і психічних можливостей і здібностей особистості. Здоров’я – це одна з найбільших цінностей людини, це те, без чого вона не може бути щасливою. Здоров’я можна оберігати, формувати, зміцнювати […]...
- Циклічність як форма руху національної економіки. Види циклів і головні причини економічних коливань. Криза в національній економіці. Перевірна робота УРОК 45 Циклічність як форма руху національної економіки. Види циклів і головні причини економічних коливань. Криза в національній економіці. Перевірна робота Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання з теми; розкрити сутність економічних циклів, їхню структуру, види та причин циклічних коливань; розглянути класифікацію економічних циклів і відповідну зміну фаз бізнесової активності в економіці, індикаторами яких є […]...
- Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі Розділ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА Урок 55 . Історичність культури. Спадкоємність, традиції і новаторство в культурі Мета: сформувати поняття “традиції”, “звичаї”, “інновації”, “новаторство”; розкрити сутність функцій культури; виховувати повагу до національної та світової культури, діячів культури та мистецтва, прищеплювати шанобливе становлення до культурних надбань українського та інших народів світу. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: […]...
- Форми міжнародних грошей: СДР та євро. Формування валютного курсу: режими плаваючих та фіксованих курсів. Фактори впливу на курс валюти за плаваючого режиму. Вплив змін курсу національної валюти на умови зовнішньої торгівлі. Перевірна робота УРОК 95 Форми міжнародних грошей: СДР та євро. Формування валютного курсу: режими плаваючих та фіксованих курсів. Фактори впливу на курс валюти за плаваючого режиму. Вплив змін курсу національної валюти на умови зовнішньоїторгівлі. Перевірна робота Мета уроку: пояснити учням особливості формування валютного курсу в умовах плаваючих і фіксованих режимів; розглянути фактори впливу на валютний курс; формувати […]...
- ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ (БУТТЯ) ЛЮДЕЙ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ Х ІСТОРИЧНЕ ПОБУТУВАННЯ (БУТТЯ) ЛЮДЕЙ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ Культурно-мистецькі процеси невіддільні від історичного розвитку суспільства. Вони охоплюють економічний, політичний і виробничий досвід народів і держав. Методологічними складовими їх класифікації є різні концепції цілісного культурно-історичного процесу, універсальної еволюції: специфічна еволюція; циклічний, або цивілізаційний, варіант. Кожна із цих концепцій має певну специфіку. Концепція універсальної еволюції […]...
- СПАДКОЄМНІСТЬ, ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО В КУЛЬТУРІ. ФУНКЦІЇ КУЛЬТУРИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 27. СПАДКОЄМНІСТЬ, ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСТВО В КУЛЬТУРІ. ФУНКЦІЇ КУЛЬТУРИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА Мета: сформувати поняття: “традиції”, “звичаї”, “інновації”, “новаторство”; розкрити сутність функцій культури; виховувати повагу до національної та світової культури, діячів культури та мистецтва, прищеплювати шанобливе ставлення до культурних надбань українського та інших народів світу. Тип уроку: […]...
- НАЦІОНАЛЬНИМ ХАРАКТЕР, СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ ХІІ НАЦІОНАЛЬНИМ ХАРАКТЕР, СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ Кожний етнос, кожний народ має риси, притаманні лише йому. Науковцями це визначається як характер нації, народу. Характер (від грецьк. character – риса, особливість) – це сукупність моральних якостей народу, нації, особистості, які визначають об’єкт моральної оцінки та є предметом морального виховання людини суспільством. Характер […]...
- Києво-Могилянська академія – визначний центр українського Просвітництва та її роль у розвитку духовної культури слов’янських народів Вступ до філософії – підручник РОЗДІЛ VII ФІЛОСОФІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII – XVIII ст. Києво-Могилянська академія – визначний центр українського Просвітництва та її роль у розвитку духовної культури слов’янських народів У 1648 – 1654 рр. в Україні під проводом Богдана Хмельницького відбулася Визвольна війна проти польського поневолення. Вона стала переломним моментом у житті […]...
- ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ Незамінна культура для приготування приправ, соусів, готування всіх видів їжі: від супів до гострих коржів. За розповсюдженістю перець гострий посідає друге місце після помідорів. Використовується свіжим, сушеним, меленим. У медицині широко відома спиртова настойка перцю, яку застосовують для лікування ревматизму, радикулітів. За рахунок речовин, що подразнюють […]...
- ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ДИЗАЙНУ ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7. Загальні відомості про дизайн 7.2.ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ДИЗАЙНУ Дизайн має безпосереднє відношення до культури. Адже всі матеріальні та духовні надбання суспільства, які створені, збережені, примножені і використані людиною в історичному та етнічному аспектах і є культурою народу. Саме художнє конструювання виникло на певному етапі культурно – історичного розвитку […]...
- Архетипи української культури: визначення і логіка прояву Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Архетипи української культури: визначення і логіка прояву Чимало дослідників найсуттєвішу рису українського народу вбачають в індивідуалізмі. Чи можна вважати індивідуалізм архетипом української культури? Так, але в тому разі, коли він розвивається у персоналізм – такий спосіб відношення зі світом, за якого цінність персони не заперечує значущості навколишнього суспільного […]...
- БАЗОВІ КОНЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Розділ 14 БАЗОВІ КОНЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Серед актуальних напрямів сучасного мовознавства – семасіології, ономасіології, психолінгвістики й етнопсихолінгвістики, функціонального напряму, теорії тексту, комунікативної лінгвістики та ін. – усе більше утверджується когнітологічний напрям, найтісніше пов’язаний з теорією картин світу та відображений насамперед у дослідженнях Дж. Міллера, Н. Хомського (саме вони стояли біля початків когнітивної науки), Дж. Лакоффа, […]...
- Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Стилістика української мови Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Мовленнєва культура окремої особи і всього народу, її зміст і рівень розвитку визначаються двома основними чинниками: – станом і багатством мови (у конкретний період функціонування); – позамовними обставинами, рівнем, сутністю життя народу, передусім його освічених верств. Довершеність усного й писемного мовлення окремої особи в межах кожного […]...
- ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.2. ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ Для зміцнення кормової бази рано навесні у лісостепових районах велике значення має вирощування озимих проміжних культур. Цінною для проміжних посівів є озима вика. До таких сумішок можна вводити озиме жито, озиму пшеницю, райграс багатоукісний, інкарнатну конюшину та озимий ріпак. Озиме жито або пшениця в сумішці з викою забезпечує більший […]...
- СТАНОВЛЕННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ V СТАНОВЛЕННЯ ЕТНОНАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ Розвиток етносів, їхнє походження і становлення – сьогодні одна з провідних тем у культурологічній науці. Вона є базовою при вивченні культурних процесів народу, народності, нації. Теорія етносу методологічно обгрунтовує наукові пошуки, дослідження походження етнічних процесів, їх наслідків для розвитку нації. Значення цієї теорії зростає, як і цінність кожної людини, […]...
- Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення, стилістики і риторики 9.3. Поглиблення і систематизація знань, умінь і навичок з культури мовлення, стилістики і риторики З метою формування в учнів умінь уважно, стилістично диференційовано підходити до вибору мовленнєвих засобів, вироблення у старшокласників мовного чуття пошани до правильного нормативного українського мовлення, нетерпимості до псування мови програмою передбачено повторення й поглиблення основних відомостей зі стилістики – поняття про […]...