ЕКОБІОМОРФА

Related posts:

1. БІОМОРФА Екологія – охорона природи БІОМОРФА – життєва форма рослин, що визначається їхньою ген. природою, формою росту та біол. ритмом. До особливих Б. належать, напр., мохи, хвощі, монокарпічні рослини, вічнозелені чагарники, листопадні широколистяні дерева тощо....
2. ЦЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи ЦЕНОБІОНТИ – індивіди чи особини як члени біотичного угруповання (біоценозу). Можуть бути лабільними, тобто вільно переміщуватись, і стабільними, прикріпленими до субстрату. Особливості останніх зумовлені, зокрема, належністю до тієї чи ін. біоморфи та екоморфи....
3. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
4. НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) Екологія – охорона природи НАТУРАЛІЗАЦІЯ (біол.) – повне закріплення акліматизованого виду в новому для нього регіоні, остаточне входження інтродуцента в екол. нішу раніше чужої йому екосистеми, пов’язане з набуттям цим видом спец. адаптацій. Найкраще Н. піддаються рослини з високими темпами росту і здатністю до швидкого розмноження (карантинні бур’яни) та тварини, які успішно витримують конкуренцію з […]...
5. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
6. БІОТИП Екологія – охорона природи БІОТИП – група особин у межах місцевої популяції, які мають однаковий генотип і практично подібні за всіма ознаками. Біол. типом, або життєвою формою, часто називають великі групи організмів різних систематичних категорій, які мають подібне пристосування до певних умов існування....
7. ТРОФОМОРФИ Екологія – охорона природи ТРОФОМОРФИ – екоморфи, пристосовані до певних трофотопів....
8. БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ ЦИКЛИ – ритмічні повторення біол. явищ в угрупованнях організмів (популяціях, біоценозах), що є пристосуванням до цикл, змін умов їхнього існування....
9. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
10. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
11. БІОТЕЛЕМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕЛЕМЕТРІЯ – дистанційне дослідження біол. явищ і вимірювання біол. показників організмів за допомогою прикріпленого до них датчика. Сигнали останнього реєструються на пункті приймання інформації, де вона обробляється й аналізується. Основні галузі застосування Б.: дослідження фізіології та екології тварин, фізіології праці і спорту, космічна біологія, медицина....
12. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
13. СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол. рівновагу, тобто відносну стійкість видового складу живих організмів, їх чисельність, продуктивність, розподіл у просторі, а також сезонних змін, біол. колообігу речовин та ін. біол. процесів у будь-яких прир. угрупованнях....
14. РИТМИ РІЧНІ Екологія – охорона природи РИТМИ РІЧНІ – зміна інтенсивності та характеру біол. процесів і явищ, які повторюються з річною періодичністю. Спостерігаються у всіх організмів від полярної до тропічної зон. Р. р. значною мірою визначаються змінами зовн. умов, серед яких основним сигналом є тривалість світлового дня. Р. р. біол. процесів охоплює важливі і характерні для виду […]...
15. АВТОГАМІЯ Екологія – охорона природи АВТОГАМІЯ – біол. процес самозапилення і самозапліднення вищих рослин, а також деяких одноклітинних організмів....
16. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
17. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
18. РАДІОЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи РАДІОЧУТЛИВІСТЬ – чутливість біол. об’єктів до дії йонізуючого випромінювання., яке спричинює в клітинах організмів зміни, ступінь прояву яких різний. Мірою Р. є доза опромінення, що викликає загибель 50 % клітин або організмів (ЛД50). Для різних біол. об’єктів Р. може відрізнятись у сотні і тисячі разів: ЛД50 для клітин ссавців становить 2-5 […]...
19. БЕР Екологія – охорона природи БЕР (біологічний еквівалент рентгена) – позасистемна одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання, показник еквівалентної дози. Б. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, що чинить таку саму біол. дію, як доза рентгенівського або гамма-випромінювання величиною в 1 рентген. 1 бер = 10-2 Зв = 100 ерг/г. Йонізуюче випромінювання спричинює функціональні та структ. зміни […]...
20. ЧИСТОТА ХІРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЧИСТОТА ХІРАЛЬНА – наявність біол. об’єктів, побудованих виключно з “лівих” або “правих” молекул. Так, білки побудовані виключно з амінокислот, які обертають площину поляризації світла ліворуч, а нуклеїнові кислоти містять моносахарид рибозу, що обертає площину поляризації праворуч, тому ці сполуки є хірально чистими структурами. У неживій природі існує хіральна симетрія, тобто “лівих” […]...
21. ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ОРІЄНТУВАННЯ ТВАРИН – здатність організмів визначати своє статичне положення в просторі при пересуванні та міграції. Основу О. т. становлять складні біол. процеси, які здійснюються за допомогою органів чуття, біолокації (кити, кажани), смаку та нюху (комахи, хижаки), хеморецепції складу води (риби, ракоподібні), реакцій організму на отриману з довкілля та опрацьовану ЦНС інформацію. […]...
22. ОЧИЩЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ВОДИ – усунення сторонніх домішок (у т. ч. живих організмів) з води за допомогою мех., фіз. – хім. (хлорування, озонування тощо) та біол. методів....
23. БІОМЕТРІЯ Екологія – охорона природи БІОМЕТРІЯ – галузь біології, що вивчає статистичний аналіз групових біол. явищ, розділ варіаційної статистики, методами якої (теорія ймовірностей, математична статистика) обробляють експериментальні дані спостережень та проводять планування кількісних експериментів. Основний метод Б. полягає у виборі певної статистичної моделі, перевірці відповідності її експериментальним біол. даним та в аналізі стат. і біол. результатів, […]...
24. ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи ІЗОЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – виникнення бар’єрів, які перешкоджають вільному схрещуванню організмів. 1) Процес роз’єднання двох або кількох особин одного виду. Стосується внутрішньовидових відносин, зменшуючи можливість схрещування особин даного виду; 2) роз’єднання флори і фауни суміжних геогр. зон, регіонів і обл., впливає на відносини між великою кількістю видів. І. відіграє важливу роль […]...
25. ЧИННИК БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників)....
26. РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини. Р. б. кількісно відтворювані завдяки розмноженню, росту тощо, однак якісно вони практично невідновні....
27. МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ – група заходів, що грунтуються на стерилізації самців та витісненні ними фертильних або на спрямованій зміні біол. властивостей організмів, що робить ці організми безпечними для госп-ва....
28. АГРОБІОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОБІОЦЕНОЗ – штучно створювані угруповання організмів у вигляді посівів або насаджень культурних рослин. А., крім вирощуваних рослин, – це бур’яни, мікроорганізми, травоїдні тварини, а також комахи та хижаки. Він є найпоширенішою формою вторинних біоценозів. Від первинних біоценозів А. відрізняється нездатністю до тривалого самостійного існування. Рослинний компонент А. утворюється і регулюється людиною, […]...
29. КОНГРЕГАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНГРЕГАЦІЯ – сукупність формацій з домінантами різних видів, але подібних за формою росту та своєю екологією....
30. ЖИТТЄВІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄВІСТЬ – інтенсивність вияву життєвих процесів: розвитку, росту, розмноження, стійкості організмів проти несприятливих умов та хвороб. Потомство близькоспоріднених батьків часто має знижену Ж., не споріднених – підвищену. Для підвищення Ж. с.-г. тварин на ферми періодично завозять племінних плідників, у рослинництві для висівання використовують гібридне насіння....
31. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
32. ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
33. НОРМА РЕАКЦІЇ Екологія – охорона природи НОРМА РЕАКЦІЇ – спосіб реагування організму на зміну зовн. умов. Визначається генотипом, спадкується і виявляється у вигляді модифікацій. Напр., Н. р. генотипу стрілолиста виявляється У зміні форми листка залежно від умов навколишнього середовища: підводні листки стрічкоподібні, плаваючі – видовжено-яйцеподібні, надводні – стрілоподібні. Колір квіток льону змінюється залежно від т-ри повітря. Різні […]...
34. БІОЛОГІЧНІ РИТМИ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – біоритми, цикл, коливання інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ, що спостерігаються майже в усіх тварин, рослин, мікроорганізмів тощо. Значною мірою відповідають цикл, змінам напруженості чинників довкілля. Є важливою пристосовницькою ознакою організмів....
35. СИСТЕМА САПРОБНОСТІ Екологія – охорона природи СИСТЕМА САПРОБНОСТІ – групування організмів (бактерій, водоростей, личинок комах, рачків) у водоймах за видовим складом і кількістю, що дає змогу визначити ступінь забруднення води. С. с. виконує таким чином функцію біоіндикацїї і використовується разом з хім. та біохім. індикаторами для характеристики якості води. Відсутність певних видів також може свідчити про забруднення […]...
36. БІОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОІНДИКАЦІЯ – властивість багатьох організмів реагувати на зміну фіз.-хім. та екол. характеристик середовища існування, що виражається в особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо....
37. СИСТЕМАТИКА – ПРИРОДА Екологія – охорона природи СИСТЕМАТИКА – 1) біол. наука, основним завданням якої є опис існуючих і вимерлих видів та побудова їх прир. системи, тобто такої, яка відображала б шляхи істор. розвитку й споріднені зв’язки окремих груп організмів. Ін. назва – Біосистематика; 2) класифікація та групування предметів і явищ. Ін. назва – Систематизація....
38. АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН – нагромадження радіоакт. речовин (РР) компонентами біосфери – атмосферою, гідросферою та верхньою зоною літосфери. Особливо енергійно відбувається в організмах. Кожна А. РР характеризується певними швидкостями перетворень під час обміну речовин та виходу з біол. колообігу, що супроводжується їх акумуляцією в повітрі, воді і грунті. А. РР характеризується коеф. […]...
39. ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА Екологія – охорона природи ПРИНЦИП Р. МАК АРТУРА, принцип “щільного пакування” – види, об’єднані в угруповання (екосистему), використовують усі можливості для існування, які надає середовище з мін. конкуренцією між собою та макс. біол. продуктивністю в умовах конкретного місця помешкання (біотопу)-, при цьому простір заповнюється з найбільшою повнотою. З П. М. випливає, що при культивуванні біол. […]...
40. ЕКЗОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКЗОБІОЛОГІЯ – розділ космічної біології, який вивчає проблеми, пов’язані з пошуком і дослідженням позаземних форм життя. Е. – експериментальна наук, дисципліна. Вивчає механізми виживання земних організмів в експериментальних умовах косм. середовища, розробляє авт. методи виявлення життя на ін. планетах за допомогою авт. біол. лабораторій....